Постанова

від 19.04.2010 по справі 25/478

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2010 № 25/478

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак а В.А.

суддів:

За участю представникі в:

від позивача: не з' яви вся,

від відповідача: Глухове цький О.С. (за дов.),

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_2

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 10.12.2009

у справі № 25/478 ( .....)

за позовом Фізична особа - підпр иємець ОСОБА_2

до Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"

про стягнення 1429,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивач зве рнувся до Господарського суд у м. Києва з позовом до відпові дача про стягнення 1429,06 грн. (з як их: 486,515 грн. 3% річних та інфляцій них втрат в сумі 942,55 грн.) за прос трочення виконання зобов' я зання за Договором банківськ ого мультивалютного рахунку №0176 від 24.06.2008.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідачем непра вомірно не виконувалося зобо в' язання по перерахуванню к оштів з рахунку позивача за п латіжним дорученням, що вста новлено рішенням господарсь кого суду м. Києва по від 16.07.2009 сп раві № 25/133, у зв' язку з чим, на п ідставі статті 625 Цивільного к одексу України, відповідач з обов' язаний сплатити позив ачу 3% річних та інфляційні.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 10.12.2009 у справі №25 /478 в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляц ійною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та при йняти нове, яким позов задово льнити, з посиланням на те, що судом першої інстанції непра вильно застосовано норми мат еріального права.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що відповідно до ум ов укладеного між сторонами договору, у відповідача пере д позивачем виникло зобов' я зання, зокрема, виконати дору чення позивача щодо перераху вання грошових коштів, які на лежать позивачу і який має пр аво ними розпоряджатися, з йо го рахунку на інший. Оскільки банком своєчасно не було вик онано зобов' язання щодо пер ерахування коштів на інший р ахунок, своїми діями відпові дач безпідставно використов ував кошти позивача протягом березня-липпня 2009 року. Таким ч ином, відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України ПАТ «Родовід-Банк» з обов' язаний сплатити ФОП ОСОБА_2 3% річних та інфляцій ні втрати від простроченої с уми за несвоєчасне виконання зобов' язання, а саме, за несв оєчасне перерахування кошті в на інший рахунок.

У відзиві на апеляційну ска ргу відповідач просить залиш ити її без задоволення, оскар жуване рішення - без змін.

12.03.2009 через канцелярію суду в ід позивача надійшла телегра ма (а.с. 70), в якій він просить суд розглядати справу у його від сутності за наявними матеріа лами. Судова колегія ухвалил а дане клопотання задовольни ти та розглядати справу у від сутності представника позив ача за наявними у справі мате ріалами. До того ж позивач про час та місце судового засіда ння повідомлений належним чи ном, доказом чого є повідомле ння про вручення поштового в ідправлення за № 07703185 (а.с. 77).

Розглянувши у судовому зас іданні апеляційну скаргу, ві дзив на неї, дослідивши матер іали справи та зібрані у ній д окази, заслухавши пояснення представника відповідача, ко легією суддів встановлено на ступне.

24.06.2008 між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укла дено Договір банківського му льтивалютного рахунку № 0176 (на далі - Договір), за умовами як ого відповідач відкриває поз ивачу поточний рахунок № 260060200001 76 для зберігання коштів та зді йснення розрахунково - касо вих операцій, та зобов' язує ться здійснювати розрахунко во - касове обслуговування.

Відповідно до частини 2 ста тті 35 Господарського процесу ального кодексу України факт и, встановлені рішенням госп одарського суду (іншого орга ну, який вирішує господарськ і спори), за винятком встановл ених рішенням третейського с уду, під час розгляду однієї с прави, не доводяться знову пр и вирішенні інших спорів, в як их беруть участь ті самі стор они.

Як встановлено рішенням Го сподарського суду м. Києва ві д 16.07.2009 по справі №25/133 (належним чи ном засвідчена копія містить ся в матеріалах справи), яке на брало законної сили, ПАТ «Род овід Банк» були порушенні зо бов' язання за Договором№ 0176 від 24.06.2008 про перерахування гро шових коштів за платіжними д орученнями №66 від 25.02.2009 на суму 17 935,62 грн. та №68 від 02.03.2009 на суму 19766,71 г рн. За вказаним рішенням зобо в' язано відповідача перера хувати 37 702,33 грн. на користь пози вача.

Відповідно до статті 11 Циві льного кодексу України цивіл ьні права та обов'язки виника ють із дій осіб, що передбачен і актами цивільного законода вства, а також із дій осіб, що н е передбачені цими актами, ал е за аналогією породжують ци вільні права та обов'язки; під ставами виникнення цивільни х прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини .

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України (нада лі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним ч ином відповідно до умов дого вору та вимог цього Кодексу, і нших актів цивільного законо давства.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України, суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов' язання відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов' язанн я - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться.

