Рішення

від 03.12.2020 по справі 755/5482/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5482/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Миненко В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол про розірвання договору підряду, стягнення матеріальної шкоди та неустойки,

встановив:

позивач звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол про розірвання договору підряду, стягнення матеріальної шкоди та неустойки. Свої вимоги мотивувала тим, що 21 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 235, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець надати кошторис робіт та матеріалів та забезпечує проведення ремонтно-будівельних робіт з дотриманням діючих технічних умов на ремонт житлових приміщень, згідно кошторису, який є невід`ємною частиною даного договору в строк до 23 грудня 2019 року. Крім того, 21 жовтня 2019 року позивач внесла предоплату у розмірі 73 470,00 грн. 14 листопада 2019 року позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі виконаних робіт по договору № 235 від 21 жовтня 2019 року на суму 46 403,00 грн. Крім того, 14 листопада 2019 року позивач внесла оплату за виконання робіт по першому та другому етапу у розмірі 37 620,00 грн. 29 листопада 2019 року позивач внесла оплату за виконання робіт по третьому етапу у розмірі 10 000,00 грн. 29 січня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію щодо виконаних робіт за договором № 235 від 21 жовтня 2019 року. Позивач зазначила, що відповідачем порушено істотні умови договору щодо строків виконання ремонтних робіт. У зв`язку з чим просить розірвати договір підряду № 235 від 21 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол , стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок невиконання умов договору підряду у розмірі 74 687,00 грн., неустойку за несвоєчасне виконання умов договору за період з 23 грудня 2019 року по 15 травня 2020 року у розмірі 14 694,00 грн., три проценти річних у розмірі 804,16 грн. та судові витрати.

23 квітня 2020 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол про стягнення матеріальної шкоди та неустойки залишити без рухузалишено без руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2020 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол про розірвання договору підряду, стягнення матеріальної шкодита неустойкидо розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

11 серпня 2020 року ухвалою судузаяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову повернуто заявнику.

04 вересня 2020 року ухвалою суду у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

03 грудня 2020 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

21 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 235, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець надати кошторис робіт та матеріалів та забезпечує проведення ремонтно-будівельних робіт з дотриманням діючих технічних умов на ремонт житлових приміщень, згідно кошторису, який є невід`ємною частиною даного договору в строк до 23 грудня 2019 року (а.с. 11-17, 18-19).

Крім того, 21 жовтня 2019 року позивач внесла предоплату у розмірі 73 470,00 грн. (а.с. 22).

14 листопада 2019 року позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі виконаних робіт по договору № 235 від 21 жовтня 2019 року на суму 46 403,00 грн. (а.с. 23).

Крім того, 14 листопада 2019 року позивач внесла оплату за виконання робіт по першому та другому етапу у розмірі 37 620,00 грн. (а.с. 24).

29 листопада 2019 року позивач внесла оплату за виконання робіт по третьому етапу у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 30).

29 січня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію щодо виконаних робіт за договором № 235 від 21 жовтня 2019 року (а.с. 48).

Позивач просить розірвати договір підряду № 235 від 21 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про порушення істотних умов договору щодо строків виконання ремонтних робіт.

На підтвердження позовних вимог позивач надала суду висновок № 44/11-20 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого вартість ремонтно-будівельних робіт, що виконано якісно та з дотриманням вимог державних будівельних норм становить у розмірі 55 678,92 грн., вартість ремонтно-будівельних робіт, що необхідно провести для демонтажу неякісно виконаних робіт та вартість відновлювальних робіт становить у розмірі 38 384,44 грн. (а.с. 184-206).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Представник відповідача не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визнає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити(реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнання права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб(ст. 839 ЦК України).

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України).

Згідно п. 5.2 договору підряду замовник має право розірвати договір в наступних випадках: затримка виконавцем ходу робіт з його вини, коли строк їх закінчення, встановлений у договорі, збільшується більше ніж на 7 робочих днів; зниження якості робіт, передбачених проектом внаслідок порушень.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 235, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець надати кошторис робіт та матеріалів та забезпечує проведення ремонтно-будівельних робіт з дотриманням діючих технічних умов на ремонт житлових приміщень, згідно кошторису, який є невід`ємною частиною даного договору в строк до 23 грудня 2019 року.

