Рішення

від 11.12.2020 по справі 440/5604/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5604/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення тридцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради від 28 серпня 2020 року №31/VІІ-1487, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та про зобов`язання Мачухівської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передати у власність гр. ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням тридцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради від 28 серпня 2020 року №31/VІІ-1487 гр. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у зв`язку з відсутністю письмової згоди землевласника (землекористувача) засвідченої нотаріально у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку встановленої законодавством. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Земельним кодексом України, оскільки згідно відомостей Державного земельного кадастру України будь-які зареєстровані похідні від речового права обтяження відсутні. Вказує, що оскаржуване рішення порушує його право на отримання земельної ділянки у власність відповідно до положень діючого законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/5604/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази.

04 листопада 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 73-78/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що спірне рішення відповідає вимогам Земельного кодексу України, є правомірним та обґрунтованим, адже обрана позивачем земельна ділянка площею 2,00 га знаходиться в межах сформованої земельної ділянки площею 30,2745 га (кадастровий номер 5324081300:00:023:0019), переданої у тимчасове користування на праві земельного сервітуту на підставі договору від 08.06.2011, укладеного між Полтавською райдержадміністрацією та ПП "Імені Калашника". Зазначає, що договір від 08.09.2011 про встановлення земельного сервітуту на момент винесення спірного рішення сесією сільської ради був дійсним, а справа №917/133/17 перебувала на розгляді у Верховному Суді.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторони, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.05.2017 №4907-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 31/.

На підставі вказаного наказу на замовлення ОСОБА_1 ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 25-54/.

05.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Мачухівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030, та передачу у власність гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Листом Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13.12.2019 №02-23/3122 позивача повідомлено, що до поданого ОСОБА_1 проекту, у графічному матеріалі, зазначена земельна ділянка площею 2,00 га знаходиться в межах сформованої земельної ділянки площею 30,2745 га (кадастровий номер 5324081300:00:023:0019), передана у тимчасове користування на праві земельного сервітуту. Зазначено, що вивчивши матеріали, подані до заяви, встановлено, що погодження землекористувача не додано.

Позивач не погодився з такою відповіддю Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі №440/587/20 адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Мачухівської сільської ради (ідентифікаційний код 21046808, село Махучи, Полтавський район, Полтавська область, 38754) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради, яка полягає у не розгляді та не вирішенні питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачі її у власність гр. ОСОБА_1 . Зобов`язано Мачухівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 (вхідний №3376/02 від 10 грудня 2019 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5324081300:00:023:0030 та передачу у власність гр. ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Cтягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2650 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень) /а.с. 86-91/.

21.08.2020 позивач звернувся до Мачухівської сільської ради із заявою від 14.08.2020 /зворот а.с. 85/, у якій просив на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі №440/587/20 затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5324081300:00:016:0012) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована на території Мачухівської сільської об`єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту та передати її у власність.

Рішенням тридцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.08.2020 №31/VII-1487 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) площею 2,000 га за межами населених пунктів Полтавського району Полтавської області на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 " відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) площею 2,000 га за межами населених пунктів Полтавського району Полтавської області на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у зв`язку з відсутністю письмової згоди землевласника (землекористувача) засвідченої нотаріально у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку встановленому законодавством /а.с. 13, 97/.

Позивач не погодився з рішенням тридцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.08.2020 №31/VII-1487 та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню тридцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.08.2020 №31/VII-1487, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать питання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а відповідно до частини 6 цієї статті - підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів , документації із землеустрою або містобудівній документації.

За приписами частини 3 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством) , або рішення суду.

Обрана позивачем земельна ділянка площею 2,00 га знаходиться в межах земельної ділянки площею 30,2745 га (кадастровий номер 5324081300:00:023:0019), переданої у обмежене користування на праві земельного сервітуту на підставі договору від 08.06.2011, укладеного між Полтавською райдержадміністрацією та ПП "Імені Калашника".

Матеріалами справи підтверджено, що 08.06.2011 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "імені Калашника" (надалі - володар сервітуту) та Полтавською районною державною адміністрацією (надалі - розпорядник земельної ділянки) укладено договір про встановлення земельного сервітуту /а.с. 81-82/, за змістом якого розпорядник земельної ділянки у відповідності до умов цього договору надає володарю сервітуту право обмеженого користування земельною ділянкою (земельний сервітут) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сіножаті), що знаходиться за межами населених пунктів на території Калашниківської сільської ради Полтавського району (землі запасу) площею 30,2745 га (землі сільськогосподарського призначення) відповідно до кадастрового плану, який додається /а.с. 84/.