Згідно зі статтею 1066 Цивільн ого кодексу України за догов ором банківського рахунка ба нк зобов' язується приймати і зараховувати на рахунок, ві дкритий клієнтові (володільц еві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати р озпорядження клієнта про пер ерахування і видачу відповід них сум з рахунка та проведен ня інших операцій за рахунко м.

Відповідно до частини трет ьої ст. 1068 Цивільного кодексу У країни банк зобов' язаний за розпорядженням клієнта вида ти або перерахувати з його ра хунка грошові кошти в день на дходження до банку відповідн ого розрахункового документ а, якщо інший строк не передба чений договором банківськог о рахунка або законом.

Відповідно до пункту 1.8 Інст рукції про порядок відкриття , використання і закриття рах унків у національній та іноз емних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492 банки відкривають свої м клієнтам за договором банк івського рахунку поточні рах унки. Поточний рахунок - рахун ок, що відкривається банком к лієнту на договірній основі для зберігання грошей і здій снення розрахунково-касових операцій за допомогою платі жних інструментів відповідн о до умов договору та вимог за конодавства України.

Господарським судом м. Києв а в межах справи № 25/133 було вста новлено, що між сторонами у сп раві укладений договір №0176 ві д 24.06.2008 банківського рахунку, за яким банк взяв на себе зобов'я зання, зокрема, виконувати оп ерації по рахунку позивача (к лієнта) в національній валют і України за розрахунковими документами, які надійшли ві д клієнта протягом операційн ого часу, в день їх надходженн я, при умові належного оформл ення документів, необхідних для здійснення зазначених оп ерацій відповідно до законод авства України та вимог банк у, і наявності достатніх кошт ів на рахунку, а позивач (клієн т), зокрема, здійснювати оплат у наданих відповідачем (банк ом) послуг.

Відповідно до статті 509 Циві льного кодексу України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну діб (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити кошти, тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.

Отже, виходячи з приписів н аведеної норми та умов вказа ного договору слідує висново к, що відповідач мав зобов'яза ння перед позивачем щодо над ання послуг, визначених дого вором банківського рахунку № 0176 від 24.06.2008, і не мав будь-яких май нових зобов'язань щодо сплат и позивачу своїх грошових ко штів, а позивач мав право вима гати від відповідача виконан ня обумовлених договором пос луг. Виходячи із цього, рішенн ям господарського суду м. Киє ва і було задоволено вимогу п озивача про зобов' язання ві дповідача вчинити дії на вик онання умов Договору банківс ького рахунку №0176 від 24.06.2008 (пере рахувати кошти на виконання платіжних доручень позивача ), а не про стягнення з відпові дача грошового боргу.

Таким чином, на підставі До говору банківського рахунку №0176 від 24.06.2008 у зв' язку з поданн ям позивачем платіжних доруч ень № 66 від 25.02.2009 та № 68 від 02.03.2009 про п ерерахування з його рахунку за вказаними реквізитами гро шових коштів позивача в зага льній сумі 37 702,33 грн., у відповід ача виникло зобов' язання на дати позивачу банківську пос лугу по перерахуванню з його (позивача) рахунку, відкритом у у відповідача, його ж (позива ча) грошових коштів у вказані й сумі, на інший рахунок позив ача, відкритий в іншому банку . Таке зобов' язання не носит ь майнового характеру, не є гр ошовим, оскільки не передбач ає обов' язку відповідача сп латити позивачу власні кошти за надані останнім послуги ч и передані товари, тощо.

Положеннями статті 625 Цивіл ьного кодексу України передб ачено, що боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов' язання, на вимогу кредит ора зобов' язаний сплатити с уму боргу з урахуванням вста новленого індексу інфляції з а весь час прострочення, а так ож три проценти річних від пр остроченої суми, якщо інший р озмір процентів не встановле ний договором або законом.

В даному випадку стаття 625 Ци вільного кодексу України не підлягає застосуванню оскіл ьки зобов' язання відповіда ча по перерахуванню грошових коштів за платіжними доруче ннями позивача не є грошовим .

Як правильно зазначає пози вач у позовній заяві, інфляці йні нарахування на суму борг у та проценти річних входять до складу грошового зобов' язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошови х зобов' язань. Однак позива чем помилково ототожнюються зобов' язання відповідача п ерерахувати кошти за платіжн ими дорученнями із грошовими зобов' язаннями.

З врахуванням вищевикладе ного, позовні вимоги є необґр унтованими та задоволенню не підлягають.

Апеляційна скарга не спрос товує висновків, викладених в рішенні суду першої інстан ції.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 по справі № 25/478 є обґрун тованим та таким, що відповід ає чинному законодавству, фа ктичним обставинам та матері алам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбача ється. Апеляційна скарга є не обґрунтованою та задоволенн ю не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _2 залишити без задоволення .

Рішення Господарського су ду м .Києва від 10.12.2009 у справі № 25/47 8 залишити без змін.

Матеріали справи № 25/478 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскарж ена протягом одного місяця д о Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді