Рішення

від 14.12.2020 по справі 420/4010/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4010/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000001/2 від 10.12.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00083;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000002/2 від 12.12.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00085.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару позивач подав до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію, заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною контрактів, укладених між позивачем та компанією NOWOCZESHY HANDEL SP.Z.o.o. (продавець). Позивач подав всі необхідні документи відповідно до вимог ст.. 53 Митного кодексу України. У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту) який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Одеською митницею Держмитслужби не визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000001/2 від 10.12.2019 року та № UА500030/2019/000002/2 від 12.12.2019 року якими збільшено митну вартість товару. У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00083, № UА500030/2019/00085 та роз`яснено право щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантій.

Позивач не погоджуючись з прийнятими Одеською митницею Держмитслужби рішеннями про коригування митної вартості товарів та виданими на їх підставі картками відмови у митному оформленні, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.06.2020 року за вх. № 24811/20 від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що згідно ч. 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до фактичних обставин справи для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці Держмитслужби 27.11.2019 року декларантом подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів, інвойс, коносамент та інші товарно-супровідні документи. Разом із митною декларацією для підтвердження митної вартості товару були надані: зовнішньоекономічний договір із доповненням, інвойс та інші документи. Також, під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА 500030/2019/013744 від 27.11.2019 року та № UА 500020/2019/013506 від 22.11.2019 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

15.07.2020 року за вх. № ЕП/10716/20 від ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД надійшли додаткові пояснення по справі.

08.09.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про витребування у відповідача по справі Одеської митниці Держмитслужби копій митних декларацій, які були зазначені у Рішенні №UА500030/2019/000002/2 від 12.12.2019 (а саме МД від 08.12.2019 № UА500020/2019/200005, МД від 23.11.2019 № UА500020/2019/013535, МД від 11.02.2019 №UА500060/2019/003515) та в Рішенні UА500030/2019/000001/2 від 10.12.2019 (а саме МД від 25.11.19 №UА125200/2019/632318).

Ухвалою суду від 10.09.2020 року задоволено клопотання представника позивача та продовжено розгляд справи № 420/4010/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.09.2020 року витребувано від Одеської митниці Держмитслужби копії митних декларацій, які були зазначені у Рішенні №UА500030/2019/000002/2 від 12.12.2019 (а саме МД від 08.12.2019 № UА500020/2019/200005, МД від 23.11.2019 № UА500020/2019/013535, МД від 11.02.2019 №UА500060/2019/003515) та в Рішенні UА500030/2019/000001/2 від 10.12.2019 (а саме МД від 25.11.19 №UА125200/2019/632318).

05.10.2020 року за вх. № 40877/20 від Одеської митниці Держмитслужби, на виконання ухвали суду від 10.09.2020 року, надійшли витребувані судом докази.

27.10.2020 року за вх. № 45001/20 від ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судового засідання, призначене на 19.11.2020 року не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог КАС України.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача клопотань, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшло.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД (покупець) та компанією NOWOCZESHY HANDEL SP.Z.o.o. (продавець) укладено договір поставки № NHS-11/1 від 02.09.2019 року деталей сантехніки в асортименті(Т.1, а.с.53-63).

Відповідно до п.п.4.1 п.4 Договору, умови поставки вказуються у Специфікації. Якщо товар поставляється на умовах СРТ, такий товар вважається поставленим після митного оформлення.

Згідно з п.п.4.3 п. 4 Договору, продавець надає покупцю, якщо інше не передбачено специфікацією, наступну супровідну документацію на кожну відвантажену партію товару: повний комплект перевізних документів (коносаментів, CMR тощо відповідно до умов поставки); оригінал інвойсу на відповідну партію товару; пакувальний лист.

Згідно специфікації №6919-2019 від 15.10.2019 року до Договору поставки № NHS-11/1 від 02.09.2019 року ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД придбав у компанії NOWOCZESHY HANDEL SP.Z.o.o. товар на загальну суму 73666,81 дол.США (Т.1, а.с.64-66).

Так, відповідно до рахунку-фактури та проформи-інвойс від 15.10.2019 року загальна сума придбаного товару ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД складає 73666,81дол. США (Т.1, а.с.67-70).

