Рішення

від 04.12.2020 по справі 506/329/17

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/329/17

Провадження № 2/506/20/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2020 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретарів судового засідання Нечитайло Є.О., Паламарчук М.О., ОСОБА_1

представника позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним

позовами) ОСОБА_2

представника відповідачів (позивачів за об`єднаним та зустрічним

позовами) ОСОБА_3

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про спонукання до виконання договірних зобов`язань, за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про визнання правочину недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2017 року ТОВ Флора звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків.

16 червня 2017 року було відкрите провадження у вказаній справі.

20 вересня 2017 року позивачем уточнено позовні вимоги в частині зобов`язання відповідачів не вчиняти дії, що перешкоджають орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою та стягнення з відповідачів суми судового збору, сплаченого ТОВ Флора під час подання до суду вищезазначеної позовної заяви.

01 грудня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_7 до ТОВ Флора про визнання правочину недійсним (справа №506/763/17) та позовна заява ОСОБА_5 до ТОВ Флора про визнання правочину недійсним (справа №506/764/17), які згідно автоматизованого розподілу КП Д-3 розподілені на суддю ОСОБА_11 . Ухвалами судді Криворучка П.В. від 05 грудня 2017 року по вказаним справам відкрито провадження та справи передано у провадження судді Чеботаренко О.Л., для вирішення питання про об`єднання зі справою №506/329/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Флора до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків. Ухвалами судді ОСОБА_12 від 12 грудня 2017 року вказані справи прийняті до свого провадження та об`єднані зі справою №506/329/17.

Крім того, 01 грудня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ТОВ Флора про визнання правочину недійсним (справа №506/765/17), яка згідно автоматизованого розподілу КП Д-3 розподілена на суддю ОСОБА_13 . Ухвалою судді ОСОБА_13 від 05 грудня 2017 року по справі відкрито провадження та справу передано у провадження судді Чеботаренко О.Л., для вирішення питання про об`єднання зі справою №506/329/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Флора до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків. Ухвалою судді ОСОБА_12 від 12 грудня 2017 року вказана справа прийнята до свого провадження та об`єднана зі справою №506/329/17.

28 грудня 2017 року, у зв`язку із набранням 15.12.2017 року чинності змін до ЦПК України винесено ухвалу про здійснення провадження по справі за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України /в редакції 2017 року/.

15 січня 2018 року представником позивача подано відзив на об`єднанні позови.

20 лютого 2018 року ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про розірвання договорів.

21 лютого 2018 року судом постановлено ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви.

14 березня 2018 року від представника відповідачів адвоката Сонька В.В. надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 21 лютого 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви.

16 березня 2018 року справу направлено до Апеляційного суду Одеської області.

23 серпня 2018 року Апеляційним судом Одеської області винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задоволено, ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 лютого 2018 року, про повернення зустрічної позовної заяви - скасовано та справу повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

19 вересня 2018 року цивільна справа надійшла з Апеляційного суду Одеської області до Красноокнянського районного суду Одеської області.

27 вересня 2018 року судом винесено ухвалу про поновлення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви до ТОВ Флора про розірвання договорів.

Ухвалою суду від 28 вересня 2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ТОВ Флора про розірвання договорів прийнято до спільного розгляду з позовом ТОВ "Флора" до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків та позовами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до ТОВ Флора про визнання правочинів недійсними, а також прийнято рішення розпочати розгляд справи спочатку у порядку загального позовного провадження та по справі призначено підготовче засідання.

30 жовтня 2018 року від представника відповідачів (позивачів за зустрічним позовом та за об`єднаними позовами) адвоката Сонька В.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку із смертю відповідача (позивача за об`єднаним позовом) ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 02 листопада 2018 року зазначене клопотання було задоволено частково і провадження у справі за позовом ТОВ "Флора" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків та за позовами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до ТОВ Флора про визнання правочинів недійсними /справа №506/329/17 (провадження 2/506/39/18)/ зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача (позивача за об`єднаним позовом) ОСОБА_7 . Позовні вимоги за позовом ТОВ "Флора" до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ТОВ Флора про розірвання договорів роз`єднано із провадженням по справі за позовом ТОВ "Флора" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків та за позовами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до ТОВ Флора про визнання правочинів недійсними і було виділено в самостійне провадження вимоги за позовом ТОВ "Флора" до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ТОВ Флора про розірвання договорів /цивільна справа №506/329/17 (провадження 2/506/353/18/.

21 листопада 2018 року надійшла апеляційна скарга від відповідача за первинним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_9 на ухвалу суду від 02 листопада 2018 року про зупинення провадження по справі, у зв`язку із чим ухвалою від 28 листопада 2018 року провадження по справі за позовом ТОВ "Флора" до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ТОВ Флора про розірвання договорів зупинено до перегляду ухвали про зупинення провадження у справі в порядку апеляційного провадження.

06 грудня 2018 року цивільні справи №506/329/17 (провадження 2/506/39/18) та №506/329/17 (провадження 2/506/353/18) були надіслані до Апеляційного суду Одеської області.

13 червня 2019 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишено без задоволення, а ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року про зупинення провадження у справі залишено без змін.

26 червня 2019 року справа повернулася до Красноокнянського районного суду Одеської області.

19 липня 2019 року провадження по справі було поновлено, з метою витребування у нотаріуса копії спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_7 для встановлення його спадкоємців та витребувано вищезазначену спадкову справу у приватного нотаріуса.

30 липня 2019 року на адресу суду надійшла спадкова справа, яка була відкрита після смерті ОСОБА_7 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року до участі у справі залучено як правонаступника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_14 .

13 листопада 2019 року ухвалою суду, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_14 адвоката Сонька В.В., до участі у справі залучено як правонаступника позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_14 .

Крім того, 13 листопада 2019 року по справі, за клопотанням представника відповідачів (позивачів за об`єднаними позовами), призначено судово-почеркознавчу експертизу, витрати по проведенню якої покладено на відповідачів (позивачів за об`єднаними позовами) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , а провадження по справі, на час проведення експертизи, зупинено.

07 квітня 2020 року провадження по справі було поновлено та справу призначено до розгляду, оскільки 30 березня 2020 року до суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про залишення ухвали від 13.11.2019 року без виконання та повернення наданих матеріалів для проведення експертизи, у зв`язку із тим, що 22.01.2020 року експертом інституту на адресу суду було скероване клопотання про надання додаткових матеріалів та рахунків для оплати вартості експертизи від 08.01.2020 року в сумі по 5275,20 грн. кожен: №19-8469 (41) платник ОСОБА_14 , № НОМЕР_1 ) платник ОСОБА_4 , та № НОМЕР_2 ) платник ОСОБА_5 , однак оплата вартості здійснена не була.

29 квітня 2020 року судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

12.06.2020 року відповідач ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ТОВ Флора про розірвання договору оренди землі на підставі ст.ст.8, 16, 203 ЦК України, ст.30 Закону України Про оренду землі , ст.ст.49, 127, 193 ЦПК України.

03.07.2020 року ухвалою суду про поновлення процесуального строку, ОСОБА_4 поновлено процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви до ТОВ Флора про розірвання договору оренди землі.

Ухвалою суду від 03.07.2020 року зустрічний позов ОСОБА_4 залишено без руху, у зв`язку із невідповідністю зустрічного позову вимогам, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

14.07.2020 року до суду надійшли виправлення недоліків позовної заяви ОСОБА_4 до ТОВ Флора про розірвання договору оренди землі.

Крім того, ухвалою суду від 17.07.2020 року прийнято відмову ОСОБА_4 , заявлену його представником адвокатом Соньком В.В., від позову до ТОВ "Флора" про визнання правочину недійсним, а провадження у справі в цій частині закрито.

Ухвалою суду від 17.07.2020 року прийнято відмову ОСОБА_14 від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" про визнання правочину недійсним, а провадження в цій частині у справі закрити.

21.07.2020 року ухвалою суду про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про розірвання договору оренди землі прийнято до спільного розгляду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків та за позовом ОСОБА_5 до ТОВ Флора про визнання правочину недійсним, а справу ухвалено розглядати спочатку у порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 14:30 год. на 23.09.2020 року.

25.08.2020 року від представника позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

23.09.2020 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

12.11.2020 року представник ТОВ Флора подала до суду заяву про відмову від частини позовних вимог в частині вимог про стягнення збитків за позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків.

Ухвалою суду від 04.12.2020 року прийнято відмову представника позивача ТОВ Флора" Басюк О.М. від частини позовних вимог, щодо стягнення збитків за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків.

04.12.2020 року адвокат Басюк О.М. під час промови у судових дебатах повідомила суд, що враховуючи що відповідач ОСОБА_14 від позову до ТОВ "Флора" про визнання правочину недійсним відмовилася, а позов ТОВ Флора про спонукання до виконання договірних зобов`язань визнала повністю, крім того, на даний всі правовідносини з ОСОБА_14 врегульовані та спору немає, на задоволенні вимог до ОСОБА_14 ТОВ "Флора" не наполягає, у зв`язку із чим ухвалою суду від 04.12.2020 року закрито провадження в частині позовних вимог за позовом ТОВ Флора до ОСОБА_14 про спонукання до виконання договірних у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Позовна заява ТОВ Флора обґрунтовувалася тим, що 01 січня 2006 року між ТОВ "Флора" та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були укладені відповідно договори оренди земельних ділянок № НОМЕР_3 площею 4,35 га, № НОМЕР_4 площею 4,36 га, які були зареєстровані у 2007 році, строк дії договорів складає 15 років, тобто договори є чинними до 2022 року.

Вказані договори у 2007 році були зареєстровані Красноокнянським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК. Позивач зазначив, що ТОВ "Флора" свої обов`язки відповідно до зазначених договорів виконувало належним чином. Крім того, у 2010 році між орендодавцями та ТОВ Флора , в тому числі із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено додаткові угоди до договорів оренди від 01.01.2006 року, згідно із якими орендна плата збільшена до 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, і на підставі вказаних угод орендна плата, починаючи з 2010 року, зросла удвічі, при цьому жодних претензій чи пропозицій щодо збільшення розміру орендної плати в подальшому від орендодавців не надходило до серпня 2015 року, коли від відповідачів, всупереч умовам договору та чинного законодавства, на адресу позивача надійшли листи, в яких йшлося про розірвання договору оренди у односторонньому порядку у зв`язку із низькою орендною платою, без зазначення пропозицій щодо бажаного розміру орендної плати. Позивачем, у зв`язку із викладеним, відповідачам було направлено відповідь про чинність договору та відсутність підстав для його розірвання в односторонньому порядку. Однак у вересні 2015 року відповідачами було грубо порушено обов`язки орендодавця, передбачені ст.24 Закону України Про оренду землі , що виразилось у перешкоджанні позивачу в користуванні орендованими земельними ділянками шляхом встановлення межових знаків та самовільного обробітку вказаних земельних ділянок.

В подальшому позивачем були збільшенні та уточнені позовні вимоги і позивач просив зобов`язати відповідачів належним чином виконувати вимоги ст.24 Закону України Про оренду землі та п.29 вказаних договорів оренди землі, а саме не вчиняти дії, які перешкоджають орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою та просив суд стягнути із відповідачів суму судового збору сплаченого ТОВ Флора під час подання до суду позовної заяви по 3200 грн. з кожного.

ОСОБА_5 в позовній заяві про визнання правочину недійсним зазначила, що вона з вимогами ТОВ Флора , які викладені в позовній заяві , поданої до неї , про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків повністю не згодна. Оскільки в договорі оренди землі, укладеному між ТОВ Флора та ОСОБА_5 №184, який став підставою для заявлення позовних вимог ТОВ Флора , підписи замість неї зроблено іншими особами, і ці підписи суттєво відрізняються від її дійсних підписів, що, як зазначено позивачем, може бути підтверджено проведенням судової почеркознавчої експертизи. Також в позові про визнання правочину недійсним ОСОБА_5 зазначено, що про існування договорів оренди землі вона довідалася, лише отримавши ухвалу суду від 16.06.2017 року про відкриття провадження у справі №506/329/17 та матеріали, додані до позовної заяви. Тому ,на її думку, про порушення її прав, що є підставою для звернення до суду з даним позовом, їй стало відомо у 2017 році. У зв`язку із вищезазначеним ОСОБА_5 у позовній заяві просила суд визнати недійсним договір оренди землі №184 від 01.01.2006 року , укладений між ТОВ Флора та ОСОБА_5 .

Від представника позивача (відповідача за об`єднаними позовами) ОСОБА_2 до суду надійшов відзив, відповідно до якого сторона позивача (відповідача за об`єднаними позовами) вважає позовну заяву ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки твердження ОСОБА_5 про те, що вона не знала про існування договору від 01.01.2006 року та про існування якого дізналася лише після того, як отримала ухвалу суду про відкриття провадження від 16.06.2017 року і отримання матеріалів долучених до позовної заяви та те ,що ОСОБА_5 даний договір не підписувала, не відповідає дійсності. Так, у серпні 2015 року від ОСОБА_5 на адресу ТОВ Флора надійшов лист, в якому йшлося про розірвання договору оренди землі у односторонньому порядку у зв`язку з низькою орендною платою, жодних пропозицій щодо бажаного розміру орендної плати у листі не містилось. У вказаному листі були зазначені реквізити договору, а саме: дата та номер реєстрації у Красноокнянськогому відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК . Крім того у відзиві зазначено, що позивач за об`єднаним позовом протягом всього часу дії договору отримувала орендну плату. Тому ,на думку сторони позивача (відповідача за об`єднаними позовами), позивач за об`єднаним позовом ОСОБА_5 намагається ввести суд в оману як щодо своєї необізнаності про існування договору оренди, так і відповідно щодо підстав для визнання правочину недійсним .

Крім того, представник позивача (відповідача за об`єднаними позовами) ОСОБА_2 у заяві про застосування строків позовної давності просила суд відмовити у задоволенні об`єднаного позову ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним з підстав пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки позивач за об`єднаною позовною заявою знала про існування договорів оренди та прийняла їх умови. При цьому, позивач мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, мала змогу протягом всього часу з моменту укладення договору звернутися за юридичною допомогою щодо з`ясування обставин та умов укладення договору оренди. Тому, на думку представника позивача (відповідача за об`єднаними позовами), визначений законом трирічний термін позовної давності для подання позивачем відповідної позовної заяв збіг, а доказів поважності причин його пропуску ОСОБА_5 не надано.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_4 у зустрічній позовній заяві про розірвання договору зазначив, що ТОВ Флора звернулося до суду до ОСОБА_4 про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків, з яким ОСОБА_4 категорично не згоден, оскільки , за твердженням ТОВ Флора ,договір оренди землі №182 , укладений 01.01.2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ Флора , є чинним ,та його порушення і стало підставою для заявлення позовних вимог про спонукання до виконання договірних зобов`язань та стягнення збитків. Однак ,на думку ОСОБА_4 , даний договір є припиненим ще з 25.08.2015 року, оскільки сторони припинили виконувати зустрічні зобов`язання одне перед одним. Так, починаючи з 2015 року ,у зв`язку з недосягненням згоди з приводу розміру орендованої плати, яка не переглядалася з боку ТОВ Флора протягом 13 років дії договору, в порушення умов п.п.10,13 договору, сторони погодились розірвати договір оренди землі, у зв`язку із чим була складена заява від 25.08.2015 року про розірвання договору оренди землі та угода від 25.08.2015 року про розірвання договорів оренди, які ТОВ Флора , на думку позивача за зустрічним позовом, прийняло без зауважень і заперечень та наступними своїми діями підтвердило факт її погодження. Так, зібравши врожай у 2015 році ,ТОВ Флора залишило земельну ділянку, яка належить йому, не привів її до належного стану, у зв`язку із чим позивач за зустрічним позовом змушений був за власні кошти залучати третіх осіб для проведення необхідних агротехнічних робіт, пов`язаних з обробітком землі від зібраного врожаю 2015 року та підготовкою до посівних робіт 2016 року. При цьому ним були понесені витрати, в тому числі і сплата податку на землю. Хоча ТОВ Флора йому не повернуло примірники угод про розірвання договорів оренди, однак будь-яких перешкод для обробітку третіми особами земель, які належать позивачу , не вчиняло, що свідчить, на думку позивача за зустрічною позовною заявою, про прийняття ТОВ Флора його пропозиції про розірвання договору оренди землі. У зв`язку із вищезазначеним, ОСОБА_4 просив суд з 25.08.2015 року розірвати договір оренди землі №182 від 01.01.2006 року , укладеного із ТОВ Флора , та стягнути із ТОВ Флора судові витрати на сплаті судового збору.

У відзиві на зустрічну позовну заяву, поданому представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , зазначено, що ТОВ Флора вважає, що зустрічна позовна заява відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Так, твердження відповідача (позивача за зустрічним позовом), що сторони погодили розірвання договору у 2015 році і ТОВ Флора прийняло їх заяви від 25.08.2015 року без зауважень і заперечень , не відповідає дійсності, оскільки, на заяву від 25.08.2015 року ТОВ Флора було направлено відповідь, в якій зазначено, що ТОВ Флора не вбачає підстав для розірвання договору. Тому, на думку представника позивача (відповідача за зустрічним позовом), відповідачу достеменно було відомо про те, що ТОВ Флора жодним чином не підтверджувало та не погоджувало факт розірвання та припинення договору. У відзиві також вказано, що ТОВ Флора не перешкоджало у вчиненні протиправних дій на порушення умов договору, у зв`язку із тим, що всі події відбувалася у вкрай напруженій атмосфері та самі ж відповідачі погрожували фізичному перешкоджанню виходу сільгосптехніки на належні їм земельні ділянки. Крім того, факт подачі ТОВ Флора позову про спонукання до виконання договірних зобов`язань є підтвердженням того, що ТОВ Флора категорично не погоджується на розірвання договору. З приводу оплати відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) податку на землю, представник позивача зазначила, що саме ТОВ Флора як належний землекористувач є платником земельного податку, а з документів, які надані відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ,не вбачається, за які саме ділянки та з яких підстав останній сплачував податок на землю. Крім того, на думку ТОВ Флора , відповідач (позивач за зустрічним позовом) ,є непослідовним у своїх претензіях, оскільки спочатку у листах від 25.08.2015 року йшлося про розірвання договору оренди у односторонньому порядку, у зв`язку із низькою орендною платою, а у судовому засіданні, яке відбулося 05.07.2017 року надаючи пояснення у статусі відповідача заявив, що вирішив розірвати договір та самостійно обробляти свою земельну ділянку у зв`язку із тим, що ТОВ Флора нібито несвоєчасно та не належним чином виконує свої договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) ТОВ Флора адвокат Басюк О.М. підтримала позовні вимоги ТОВ Флора у повному обсязі, зазначивши, що ТОВ "Флора" на даний час є законним землекористувачем згідно укладених та зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок відповідачів, і договори по теперішній час є чинними та не скасованими. Договірні відносини передбачають певний обсяг прав та обов`язки для кожної із сторін, і ТОВ Флора виконувало свої зобов`язання ,передбачені договорами оренди, належним чином, однак, на думку позивача, саме орендодавці порушили умови договору, розпочавши самовільно обробляти земельні ділянки, які належать їм на праві власності, проте перебувають у користуванні ТОВ "Флора", що є підставою для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідачів виконувати умови договорів оренди належним чином.

Щодо об`єднаного позову ОСОБА_5 ,то представник позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) ТОВ Флора у судовому засіданні зазначила, в позові ОСОБА_5 йдеться про те , що остання нібито не знала про договір оренди землі і дізналася лише після отримання ухвали про відкриття провадження по справі, однак це не відповідає дійсності, що також підтверджується листом відповідача, датованим 25.08.15 року ,в яких ОСОБА_5 виявила бажання розірвати договір у зв`язку із низькою орендною платою, проте ТОВ "Флора" на лист було надано відповідь про відсутність підстав для зміни розміру орендної плати та підстав для розірвання договору. При цьому відповідачем у вказаному листі були вказані реквізити договору, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність договору. Крім того , представник позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) зазначила, що відповідачем ОСОБА_5 в ході розгляду справи було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, однак експертиза так і не була проведена, оскільки остання як ініціатор призначення експертизи не оплатила вартість її проведенні ,а це був єдиний спосіб довести ,що ОСОБА_5 договір про оренду землі не підписувався і що про його існування їй не було відомо. При цьому у матеріалах справи є докази, які свідчать що відповідач ОСОБА_5 знала і підписувала договір оренди землі із ТОВ Флора , так вона зверталася із заявою від 26.09.2017 року до ТОВ Флора , в якій просила встановити 15 відсотків орендної плати. Стосовно твердження сторони відповідача, що акт ,складений комісією про самовільне захоплення відповідачами ділянок ,є неналежним доказом , то представник позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) зазначила, що інші відповідачі ,які фактично є членами однієї родини і всі земельні ділянки розташовані поряд, майже єдиним земельним масивом, у засіданнях під час надання пояснень / до розділення провадження у справах /, визнали, що вони зайняли земельні ділянки, які їм належать і самостійно обробляють їх. Цей акт лише констатує, що відповідачі самовільно зайняли земельні ділянки.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4 , то представник позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) ТОВ Флора , зазначила, що твердження відповідача, що ним самостійно утримується земельна ділянка та сплачуються платежі, в тому числі податки, не відповідає дійсності, оскільки доказів на підтвердження вищезазначеного ОСОБА_4 не надано. Так, ОСОБА_4 надано квитанцію про сплату податку, однак з даної квитанції не вбачається чи саме за дану ділянку ОСОБА_4 сплачувався податок та на яких підставах, оскільки ,так як договори оренди землі є зареєстровані, то платником податку є саме ТОВ "Флора". Однак ,у зв`язку із тим, що ТОВ "Флора" сплачується податок за весь масив, то надати докази сплати податку саме по земельній ділянці ОСОБА_4 , позивач не може. Щодо позиції відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 , про те , що, на його думку, договір оренди землі є розірваним з 2015 року, то представник зазначила, що це не відповідає дійсності, оскільки відповідач розумів, що договір є чинним, а саме він порушував умови договору, що підтверджується його заявою до ТОВ "Флора у вересні 2017 року стосовно розміру оплати оренди, а у разі відмови просив договір розірвати, тобто навіть у вересні 2017 відповідач визнає, що договір діє, є чинний і не розірваним. Однак тоді ТОВ "Флора" не погодився на збільшення орендної плати, оскільки не може окремим орендодавцям збільшити плату, а іншим - ні. Також представник позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) ТОВ Флора зазначила, що доказом того , що договір є нерозірваними, може слугувати сам факт розгляду справи у суді і позивачем по справі є саме ТОВ "Флора .

Представник позивача (відповідача за об`єднаним позовом) ОСОБА_5 та відповідача (позивача за об`єднаним позовом) ОСОБА_4 адвокат Сонько В.В. зазначив, що вони позов ТОВ "Флора" не визнають повністю, оскільки вони вважають, що ТОВ "Флора" не додано доказів для доведення обставин ,на які позивач посилається у позові, оскільки надані ТОВ Флора довідки та акти ,які підписані не уповноваженими особами, та є нечинні та сфальшовані, не є належними доказами, на які суд не може посилатися при прийнятті рішення. Що стосується об`єднаного позову ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, представник заначив, що на їх думку, договір ,укладений ОСОБА_5 у 2006 року з ТОВ "Флора" ,має ознаки недійсності відповідно до ст.ст. 215, 203 ЦПК України і вказаний позов ,відповідно до ст.16 ЦК України як спосіб захисту її прав, є ефективним, і тому на підставі вищезазначеного, просить суд визнати договір, укладений між ТОВ Флора та ОСОБА_5 у 2006 році, недійсним. Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4 , то представник зазначив, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 просить розірвати договір оренди ,укладений із ТОВ "Флора", оскільки ,за твердженням ОСОБА_4 , їх правовідносини фактично були припинені, починаючи з 2015 року, тому що ТОВ "Флора" перестало вчиняти дії щодо обробітку земельної ділянки, щодо підтримання її у належному стані. На думку представника позивача за зустрічним позовом, це сталося фактично у зв`язку із досягненням згоди про розірвання договору, яка належним чином не була оформлена, оскільки нема договору про припинення договору, але дії сторін свідчили про те, що така угода була досягнута. Так ,ТОВ "Флора" передало земельні ділянки власнику, а саме припинила вчиняти дії щодо оброблення земельної ділянки. На сьогоднішній день земля обробляється та утримується не орендодавцем, а ОСОБА_4 . Тому, на їх думку ,з огляду на положення щодо чинності договору, договір є припиненим, а вимоги ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі, укладеного із ТОВ "Флора", є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач (позивач за об`єднаним позовом) ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_4 до зміни позовних вимог у судовому засіданні повідомив суд, що договір оренди землі був укладений неправильно, тому він вирішив сам обробляти землю, так як строк договору закінчився у 2015 році. Перший договір був укладений у 2000 році, а потім 2004 році він отримав державний акт, який віддав ТОВ Флора для переоформлення договору оренди; при цьому зауважив, що у 2006 році ніякого договору він не підписував, однак орендну плату продовжував отримувати, вважаючи, що діє договір 2000 року. В 2015 році він почав самостійно обробляти земельну ділянку. Також ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що він звертався неодноразово до ТОВ Флора з пропозицією розірвання договору оренди, у зв`язку із тим, що виплачувалась маленька орендна плата. В подальшому відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_4 , у судові засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомив.

Тому судове засідання проведено у відсутність відповідача (позивача за об`єднаним позовом) ОСОБА_5 та відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 , що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Правомірний правочин є підставою виникнення та підтвердженням наявності цивільних прав та обов`язків (частина 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 ст. 263 ЦПК України передбачає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому суд зазначає, що ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доказування та надання доказів, а саме, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позиція суду щодо позовних вимог ТОВ Флора до ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 про спонукання до виконання договірних зобов`язань

Згідно із статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду юридичним особам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За правилами, передбаченими ст. ст. 1, 6, 13, 14, 16, 18, 20, 24, 27, 31, 2 Закону України Про оренду землі , чинного на час виникнення спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають право на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельні ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставах цивільно-правового договору.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права на земельну ділянку відповідно до закону.

При цьому ст.204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

Так , ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 4,36 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5123155100:01:004:0117, яка розташована на території Красноокнянської (Окнянської) селищної ради Красноокнянського (Окнянського) району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ОД №061675, виданим 05 жовтня 2004 року /т.6 а.с.103/.

01 січня 2006 року між ОСОБА_5 та ТОВ Флора був укладений договір оренди землі №184, згідно з яким орендодавець передав орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 4,36 га, що належить орендодавцю на підставі державного акту серії ОД №061675 та яка розташована на полі № НОМЕР_5 під №276. Договір укладено на 15 років. Договір зареєстровано 20 листопада 2007 року Красноокнянським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК /т.1,а.с. 27-28/.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,35 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5123155100:01:004:0111, яка розташована на території Красноокнянської (Окнянської) селищної ради Красноокнянського (Окнянського) району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ОД №061667, виданим 05 жовтня 2004 року /т.6 а.с.102/.

01 січня 2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ Флора був укладений договір оренди землі №182, згідно з яким орендодавець передав орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 4,35 га, що належить орендодавцю на підставі державного акту серії ОД №061667 та яка розташована на полі № НОМЕР_5 під №267. Договір укладено на 15 років. Договір зареєстровано 20 листопада 2007 року Красноокнянським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК /т.1,а.с.13-14/.

17 березня 2010 року між ТОВ Флора та ОСОБА_4 та 03.06.2010 року між ТОВ Флора та ОСОБА_5 укладені додаткові угоди до договорів оренди землі від 01.06.2006 року №182, №184 /т.1 а.с.15, 29/.

Разом із тим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 25 серпня 2015 року у зв`язку із тим , що їх не влаштовував розмір орендної плати за вищезазначеними договорами, звернулися до ТОВ Флора із заявами про розірвання договорів, надавши проекти угод про розірвання договорів./т.1, а.с.16-17, 30-31/.

ТОВ Флора їм було відмовлено у розірванні договорів оренди через відсутність підстав /т.1,а.с.18,32 /.

Директором ТОВ Флора видано наказ №44 від 01.08.2016 року про створення комісії для обстеження полів, на яких власники земельних ділянок встановили межові знаки з порушенням умов договорів оренди у складі обліковця ОСОБА_15 , бухгалтера ОСОБА_16 та юрисконсульта ОСОБА_17 /т.1 ,а.с. 166/.

Та, як вбачається із наданих ТОВ Флора актів, складених комісією у складі: обліковця ОСОБА_15 , бухгалтера ОСОБА_16 та юрисконсульта ОСОБА_17 , відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , самовільно встановили межові знаки та розпочали оброблення земельних ділянок №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 на полі №29-а /т.1,а.с.19, 33/.

Щодо факту встановлення межових знаків та самостійного оброблення вказаної земельної ділянки, то відповідач ОСОБА_4 не заперечував щодо факту встановлення межових знаків та самостійного оброблення вказаної земельної ділянки, посилаючись на те, що ,на його думку ,він змушений був це зробити, так як орендна плата його не влаштовувала, а позивач сам відмовився від оброблення його ділянки з осені 2015 року. Відповідач ОСОБА_5 будь-яких заперечень проти твердження ТОВ Флора , що нею встановлено межові знаки та самостійно обробляється земельна ділянка, яка їй належить,однак перебуває у користуванні ТОВ Флора , до суду не надала, зазначивши в об`єднаній позовній заяві лише те, що нею договір оренди землі від 01.01.2006 року не підписувався.

Відповідно до пункту 29 оспорюваних договорів, обов`язки орендодавця визначаються відповідно до Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст.24 ЗУ Про оренду землі /в редакції станом на 01.01.2006 року/, орендодавець зобов`язаний:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі не виконали умов договору та вимог закону та до закінчення строку дії договору фактично самовільно приступили до використання спірних земельних ділянок.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Права орендаря, як щодо усунення перешкод у користуванні землею, так і щодо стягнення збитків, захищаються нормами ст.27 Закону України Про оренду землі . При цьому захист прав орендаря даний Закон (ст.28) розповсюджує і на випадки, коли права орендаря порушуються і самим власником земельної ділянки. В свою чергу ст.24 Закону України Про оренди землі зобов`язує власника земельної ділянки не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Тому суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині зобов`язання відповідачів як власників земельної ділянки не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, підлягають задоволенню.

