Рішення

від 10.12.2020 по справі 906/42/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/42/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Вірьовкін О.І., ордер серія АМ №1002012 від 12.02.2020,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Інтербуд" (м.Житомир)

до UAB "CALOR" (м.Вільнюс, Литва)

про стягнення 3969,00 Євро (що за курсом НБУ станом на 23.12.2019 становить

103114,62грн).

Товариство обмеженою відповідальністю "Укр-Інтербуд" звернулося до господарського суду з позовом до UAB "CALOR" про стягнення 3969,00 Євро (що за курсом НБУ станом на 23.12.2019 становить 103114,62грн), а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2020 та зупинено провадження у справі №906/42/20 до 11.06.2020 у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.06.2020 поновлено провадження у справі №906/42/20 та підготовче засідання призначено на 11.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.06.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу №906/42/20 до судового розгляду по суті на 10.12.2020 та зупинено провадження у даній справі до 10.12.2020 у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.12.2020 поновлено провадження у справі №906/42/20 та підготовче засідання призначено на 10.12.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяв та просив їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 10.12.2020 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить підтвердження про вручення за кордоном судових та позасудових документів та його переклад (а.с.62-63, 69-70).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджується, що 04.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Інтербуд" (продавець/позивач) та UAB "CALOR" (покупець/відповідач) було укладено контракт №04/06/18 (далі - контракт) (а.с.6-7).

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 контракту, за взаємною домовленістю сторін тлумачення торгових термінів за цим договором визначені згідно з "Правилами ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року.

Відповідно до пунктів 1.2 контракту, продавець продає, а покупець купує в якості валютної угоди вироби з деревини, далі по тексту "товар", на умовах поставки FCA, згідно правил ІНКОТЕРМС, редакція 2010р.

Пунктом 2.1 контракту сторони погодили, що обсяг товару визначається шт. Кількість та якість товару згідно Специфікацій.

Відповідно до пункту 2.3 контракту, обсяг поставки товару може змінюватися за взаємною домовленістю сторін. Зміна обсягу поставленого товару оформляється доповненням до контракту.

За змістом пункту 3.2 контракту, ціна і найменування товару буде визначатися на кожну партію рахунком-фактурами, на умовах FСА. В ціну товару входить оформлення пакету документів для експорту, упаковка, маркування та навантаження товару на транспортний засіб покупця.

Початок поставки - червень 2018 року, завершення поставки - грудень 2019 року, з правом пролонгації контракту за обсягом і термінами. Зміна термінів і обсягів поставки оформляється доповненням до цього контракту (4.1 контракту).

За умовами пункту 4.11 контракту, датою відвантаження вважається дата оформлення документів на митниці, проставлена штемпелем.

Згідно з пунктом 4.12 контракту, товар вважається зданим під повну відповідальність покупця з моменту оформлення вантажної митної декларації.

Відповідно до п.10.1 контракту, контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року і може бути пролонгований.

28.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Інтербуд" та UAB "CALOR" було укладено додаткову угоду №2 до контракту №04/06/18 від 04.06.2018, за умовами пункту 2 якої сторони погодили змінити п.9.2 контракту та викласти його в такій редакції: 9.2. У разі, якщо сторони не досягнуть згоди шляхом переговорів, то спори і розбіжності підлягають розгляду в Господарському суді Житомирської області в м.Житомирі, на підставі діючого законодавства України.