27.11.2019 року декларантом позивача ПП Навитайм до Одеської митниці Держмитслужби для митного оформлення товару подано митну декларацію № UA500020/2019/013744 (Т.1, а.с.217-220).

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи:

- договір поставки № NHS-11/1 від 02.09.2019 року;

- специфікацію №6919-2019 від 15.10.2019 року;

- рахунок-фактура (інвойс) №6919-2019 від 15.10.2019 року;

- проформа-інвойс №6919-2019 від 15.10.2019 року;

- пакувальний лист від 25.11.2019 року (а.с.71-72);

- коносамент № Go 119100675 (а.с.73).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, на запит Відповідача листом за вих. № 11/2 від 05.12.2019р., позивачем додатково надано копію митної декларації країни відправника із перекладом на державну мову; довідку щодо транспортних витрат від заводу виробника, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Житомирською ТПП та каталог.

10.12.2019 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000001/2 по митній декларації № UA500020/2019/013744, за яким збільшено митну вартість товару (Т.1, а.с.215).

В обґрунтування рішення зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних ПІК АСМО Інспектор-2006 ЄАІС ДФС та встановлено, що в органів доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, але наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами. Так, на підставі здійсненого аналізу відносно товару № 3, відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару є більшим та становить 12,9691 дол/кг нетто, ніж заявлено декларантом.

На підставі вищевказаного рішення відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00083 (а.с.216).

10.01.2020 року ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД подав скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00083 (Т.1, а.с.22-26).

Рішенням Бізнес-омбудсмена №DDN-2020/3/20-24020 від 20.03.2020 року, відповідно до п.6.1.3 (іі) Регламенту Ради припинено розгляд скарг ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД , оскільки виходить за межі компетенції Ради (Т.1, а.с.30-31).

02.09.2019 року між ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД (покупець) та компанією INNOVATION GOODS SUPPLY sp. Z.o.o. (продавець) укладено договір поставки № IGS-11/1 (Т.1, а.с.119-132).

Відповідно до п.п.4.1 п.4 Договору, умови поставки вказуються у Специфікації. Якщо товар поставляється на умовах СРТ, такий товар вважається поставленим після митного оформлення.

Згідно з п.п.4.3 п. 4 Договору, продавець надає покупцю, якщо інше не передбачено специфікацією, наступну супровідну документацію на кожну відвантажену партію товару: повний комплект перевізних документів (коносаментів, CMR тощо відповідно до умов поставки); оригінал інвойсу на відповідну партію товару; пакувальний лист.

Згідно специфікації №6833 від 19.09.2019 року до Договору поставки № IGS-11/1 від 02.09.2019 року ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД придбав у компанії INNOVATION GOODS SUPPLY sp. Z.o.o. товар на загальну суму 44057,44 дол.США (Т.1, а.с.133-134).

Так, відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 19.09.2019 року загальна сума придбаного товару ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД складає 44057,44 дол. США (а.с.135).

22.11.2019 року декларантом позивача ПП Навитайм до Одеської митниці Держмитслужби для митного оформлення товару подано митну декларацію № UA500020/2019/013506 (Т.2, а.с.3-5).

Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи:

- договір поставки № IGS-11/1від 02.09.2019 року;

- специфікацію №6833 від 19.09.2019 року;

- рахунок-фактура (інвойс) №6833 від 19.09.2019 року;

- пакувальний лист від 19.09.2019 року;

- коносамент № MRFB19091818.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, на запит Відповідача листом за вих. № 11/1/1 від 06.12.2019р., позивачем додатково надано копію митної декларації країни відправника із перекладом на державну мову; довідку щодо транспортних витрат від заводу виробника, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Житомирською ТПП та каталог.

12.12.2019 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000002/2 по митній декларації № UA500020/2019/013506, за яким збільшено митну вартість товару (Т.1,а.с.250; Т.2, а.с.1).

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних ПІК АСМО Інспектор-2006 та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: по товару № 3 -0,876 дол. США/шт; по товару № 4 - 2,100700 дол. США/кг; по товару № 5 - 1,2 дол. США/пар; по товару № 6 - 2,0002000 дол. США/кг; по товару № 7 - 2,300900 дол. США/кг; по товару № 8 - 1,934 дол. США/шт; по товару № 9 - 2,1 дол. США/кг.

