Рішення

від 10.12.2020 по справі 185/8854/19

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/8854/19

Провадження № 2/185/843/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Давидова Д.О., представника третьої особи Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області - Кучинської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/8854/19 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради в особі відділу по обліку комунального майна та житлової площі, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва на право власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Павлоградської міської ради в особі відділу по обліку комунального майна та житлової площі, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради в кому просить (згідно уточнених позовних вимог від 22.10.2019) визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 недійсною, зобов`язати відповідача по справі провести повторну приватизацію квартири АДРЕСА_1 , включивши в приватизацію всіх зареєстрованих осіб згідно довідки про склад сім`ї №8890 від 11.09.2019 а саме, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги наступним. ОСОБА_1 - позивач зареєстрований та проживає з 25.03.2016 за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області виконком Павлоградської міської ради надав житло на трьох осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Будучи зареєстрований в зазначеній квартирі з місця реєстрації не знімався. 09.09.2019 до позивача звернулася колишня дружина - ОСОБА_3 і повідомила останньому, що вона приватизувала вищезазначену квартиру без його участі ще в червні 2016 році. Тому позивачу необхідно виселитися з квартири так як вже не являється її власником. З отриманих документів які подавалися на приватизацію квартири позивач помітив, що існує підроблена довідка про склад сім`ї в якій зазначається, що ОСОБА_1 виписаний 11.05.2016 та зазначена приватизація відбувалася без участі позивача. Відповідно до зазначеного розпорядження №29474 від 06.06.2016 видане свідоцтво про право власності на житло яке належить по Ѕ частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вважає, що під час здійснення приватизації спірної квартири були порушені норми законів Про приватизацію державного житлового фонду . Звертає увагу на ту обставину, що він не приймав участі в приватизації квартири, заяву про відмову від приватизації не підписував.

Ухвалою суду від 30.09.2019 вищевказана позовна заява залишена без руху, надано строк на усунення недоліків.

24.10.2019 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області відкрито загальне позовне провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

14.11.2019 до суду надійшли письмові пояснення від третьої особи - ОСОБА_3 , в яких вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач особисто власноручною заявою відмовився від приватизації частини спірної квартири від 11.05.2016, при цьому зазначив, що проживає в іншому місці, в зв`язку з цим не мав права на приватизацію спірної квартири. Також просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності який пропустив позивач подавши позов до суду після спливу трьох років. Зазначає, що позивач звернувшись до суду з позовом не зазначив норму матеріального права на підставі якої просить визнати приватизацію квартири недійсною та провести повторну приватизацію.

21.11.2019 до суду від Павлоградської міської ради надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позов пред`явлено до Павлоградської міської ради в особі відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради, яка не може бути відповідачем по справі, оскільки рішенням сесії Павлоградської міської ради від 30.10.2018 за № 1350-40/УП Про реорганізацію відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради , даний відділ було припинено шляхом приєднання до Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, яке є юридичною особою (ЄДРПОУ 26137720). Функції даного відділу покладено на управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради. Рішенням Павлоградської міської ради від 29.01.2019 № 1493-46/VII Про затвердження положення про відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради яке є органом приватизації житла державної і комунальної форми власності відповідно до ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду та органом реєстрації. Зазначений відповідач - відділ як юридична особа (ЄДРПОУ 23025623) 25припинив свою діяльність у встановленому законом порядку. Павлоградська міська рада як юридична особа не є належним відповідачем. Також щодо строків позовної давності перебіг почався з моменту коли позивач відповідно до заяви від 11.05.2016 відмовився від приватизації спірної квартири та сплив 11.05.2019, що також є підставою для відмови у задоволенні позову. Приватизація була проведена відповідно до закону, позивач написав заяву про відмову від приватизації, жодних порушень при оформленні приватизації, реєстрації права власності, на їх думку, не було, що є підставою для відмови в позові.

28.11.2019 ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого судового провадження.

24.01.2020 позивачем надано відповідь на відзив відповідно до якого останній зазначає, що заяву про відмову від приватизації спірної квартири не підписував. Дану заяву подавала його колишня дружина від його імені. Зазначена заява була як зразок, без підпису позивача, даний факт може підтвердити експерт, але коштів на призначення експертизи у останнього немає. Дану заяву шляхом шантажу і погроз вимагала написати колишня теща ОСОБА_5 , яка на той час мала знайомих у відділі приватизації. В заяві містяться неправдиві дані про місце проживання позивача, заява нотаріусом не посвідчена. Просить поновити строки позовної давності без зазначення причин.

08.07.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві, надав пояснення відповідні до позову. Зазначив, що заяву про відмову від приватизації спірної квартири не підписував, він її писав, але він вважає, що це був зразок, без його підпису.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважала їх безпідставними, просила відмовити в їх задоволенні посилаючись на відзив. Зазначила, що позивач відмовився приймати участь в приватизації спірної квартири, це його право, ним оформлено відповідну заяву. Жодних порушень при оформленні приватизації, реєстрації права власності, на їх думку, не було. Павлоградська міська рада Дніпропетровської області не є належним відповідачем по справі.

В судовому засідання представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Давидов Д.О. підтримав надані пояснення до суду, просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області - Кучинська В.В. заперечує проти задоволення позову, просить прийняти рішення в інтересах дитини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вона в 2016 була керівником відділу приватизації, і зараз працює на посаді начальника відділу реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області . Позивач особисто в її присутності писав заяву про відмову від приватизації спірної квартири без будь-яких примушень. Довідку про зняття з реєстрації подала дружина. Щодо перевірки реєстрації, бувають такі випадки, що особа виписана з місця зареєстрованого проживання, але в паспорті відмітка не стоїть.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з третьою особою ОСОБА_3 . Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2018 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрований 20.09.2008 виконкомом Богуславської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 10.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 по справі № 185/8020/15-ц, яке набрало чинності 29.01.2016 позовні вимоги ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи Комунальне підприємство "Управління житлово - комунального господарства" Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про визнання права користування квартирою, скасування рішення про надання житлової площі, визнання ордеру на житлове приміщення недійсним та виселення - задоволено. Визнано за ОСОБА_7 право користування квартирою АДРЕСА_3 . Визнано неправомірним та скасовано п. 1 рішення Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 13 травня 2009 року № 493 про закріплення, як службової, квартири АДРЕСА_3 та надання її ОСОБА_3 . Визнано недійсним ордер на службове житлове приміщення № 95 серія Б-2009 від 19.05.2009 року, виданий Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 . Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з квартири АДРЕСА_3 , з наданням іншого жилого приміщення, зобов`язавши відповідача Виконавчий комітет Павлоградської міської ради надати ОСОБА_3 з сім`єю - чоловіком ОСОБА_1 , донькою ОСОБА_4 інше рівноцінне жиле приміщення тому, з якого їх виселено.

Відповідно до вищевказаного рішення, виконавчим комітетом Павлоградської міської ради вирішено надати квартиру АДРЕСА_4 , 3-кімн. житл. пл. 41,2 кв.м. ОСОБА_3 , склад сім`ї 3 чол., що підтверджується витягом з рішення про надання житлової площі від 09.03.2016 за №158.

З пакетів документів, на підставі яких було здійснено приватизацію спірної квартири та реєстрацію права власності, встановлено наступне.

До ОА відділу обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради була подана заява ОСОБА_3 16.05.2016 з проханням передати у приватну власність спірну квартиру членам сім`ї у рівних частках по Ѕ кожному. Заява підписана ОСОБА_3 . На час звернення до органу приватизації в спірній квартирі було зареєстровано відповідно до довідки виданої КП Павлограджитлосервіс Павлоградської міської ради про склад сім`ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення за адресою: АДРЕСА_2 - мешкають на мають прав на житло на момент введений в дію ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду ОСОБА_3 - найм., ОСОБА_4 - донька, ОСОБА_1 - чоловік з позначкою виписаний 11.05.2016.

Відповідно до довідки про реєстрацію та склад сім`ї № 8890 від 11.09.2019 та копії паспорта позивача НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 25.03.2016 по теперішній час.

Заявою від 11.05.2016 ОСОБА_1 надав згоду керівнику органу приватизації на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_5 на ім`я жінки та доньки без його участі, зазначає, що претензій немає, бо проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 та наданих документів, в тому числі заяви ОСОБА_1 від 11.05.2016, Орган приватизації житла від 06.06.2016 видав розпорядження № НОМЕР_2 , яким прохання наймача ОСОБА_3 задоволено та передано на праві спільної часткової власності свідоцтвом про право власності на житло від 06.06.2016 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по Ѕ частки кожному квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 345 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Перелік документів та порядок для приватизації нерухомого майна визначені Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян , затвердженим Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396.

Законодавство про приватизацію житла визначає право громадян України приватизувати займане ними житло один раз. Передбачається також, що кожен громадянин України у разі, коли частка житла, яка приватизується, менша за встановлену норму, одержить компенсацію у вигляді житлових чеків. Ці чеки громадянин України може використати для приватизації як житла, так і частки майна державних підприємств або земельного фонду.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Приватизація житла - це право людини, а не її обов`язок, тому за бажанням вона може не брати в ній участь. Але якщо сім`я вирішила приватизувати квартиру, а хтось із її членів, зареєстрований в ній, не бажає цього робити, то інші не зможуть перевести нерухомість в приватну власність без його згоди. В такому випадку, особа, яка не бажає брати участь в приватизації, має написати відмову, що засвідчується нотаріально. Після переведення квартири в приватну власність, особа, яка не брала участь в приватизації, не має тут своєї частки, але за нею залишається право користування квартирою і зареєстроване місце проживання.

При перевірці наданих сторонами документів, доказів по справі, встановлено, що для приватизації спірної квартири до ОА відділу обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради були надані всі необхідні документи, які стали підставою для видачі свідоцтва про право власності.

Позивачем не заперечується те, що заяву від 11.05.2016 про його відмову від участі в приватизації спірної квартири та згоду на участь у приватизації даної квартири іншими мешканцями, він писав але розумів її як зразок тому не підписував.

Позивачу судом неодноразово роз`яснювалось його право на заявлення клопотання про проведення почеркознавчої експертизи його підпису на заяві від 11.05.2016, але позивач від проведення експертизи відмовився.

Посилання позивача на те, що заяву про відмову від участі в приватизації спірної квартири писав під дією шантажу і погроз колишньої тещі ОСОБА_5 , яка на той час мала знайомих у відділі приватизації, чим фактично позбавила його цього права в подальшому, не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Те, що нормативно-правові акти, що регулюють порядок здійснення приватизації житла, не містять такого конкретного порядку як оформлення та подача до органу приватизації заяви особи про відмову від участі в приватизації, не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право вчиняти чи не вчиняти певні дії, в даному випадку - щодо отримання чи неотримання у власність спірної квартири. Небажання позивача приймати участь в приватизації спірної квартири та отримати у власність частини спірної квартири є його правом, яке позивач використав шляхом складання відповідної заяви з його підписом.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді заяв представників відповідача та третьої особи про застосування строку позовної давності, сплив якої, згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови в позові, судом приймаються до уваги положення п. 11 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , згідно з яким, - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Крім того, судом встановлено, що позов пред`явлено до Павлоградської міської ради та зазначено в особі відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради, який не може бути відповідачем по справі, оскільки рішенням сесії Павлоградської міської ради від 30.10.2018 за № 1350-40/УП Про реорганізацію відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради , даний відділ було припинено шляхом приєднання до Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, яке є юридичною особою (ЄДРПОУ 26137720). Функції даного відділу покладено на Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради. Рішенням Павлоградської міської ради від 29.01.2019 № 1493-46/VII Про затвердження положення про відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради визначено відділ який є органом приватизації житла державної і комунальної форми власності відповідно до ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду та органом реєстрації, та перебуває в структур Виконавчого комітету Павлоградської міської ради. Зазначений відповідач - Павлоградська міська рада в особі відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради як юридична особа (ЄДРПОУ 23025623) 25припинив свою діяльність у встановленому законом порядку 01.02.2019. Павлоградська міська рада (ЄДРПОУ 33892721) як юридична особа не є належним відповідачем по справі.

Позивачу в судовому засіданні роз`яснювалось його право щодо заміни відповідача, чи залучення співвідповідача, але позивач своїм правом залучення співвідповідача, заміни відповідача не скористався.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення в цивільній справі ).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи ( висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України ).

Позов позивачем заявлений не до належного відповідача. На підставі вищезазначених норм ЦПК України суд не може самостійно залучити співвідповідачів, замінювати відповідача, а клопотання про залучення співвідповідача, заміну неналежного відповідача позивачем не заявлено.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5,12,13, 81, 89, 258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради в особі відділу по обліку комунального майна та житлової площі, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва на право власності на нерухоме майно - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Павлоградська міська рада, код ЄДРПОУ: 33892721, місце знаходження: вул. Соборна, 95 м. Павлоград Дніпропетровська область.

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ: 04052229, місце знаходження вул. Соборна, 95 м. Павлоград Дніпропетровська область.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя А. С. Зінченко