Договір та додаткова угода підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за контрактом №04/06/18 від 04.06.2018, просить стягнути з відповідача 3969,00 євро заборгованості за поставку товару.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов контракту №04/06/18 від 04.06.2018, між сторонами було підписано специфікації №8, №9 та №10 від 01.10.2018 на поставку кришки піддону та ніжки піддону, а також виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату товару: №31-01/01 від 31.01.2019 на суму 4068,24 євро та №24-05/01 від 24.05.2019 на суму 3959,00 євро.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було завантажено товар, оформлено міжнародні товаротранспортні накладні (CMR) №370518 від 31.01.2019, (CMR) №514904 від 24.05.2019 та експортні митні декларації №UA101070/2019/006753 та №UA101070/2019/030618, в яких містяться наступні дані: відправник - ТОВ "Укр-Інтербуд", одержувач - UAB "CALOR", вантаж - кришка піддона в кількості 3300 шт., ніжки піддона в кількості 132шт, кришка піддона в кількості 3800 шт., ніжки піддона в кількості 150шт, загальною вартістю 4068,24 євро та 3959,00 євро, умови поставки - FCA м.Житомир, митний орган в`їзду - Волинська митниця ДФС.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем щодо поставки товару належному одержувачу підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №370518 від 31.01.2019, (CMR) №514904 від 24.05.2019, а факт прийняття відповідачем поставленого товару в загальній сумі 8027,24 євро підтверджується митними деклараціями №UA101070/2019/006753 та №UA101070/2019/030618 та додатками до CMR №370518 від 31.01.2019, №514904 від 24.05.2019 з відмітками про одержання вантажу. Відповідач заперечень щодо обсягу та кількості поставленого товару не надав (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до пункту 5.1 контракту, оплата за товар попередня в розмірі 100% згідно рахунку-фактури (інвойсу) продавця на партію товару, при цьому поставка товару здійснюється протягом 7 (семи) робочих днів з дня зарахування коштів на рахунок продавця.

За умовами пункту 5.2 контракту, за погодженням сторін, оплата може здійснюватися після відвантаження товару протягом 14 днів.

Наявні в матеріалах справи докази у сукупності свідчать про те, що позивач здійснив поставку товару на суму 8027,24 євро без отримання від відповідача попередньої оплати. В свою чергу відповідач прийняв від позивача товар на загальну суму 8027,24 євро та отримав рахунки на оплату цього товару, відповідно до погоджених в п.5.2 договору умов.

Отже, поставка позивачем товару на суму 8027,24 євро на виконання умов контракту №04/06/18 від 04.06.2018 є підставою виникнення у відповідача як покупця, зобов`язання оплатити вказаний товар відповідно до умов договору протягом 14 днів після відвантаження товару.

Таким чином, згідно погоджених сторонами строків проведення розрахунків, за поставлений товар відповідач зобов`язаний був остаточний розрахунок за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №370518 від 31.01.2019 здійснити у строк 14.02.2019; за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №514904 від 24.05.2019 здійснити у строк 07.06.2019. Проте, у зазначені строки відповідачем оплата у повному обсязі проведена не була.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував позивачу грошові кошти за поставлений товар в загальній сумі 4058,24 євро, а саме: 20.02.2019 в сумі 3068,24 євро та 04.06.2019 в сумі 990,00 євро, що підтверджується меморіальними ордерами: №2002325500 від 20.02.2019 на суму 3068,24 євро та №0406745200 від 04.06.2019 на суму 990,00 євро.

Отже, за товар отриманий за міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №370518 від 31.01.2019 та №514904 від 24.05.2019 та митними деклараціями №UA101070/2019/006753, №UA101070/2019/030618 на загальну суму 8027,24 євро, відповідачем проведено оплату частково на суму 4058,24 євро. Неоплаченими станом на час звернення позивача з позовом залишився товар на загальну суму 3969,00 євро.

Станом на час розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 3969,00 євро не надав, вимоги позивача не спростував.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3969,00 євро заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3969,00 євро, що за курсом НБУ станом на 23.12.2019 становить 103114,62грн боргу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Що стосується витрат на надання правової допомоги у розмірі 2500,00грн та витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в сумі 25150,00грн та 220,00 євро, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги №1002012 від 12.02.2020 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ№000981 від 17.10.2018, видане Вірьовкіну О.І.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Судом встановлено, що 23.12.2019 між адвокатом Вірьовкіним О.І. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Інтербуд" (замовник) було укладено договір про надання професійної правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити роботи у порядку та строки обумовлені сторонами в даному договорі (п.п.1.1. договору) (а.с.78).

За умовами пункту 3.1 договору, за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному розділом 4 цього договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в Актах прийому передачі наданих послуг. Замовник сплачує винагороду адвокату у готівковому або/чи безготівковому вигляді на банківський рахунок адвоката. Сума наданих послуг сплачується замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання акту прийомки передачі наданих послуг. Оплата послуг також може підтверджуватись написом адвоката про оплату в акті прийому передачі наданих послуг.

Договір підписаний представниками сторін та їх підписи скріплені печатками.

За актом №01 прийому передачі наданих послуг від 23.12.2019 ТОВ "Укр-Інтербуд" та адвокат Вірьовкін О.І. погодили, що вартість послуг включаючи попередню (усну) консультацію - вартістю 700,00грн, підготовку позовної заяви - вартістю 1800,00грн складає 2500,00грн (а.с.79).

У даному акті прийому передачі наданих послуг від 23.12.2019 вказано, що після підписання та оплати даного акту сторони не несуть одна перед одною жодних зобов`язань майнових та особистих немайнових.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Отже, керуючись приписами ст.129 ГПК України, враховуючи, що позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази оплати послуг прийнятих згідно з актом №01 прийому передачі наданих послуг від 23.12.2019, оцінивши заявлені до стягнення витрати, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, погоджена сторонами, узгоджена з предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом таких послуг.

Факт понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00грн підтверджується платіжним дорученням №132 від 23.01.2020.

З огляду на наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду в розмірі 25150,00грн та 220,00 євро, судом враховується таке.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду), покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено переклад ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.01.2020 та ухвали суду від 11.06.2020, позовної заяви, прохання про вручення, підтвердження про вручення та короткий виклад документів, що підлягають врученню (судовий та позасудовий документи); понесено витрати на нотаріальне посвідчення вказаних документів; надано докази сплати по 110 євро на відповідні реквізити за кожне звернення за надання послуг щодо вручення документів Міністерством юстиції Литовської Республіки, що підтверджується платіжним документом №781003 від 27.02.2020 на суму 110 євро та платіжним дорученням №4JBKLK6 від 19.06.2020 на суму 110 євро (за вручення документів), платіжними дорученнями: №130 від 22.01.2020 на суму 9200,00грн, №125 від 18.02.2020 на суму 2450,00грн, №137 від 17.06.2020 на суму 9350,00грн (за переклад документів), №139 від 17.06.2020 на суму 4150,00грн (за надані послуги).

Таким чином, загальна сума витрат позивача, пов`язаних з вчиненням перекладу, нотаріальним посвідченням та зверненням за надання послуг щодо вручення документів Міністерством юстиції Литовської Республіки по даній справі становить 220 євро (110 євро х 2) та 25150,00грн (9200,00грн+2450,00грн+9350,00грн+4150,00грн).

Відповідач заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду не подав, клопотань про зменшення розміру таких витрат не заявив.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 27650,00грн та 220,00 євро, з яких: 2500,00грн витрат на оплату послуг адвоката, 25150,00грн та 220,00 євро витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з UAB "CALOR" (06269, Республіка Литва, м.Вільнюс, вулиця М.Мажвідас, 14-43 (М. Mazvydo, 14-13, LT-06269, Vilnius, Lithuania); ідентифікаційний код 303299653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Інтербуд" (10014, Житомирська область, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, буд. 25, офіс 49; ідентифікаційний код 42154741):

- 3969,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 23.12.2019 становить 103114,62грн основного боргу,

- 1921,00грн витрат по сплаті судового збору;

- 2500,00грн витрат на оплату послуг адвоката,

- 25150,00грн та 220 Євро витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.12.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов.),

3 - представнику позивача Вірьовкін О.І.: 10014 м.Житомир, вул.Шевченка, буд12в, кв.41 (рек. з пов.),

4 - Ministry of Justice of the Republic of Lithuania (Gedimino ave. 30 LT-01104 Vilnius) (рек. з повід.)

+ по 2 примірники ухвал Господарського суду Житомирської області від 10.12.2020, по 2 примірники рішення Господарського суду Житомирської області від 10.12.2020 прохання про вручення, підтвердження про вручення та короткий виклад документів, доказ сплати мита.