Ухвала

від 16.12.2020 по справі 902/331/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" грудня 2020 р. Cправа № 902/331/19

Суддя Господарського суду Вінницької Лабунська Т.І., без виклику учасників, розглянувши справу

за заявою: Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, вул. Хмельницьке шосе, буд.7, м. Вінниця, 21028)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омегаплюс" (код ЄДРПОУ 40846019, вул. І.Бевза, 34, кімн. 301, м. Вінниця, 21000)

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Омегаплюс".

Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Так, постановою суду від 10.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Омегаплюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Данілова А.І.

11.12.2020 до суду від арбітражного керуючого Данілова А.І. надійшло клопотання № 02-01/902/331/19-90 від 11.12.2020 про стягнення винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна.

Розглянувши клопотання, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків з огляду на таке.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою суду від 10.09.2020 у справі № 902/331/19 затверджено звіти арбітражного керуючого Данілова А.І. про нарахування та виплату грошової винагороди з період з 24.05.2019 по 26.08.2020 по справі №902/331/19 про банкрутство ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" в сумі 184 740,31 грн. та про понесені витрати за період з 24.05.2019 по 26.08.2020 по справі №902/331/19 про банкрутство ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" в розмірі 2 124,01 грн.

Станом на 11.12.2020 ліквідатором ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" встановлено відсутність будь-яких майнових активів, за рахунок яких можливо сплатити грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна, а також погасити вимоги кредиторів. Залишок коштів на рахунку ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" складає 0,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" не здійснює господарської діяльності та в нього відсутні будь-які активи, тому оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Данілова А.І. не можливо здійснити за рахунок наявних у боржника коштів, одержавних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог арбітражний керуючий посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцію України, норми ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Посилаючись на наведене, арбітражний керуючий просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" в розмірі 184 740,31 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок грн. 34 коп.)та витрат в розмірі 2 124,01 грн. (дві тисячі сто двадцять чотири грн. 01 коп.).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Матеріалами справи підтверджується те, що ухвалою суду від 10.09.2020 у справі № 902/331/19 затверджено звіти арбітражного керуючого Данілова А.І. про нарахування та виплату грошової винагороди з період з 24.05.2019 по 26.08.2020 по справі №902/331/19 про банкрутство ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" в сумі 184 740,31 грн. та про понесені витрати за період з 24.05.2019 по 26.08.2020 по справі № 902/331/19 про банкрутство ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" в розмірі 2 124,01 грн., пов`язаних із виконанням повноважень розпорядника майна у справі №902/331/19.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2, 4, 5 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Таким чином, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий (розпорядник майна) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи, та фактично понесених витрат.

Судом встановлено, що кредитором у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, господарської діяльності боржник не здійснював та не було виявлено активів, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) та відшкодування його витрат, а тому оплата грошової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) та відшкодування понесених витрат повинна здійснюватись за рахунок коштів кредитора.

Суд звертає увагу на те, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить заборони здійснювати оплату грошової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) та витрат за рахунок коштів кредиторів.

Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна) в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У зв`язку із відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна у справі на кредиторів є правомірним, оскільки вказане положення закріплене чинним законодавством як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом та Кодексом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також суд вважає необхідним відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання арбітражного керуючого Данілова А.І. № 02-01/902/331/19-90 від 11.12.2020 про стягнення винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна з кредитора - ГУ ДПС у Вінницькій області є обґрунтованим, таким, що узгоджується з всіма обставинами даної справи, підтверджується наданими документами та матеріалами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 30 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, ч. 6 ст. 12, 18, 42, 169, 232, 234, ч.2 ст. 235, 236, 255, 256, 326, 327 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Задовольнити клопотання арбітражного керуючого Данілова А.І. № 02-01/902/331/19-90 від 11.12.2020 про стягнення винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області (код 43142454, вул. Хмельницьке шосе, б.7, м. Вінниця, 21028) на користь арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича (ІПН НОМЕР_1 , свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №486 від 04.04.2013, адреса: 65062, м. Одеса, Гагарінське плато, буд. 5/3, ап.176) на поточний рахунок № НОМЕР_2 в Південному ГРУ ПАТ "КБ "ПриватБанк", МФО 328704, виплати основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "ОМЕГАПЛЮС" в розмірі 184 740,31 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок грн. 34 коп.) та витрат в розмірі 2 124,01 грн. (дві тисячі сто двадцять чотири грн. 01 коп.).

3. Видати наказ.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 16.12.2020 року.

7. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Головному управлінню ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

3 - арбітражному керуючому Данілову Артему Івановичу (вул. Преображенська, 34, офіс 77, м. Одеса, 65045)

4 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Омегаплюс" (вул. І.Бевза, 34, кімн. 301, м. Вінниця, 21000)

5 - Акцінерному товариству "РВС Банк" (вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071)

6 - керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Омегаплюс" Чубатюку С.С. ( АДРЕСА_1 )

7 - Акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094)