Рішення

від 08.10.2019 по справі 640/21832/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м. Київ №640/21832/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представника позивача Клима В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Массімо Дутті Україна" до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про визнання проти-правною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.10.2018 до податкової накладної №52 від 29.10.2010 та податкової накладної №52 від 29.10.2010;

- зобов`язати відповідача зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.10.2018 до податкової накладної №52 від 29.10.2010 та податкову накладну №52 від 29.10.2010.

Підставами позову зазначено таке. У зв`язку з анулюванням у жовтні 2010р. реєстрації позивача платником ПДВ останній збільшив свої податкові зобов`язання з ПДВ на 1507329,59 грн., шляхом складення податкової накладної від 29.10.2010 №52. На підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 №2а-17050/10/2670 відповідач відновив реєстрацію позивача платником ПДВ. У жовтні 2018р. позивач подав на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 23.10.2018 до податкової накладної від 29.10.2010 №52, а також вказану податкову накладну, але отримав квитанції №1 про їх неприйняття у зв`язку з порушенням строків надіслання вказаних документів. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення ст.ст. 102, 192 ПК України, які не встановлюють строків давності для реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування. При цьому, позивач зазначає, що 1095-денний строк давності для реєстрації спірних документів з моменту прийняття Вищим адміністративним судом України рішення не сплинув. Позов подано на захист права позивача на внесення до податкової накладної коригувань для відновлення податкового кредиту з ПДВ, яке, як ствер-джує позивач, порушено бездіяльністю відповідача щодо не реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 29.10.2010 №52 і розрахунку коригування до неї №1 від 23.10.2018.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що позивачем пропущено строки для реєстрації документів. Як і позивач, відповідач зазначає такі ж фактичні обставини і посилається на положення ст.ст. 102, 192 ПК України.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторив наведені у позовній заяві доводи щодо не допущення пропуску строку для реєстрації документів.

За клопотанням представника позивача суд призначив судове засідання, під час якого оголошувались перерви для надання додаткових пояснень і доказів.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов; представник відповідача заперечив проти задоволення позову. На пропозицію суду позивач подав ряд додаткових письмових пояснень щодо суті порушеного права, підстав складення податкової накладної і розрахунку коригування до неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

29 жовтня 2010р. позивач склав податкову накладну №52, в якій визначив умовний продаж товарів на загальну суму 7536647,94 грн., у т.ч. збільшив суму податкових зобов`я-зань з ПДВ на 1507329,59 грн.

Податкова накладна складена у зв`язку з анулюванням реєстрації позивача платником ПДВ та на виконання вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на той час, на суму товарних залишків або основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах. Податкова накладна відображена у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010р.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 у справі №2а-17050/10/2670 задоволено позов "Массімо Дутті Україна" і, серед іншого, скасовано рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва, оформлене актом про анулювання реєстрації платника ПДВ №345/15-7 від 29.10.2010.

На підставі вказаної постанови Вищого адміністративного суду України та заяви позивача від 05.07.2016 №05-07/16 відповідачем відновлено реєстрацію позивача платником ПДВ, починаючи з 15.01.2008.

У жовтні 2018р. позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показ-ників №1 від 23.10.2018 до податкової накладної від 29.10.2010 №52, в якому зменшив обсяг поставки на 75366047,94 грн., у т.ч. зменшив суму податкових зобов`язань з ПДВ на 1507329,59 грн. Причина коригування - "Повернення товару або авансових платежів".

Також позивач склав за формою, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276), подат-кову накладну від 29.10.2010 №52.

Позивач направив в ЄРПН вказані податкову накладну і розрахунок коригування до неї, однак згідно з копіями квитанцій №1 від 23.10.2018 вищевказані документи не були прийняті з таких причин:

- щодо податкової накладної: порушено вимог п. 46.1 ст. 46, ст. 102 ПК України, а саме звітність за жовтень 2010р. вже не приймається;

- щодо розрахунку коригування: - покупець не був платником ПДВ на дату виписки податкової накладної; - порушено вимоги ст. 102 ПК України та п. 6 Порядку ведення Єдино-го реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, а саме дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складення розрахунку коригування.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності не прийняття для реєстрації податкової накладної від 29.10.2010 №52 і розра-хунку коригування від №1 від 23.10.2018 до неї.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України (у редакції, чинній станом на 23.10.2018) податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у т.ч. відокрем-леним підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декла-рації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пун-ктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (п. 102.1).

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкоду-вання у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5).

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поста-чанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податко-вих зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповід-ному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправ-лення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у т.ч. не пов`язаних із змі-ною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як вірно зазначив позивач, за своїм змістом ст.ст. 102, 192 ПК України не вста-новлюють строків давності для коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ. Цей висновок відповідає постанові Верховного Суду від 08.05.2018 № 805/15370/13.

Водночас, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України Порядок ведення ЄРПН вста-новлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) встановлено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого поста-чальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Слід зазначити, що податкова накладна №52 складена 29.10.2010 і на час її складення податкове законодавство не передбачало її реєстрації. При цьому положення п. 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки цей Кодекс не набрав чинності станом на 29.10.2010. Крім того, станом на 29.10.2010 позивач не був платником ПДВ.

