Рішення

від 06.12.2020 по справі 560/6408/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/6408/20

РІШЕННЯ

іменем України

07 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. позивача - ОСОБА_1 , представника відповідачів - Дмитришиної В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до Міністерства юстиції України , Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 41 від 07.10.2020, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича дисциплінарного стягнення".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № 0202, яке видано Міністерством юстиції України від 30.07.2018 здійснює діяльність приватного виконавця. 23.09.2020на розгляд в Дисциплінарну комісію приватних виконавців було Міністерством юстиції України скеровано подання про притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А., до дисциплінарної відповідальності. Протоколом № 41 від 07.10.2020 оформлено рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців яким притягнуто приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосовано до приватного виконавця дисциплінарне стягнення, у вигляді зупинення діяльності (5 голосів «ЗА», 4 голоси «ПРОТИ»). Наказом Міністерства юстиції України № (номер не відомий) від (дата не відома) "Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича (свідоцтво про право здійснення діяльності приватного виконавця на підставі № 0202 від 30.07.2018, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення" введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців. Таке рішення повідомлено приватному виконавцю усно в режимі відеоконференції на засіданні Дисциплінарної комісії. Протокол № 41 від 07.10.2020 та наказ Міністерства юстиції України № (номер не відомий) від (дата не відома) року прийняті з грубим порушенням вимог закону, та підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

09.11.2020 представником відповідачів надано до суду відзив на позов, в якому останній зазначив, що Міністерство юстиції України діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Також представник відповідачів вказав, що Дисциплінарна комісія не може бути відповідачем в справах за адміністративними позовами так як не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, відповідно до частини третьої статті 43 КАС України; ні спеціальним законом, ні положенням про відповідну комісію не передбачено можливості комісії представляти свої інтереси в судах; лише рішення комісії, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржене до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд адміністративної справи № 560/6408/20 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні заявлені позовні вимоги заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № 0202, яке видано Міністерством юстиції України від 30.07.2018 здійснює діяльність приватного виконавця.

На виконанні у приватного виконавця перебувало зведене виконавче провадження № 61330804, до складу якого входили виконавчі провадження:

№ 61330804 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19 про стягнення з Приватного підприємства Агрофірма «ХЛІБОДАР» (80210, Львівська область, Радехівський район, с. Торки, вул. Терешкова, буд. 33, код ЄДРПОУ 22374540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» (40004, м. Суми, вул. Металургів, буд. 17, код ЄДРПОУ 38397547) суми заборгованості збитків, пені, штрафу та інфляційних витрат за Договором поставки товару від 19.03.2019 № 32/19/ЛВ у загальному розмірі 2 079 502 (два мільйони сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дві) грн. 65 коп.;

№ 61331593 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19 про стягнення з Приватного підприємства Агрофірма «ХЛІБОДАР» (80210, Львівська область, Радехівський район, с. Торки, вул. Терешкова, буд. 33, код ЄДРПОУ 22374540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» (40004, м. Суми, вул. Металургів, буд. 17, код ЄДРПОУ 38397547) третейського збору у сумі 21 196 (двадцять одну тисячу сто дев`яносто шість) грн. 00 коп.;

№ 61332814 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19 про стягнення з Приватного підприємства Агрофірма «ХЛІБОДАР» (80210, Львівська область, Радехівський район, с. Торки, вул. Терешкова, буд. 33, код ЄДРПОУ 22374540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» (40004, м. Суми, вул. Металургів, буд. 17, код ЄДРПОУ 38397547) 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення.

Зазначені виконавчі провадження відкриті приватним виконавцем 19.02.2020.

13.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем винесено постанову про арешт майна боржника у ВП № 61330804, згідно якої накладено арешт на майнові права оренди земельних ділянок: з кадастровим номером № 4623980900:05:000:0172 згідно з договором оренди землі, серія та номер: 1, виданий 15.01.2018, видавник: договір уклали ППА "Хлібодар" та ОСОБА_2 ; з кадастровим номером № 4623980900:05:000:0173 згідно з договором оренди землі, серія та номер: 26, виданий 09.10.2017, видавник: договір уклали ППА "Хлібодар" та ОСОБА_3 ; з кадастровим номером № 4623980900:05:000:0174 згідно з договором оренди землі, серія та номер: 5, виданий 04.10.2016, видавник: договір уклали ППА "Хлібодар" та ОСОБА_4 , що належать боржнику ППА "Хлібодар", у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 2190163,10 грн.