Відповідач зазначив, що в органів доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами та подібними (аналогічними) товарами.

Так, на підставі здійсненого аналізу, відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару є більшим ніж заявлено декларантом.

На підставі вищевказаного рішення відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00085 (Т.2, а.с.2).

11.01.2020 року ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД подав скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000002/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00082 (Т.1, а.с.15-20).

Рішенням Бізнес-омбудсмена №DDN-2020/3/20-24020 від 20.03.2020 року, відповідно до п.6.1.3 (іі) Регламенту Ради припинено розгляд скарг ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД , оскільки виходить за межі компетенції Ради (Т.1, а.с.30-31).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до частини 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що декларант не надав усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, судом встановлено, а відповідачем визнано, що всі основні і додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, декларант позивача надав митному органу.

Як встановлено судом, позивачем до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару за МД UA500020/2019/013744, надано: договір поставки № NHS-11/1 від 02.09.2019 року; специфікацію №6919-2019 від 15.10.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) №6919-2019 від 15.10.2019 року; проформа-інвойс №6919-2019 від 15.10.2019 року; пакувальний лист від 25.11.2019 року; коносамент № Go 119100675; додатково надано копію митної декларації країни відправника із перекладом на державну мову; довідку щодо транспортних витрат від заводу виробника, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Житомирською ТПП та каталог.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за МД UA500020/2019/013506, надано: договір поставки № IGS-11/1від 02.09.2019 року; специфікацію №6833 від 19.09.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) №6833 від 19.09.2019 року; пакувальний лист від 19.09.2019 року; коносамент № MRFB19091818; додатково надано копію митної декларації країни відправника із перекладом на державну мову; довідку щодо транспортних витрат від заводу виробника, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Житомирською ТПП та каталог.

Задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі положень договорів поставки, специфікацій та інвойсів. Також вартість товару відображена у митних деклараціях країни відправлення, що долучались при поданні первинних митних декларацій.

Таким чином, зазначеними документами в повній мірі підтверджено митну вартість товарів, заявлених в митних деклараціях.

Як вбачається з умов договору поставки № NHS-11/1 від 02.09.2019 року, Договору поставки № IGS-11/1 від 02.09.2019 року та наданих до митного оформлення інвойсів та специфікацій, встановлено умови поставки відповідно до умов міжнародної торгівлі INCOTERMS та відповідно до умов вказаних в Специфікації , на підставі виставленого інвойсу, який є підтвердженням факту наданих послуг, відповідно до умов міжнародної торгівлі INCOTERMS, таким чином вартість доставки включена у вартість самого товару.

Судом встановлено, що вказані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого товару.

Аналізуючи зміст вищевказаних документів, суд зазначає, що вони містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД товару.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості на підставі положень контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України.

Що стосується визначення контролюючим органом митної вартості товарів за резервним методом, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2)у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3)у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4)проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г)на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ)резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч.1, 2, 4 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Судом встановлено, що джерелом для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000001/2 від 10.12.2019 року, слугувала декларація МД № UA125200/2019/632318 від 25.11.2019 року по товару № 3.

Джерелом для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000002/2 від 12.12.2019 року, слугували декларації № UA500020/2019/200005 від 08.12.2019 року по товару № 3; № UA500020/2019/013535 від 23.11.2019 року по товару №4; № UA500020/2019/013535 від 23.11.2019 року по товару №5; № UA500020/2019/013535 від 23.11.2019 року по товару №6; № UA500020/2019/013535 від 23.11.2019 року по товару №7; № UA500060/2019/003515 від 11.02.2019 року по товару №8 та № UA500020/2019/013535 від 23.11.2019 року по товару №9.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

Також, відповідач зазначив, що в органів доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами та подібними (аналогічними) товарами.

Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості , а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняті Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000001/2 від 10.12.2019 року та № UА500030/2019/000002/2 від 12.12.2019 року, а також картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00083 та № UА500030/2019/00085 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД у загальній сумі 6306,00 грн., сплачені згідно з квитанцією № 52540572 від 22.05.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД`до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000001/2 від 10.12.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00083.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2019/000002/2 від 12.12.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2019/00085.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь ТОВ ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41490344, 03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, офіс 5) суму сплаченого судового збору в розміру 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість грн.).

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя П.П.Марин

.