Отже, суд констатує відсутність чіткого правового регулювання щодо строків давності для реєстрації спірної податкової накладної, складеної до набрання чинності ПК України (01.01.2011).

Однак, лише дана обставина не може бути підставою для задоволення позовних вимог. На переконання суду, визначальним у даній справі є не строк давності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї, а наявність у позивача підстав для складення розрахунку коригування до податкової накладної від 29.10.2010 №52, оскільки реєстрація саме цього документу обумовлює бажаний для позивача результат у вигляді зменшення податкових зобов`язань з ПДВ, що, у свою чергу, призведе до збільшення його податкового кредиту з ПДВ.

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу . Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у т.ч. ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з поста-чання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній/розра-хунку коригування.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/по-слуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (абз. 1).

У справі, яка розглядається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про зміну суми компенсації вартості товарів після їх постачання (умовного продажу у жовтні 2010р.), у т.ч. наступного за постачанням перегляду цін, перерахунку у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачаль-ником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Подальше скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ і відновлення позивача у Реєстрі платників ПДВ не свідчить про зміну компенсації вартості товарів після їх постачання.

Враховуючи викладене, суд зазначає про відсутність передбачених абз. 1 п. 192.1 ст. 192 ПК України підстав для коригування позивачем своїх податкових зобов`язань та податко-вого кредиту з ПДВ згідно з податковою накладною від 29.10.2010 №52.

У своїх додаткових письмових поясненнях від 07.10.2019 представник позивача зазначив про надання відповідачем індивідуальної податкової консультації від 29.06.2017 №888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК, в якій він зазначив наступне: "У разі відновлення особи в Реєстрі платників ПДВ (у т.ч. за рішенням судового органу, що набрало законної сили) така особа має право відкоригувати суми податкових зобов`язань, що були задекларовані у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок ".

Позивач зазначає, що така підстава для складення розрахунку до податкової накладної як "виправлення самостійно виявлених помилок" чітко передбачена в абз. 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України, згідно з яким розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у т.ч. не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки ним не зазначено, а судом не встановлено наявність помилок, допущених позивачем при складенні податкової наклад-ної від 29.10.2010 №52, які не пов`язані із зміною суми компенсації вартості товарів.

Як зазначав суд, податкова накладна від 29.10.2010 №52 складена позивачем відповід-но до Закону України "Про податок на додану вартість", абзац 19 п. 9.8 ст. 9 якого встанов-лював, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов`язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов`язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Крім того, вказана податкова консультація надана стосовно застосування п. 184.9 ст. 184 ПК України та наявності за результатами останнього податкового періоду права на отри-мання бюджетного відшкодування, що не стосується справи, яка розглядається, - згідно з декларацією позивача з ПДВ за жовтень 2010р. він не декларував бюджетного відшкоду-вання з ПДВ.

Отже, складаючи податкову накладну від 29.10.2010 №52 позивач діяв відповідно до закону. Подальше скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ і відновлення позивача у Реєстрі платників ПДВ не свідчить про помилкове складення позивачем вказаної податкової накладної.

Враховуючи викладене, суд зазначає про відсутність передбачених абз. 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України підстав для коригування позивачем своїх податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ згідно з податковою накладною від 29.10.2010 №52.

Також суд зауважує, що скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не передбачає автоматичного повороту виконання операції з умовного продажу з метою зменшення податкових зобов`язань та/або збільшення податкового кредиту.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для складення розрахунку коригування до податкової накладної від 29.10.2010 №52 і права позивача на відновлення податкового кредиту, тому неприйняття вказаної податкової накладної і розрахунку коригування до неї не призвело до порушення права позивача, на захист якого подано цей позов.

Відсутність порушеного права, яке б підлягало судовому захисту, є підставою для відмови у задоволенні позову.

У справі наявна копія скарги позивача від 29.10.2018 №29.10.18/01 з відбитком у верх-ньому лівому куті про її отримання ДФС 30.10.2018 вх. №58437/6, а також квитанція №2 від 30.10.2018 про відмову у її прийнятті в електронному вигляді.

Позивач зазначив, що не отримував відповіді на вказану скаргу. Відповідач не надав доказів розгляду вказаної скарги, зазначивши, що скарга не містить вимог про скасування рішення контролюючого органу.

З копії скарги вбачається, що позивач просить скасувати квитанції №1 від 23.10.2018 про неприйняття податкової накладної від 29.10.2010 №52 і розрахунку коригування до неї від 23.10.2018 №1. При цьому, як вірно зазначив відповідач, скарга не містить вимог про скасування рішень контролюючого органу.

За таких обставин відсутність мотивованого рішення щодо розгляду вказаної скарги позивача не впливає на вирішення справи.

З огляду на відмову в позові та згідно із ст. 139 КАС України судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3524 грн. покладаються на позивача і не підлягають стягненню з відповідача. Інших судових витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 159, 189, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Массімо Дутті Україна" у задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Массімо Дутті Україна";

01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21, літ. А, бізнес-центр "Леонардо", 13 поверх, код ЄДРПОУ 35575325.

Відповідач: Державна фіскальна служба України;

04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення рішення.

Суддя Д.А. Костенко