Ухвала

від 14.12.2020 по справі 640/12892/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/12892/19

адміністративне провадження № К/9901/32056/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області; далі - ГУ ДПС) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

У С Т А Н О В И В:

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано вимоги ГУ ДФС від 12.11.2018 та від 14.05.2019 №№Ф-134903-53, Ф-134903-53 про сплату боргу (недоїмки).

23.11.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)).

Згідно з частиною першою статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б)особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є правомірність вимог про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-134903-53 та від 14.05.2019 №Ф-134903-53 з єдиного внеску в загальному розмірі 36' 850,44 грн. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС, є справою незначної складності.

Суд першої інстанції не порушив норми частин четвертої, шостої статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Доводів щодо порушення судом першої інстанції цих норм процесуального права касаційна скарга не містить.

Довід ГУ ДПС, зазначений у касаційній скарзі, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтований посиланням на конкретні обставини, які б могли бути підставою для визнання цього доводу об`єктивним.

Касаційна скарга стосується питання застосування норм статті 4, статті 7 Закону України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування'' від 08.07.2010 №2464-VI та Податкового кодексу України у правовідносинах, які виникли у зв`язку зі сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особою, яка зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності, але не отримує дохід від цієї діяльності, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, який сплачував за неї страхові внески.

Верховний Суд у постановах, зокрема від 27.11.2019 у справі №160/3114/19, від 05.03.2020 у справі №824/509/19-а, від 27.03.2020 у справі №140/2214/19, від 04.12.2019 у справі №440/2149/19, від 27.03.2020 №140/2214/19, вже виклав висновок щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах і суд апеляційної інстанції переглянув рішення першої інстанції у відповідності з таким висновком.

Підстав для відступу від такого висновку Верховного Суду колегія суддів не знаходить.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд касаційної інстанції також відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) (пункт 6 частини першої статті 333 КАС).

Відповідно до частини першої статті 52 КАС здійснено процесуальну заміну відповідача згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.

Керуючись статтями 52, 248, пунктами 1, 6 частини першої статті 333 КАС, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко