Ухвала

від 14.12.2020 по справі 520/10262/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 грудня 2020 р.Справа № 520/10262/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання: Мельнікової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕНЕРГІЯ-21 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року задоволений адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕНЕРГІЯ-21 до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

28.12.2019 року на зазначене рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 року залишена без руху з наданням скаржнику десятиденного строку, обчисленого з дати отримання копії ухвали, для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 9.553,08 грн.

Копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 11.02.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

20.02.2020 року ГУ ДПС у Харківській області подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків - відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги отримано ГУ ДПС у Харківській області 27.02.2020 року, що підтверджується відміткою про отримання в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

09.10.2020 року ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та оригіналом платіжного доручення № 8379 від 02.10.2020 року про сплату ГУ ДПС у Харківській області судового збору у розмірі 9.553,10 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 року у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Підстави, викладені в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними.

05.11.2020 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області залишена без руху з наданням десятиденного строку, обчисленого з дня отримання копії ухвали, для усунення її недоліків шляхом зазначення інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року.

30.11.2020 року на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 року про залишення апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області без руху, скаржник надав до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає про те, що незабезпечення реалізації територіальними органами ДФС України права на апеляційне оскарження рішень адміністративного суду позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України чи економію бюджетних коштів. В той час, за рахунок саме податкових платежів формується більша частина доходів, з яких першочергово кошти спрямовуються на виплати соціально-незахищеним верствам населення (дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сім`ям), забезпечується фінансування закладів охорони здоров`я та освіти, заходів економічного розвитку країни, а також своєчасність виплати заробітної плати, стипендії, інших виплат працівникам бюджетної сфери.

Також, ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що у нього були відсутні кошти для сплати судового збору.

З посиланням на п. 6 абз. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Отже, забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну або касаційну скаргу. Кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. З мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

З посиланням на ст. 2, ст. 8, ст. 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів , зазначає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Верховний Суд визнає вказані контролюючим органом доводи як поважні причини пропуску строку на оскарження, що підтверджується ухвалами Верховного Суду від 19.07.2019 по справі № 2040/5181/18, від 22.07.2019 по справі 2040/7806/18. від 30.08.2019 по справі № 820/2536/18. від 30.08.2019 по справі № 820/2788/18, від 30.08.2019 по справі № 520/300/19.

Враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства та висновки Верховного Суду які зазначені в клопотанні та з метою встановлення соціальної справедливості при оподаткуванні позивача, керуючись виключно інтересами держави, ГУ ДПС у Харківській області просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк та відкрити апеляційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарги на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, судом не вбачається поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

З тексту клопотання, як підстава пропуску строку на апеляційне оскарження, вбачається лише неможливість сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю коштів.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку контролюючого органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.

Жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку в період з 25.02.2020 року (дата першого повернення апеляційної скарги відповідача) до 09.10.2020 (дата звернення повторно з апеляційною скаргою) клопотання про поновлення строку ГУ ДПС у Харківській області не містить.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.

Посилання на практику Верхового Суду від 19.07.2019 по справі № 2040/5181/18, від 22.07.2019 по справі 2040/7806/18, від 30.08.2019 по справі № 820/2536/18, від 30.08.2019 по справі № 820/2788/18, від 30.08.2019 по справі № 520/300/19 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки обставини даних справ не є аналогічними та в них скаржники реалізовували право повторного звернення до касаційного суду без зайвих зволікань, що свідчить про активні дії, щодо звернення в найкоротші строки після повернення касаційної скарги.

Наведені доводи не можуть вважатися об`єктивними та бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи наведене, значний термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність обґрунтувань та доказів підтверджуючих неможливість подати апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по справі № 520/10262/19.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В. Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.