КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2020 року справа №320/1226/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Обухівської районної ради Київської області, Григорівської сільської ради та Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про застосування заходів реагування.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, буд.31, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення зазначених порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №12.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, буд.31, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Обухівську районну раду Київської області та Григорівську сільську раду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Обухівську районну державну адміністрацію Київської області.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
02.10.2020 на адресу суду від Обухівської районної державної адміністрації Київської області надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника третьої особи.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 12.11.2020 призначено справу для розгляду по суті у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Григорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 25657971, місцезнаходження: 08750, Київська обл., Обухівський р-н., с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, буд.31) зареєстрована в якості юридичної особи 12.05.2003, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32-37).
Засновником вказаного закладу освіти є Обухівська районна рада Київської області.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.01.2020 по 15.01.2020 інспектором групи запобігання НС 4-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області (м.Обухів) старшим лейтенантом служби цивільного захисту Постніковою Марією та провідним інспектором Обухівського РС старшим лейтенантом служби цивільного захисту Письменною Вікторією на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 27.12.2019 №1420 (а.с.14-19) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Григорівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с.Григорівка, вул. Героїв Майдану, буд.31 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 15.01.2020 №12 (а.с.21-28).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені наступні порушення Григорівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:
1) пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";
2) пункт 2.8 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - відсутній акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення);
3) пункт 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні №1417 та пункт 7.2.7 ДБН В.11-7:2016 - ширина одного з полотен двухстулкових дверей на шляхах евакуації з будівлі менше 0,8 метра;
4) пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на об`єкті не встановлений пожежний щит, який повинен бути укомплектований згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящики з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;
5) пункти 2.31 та 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням (світловими покажчиками "Вихід");
6) пункт 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - в приміщенні електрощитової не дозволяється зберігання сторонніх предметів;
7) пункт 1.12 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - до розгляду не представлено акт прихованих робіт електропроводки за підвісною стелею;
8) пункт 1.16 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами та не вказані значення номінального струму апарату захисту (плавкої ставки);
9) пункт 1.20 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання ;
10) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - на шляху евакуації з будівлі поруч СК центрального входу та на виході із актового залу розташований поріг;
11) пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ, пункт 1.24 глави ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417, пункту 6.31 табл.3 ДБН В.1.1-7-2016 - приміщення електрощитової не відділено від приміщення коридору протипожежними дверима класу вогнестійкості не нижче ЕІ30;
12) пункти 2.27 та 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - двері евакуаційних виходів не обладнано пристроєм для відкривання їх без ключа з середини будівлі;
13) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417, пункту 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 - двері виходів на сходову клітку на першому поверсі не обладнано пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;
14) пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417, пункт 10.3.6 ДБН В.2.2-9-2018 та таблиць 2-3 ДБН В 1.1-7:2016 - двері приміщень, що використовуються як складські приміщення (кладові) не виконано протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30;
15) пункт 3.10 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - переносні вогнегасники в приміщеннях не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для повного відчинення.
Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).
Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Як зазначено вище, в акті від 15.01.2020 №12 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Стосовно порушення відповідачем пункту 2.8 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно з пунктом 2.8 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).
У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт.
Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.
Стосовно порушення відповідачем пунктів 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункту 7.2.7 ДБН В.11-7:2016.
Згідно з пунктом 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Відповідно до пункту 7.2.7 ДБН В.11-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва.Загальні вимоги (далі - ДБН В.11-7:2016) висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому, висота цих виходів повинна бути не менше за 2,0 м, а ширина - 0,8 м. У раз і влаштування на шляхах евакуації двостулкових дверей ширина у просвіті одного з полотен повинна бути не менше ніж 0,8 м., крім випадків, обумовлених у НД.
Щодо порушення відповідачем пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417.
Пунктом 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 визначено, що для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).
Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 кв. м. з розрахунку один щит (стенд) на 5000 кв. м. захищуваної площі.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.
Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .
Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.
Щодо порушення відповідачем пунктів 2.31 та 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.
Відповідно до пунктів 2.31 та 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Світлові покажчики Вихід необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
Стосовного порушення відповідачем пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил і №1417.
Відповідно до пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.
Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.
Стосовного порушення відповідачем пункту 1.12 глави 1 розділу ІV Правил №1417.
Пунктом 1.12 глави 1 розділу ІV Правил №1417 передбачено, що відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.
У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.
У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.
Щодо порушення відповідачем пункту 1.16 глави 1 розділу ІV Правил №1417.
Відповідно до пункту 1.16 глави 1 розділу ІV Правил №1417 електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
Стосовно порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417.
Згідно з пунктом 1.20 глави 1 розділу ІV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ (Правилами технічної експлуатації установок).
Щодо порушення відповідачем пунктів 2.27 та 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункту 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016.
Пунктом 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
Не нормується напрямок відчинення дверей для: квартир у житлових будинках; приміщень з одночасним перебуванням не більше ніж 15 осіб, крім приміщень категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також парильних саун; комор і технічних приміщень площею не більше ніж 200 кв. м. і без постійних робочих місць; технічних поверхів площею не більше ніж 200 кв. м., у яких розміщується тільки інженерне обладнання та/або прокладаються інженерні мережі будинку, і у яких відсутні постійні робочі місця; балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1); виходів на площадки сходів типу С3; санітарних вузлів.
За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.
Відповідно до пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається, зокрема, улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.
Відповідно до пункту 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах повинні бути обладнані двері виходів: а) до сходових кліток усіх типів, у тому числі двері зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1, сходів типу С1, вестибюля (фойє, холу), а також до приміщення, в якому розташовані сходи типу С2; б) з приміщень безпосередньо на сходові клітки, у вестибюль (фойє, хол), крім випадків, обмовлених у НД; в) з ліфтових холів.
Стосовного порушення відповідачем пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ та пункт 1.24 глави ІV Правил №1417 та пункту 6.31 табл.3 ДБН В.1.1-7-2016.
Згідно з пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Пунктом 1.24 глави ІV Правил №1417 визначено, що забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Таблицею 3 ДБН В.1.1-7-2016 визначено типи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Щодо порушення відповідачем пункту 22 розділу ІІ та пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417, пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9-2018 та таблиць 2-3 ДБН В 1.1-7:2016.
Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Правил №1417 під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.
Згідно з пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Пунктом 10.3.6 ДБН В.2.2-9-2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення встановлено, що у протипожежних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах тощо) перегородки повинні бути протипожежного 1-го типу.
Таблицями 2-3 ДБН В 1.1-7:2016 визначені типи протипожежних перешкод та типи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Щодо порушення відповідачем пункту 3.10 глави 3 розділу V №1417.
Відповідно до пункт 3.10 глави 3 розділу V Правил №1417 для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154.
Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).
Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» .
Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.
Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.
Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.
Відповідно до пункту 7.2 додатку А, таблиці А.1 до ДБН В.2.5-56:2014 обов`язковому обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння підлягають дитячі дошкільні навчальні заклади.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.
Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).
Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, такого істотного порушення як відсутність у відповідача автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).
Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:
- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При збереженні таких умов для працівників та учнів закладу освіти існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с.Григорівка, вул.Героїв Майдану, буд.31, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №12.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с.Григорівка, вул.Героїв Майдану, буд.31, шляхом зобов`язання Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №12.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93535744 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Дудін С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні