Ухвала
від 11.12.2020 по справі 535/1097/20
КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1097/20

Провадження № 4-с/535/17/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Мальцева С.О., за участю секретаря судового засідання Білик Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва скаргу ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про звернення стягнення на майно боржника, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ГЕЛІОС", в порядку ст.447 ЦПК України;-

УСТАНОВИВ:

До Котелевського районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. щодо винесення постанови про звернення стягнення на майно боржника від 10.11.2020 року по виконавчому провадженню ВП № 63565174 з примусового виконання виконавчого листа № 535/776/15ц, виданого Котелевським районним судом Полтавської області 17.05.2016 року та скасувати винесену приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. постанову про звернення стягнення на майно боржника від 10.11.2020 року по виконавчому провадженню ВП № 63565174 з примусового виконання виконавчого листа № 535/776/15-ц, виданого Котелевським районним судом Полтавської області 17.05.2016 року.

Вимоги скарги обґрунтовував тим, що 17.09.2008 року між ПАТ ІМЕКСБАНК та ним , було укладено кредитний договір №835, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 36000,00 доларів США (далі - кредит) зі сплатою 17% річних (далі - відсоткова ставка), та з визначеним порядком погашення суми основної заборгованості (основна сума заборгованості погашається по 25-е включно число кожного місяця), відповідно до п.1.1.1. договору та Додатку №1 до договору, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту 16 вересня 2013 року на умовах визначених договором. Кредит надавався на придбання житла. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, було укладено договір іпотеки, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно: квартира номер двадцять шість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 17 вересня 2008 між Банком та скаржником було укладено Іпотечний договір № 835 згідно із п. 1.1. Іпотечного договору, цей договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Договором кредиту № 835 від 17 вересня 2008 року, який укладено між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також усіх додаткових договорів/угод до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо ( основне зобов`язання ). Кредит відповідно до вищевказаного Кредитного договору надається Іпотекодавцю - Боржнику Іпотекодержателем - Кредитором на наступних умовах: сума кредиту - 36 000 (тридцять шість тисяч) доларів США; строк повернення кредиту - 60 місяців; розмір відсоткової ставки визначається Кредитним договором в розмірі - 17,00% відсотків річних. Крім того, заставою забезпечені інші зобов`язання, що виникають в силу цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира, номер АДРЕСА_2 , що зареєстрована в БТІ м. Полтави в реєстровій книзі 114 за номером 15868, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18801339 та має загальну площу 30,40 кв.м, житлову площу 16,7 кв.м, який належить Іпотекодацю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 17 вересня 2008 року Карнарук Н.В., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу за реєстровим № 7136, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 17.09.2008 року за реєстраційним № 3139132.

Відповідно до рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24.02.2016 року по справі №535/776/15-ц, провадження №2/535/8/16, позов ПАТ ІМЕКСБАНК задоволено частково та стягнуто з нього на користь ПАТ ІМЕКСБАНК заборгованість по кредитному договору №835 від 17.09.2008 року в сумі 887207,86 грн. (вісімсот вісімдесят сім тисяч двісті сім грн. 86 коп.), яка складається з: поточної заборгованості за кредитом 0,00 дол. США; простроченої заборгованості за кредитом 18700,00 дол. США (екв. в нац. валюті 412637,44 грн.); поточної заборгованості за відсотками 1854,30 дол. США (екв. в нац. валюті 40917,30 грн.); простроченої заборгованості за відсотками 15120,57 дол. США (екв. в нац. валюті 333653,12 грн.); пені, що нарахована за порушення строку повернення кредиту та процентів 100000,00 грн. Рішення набрало законної сили 28.03.2016 року.

17.05.2016 року Котелевським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду від 24.02.2016 року.

Виконавчий лист про стягнення з скаржника вищезазначеної суми заборгованості ПАТ ІМЕКСБАНК до органів Державної виконавчої служби для примусового виконання пред`являвся 22.08.2016 року, ВП №52018193.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 09.12.2016 року виконавчий лист № 535/776/15-ц, виданий Котелевським районним судом Полтавської області 17.05.2016 року повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , так як згідно проведених виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстровано майно, а саме квартира у АДРЕСА_3 , але відповідно до Закону України Про мораторій на стягнення майна громадянина України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті стягнення на квартиру заборонено. Іншого ліквідного майна не виявлено.

11.10.2019 року ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ ФК ГЕЛІОС уклали договір №108 про відступлення прав вимоги,за яким ТОВ ФК ГЕЛІОС набув право вимоги банку до позичальників та/або поручителів та/або заставодавців фізичних осіб та/або юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, зазначених у Додатку 1, у тому числі до нього за кредитним договором №835 від 17.09.2008 року. Щодо прав вимоги за договорами застави та/або іпотечними договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально сторони домовилися про наступне: 1.1. Відступлення банком новому кредитору прав вимоги за такими договорами відбувається за окремими договорами, які укладаються між сторонами одночасно із укладанням цього договору та підлягають нотаріальному посвідченню. 11.10.2019 року ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ ФК ГЕЛІОС уклали договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М., та зареєстрований в реєстрі за №874.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.03.2020 року замінено Публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК , як стягувача у виконавчому листі Котелевського районного суду Полтавської області від 17.05.2016 року по справі №535/776/15-ц, виданого на виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24.02.2016 року, його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія ГЕЛІОС . Ухвала набрала законної сили 19.03.2020 року.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 10.08.2020 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕЛІОС строк пред`явлення виконавчого листа Котелевського районного суду Полтавської області по справі №535/776/15-ц до виконання.

Вказаний виконавчий лист було пред`явлено до виконання ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л.

13 листопада 2020 року за місцем реєстрації скаржника надійшов рекомендований лист № 3960507835915 від приватного виконавця Скрипника В.Л., який було отримано його батьками, так як за даною адресою він не проживає, у якому на його ім`я було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63565174 з примусового виконання виконавчого листа № 535/776/15-ц, виданого Котелевським районним судом Полтавської області 17.05.2016 року.

Окрім того, за місцем його реєстрації, у тому ж конверті було надіслано постанову про звернення стягнення на майно боржника від 10.11.2020 року, винесену приватним виконавцем Скрипником В.Л., згідно якої з метою забезпечення реального виконання рішення виникла необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, керуючись статтею 48 Закону України Про виконавче провадження звернуто стягнення на нерухоме майно: квартиру, загальною площею 30,4 в. м., житловою площею 16,7 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валют, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Даний Закон набрав чинності набрав чинності 07 червня 2014 року та мав втратити чинність через один рік з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, а саме 21.10.2020. Однак, Верховною Радою України 16 вересня 2020 року прийнято ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , який набрав чинності 08 жовтня 2020 року, яким визначено, що Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті втратить чинність 21 квітня 2021 року.

Встановлений Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).

Дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті розповсюджується на позасудове звернення стягнення на іпотечне майно за валютним кредитом, якщо житло єдине.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 802/1340/18-а.

При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку передбаченому ст. 36-38 Закону України Про іпотеку фактично є примусовим зверненням стягнення на предмет іпотеки, а тому, якщо іпотека-житло виступає предметом забезпечення виконання зобов`язання за валютним кредитним договором, то таке звернення стягнення заборонено згідно з Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року по справі № 465/1310/17.

Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 726/1538/16-ц.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Отже, винесена приватним виконавцем постанова є на сьогодні незаконною, та як результатом її винесення є подальша примусова реалізація квартири, що заборонено на період дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

На сьогодні його єдиним житлом є спірна квартира , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого надаю Інформаційну довідку № 233804274 від 24.11.2020 року.

У вказані квартирі він постійно проживає спільно зі своєю дружиною, її площа складає лише 30,4 кв. м.

У 2016 року згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2016 року виконавчий лист № 535/776/15-ц, виданий Котелевським районним судом Полтавської області 17.05.2016 року вже було повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , так як згідно проведених виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстровано майно, а саме квартира у АДРЕСА_3 , але відповідно до Закону України Про мораторій на стягнення майна громадянина України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті стягнення на квартиру заборонено. Іншого ліквідного майна не виявлено.

Вказана вся інформація відома приватному виконавцю та перебуває у матеріалах ВП (була надана стягувачем). Проте, незважаючи на заборону, все ж таки було винесено відповідну постанову про звернення стягнення на квартиру.

У відзиві на скаргу приватний виконавець Скрипник В.Л. просив відмовити у задоволенні скарги посилаючись на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження №63565174 з примусового виконання виконавчого листа Котелевського районного суду Полтавської області №535/776/15-ц від 17.05.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Імексбанк заборгованості по кредитному договору (ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.03.2020 р. у справі №535/776/15-цз змінено стягувана ПАТ Імексбанк на його правонаступника - ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС ).

Примусове виконання будь-якого судового рішення розпочинається з подання стягувачем заяви про примусове виконання.

Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р., заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

10.11.2020р. на адресу приватного виконавця надійшла заява ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС про примусове виконання рішення суду, в якій стягувач просив прийняти до виконання виконавчий лист Котелевського районного суду Полтавської області №535/776/15-ц від 17.05.2016 р.

Виконавцем у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження 10.11.2020 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63565174 та у порядку статті 28 Закону України Про виконавче провадження направлено сторонам рекомендованим листом з повідомленням за адресою, яка вказана у виконавчому документі.

Зокрема, у заяві про примусове виконання рішення стягувач ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС просив під час відкриття виконавчого провадження накласти на майно боржника, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 30,4 кв.м., житловою 16,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

10.11.2020 р. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на квартиру, що належить боржнику на праві приватної власності. Вказані постанові у порядку статті 28 Закону України Про виконавче провадження також направлені боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка вказана у виконавчому документі. Того ж дня виконавцем проведено реєстрацію відповідного обтяження майна боржника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З метою перевірки майнового стану боржнику направлено відповідні запити до реєструючих установ (ДП Агенство з ідентифікації та реєстрації тварин , Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна служба морського та річкового транспорту України, УДМС України в Полтавській області, Управління Держпраці у Полтавській області).

Крім того, до банківських установ направлено вимоги про надання інформації про відкриті рахунки боржника та залишок коштів на відповідних рахунках.

Згідно відповіді з ДФС України на запит приватного виконавця про наявні рахунки у боржника фізичної особи-підприємця, встановлено, що боржник в органах ДФС не перебуває на обліку.

Згідно відповідей ГІФУ встановлено, що боржник не являється отримувачем пенсії, проте отримано інформацію про місце роботи боржника, а саме - в ТОВ УКЛОН , код ЄДРПОУ 40625367.

24.11.2020 р. на адресу приватного виконавця надійшла заява стягувача ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС про звернення стягнення на доходи боржника та цього ж винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої підприємство, на якому працює ОСОБА_1 , має здійснюватися відрахування з доходів боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Таким чином, винесення постанови про звернення стягнення на майно боржника є необхідною дією, яку вчиняє виконавець при накладенні арешту на майно боржника з метою забезпечення реального виконання рішення суду.

Арешт майна, у свою чергу, передбачає заборону відчужувати боржником майно в період відкритого виконавчого провадження, а також вчиняти інші дії з метою ухилення від виконання рішення суду.

Разом з тим, накладення арешту на нерухоме майно не тотожне його реалізації.

Виконавцем винесено оскаржувану постанову при відкритті виконавчого провадження з метою забезпечення реального виконання рішення суду та в подальшому не було продовжено процес звернення стягнення на майно боржника, який полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Натомість, на сьогоднішній день на примусове виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24.02.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором виконавцем вчиняються заходи щодо виявлення рухомого майна боржника, в тому числі коштів на розрахункових рахунках, на які може бути звернено стягнення.

Крім того, зазначене рішення суду виконується за рахунок відрахувань із доходів боржника на підставі постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.11.2020 р. направлена для виконання на адресу відповідного підприємства.

Представник ТОВ ФК Геліос Олійник А.О. надіслав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні скарги посилаючись на те, що винесена приватним виконавцем постанова є правомірною та обґрунтованою (а.с. 89-91).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 25.11.2020 р прийнято скаргу та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.2020 р. (а.с. 35).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 30.11.2020 р. відкладено розгляд справи на 07.12.2020 р. на 15 год. 30 хв. (а.с. 46).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07.12.2020 р. відкладено розгляд справи на 11.12.2020 р. на 08 год. 30 хв. (а.с. 104-105).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 11.12.2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився надав письмову заяву, в якій просив розгляд скарги провести без його участі та задовільнити скаргу.

Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. та представник заінтересованої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ГЕЛІОС", не з`явилися та надали письмову заяву, в якій просили провести розгляд скарги без їх участі та відмовити у її задоволені.

Суд, вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.

Розглядом справи установлено, що 17.09.2008 року між ПАТ ІМЕКСБАНК та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №835, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 36000,00 доларів США (далі - кредит) зі сплатою 17% річних (далі - відсоткова ставка), та з визначеним порядком погашення суми основної заборгованості (основна сума заборгованості погашається по 25-е включно число кожного місяця), відповідно до п.1.1.1. договору та Додатку №1 до договору, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту 16 вересня 2013 року на умовах визначених договором. Кредит надавався на придбання житла. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, було укладено договір іпотеки, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно: квартира номер двадцять шість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

17 вересня 2008 між Банком та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 835 згідно із п. 1.1. Іпотечного договору, цей договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Договором кредиту № 835 від 17 вересня 2008 року, який укладено між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також усіх додаткових договорів/угод до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо ( основне зобов`язання ). Кредит відповідно до вищевказаного Кредитного договору надається Іпотекодавцю - Боржнику Іпотекодержателем - Кредитором на наступних умовах: сума кредиту - 36 000 (тридцять шість тисяч) доларів США; строк повернення кредиту - 60 місяців; розмір відсоткової ставки визначається Кредитним договором в розмірі - 17,00% відсотків річних. Крім того, заставою забезпечені інші зобов`язання, що виникають в силу цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира, номер АДРЕСА_2 , що зареєстрована в БТІ м. Полтави в реєстровій книзі 114 за номером 15868, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18801339 та має загальну площу 30,40 кв.м, житлову площу 16,7 кв.м, який належить Іпотекодацю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 17 вересня 2008 року Карнарук Н.В., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу за реєстровим № 7136, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 17.09.2008 року за реєстраційним № 3139132.

Відповідно до рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24.02.2016 року по справі №535/776/15-ц, провадження №2/535/8/16, позов ПАТ ІМЕКСБАНК задоволено частково та стягнуто з нього на користь ПАТ ІМЕКСБАНК заборгованість по кредитному договору №835 від 17.09.2008 року в сумі 887207,86 грн. (вісімсот вісімдесят сім тисяч двісті сім грн. 86 коп.), яка складається з: поточної заборгованості за кредитом 0,00 дол. США; простроченої заборгованості за кредитом 18700,00 дол. США (екв. в нац. валюті 412637,44 грн.); поточної заборгованості за відсотками 1854,30 дол. США (екв. в нац. валюті 40917,30 грн.); простроченої заборгованості за відсотками 15120,57 дол. США (екв. в нац. валюті 333653,12 грн.); пені, що нарахована за порушення строку повернення кредиту та процентів 100000,00 грн. Рішення набрало законної сили 28.03.2016 року.

17.05.2016 року Котелевським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду від 24.02.2016 року.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 вищезазначеної суми заборгованості ПАТ ІМЕКСБАНК до органів Державної виконавчої служби для примусового виконання пред`являвся 22.08.2016 року, ВП №52018193.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачові від 09.12.2016 року виконавчий лист № 535/776/15-ц, виданий Котелевським районним судом Полтавської області 17.05.2016 року повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , так як згідно проведених виконавчих дій встановлено, що за боржником зареєстровано майно, а саме квартира у АДРЕСА_3 , але відповідно до Закону України Про мораторій на стягнення майна громадянина України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті стягнення на квартиру заборонено. Іншого ліквідного майна не виявлено.

11.10.2019 року ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ ФК ГЕЛІОС уклали договір №108 про відступлення прав вимоги,за яким ТОВ ФК ГЕЛІОС набув право вимоги банку до позичальників та/або поручителів та/або заставодавців фізичних осіб та/або юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, зазначених у Додатку 1, у тому числі до нього за кредитним договором №835 від 17.09.2008 року. Щодо прав вимоги за договорами застави та/або іпотечними договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально сторони домовилися про наступне: 1.1. Відступлення банком новому кредитору прав вимоги за такими договорами відбувається за окремими договорами, які укладаються між сторонами одночасно із укладанням цього договору та підлягають нотаріальному посвідченню. 11.10.2019 року ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ ФК ГЕЛІОС уклали договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М., та зареєстрований в реєстрі за №874.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.03.2020 року замінено Публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК , як стягувача у виконавчому листі Котелевського районного суду Полтавської області від 17.05.2016 року по справі №535/776/15-ц, виданого на виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24.02.2016 року, його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія ГЕЛІОС . Ухвала набрала законної сили 19.03.2020 року.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 10.08.2020 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕЛІОС строк пред`явлення виконавчого листа Котелевського районного суду Полтавської області по справі №535/776/15-ц до виконання. Вказаний виконавчий лист було пред`явлено до виконання ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича.

10.11.2020 року, винесену приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем, згідно якої з метою забезпечення реального виконання рішення виникла необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, керуючись статтею 48 Закону України Про виконавче провадження та звернуто стягнення на нерухоме майно: квартиру, загальною площею 30,4 в. м., житловою площею 16,7 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_3 ., що належить ОСОБА_1 .

Виносячи вказану постанову, приватний виконавець керувався положеннями статті 56 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно статті 56 Закону України Про виконавче провадження визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).