01.07.2020 позивачем закінчено ВП у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (в зв`язку з фактичним повним виконанням рішення) та скасовано арешти, зокрема арешт майнових прав оренди земельних ділянок.

ПП Агрофірма «Хлібодар» подано до Міністерства юстиції України скаргу на дії приватного виконавця. У скарзі ПП Агрофірма «Хлібодар» зазначило, що зведене виконавче провадження № 61333493 здійснюється приватним виконавцем не за місцем виконання рішення. При здійсненні зазначеного виконавчого провадження приватний виконавець: направив контрагентам боржника вимоги про надання інформації, у яких розголосив конфіденційні дані про майно боржника; наклав арешт на майно боржника незважаючи на те, що коштів на рахунку боржника достатньо для задоволення вимог за виконавчими документами; склав постанову про опис та арешт нерухомого майна боржника, у якій не зазначив паспортні дані понятих та яка не підписана сторонами виконавчого провадження, а також передав зазначене майно на зберігання особі, яка не була присутня при проведенні опису та арешту майна; наклав арешт на право оренди земельних ділянок.

На підставі скарги ПП Агрофірма «Хлібодар» Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження № 61330804.

За результатами проведеної Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження № 61330804, складено довідку від 10.08.2020.

23.09.2020 Міністерством юстиції України на підставі вказаної довідки скеровано до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. за порушення вимог: пункту 2 частини 1 статті 4 Закону № 1404-VIII щодо здійснення діяльності приватного виконавця з дотриманням принципів законності; пункту 3 статті 2 Закону № 1404-VIII щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад законності; пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у разі якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання рішення; частини другої статті 25 Закону № 1403-VIII, частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII щодо прийняття до виконання виконавчого документа за місцем його виконання; пункту 6 частини третьої статті 18, частини другої статті 56 Закону № 1404-VIII щодо накладення арешту на майно.

ОСОБА_1 надав заперечення на подання Міністерства юстиції України від 23.09.2020, в яких зазначив, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.

07.10.2020 Дисциплінарною комісією за результатами розгляду матеріалів дисциплінарного провадження та подання Міністерства юстиції України, прийнято рішення, оформлене протоколом №41, про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на два місяці.

Позивач вважає, що дії відповідачів, які полягають у притягненні його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці, є протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, внаслідок чого звернувся до суду з позовом.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" Міністерство юстиції України: 1) формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень; 2) забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає: порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця; перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії приватних виконавців особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону; порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту; порядок складання кваліфікаційного іспиту; порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями; 3) видає посвідчення приватного виконавця; 4) визначає вимоги до офіса приватного виконавця; 5) забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців; 6) формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення; 7) встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності; 8) здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; 9) подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця; 10) вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; 11) зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця; 12) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Приписами статті 34 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на два роки з обов`язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями учасників виконавчого провадження. Позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації. Під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні. У разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів. У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до положень статей 36-37 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з положеннями статті 38 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.

Відповідно до положень статті 39 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків. Дисциплінарна комісія: 1) розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; 2) у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; 3) приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Відповідно по вимог статті 40 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги. У такому разі перебіг строку, передбаченого частиною першою цієї статті, зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності: 1) зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; 2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги; 3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до положень статті 41 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.

Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

У разі якщо приватний виконавець протягом року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення не вчинив нового дисциплінарного проступку, він вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

Заперечуючи проти позову представник відповідача Міністерства юстиції України наголошував на тому, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення за такі порушення, зокрема: порушення вимог пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 - VIII щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у разі якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання рішення; частини другої статті 25 Закону № 1403-VIII, частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII щодо прийняття до виконання виконавчого документа за місцем його виконання; пункту 6 частини третьої статті 18, частини другої статті 56 Закону № 1404-VIII щодо накладення арешту на майно.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 - VIII щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у разі якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання рішення та частини другої статті 25 Закону № 1403-VIII, частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII щодо прийняття до виконання виконавчого документа за місцем його виконання, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в протоколі Дисциплінарної комісії від 07.10.2020 зазначається, що постановами від 19.02.2020 приватним виконавцем відкрито виконавчі провадження № 61331593 та № 61332814 з примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду по справі № 873/105/19 від 11.02.2020 про стягнення з боржника - Приватного підприємства Агрофірма "ХЛІБОДАР" заборгованості. За інформацією, що містить виконавчий документ, місцезнаходженням Агрофірма "ХЛІБОДАР" є Львівська область.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів".

При цьому, згідно частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Згідно з частинами другою, четвертою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до вимог п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Судом з матеріалів справи встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення, стягувачем були надані докази знаходження майна боржника у межах виконавчого округу міста Києва у вигляді банківської квитанції, яка містить інформацію про перерахування грошових коштів в день відкриття виконавчого провадження на рахунок боржника в АТ КредіАгріколь Банк, який за інформацією з сайту Національного банку України зареєстрований та фактично розташований за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4. Банківська квитанція проведена банком платника - АТ КБ ПРИВАТБАНК об 11 год. 35 хв. 19.02.2020, в день відкриття виконавчого провадження.

Зазначені кошти у подальшому на підставі платіжної вимоги приватного виконавця Гненного Д.А. списано з рахунку боржника, що підтверджено факт знаходження майна боржника на території міста Києва.

При цьому, матеріали перевірки та подання Міністерства юстиції України містять оцінку виду документа, що наданий стягувачем в якості підтвердження наявності коштів на рахунку боржника в банківській установі, яка зареєстрована та фактично розташована в межах виконавчого округу міста Києва, як такого, що не є документом, який підтверджує наявність грошових коштів на рахунках боржника в банку, що знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Однак суд не погоджується із таким твердженням відповідачів, оскільки згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена можливість приймати до виконання виконавчі документи, в тому числі, за місцезнаходженням майна боржника, яке може бути відмінним від фактичного місцезнаходження боржника-юридичної особи.

Стаття 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зазначено, рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку; майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, - право клієнта (володільця рахунка) надавати розпорядження про перерахування і видачу сум з банківського рахунка відповідно до договору банківського рахунка; право вкладника або особи, на користь якої розміщено банківський вклад, вимагати виплати грошової суми (вкладу) та процентів на неї або доходу в іншій формі відповідно до договору банківського вкладу; право бенефіціара або володільця рахунка умовного зберігання (ескроу) вимагати перерахування грошових коштів, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), що випливає з договору рахунка умовного зберігання (ескроу).

Тому наявність у боржника банківського рахунку (в тому числі, розрахункового рахунку) передбачає наявність у Боржника майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку та, відповідно, наявність у Боржника майна в розумінні Глави 13 ЦК України.

Судом з банківської квитанції, поданої стягувачем до заяви про примусове виконання рішення, встановлено перерахування грошових коштів в день відкриття виконавчого провадження на рахунок боржника в АТ КредіАгріколь Банк, який за інформацією з сайту Національного банку України зареєстрований та фактично розташований за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, а тому відсутні підстави вважати, що приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження в Київському виконавчому окрузі.

Також, факт того, що кошти на рахунку боржника, є належним видом майна, на яке можливо звернути стягнення, підтверджується судовою практикою Верховного Суду - «грошові кошти боржника, розміщені на банківських рахунках, є майном, а тому приватний виконавець, на території виконавчого округу якого розташоване це майно, має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з його виконання» (постанови Верховного Суду від 10.05.2018 по справі № 905/3542/15, від 31.07.2019 по справі № 905/3542/15, від 31.07.2019 по справі № 5023/10655/11, від 01.08.2019 по справі № 910/13508/15, від 19.08.2019 по справі № 922/1293/15).

Окрім того, судом взято до уваги те, що позивачем направлявся запит до Міністерства юстиції України щодо роз`яснення законодавства, в частині переліку та видів документів, що можуть підтверджувати наявність грошових коштів на рахунку боржника в банківській установі при прийнятті рішення виконавцем про відкриття виконавчого провадження.

Згідно відповіді Міністерства юстиції України на запит приватного виконавця Гненного Д.А. щодо роз`яснення законодавства в частині переліку та видів документів, що можуть підтверджувати наявність грошових коштів на рахунку боржника в банківській установі при прийнятті рішення виконавцем про відкриття виконавчого провадження: «...надання роз`яснення щодо вичерпного переліку документів, що можуть підтверджувати наявність грошових коштів на рахунках боржника в банку або фінансовій установі, що знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, виходить за межі компетенції Міністерства юстиції України».

Зі змісту оскаржуваного протоколу засідання Дисциплінарної комісії вбачається, що підставою для прийняття рішення про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було порушення ним п. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень - подані до заяви про відкриття виконавчого провадження докази знаходження на рахунку боржника в АТ «Креді Агріколь Банк» у м. Києві грошових коштів є неналежними.

Подання Міністерства юстиції України від 23.09.2020 про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності підготовлено за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки. За результатами такої перевірки було складено довідку від 10.08.2020.

Зміст даної довідки свідчить, що під час перевірки досліджувалось питання дотримання приватним виконавцем вимог п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (стосовно доказів наявності майна боржника на території виконавчого округу приватного виконавця).

Однак ані в поданні, ані в матеріалах перевірки виконавчого провадження, не визначається про наявність порушень приватним виконавцем Гненним Д.А. вимог п.3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відсутність встановленого факту порушення вказаної норми, фактично підтверджує правильність прийняття до виконання та відкриття приватним виконавцем Гненним Д.А. виконавчих проваджень № 61331593 та № 61332814.

Відповідно до частини сьомої статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності лише у разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця.

Таким чином наведені у протоколі засідання Дисциплінарної комісії від 07.10.2020 підстави притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, фактично суперечать результатам проведеної перевірки, оскільки зміст складеної за результатом перевірки довідки фактично спростовує наявність таких порушень в діях приватного виконавця ОСОБА_1 ..

Стосовно встановленого відповідачами під час проведеної перевірки порушення приватним виконавцем ОСОБА_1 вимог пункту 6 частини третьої статті 18, частини другої статті 56 Закону № 1404-VIII щодо накладення арешту на майно, суд зазначає таке.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом якої, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зміст наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що в першу чергу звертається стягнення на кошти боржника, інші цінності, інше майно боржника.

Як зазначалося вище, на виконанні у приватного виконавця перебувало зведене виконавче провадження № 61330804, до складу якого входили виконавчі провадження: № 61330804 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19 про стягнення з Приватного підприємства Агрофірма «ХЛІБОДАР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» суми заборгованості збитків, пені, штрафу та інфляційних витрат за Договором поставки товару від 19.03.2019 № 32/19/ЛВ у загальному розмірі 2 079 502 (два мільйони сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дві) грн. 65 коп.; № 61331593 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19 про стягнення з Приватного підприємства Агрофірма «ХЛІБОДАР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» третейського збору у сумі 21 196 (двадцять одну тисячу сто дев`яносто шість) грн. 00 коп.; № 61332814 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19 про стягнення з Приватного підприємства Агрофірма «ХЛІБОДАР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення.

Згідно з інформаційною довідкою отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним виконавцем встановлено, що у користуванні ПП Агрофірма "Хлібодар" на праві оренди земельної ділянки перебували земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623980900:05:000:0172; 4623980900:05:000:0173; 4623980900:05:000:0174.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

13.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем винесено постанову про арешт майна боржника у ВП № 61330804, згідно якої накладено арешт на майнові права оренди земельних ділянок, що належать боржнику ППА "Хлібодар", у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 2190163,10 грн.

Отже, аналізуючи наведені норми Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що приватний виконавець про винесенні постанови про арешт майна боржника у ВП № 61330804, діяв у межах наданих йому повноважень.

Також, суд звертає увагу на те, що висновок Міністерства юстиції про наявність в діях виконавця порушень вимог закону ґрунтується виключно на позиції Великої палати Верховного суду, викладеної у постанові по справі №904/968/18 від 18.03.2020, однак, як вбачається з матеріалів справи, постанову про арешт майнових права оренди земельних ділянок приватним виконавцем було винесено 13.03.2020, тобто до винесення Великою палатою Верховного суду постанови по справі №904/968/18 від 18.03.2020. Таким чином, на момент її винесення, постанова від 13.03.2020 не могла бути кваліфікована як така, що винесена з порушенням вимог законодавства, оскільки такого законодавства на той момент ще не існувало.

Відтак, суд вважає, що відповідачі приймаючи спірне рішення не дотримались принципу співмірності між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані це рішення.

Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, яке оформлено протоколом № 41 від 07.10.2020, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці є протиправним та підлягає скасуванню.

Тобто суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на два місяців.

Слід відмітити і те, що аналогічної позиції дотримувалися члени Дисциплінарної комісії приватних виконавців Соломко О.В. та Дяченко Є.С., які виклали свою окрему думку з приводу прийнятого комісією рішення про застосування дисциплінарного стягнення, та в якій вказали про відсутність підстав для задоволення скарги на дії приватного виконавця та щодо відхилення подання про притягнення приватного виконавця Гненного Д.А. до дисциплінарної відповідальності як такого, що було підготовлено в порушення вимог Конституції та законів України.

Крім того суд звертає увагу на те, що положеннями частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом під час розгляду справи встановлено, що виконавче провадження № 61330804 завершено з підстав фактичного виконання.

В матеріалах справи відсутні докази того, що боржником оскаржувалися в судовому порядку дії приватного виконавця з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19, наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19, наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 № 873/105/19 .

Щодо аргументів відповідача про те, що Дисциплінарна комісія не може бути відповідачем в даній справі, оскільки не є юридичною особою, немає власного рахунку у банках, а її рішення без наказу не несуть будь-яких наслідків, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пунктів 3, 4, 9 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.11.2017 № 3791/5, така комісія наділена переліком завдань, які за своєю суттю є публічно-владними, а також суб`єктно до такої комісії входять посадові особи з числа Міністерства юстиції України.

З огляду на викладене, суд не може погодись з аргументами відповідача в цій частині, оскільки Дисциплінарна комісія приватних виконавців під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є колегіальним органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, а також прийняття рішень про застосування до них дисциплінарного стягнення.

Стосовно позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України "Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича дисциплінарного стягнення", суд зазначає, що вона є передчасною, оскільки ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі № 560/6068/20 зупинено дію рішення Дисциплінарної комісії від 07.10.2020, оформленого протоколом № 41, в частині притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності до прийняття судом рішення у справі за позовом до набрання законної сили рішенням суду по суті спору; заборонено Міністерству юстиції України до набрання законної сили рішенням по суті спору вносити до Єдиного реєстру приватних виконавців України запис про зупинення діяльності приватного виконавця Гненного Д.А. на підставі рішення Дисциплінарної комісії від 07.10.2020, оформленого протоколом № 41, про притягнення приватного виконавця Гненного Д.А. до дисциплінарної відповідальності, внаслідок чого, відповідачем зазначене рішення в дію не введено та наказ "Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича дисциплінарного стягнення" Міністерством юстиції України не видавався, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже в ході розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що в матеріалах справи наведено достатньо доказів, які повністю спростовують позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.11.2017 № 3791/5 Дисциплінарна комісія приватних виконавців утворюється при Міністерстві юстиції України, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 840,80 грн. слід стягнути з розпорядника коштів на користь позивача, а саме за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом № 41 від 07.10.2020, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 грудня 2020 року

Позивач:Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001 , код ЄДРПОУ - 00015622) Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ 1, 01001 , код ЄДРПОУ - 00015622)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький Згідно з оригіналом Суддя І.І. Тарновецький