Вказаний договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011№532400004000244.

Частиною 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" /надалі - Закон/ встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

За приписами пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками , права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України /у редакції чинній до 01.01.2013/ право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Таким чином, до 01.01.2013 право користування (сервітут) земельними ділянками виникало з моменту реєстрації територіальними органами земельних ресурсів договорів про встановлення земельного сервітуту та з огляду на приписи ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" таке право користування (сервітут) земельними ділянками, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнається дійсним.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі №917/133/17 (http://reestr.court.gov.ua/Review/68288268 ) позов задоволено. Зокрема, визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ "імені Калашника" на земельну ділянку площею 30,2745 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000244, кадастровий номер 5324081300000230019). Зобов`язано Приватне підприємство "Імені Калашника" (вул. Лобача, с.Калашники, Полтавський район, Полтавська область,38753, код 03769559) повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні підприємства за договорами, які визнані недійсними, загальною площею 273,2312га, що розташовані на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у розпорядження Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Постановою Cхідного апеляційного господарського суду від 20 травня 2019 року у справі №917/133/17 (http://reestr.court.gov.ua/Review/81938903), яка набрала законної сили 20.05.2019, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Імені Калашника" на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017р. у справі № 917/133/17 задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017р. у справі № 917/133/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до Приватного підприємства "Імені Калашника" та Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, зокрема, про визнання недійсним Договору про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника наземельну ділянку площею 30,2745 га та зобов`язання Приватного підприємства "Імені Калашника" повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні підприємства за договорами, які визнані недійсними, загальною площею 273,2312га, що розташовані на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у розпорядження Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Рішенням тридцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 28.08.2020 №31/VII-1487 відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) площею 2,000 га за межами населених пунктів Полтавського району Полтавської області на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у зв`язку з відсутністю письмової згоди землевласника (землекористувача) засвідченої нотаріально у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку встановленому законодавством /а.с. 13, 97/.

Отже, відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою 28.08.2020, відповідач посилався на відсутність письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально, у разі викупу (вилучення) земельної ділянки.

Перевіривши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Махухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, копія якого надана позивачем до суду /а.с. 24-78/, судом встановлено, що у вказаному проекті відсутня письмова згода землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

Таким чином, станом на 28.08.2020 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Махухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області не відповідав вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій".

Суд відхиляє доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення з посиланням на прийняття Верховним Судом у складі колегії суддів касаційного господарського суду постанови від 23 вересня 2020 року у справі №917/133/17 ( http://reestr.court.gov.ua/Review/91785470), якою касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 скасовано, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 917/133/17, залишено в силі, оскільки вказана постанова була прийнята Верховим Судом 23 вересня 2020 року, тобто після прийняття оскаржуваного у даній справі рішення від 28 серпня 2020 року, а тому станом на час прийняття оскаржуваного рішення (28.08.2020) договір про встановлення земельного сервітут від 08.06.2011 не був визнаний недійсним, отже, станом на 28.08.2020 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Махухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області не відповідав вимогам статті 50 Закону України "Про землеустрій" в частині відсутності у його складі письмової згоди землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення 31 сесії 7 скликання Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №31/VІІ-1487 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код 01.03 згідно КВЦПЗ) площею 2,000 га за межами населених пунктів Полтавського району Полтавської області на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 " прийняте відповідачем 28 серпня 2020 року на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законами України та обґрунтовано, протиправності в діях відповідача при прийнятті спірного рішення 28 серпня 2020 року судом не встановлено, тому підстави для визнання його протиправним та, як наслідок, для скасування відсутні.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, зважаючи прийняттям Верховним Судом постанови від 23.09.2020 у справі №917/133/17, та визнанням 23.09.2020 договору про встановлення земельного сервітут від 08.06.2011 недійсним.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення тридцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради від 28 серпня 2020 року №31/VІІ-1487, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та похідна від неї вимога про зобов`язання Мачухівської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 5324081300:00:023:0030, для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передати у власність гр. ОСОБА_1 , - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Мачухівської сільської ради (ідентифікаційний код 41858617, вул. Історична, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич