Постанова

від 07.04.2021 по справі п/320/1226/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1226/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Григорівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Обухівської районної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Григорівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Обухівської районної ради Київської області, треті особи: Обухівська районна рада Київської області, Григорівська сільська рада та Обухівської районної державної адміністрації Київської області про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом до Григорівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Обухівської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, буд.31, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення зазначених порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №12.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Застосовано захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с.Григорівка, вул.Героїв Майдану, буд.31, шляхом зобов`язання Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.01.2020 №12.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Григорівська ЗОШ 1-3 ступенів Обухівської районної ради Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору, а саме застосування заходів реагування, що може призвести до порушення гарантованого Конституцією України права дітей на освіту.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.01.2020 на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській області № 1420 від 27.12.2019, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 11113 від 28.12.2019, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки - Григорівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, буд.31

За результатами проведення перевірки, контролюючим органом було складений акт № 12 від 15.01.2020, у якому зафіксовано 15 порушень, що можуть призвести до пожежі або надзвичайної ситуації, при цьому, акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень про що свідчить підпис директора на вказаному акті.

14.01.2020 провідним інспектором Обухівського РС ГУ ДСНС України у Київській області складено протокол серії КХ № 017479 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188/8 КУпАП, щодо керівника навчального закладу ОСОБА_1

15.01.2020 головним інспектором Обухівського РС ГУ ДСНС України у Київській області винесено постанову серії КХ № 017436 про накладення адміністративного стягнення щодо керівника навчального закладу ОСОБА_1

З огляду на встановлені порушення, що зафіксовані у акті № 12 від 15.01.2020, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, контролюючий орган звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, вважаючи виявлені порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та застосовуючи заходи реагування, виходив з того, що не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе реальний ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, з огляду на що, суд дійшов висновку про те, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, фактично, у повному обсязі не усунуті.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними наявністю порушень та дотриманням права на освіту.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень навчального корпусу та допоміжних приміщень школи, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю дітей, що в ній навчаються та педагогічному складу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, дійсно, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Під час розгляду спору по суті та прийняття рішення, судом першої інстанції було враховано, що у рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 15 порушень, що і зафіксовані в акті перевірки, а станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Таким чином, судом констатовано, що жодне встановлене в акті перевірки № 12 від 15.01.2020 порушення відповідачем не усунуто.

Колегія суддів бере до уваги доводи апелянта, що ним станом на сьогодні майже всі недоліки, виявлені в акті від 15.01.2020 № 12, усунуті, зокрема у закладі освіти встановлена пожежна сигналізація, що підтверджується відповідними актами.

Проте, колегія суддів зазначає, що серед них, є такі порушення, які у разі виникнення надзвичайної ситуації, можуть реально уповільнити евакуацію людей з приміщення школи (відсутність пожежних щитів, евакуаційного освітлення, тощо), внаслідок чого може бути завдано непоправних негативних наслідків, зважаючи на велику кількість дітей, що навчаються в школі, а також їх недостатню мобільність, у силу малого віку.

Слід зазначити, що не усунуті порушення, не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, колегія суддів підтримує висновок Київського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про необхідність застосування заходів реагування.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Григорівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Обухівської районної ради Київської області.

У частині доводів апелянта про необхідність дотримання гарантованого ст. 53 Конституції України та вимог Закону України Про освіту у частині гарантованого права на освіту, колегія суддів відмічає, що, у даному випадку, на терезах є пріорітетнішим збереження життя та здоров`я людей, гарантованого ст. 3 Конституції України.

При цьому, визначальним залишається факт наявності виявлених порушень, які несуть загрозу та їх відсутність не підтверджена компетентним органом (органом ДСНС) за результатом здійснення чергового позапланового заходу.

Інші ж доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Григорівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Обухівської районної ради Київської області - залишити без задоволення .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 р. - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко