Постанова

від 15.12.2020 по справі 500/807/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/807/20 пров. № А/857/9070/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Чепенюк О.В., м. Тернопіль) у справі № 500/807/20 за адміністративним позовом Торгово-роздрібного об`єднання Бережанського районного споживчого товариства до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2020 року Торгово-роздрібне об`єднання Бережанського районного споживчого товариства звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 № 0001085104.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 14.01.2020 № 0001085104, яким до Торгово-роздрібного об`єднання Бережанського районного споживчого товариства застосовано штраф у сумі 29962,67 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Торгово-роздрібного об`єднання Бережанського районного споживчого товариства судові витрати у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апелянт Головного управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстроване як юридична особа, взяте на податковий облік в контролюючих органах 27.07.1993, основним видом господарської діяльності є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Дані обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.04.2020 (а.с.26-31).

Посадовими особами Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних ЄРПН ТРО Бережанського РайСТ за період з 15.04.2019 по 26.07.2019, про що складено акт від 05.12.2019 №1543/19-00-51-04/21142431 (а.с.51-52, 58).

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме порушено граничні терміни реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 15.04.2019 №99 на суму податку на додану вартість 74906,67 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 26.07.2019, тобто з порушенням граничних термінів реєстрації на 87 календарних днів.

У висновку акта перевірки вказано про порушення ТРО Бережанського РайСТ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

14.01.2020 на підставі акта перевірки від 05.12.2019 №1543/19-00-51-04/21142431 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001085104 про застосування до ОСОБА_1 за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН від 61 і більше календарних днів на суму податку на додану вартість 74906,67 грн штрафу у розмірі 40 відсотків у сумі 29962,67 грн (а.с.5-6). До податкового повідомлення-рішення долучено розрахунок штрафу (а.с.7).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 14.01.2020 №0001085104 на суму 29962,67 грн, ТРО Бережанського РайСТ 23.01.2020 звернулося до Державної фіскальної служби України із скаргою.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.03.2020 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 № 0001085104 залишено без змін, а скаргу ТРО Бережанського РайСТ- без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок 1246).

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У той же час відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі:

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 і більше календарних днів;

Отже, з аналізу статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України вбачається, що лише порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу. При цьому, сама податкова накладна є фіксацією факту здійснення господарської операції та виникнення податкових зобов`язань платника податку. За відсутності первинного факту господарської операції податкова накладна складена бути не може.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення Головним управлінням ДПС у Тернопільській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001085104 від 14.01.2020 року про застосування контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також встановлено, що за реалізовані товари кінцевому споживачу за період з 01.07.2019 по 15.07.2019 на загальну суму 449440,01 грн, у тому числі податок на додану вартість 74906,67 грн (оприбуткування коштів у касу підтверджується витягом з касової книги за цей період та журналом-ордером по рахунку 301 Готівка в національній валюті за цей же період (а.с.78-89)), ТРО Бережанським РайСТ було подано на реєстрацію та зареєстровано податкову накладну від

15.04.2019 №99 на суму податку на додану вартість 74906,67 грн (а.с.9), що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 26.07.2019 (а.с.8). Ця податкова накладна була подана на реєстрацію помилково, оскільки податкові зобов`язання у квітні 2019 року на цю суму не виникли, фактичне надходження коштів та постачання товарів відбулося у липні 2019 року, на підтвердження чого судом досліджено витяг з касової книги ТРО Бережанського РайСТ за період з 01.07.2019 по 15.07.2019 та журнал-ордер по рахунку 301 Готівка в національній валюті за цей же період (а.с.78-89), видаткову накладну №0-0000100 від 26.07.2019 на суму 449440,01 грн, у тому числі податок на додану вартість 74906,67 грн (а.с. 90).

Отже, станом на 15.04.2019 у позивача не було підстав складати податкову накладну, у платника на цю дату не виникли податкові зобов`язання з постачання товарів на суму 449440,01 грн, у тому числі податок на додану вартість 74906,67 грн, оскільки не відбулися жодна з подій, визначена пунктом 187.1 статті 187 ПК України: ні зарахування коштів від Покупця, ні відвантаження товару.

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень представника позивача вбачається, що після реєстрації податкових накладних по операціях постачання за першу половину липня 2019 року і опрацювання квитанцій про їх прийняття на рівні ДФС була виявлена реєстрація податкової накладної №99 з невірною датою складання, саме 15.04.2019 замість 26.07.2019 (а.с.8). Усунення помилки можливе лише через коригування та реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування, що й було зроблено позивачем 29.07.2019 (а.с.11-12) та одночасно складено та направлено нову податкову накладну на постачання товарів неплатникам ПДВ (кінцевим споживачам) за першу половину липня 2019 року №100 від 26.07.2019 (а.с. 13-15).

Судом також було досліджено, що до податкової накладної №100 від 26.07.2019 включений увесь обсяг постачання товарів з аналогічними показниками щодо асортименту, кількості, вартості товару та сумами податку на додану вартість, що і в помилково поданій податковій накладній від 15.04.2019 №99.

На підставі наведеного апеляційний суд вважає вірними підстави суду першої інстанції для висновку, що податкова накладна від 15.04.2019 №99 виписана саме як зведена за період з 01.07.2019 по 15.07.2019 і могла бути складена лише після 15.07.2019, оскільки до цієї дати відсутні у позивача податкові зобов`язання на таку суму постачання, не було ні оплати, ні фактичного відвантаження товару на всю суму поставки 449440,01 грн, у тому числі податок на додану вартість 74906,67 грн. Вказані обставини свідчать на користь позивача про допущення технічної помилки у даті складання податкової накладної №99 саме 15.04.2019 замість 26.07.2019 .

Позивачем подано до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2019 року (а.с. 20-21) та липень 2019 року (а.с. 17-18), які отримано відповідачем 10.09.2019 (а.с. 16, 19). У графі 18.1 уточнюючого розрахунку за квітень 2019 року вказано сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв`язку з виправленням помилки (при позитивному значенні графи 6 розділу 18) у розмірі 2247,00 грн.

Вказаний штраф самостійно сплачений позивачем 06.09.2019, що підтверджується копією платіжного доручення №485 від 06.09.2019 (а.с. 22).

Позивачем самостійно виявлено факт реєстрації помилкової податкової накладної та вжито дій щодо усунення такої помилки.

Також суд звертає увагу, що наведені вище обставини, пов`язані з помилковою реєстрацією податкової накладної, усунення такої помилки через проведення коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та реєстрацію нової податкової накладної у ЄРПН, подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість в кінцевому результаті не вплинули на суму визначеного платником податку податкового зобов`язання до сплати за підсумками відповідних звітних періодів.

За таких обставин, оскільки у позивача станом на 15.04.2019 був відсутній обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну, то помилкове виписування останньої не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, тобто відсутні підстави для застосування до позивача штрафу на суму 29962,67 грн за затримку реєстрації помилкової (зайвої) податкової накладної від 15.04.2019 №99.

Реєстрація податкової накладної, в якій помилково зазначено її дату складання, за умови того, що у платника податків не виникло податкових зобов`язань на дату, яку помилково зазначено у такій податковій накладній, не може свідчити про недотримання платником податку обов`язку щодо дотримання строків її реєстрації.

Таким чином, оскільки у позивача був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну її помилкове виписування не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація податкової накладної, в якій помилково зазначено її дату складання, за умови того, що у платника податків не виникло податкових зобов`язань на дату, яку помилково зазначено у такій податковій накладній, не може свідчити про недотримання платником податку обов`язку щодо дотримання строків її реєстрації.

За таких обставин, допущена платником податку помилка у складенні податкової накладної не може свідчити про протиправність його дій чи бездіяльності, а тому відсутні підстави і для висновку про те, що у спірних правовідносинах позивачем допущено податкове правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що саме така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 26 червня 2018 року по справі №813/4556/16, де вказано, зокрема, що помилкове виписування податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 500/807/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська