Ухвала

від 24.11.2020 по справі 640/11856/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 листопада 2020 року м. Київ№ 640/11856/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) без виклику учасників справи адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Українська культура

до Міністерства культури України

про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Українська культура з позовом до Міністерства культури України, у якому просить суд:

- визнати бездіяльність Міністерства культури України щодо реформування редакції журналу Українська культура протиправною.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем вимог Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів" оскільки трудовий колектив прийняв рішення про реформування та повідомив про це засновника- Міністерство культури України, однак останній не здійснив ніяких дій передбачених Законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.09.2019 року відкрито провадження у справі №640/7045/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощено позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фактичні обставини справи свідчать, що журнал Українська культура є друкованим засобом масової інформації, що виходив відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу інформації KB № 118 від 08.12.1994 р., яке було анульоване 01.01.2019 р. Міністерством юстиції України внаслідок виконання Закону України Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації .

30.03.2016 р. проведені збори трудового колективу редакції друкованого ЗМІ журналу Українська культура , на яких в порядку денному прийнято рішення про участь у другому етапі реформування друкованого засобу масової інформації журналу Українська культура та редакції журналу Українська культура і запропоновано обрати спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу в суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації. Зазначені рішення були прийняті трудовим колективом одноголосно, що підтверджується Протоколом № 1 від 30.03.2016 р.

30.03.2016 р. відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №917-VIII від 24.12.2015 року засновнику - Міністерству культури України надано пропозицію стосовно способу реформування. Ця пропозиція містила в собі повідомлення щодо рішення трудового колективу взяти участь у другому етапі реформування друкованого засобу масової-інформації журналу Українська культура , редакції журналу Українська культура та повідомлення про спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу в суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації. До пропозиції був доданий Протокол № Івщ 30.03.2016 р. зборів трудового колективу журналу Українська культура .

07.05.2018 р. проведені збори трудового колективу друкованого ЗМІ журналу Українська культура , на яких в порядку денному ухваленні рішення про подальші дії щодо реформування видання та редакції журналу у зв`язку з невиконанням Закону № 917-VIII від 24.12.2015р. з боку засновника - Міністерства культури України.

На подальше виконання Закону №917- VIII від 24.12.2015р. Державним підприємством Національне газетно-журнальне видавництво був виданий Наказ № Ю-ОД від 08.05.2018 р. Про реформування журналу Українська культура відповідно до рішень трудового колективу редакції журналу Українська культура , що входить до складу державного підприємства Національне газетно-журнальне видавництво . Зазначені рішення були прийняті трудовим колективом одноголосно, що підтверджується Протоколом № 2 від 07.05.2018 р.

11.05.2018 р. на сторінці газети Культура і життя № 19 від 11 травня 2018 року було опубліковано Повідомлення відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону №917-VIII від 24.12.2015р.

19.07.2018 р. Державним підприємством Національне газетно-журнальне видавництво до Міністерства культури України було направлено листа № 214/01 08 про реформування друкованого засобу масової інформації журналу Українська культура ) на виконання Закону № 917-VIII від 24.12.2015р.

Рішення про реформування друкованого засобу масової інформації журналу Українська культура та редакції журналу Українська культура засновником прийнято не було, що підтверджується відповіддю Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 37/33/5 від 03.01.2019 р. та відповіддю Міністерства юстиції України від 03.01.2019 р. додаток № 9).

Не погоджуючись з оскаржуваними діяннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено наступне.

Так, відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як зазначалося вище трудовий колектив у повній відповідності до приписів ст. 4 Закону № 917-VIII прийняв рішення про реформування та повідомив про це засновника - Міністерство культури України.

Отже, в даному випадку спір виник між учасниками корпоративних відносин з приводу реформування друкованого засобу масової інформації.

Враховуючи зазначені обставини, суд прийшов до висновку, що спір не є публічно-правовим.

Враховуючи наведене, суд роз`яснює позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду за місцем вчинення порушення в порядку господарського судочинства.

Вказане підтверджується аналогічною правовою позицією, що знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду у справі № 396/2550/17 від 14.03.2018 де зазначено:

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься у ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/11952/16.

З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, який є господарсько-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а отже наявні підстави для закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 239 КАС України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Українська культура (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, каб. 6-8, ЄДРПОУ 42728424) до Міністерства культури України ( 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 37535703) про визнання бездіяльності протиправною.

Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур