Ухвала

від 15.12.2020 по справі 420/5650/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5650/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2019р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансміл Юкрейн" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2019 року № 000063120,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трансміл Юкрейн" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2019 року № 0000631202.

На зазначене судове рішення Головне управління ДФС в Одеській області 18.12.2019 р. подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2019 р. залишено без руху та апелянту надано строк на усунення встановлених судом недоліків.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 р. апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу скаржнику через неусунення недоліків.

Копію зазначеної ухвали апеляційного суду, Головним управлінням отримано 03.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.09.2020 року Головне управління ДПС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 20.11.2019 року. Разом з апеляційною скаргою апелянт надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обгрунтоване тим, що податковим органом, у встановлений статтею 295 КАС України строк, вже реалізовувалося право на оскарження рішення суду першої інстанції, однак, у зв`язку з неможливістю виконання покладеного на апелянта процесуальним законом обов`язку щодо сплати судового збору, в тому числі у зв`язку із перебуванням на виконанні в УДКСУ Одеської області значних сум по судовим справам, апеляційна скарга була повернута апелянту. Апелянт зазначив, що згідно затвердженого кошторису ГУ ДФС в Одеській області на 2020 рік, а саме рядка "2800 Інші поточні видатки" у контролюючого органу були відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору. Заявник посилався на те, що ГУ ДФС в Одеській області не мало право на взяття бюджетних зобов`язань у вигляді сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. На підтвердження неможливості сплати судового збору відповідач надав копію кошторису ГУ ДФС в Одеській області на 2020 рік.

За наслідками розгляду поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції ухвалою від 21.10.2020 року визнав не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2019р., зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області. Апеляційну скаргу колегією суддів залишено без руху та запропоновано апелянту надати у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

На виконання зазначеної ухвали апеляційного суду, 05.11.2020 року Головне управління ДПС в Одеській області подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт повторно зазначив, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження є неможливість сплати судового збору, яка обумовлена відсутністю відповідного фінансування. Апелянт вважає, що неможливість сплати судового збору не залежала від суб`єкта владних повноважень, оскільки пов`язана з ненадходженням коштів, а також наявністю постійних арештів рахунків. Апелянт зазначив, що податковим органом упродовж року вживались заходи щодо виділення відповідного фінансування, однак, Головне управління ДФС не могло усунути ті перешкоди та труднощі щодо своєчасності сплати судового збору, які виникли внаслідок відсутності належного фінансування з боку Кабінету Міністрів України.

Також у поданому клопотанні апелянт зазначив, що затверджений кошторис контролюючого органу на 2020 рік не містить будь-яких коштів за КЕКВ 2800 для сплати судового збору.

Зазначені вище обставини апелянт вважає такими, що створюють дійсні істотні перешкоди для своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції.

Апелянт також посилається на те, що Закон не виключає можливість поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір.

З огляду на викладене, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити такий строк.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку повторна апеляційна скарга була подана Головним управлінням ДФС в Одеській області більше ніж через 8 місяців після отримання ухвали апеляційного суду про повернення первинної скарги. В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник посилався на відсутність фінансування на сплату судового збору.

Колегія суддів зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір", органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Податкові органи є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не може вважатися поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Стосовно доводів апелянта про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, вказані податковим органом підстави для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження не відповідають наведеним вище критеріям.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказані апелянтом у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено, а тому підстав для поновлення пропущеного апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки протягом встановленого судом строку вимог ухвали від 21.10.2020р. апелянт не виконав, поважних причин пропуску строку на апеляційну оскарження не вказав та їх документального підтвердження не надав, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

Керуючись п.4 ч.1 ст.299, ст.ст. 321, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 р. по справі №420/5650/19.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 р. по справі №420/5650/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Бойко А.В. Судді Шевчук О.А.