Однак відповідач не виконав умови договору підряду у визначений строк, що з урахуванням п. 5.2 зазначеного договору є підставою для його розірвання.

За встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору підряду повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок невиконання умов договору підряду, у розмірі 74 687,00 грн.

Відповідно до вимог п.п. 8,9 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору підряду сплачено грошові кошти у загальному розмірі 121 090,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно висновку № 44/11-20 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_1 , вартість ремонтно-будівельних робіт, що виконано якісно та з дотриманням вимог державних будівельних норм становить у розмірі 55 678,92 грн.

Отже різниця між якісно виконаними ремонтними роботами та сплаченими позивачем грошовими коштами становить у розмірі 65 411,08 грн. (121 090,00 грн.- 55 678,92 грн.)

За встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок невиконання умов договору підряду, у розмірі 65 411,08 грн. В решті вимог слід відмовити за недоведеністю.

Також позивач просить про стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне виконання умов договору за період з 23 грудня 2019 року по 15 травня 2020 року у розмірі 14 694,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно п. 3.21 договору підряду за порушення сторонами строків виконання зобов`язань по договору винна сторона має відшкодувати іншій стороні неустойку в розмірі 0,3 % ціни договору за кожен день прострочки, але не більше 10% від загальної вартості за даним договором.

Згідно п. 2.1 договору підряду сума договору становить у розмірі 146 940,00 грн.

Судом перевірено розрахунок неустойки за несвоєчасне виконання договору підряду та встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням умов договору: розмір неустойки за несвоєчасне виконання умов договору за період з 23 грудня 2019 року по 15 травня 2020 року становить у розмірі 14 694,00 грн., що є 10% від загальної вартості за даним договором (146 940,00 грн.х10%).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 804,16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, ст. 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

Однак, за своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Отже, стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за не виконані роботи.

За встановлених обставин суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 804,16 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 12 000,00 грн.

На підтвердження вимог позивачем надано договір від 09 жовтня 2020 року про проведення експертного дослідження (а.с. 207), акт виконаних робіт від 23 листопада 2020 року на суму 12 000,00 грн. (а.с. 211), квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1/10 від 16 жовтня 2020 року на суму 9 000,00 грн. (а.с. 212).

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки позивачем було оплачено вартість експертного дослідження для визначення розміру матеріальної шкоди завданої внаслідок невиконання умов договору підряду, суд з урахуванням наданих позивачем доказів оплати вартості експертного дослідження приходить висновку про стягнення з відповідача витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 9 000,00 грн.

За встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол про розірвання договору підряду, стягнення матеріальної шкоди та неустойки частково: розірвати договір підряду № 235 від 21 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол , код ЄДРПОУ 41496880, юридична адреса: 02090, вул. Сосюри, 6, оф. 76, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок невиконання умов договору підряду у розмірі 65 411 (шістдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 08 коп., неустойку за несвоєчасне виконання умов договору за період з 23 грудня 2019 року по 15 травня 2020 року у розмірі 14 694 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол , код ЄДРПОУ 41496880, юридична адреса: 02090, вул. Сосюри, 6, оф. 76, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. В решті позовних вимог відмовити.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 900 грн. 38 коп. відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 80 105,08 грн., а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 801,34 грн. (80 105,08 грн. х 100% : 90 185,16 грн. = 89 % х 900,38 грн.).

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 15, 16, 22, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 837, 839, 844, 846, 852, 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол про розірвання договору підряду, стягнення матеріальної шкоди та неустойки задовольнити частково.

Розірвати договір підряду № 235 від 21 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 до Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол , код ЄДРПОУ 41496880, юридична адреса: 02090, вул. Сосюри, 6, оф. 76, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок невиконання умов договору підряду у розмірі 65 411 (шістдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 08 коп., неустойку за несвоєчасне виконання умов договору за період з 23 грудня 2019 року по 15 травня 2020 року у розмірі 14 694 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол , код ЄДРПОУ 41496880, юридична адреса: 02090, вул. Сосюри, 6, оф. 76, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол , код ЄДРПОУ 41496880, юридична адреса: 02090, вул. Сосюри, 6, оф. 76, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 801 (вісімсот одна) грн. 34 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 грудня 2020 року.

Суддя Н.Є.Арапіна