Твердження представника відповідачів (позивачів за об`єднаним та зустрічним позовами) , що акти , складені комісією ТОВ Флора про самовільне захоплення відповідачами ділянок ,підписані не уповноваженими особами а , тому дані докази є недопустимими , неналежними та сфальшованими відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України, суд не приймає до уваги, оскільки, по-перше, відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_4 у судовому засіданні / до зміни позовних вимог/ та у зустрічний позовній заяві не заперечував факту встановлення межових знаків та самостійного оброблення вказаних земельних ділянок, а відповідач (позивач за об`єднаним позовом) ОСОБА_5 будь-яких заперечень щодо встановлення нею межових знаків та самостійного оброблення земельною ділянки не висловила; представник же відповідачів (позивачів за зустрічним та об`єднаним позовами) не заперечував факту встановлення відповідачами межових знаків та самовільного оброблення відповідачами своїх земельних ділянок, однак посилався на те, що вини відповідачів у цьому ніякої немає. Щодо посилання представника відповідачів на фальшивість доказів з посиланням на ч.2 ст.185 ЦПК України , то така норма закону була передбачена у ЦПК України, який на час розгляду справи втратив чинність, а відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України ,провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справ.

Позиція суду щодо позовних вимог ОСОБА_5 про визнання договору

оренди землі із ТОВ Флора №184 від 01.01.2006 року недійсним.

Позивач за об`єднаним позовом ОСОБА_5 посилається на те, що договір оренди землі із ТОВ Флора №184 від 01.01.2006 року вона не підписувала, а тому , відповідно ст.ст. 16, 215, 203 ЦПК України ,вказаний договір є недійсним . При цьому підпис , який міститься в даному договорі , замість неї зроблений іншою особою і суттєво відрізняється від її підпису, що може бути підтверджено проведенням судової почеркознавчою експертизою.

Ухвалою суду від 13.11.2020 року, за клопотанням представника позивача за об`єднаним позовом по справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, однак експертною установою експертиза не була проведена, у зв`язку із несплатою ОСОБА_5 вартості експертизи.

Будь-яких інших доказів про непідписання ОСОБА_5 договору оренди землі №184 від 01.01.2006 року, в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України, позивачем до суду не надано.

При цьому слід зауважити, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч.1.2 ст.202 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частин 1, 3 даної норми матеріального права, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Ч.2 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

При цьому позивачем ОСОБА_5 не надано достатніх доказів того, що підпис під оспорюваним договором оренди, виконаний не нею, а іншою особою.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того ,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Правочин, який не вчинено (договір не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц.

Також у вказаній постанові Велика Палата зазначила, що за змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У справі №145/2047/16-ц, що розглядалася Великою Палатою Верховного Суду, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними договорів оренди, посилаюсь на те, що ці договори не підписував, умови їх не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу як власнику цих земельних ділянок, покликаючись до умов договорів, підписаних невстановленою особою замість позивача. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, враховуючи, що позивач за об`єднаним позовом ОСОБА_5 просить суд визнати недійсним договір оренди землі у зв`язку із непідписанням позивачем за об`єднаним позовом ОСОБА_5 договору оренди землі, тобто фактично оспорювання ОСОБА_5 самого факту укладення правочину, то виходячи з правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові у справі 145/2047/16-ц, позивачем за об`єднаним позовом обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Що стосується посилання позивача за об`єднаним позовом ОСОБА_5 про те, що їй стало відомо про існування оспорюваного договору оренди землі лише після отримання ухвали суду про відкриття провадження від 16.06.2017 року та матеріалів позовної заяви ТОВ Флора , то це спростовується заявою та проектом угоди ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі від 25.08.2015 року адресованими ТОВ Флора ,в яких зазначено дані щодо реєстрації договору /а.с.37-38/.

Позиція суду щодо позовних вимог ОСОБА_4 про розірвання

договору оренди землі

Відповідно до ст.629, ч.ч.1-2 ст.651 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України. Частиною 4 ст.31 ЗУ Про оренду землі /в редакції станом на 01.01.2006 року/, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Однак ні законом, ні договором розірвання договору оренди в односторонньому порядку не передбачено.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як зазначив позивач за зустрічним позовом, його не влаштовував розмір орендної плати за вищезазначеним договором і саме тому він звернувся із заявою про розірвання договору, надавши проект угоди про розірвання договору./т.1, а.с.16-17/.

При цьому посилання позивача за зустрічним позовом, що ТОВ Флора його заяву та угоду від 25.08.2015 року про розірвання договору оренди прийняло без зауважень та заперечень , не відповідає дійсності, оскільки ТОВ Флора ОСОБА_4 було надіслано лист про відмову у розірванні договору оренди через відсутність підстав /т.1,а.с.18/.

Однак ОСОБА_4 , не зважаючи на таку відповідь ТОВ Флора , приступив до самостійного оброблення земельної ділянки, про що він і повідомляв у судовому засіданні до зміни позовних вимог і чого не заперечував у зустрічній позовній заяві. При цьому його посилання на те, що ТОВ Флора підтвердило факт погодження угоди про розірвання договору, хоча другий примірник угоди про розірвання договорів оренди не підписала і не повернула, але своїми діями підтвердило факт погодження, а саме зібравши врожай за 2015 рік , залишило земельну ділянку , належну позивачу за зустрічним позовом , не привів її до належного стану та не вчиняючи будь-яких перешкод для обробітку третіми особами, ще починаючи з 2015 року, жодним чином не підтвердилося у процесі розгляду справи, оскільки ,як вбачається із зустрічної позовної заяви та пояснень ОСОБА_4 ,він розпочав самостійно обробляти земельну ділянку, яка належить йому, таким чином не надавши ТОВ Флора можливості користуватися його земельною ділянкою.

Отже, факт саме самовільного використання відповідачем з осені 2015 року по теперішній час переданої ним в оренду земельної ділянки знайшов своє підтвердження і тому посилання відповідача /позивача за зустрічним позовом/ на те, що ТОВ Флора відмовилося від використання цих ділянок ,не відповідає встановленим у суді обставинам.

Що стосується орендної плати , то ст. 21 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом мав право звернутися до суду для вирішення спору щодо зміни умов договору в частині збільшення орендної плати.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату, згідно з п.3 ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі , є істотною умовою договору оренди землі.

Таким чином, нормативно-грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому позивач за зустрічним позовом у вересні 2017 року звернувся до ТОВ Флора з пропозицією щодо перегляду розміру орендної плати ,на що ТОВ Флора не відповіло, але дане звернення суд розцінює як підтвердження того, що позивач за зустрічним позовом визнавав, що договірні правовідносини з ТОВ Флора не припинилися / т.6,а.с.98/.

Як вбачається з відомостей ТОВ Флора про оплату орендної плати за 2013 рік, 2014 рік і 2015 рік та заяв ОСОБА_4 , орендну плату ОСОБА_4 , від ТОВ Флора за 2013-2015 роки отримував вчасно, а в деяких випадках за його заявою ,навіть і раніше ,на початку року, тоді як за договором оренди плата мала сплачуватися до 01 січня наступного року, а за 2016-2017 роки орендна плата нарахована, однак не сплачена /т.1 а.с. 107, 113, 116, 125, 129/.

При цьому представник ТОВ Флора повідомила, що за всі роки орендна плата нарахована, однак не сплачена через те, що фактично ТОВ Флора не використовувало земельні ділянки відповідачів, а , крім того, ніхто з них і не звертався для отримання нарахованої орендної плати.

Докази нарахування орендної плати ТОВ Флора були надані суду /т.1,а.с.105/

Суд погоджується з позицію позивача (відповідача за об`єднаним та зустрічним позовами) щодо зобов`язання виплати орендної плати орендарем орендодавцеві саме за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, але судом встановлено факт того, що з осені 2015 року до часу розгляду справи ТОВ Флора не за власною волею не користується земельними ділянками відповідачів, тому і будь-які зобов`язання щодо сплати орендної плати відсутні, при цьому нарахування та можлива виплата орендної плати може бути лише вільним волевиявленням ТОВ Флора .

Не заслуговують на увагу посилання позивача за зустрічним позовом на те, що ним сплачувався земельний податок, так як обов`язок сплати земельного податку покладено на орендаря, що ТОВ Флора і виконувало як належна юридична особа із зареєстрованим правом оренди /т.5, а.с.98-99/.

Слід зазначити, що підстави для припинення договору оренди земля шляхом його розірвання передбачені ст.141 ЗУ України та ст.31 Закону України Про оренду землі , однак фактично жодна із підстав для розірвання договору позивачем доведена не була.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, судом було встановлено, що ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні стороною позивача за зустрічним позовом не було наведено належних доказів порушення прав ОСОБА_4 як орендодавця та порушення орендарем своїх обов`язків і тому правових підстав для задоволення зустрічного позову немає, тому у задоволенні вказаного позову слід відмовити.

У зв`язку з наявністю підстав для відмови у задоволенні об`єднаного позову по суті, то підстави для розгляду заяви відповідача за об`єднаним позовом про застосування до зустрічних позовних вимог позовної давності відсутні.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційнорозміру задоволених позовних вимог.

ТОВ Флора за подання до суду позову в частині вимоги про спонукання до виконання договірних зобов`язань поданої до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сплачено по 1600 грн.

Таким чином , враховуючи, що позов ТОВ Флора про спонукання до виконання договірних зобов`язань задоволено повністю, то з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача ТОВ Флора слід стягнути понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Флора (місцезнаходження с.Флора Окнянського району Одеської області, ЄДРПОУ 30820628) про спонукання до виконання договірних зобов`язань задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) не вчиняти дій, які перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю Флора користуватися орендованою відповідно до договору оренди №182 від 01 січня 2006 року земельною ділянкою.

Зобов`язати ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) не вчиняти дій, які перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю Флора користуватися орендованою відповідно до договору оренди №184 від 01 січня 2006 року земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флора судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1600 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флора судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1600 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Флора про визнання правочину недійсним відмовити повністю.

У задоволенні позову ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі відмовити повністю.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 грудня 2020 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко