Рішення

від 09.12.2020 по справі 914/754/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2020 справа № 914/754/20

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Полянського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Приватного малого підприємства Гал Тор , м.Львів,

про зобов`язання повернути об`єкт оренди та стягнення заборгованості в сумі 7 249,90грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Карасюк М.В.;

від відповідача: Мочернюк М.В.;

Обставини справи.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного малого підприємства Гал Тор про зобов`язання повернути об`єкт оренди та стягнення заборгованості в сумі 7 249,90грн.

Ухвалою від 31.03.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження без визначення дати судового засідання, у зв`язку із поширенням на території України коронавірусної інфекції.

Ухвалою від 28.07.2020 року суд призначив розгляд справи в підготовчому засіданні на 08.09.2020.

Приватне мале підприємство Гал Тор було подано клопотання від 08 травня 2020 року Вх.№ 17440/20, про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з тим, що опис вкладення в цінний лист не було підписано працівником пошти та не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості. Однак, як вбачається з клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та залишення позовної заяви без руху, Відповідач обізнаний про наявність позовного провадження, а тому суд немає сумніву, що сторона знайома з вимогами позовної заяви та додатками. Щодо розрахунків, такі були подані Позивачем додатково в процесі підготовчого провадження.

В судове засідання 08.09.2020 року з`явився представник Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, представник відповідача не з`явився, оскільки 07.09.2020 директор ПМП Гал Тор подав клопотання про перенесення розгляду справи у підготовчому засіданні, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, лікуванням та перебуванням на самоізоляції, про що надав відповідні докази. Просив розгляд справи відкласти на іншу дату.

Ухвалою від 10.09.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

В судових засіданнях 29.09.2020 та 06.10.2020 суд оголошував перерву до 06.10.2020 та 20.10.2020 відповідно.

Ухвалою від 20.10.2020 суд відклав розгляд справи на 03.11.2020.

В судовому засіданні 03.11.2020 суд оголосив перерву до 17.11.2020.

Ухвалою від 17.11.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 01.12.2020.

В судовому засіданні 01.12.20202 суд оголосив перерву до 09.12.2020

В судовому засіданні 09.12.2020 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Правова позиція позивача.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтований тим, що 13.10.1994 між Управлінням комунального майна, правонаступником якого є Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та приватним малим підприємством "Гал Тор" укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 4244 (далі - Договір), згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 108,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського,23 .

Договір укладений на термін з 13.10.1994 до 13.10.1999 (п.1 Договору).

У зв`язку із відсутністю заперечення щодо продовження договору оренди з обох сторін, договір пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах. Таким чином договір вважається продовженим до 13.10.2019.

29.10.2019 Позивачем на адресу Відповідача було надіслано повідомлення № 2302-ВИХ-4951, в якому Орендодавець повідомив Відповідача про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов`язок Відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі. Але Відповідач жодних дій, спрямованих на належне виконання умов договору у зв`язку з його закінченням не вчинив.

Відповідно до довідки про заборгованість № 4-2302-7023 від 04.03.2020р. Відповідачем орендна плата за користування об`єктом оренди не вносилась в обсязі, визначеному умовами Договору, та допущено заборгованість з 01.01.2012 по 31.01.2020 на загальну суму 7249.90 грн.

Зазначив, що Відповідач, як орендар зазначеного нежитлового приміщення, яке знаходиться у власності територіальної громади міста Львова, порушує вимоги статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищезазначеним об`єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади міста Львова, тобто Львівська міська рада позбавлена передбаченого ст.ст. 13,41,141 Конституції України, ст.321 Цивільного кодексу України, права самостійно на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй на праві власності майном.

Фактично, станом на день звернення до суду, Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, зокрема, як уже було зазначено, починаючи з моменту припинення договірних відносин жодним чином не приступив до передачі об`єкта оренди Позивачу. А тому, Відповідач належним чином не виконав свого обов`язку повернення, об`єкт оренди за актом приймання-передачі і воно фактично перебуває в його незаконному користуванні.

На підставі вищевказаних обставин та законодавчих положень викладених в позовній заяві Позивач звернувся до суду із вимогою про повернення об`єкту оренди шляхом виселення Відповідача із нежитлових приміщень та стягнення заборгованості у розмірі 7249,90 грн.

02.10.2020 Позивачем були надані додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог.

Заперечення відповідача проти позову.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву в якому він вважає позовну заяву безпідставною, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач заперечує наявність боргу та стверджує, що підприємство сумлінно сплачує орендну плату згідно умов договору та має переплату, яка на 31.01.2020 року складала 1730,39 гривень. Орендар заяв про повернення зайво перерахованих орендних платежів до орендодавця жодного разу не подавав, відтак виходячи з Постанови КМУ №786 зайво сплачена орендна плата зараховувалась у майбутні платежі.

Як доказ сплати, ПМП Гал Тор надало копії платіжних доручень завірених банком про оплату орендної плати та банківські реєстри та виписки, згідно з якими була проведена сплата орендної плати за період з 01.01.2012 року по 31.01.2020 року, де вказано суму перерахованого платежу орендної плати, номер платіжного доручення та дату сплати.

У відзиві відповідач зазначив, що не отримував від позивача поштового повідомлення про припинення в термін один місяць після 13.10.2019, договору оренди №4424 від 13.10.1994р.

Фактичні обставини справи встановлені судом

13 жовтня 1994 року між Управлінням комунального майна, правонаступником якого є Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та приватним малим підприємством Гал Тор укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 4244 (далі - Договір), згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 108,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського,23.

Згідно п. 1 Договору, такий укладений на термін з 13.10.1994 до 13.10.1999р., однак договір неодноразово пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах до 13.10.2019, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

29 жовтня 2019 року Відповідачу надіслано Позивачем повідомлення про припинення Договору оренди, в якому Орендодавець повідомив Відповідача про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав відповідно до п. 13в Договору, на обов`язок Відповідача протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, а також провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, а в разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі. Однак Відповідач жодних дій, спрямованих на належне виконання умов договору у зв`язку з його закінченням не вчинив.

Надсилання Позивачем повідомлення про припинення договірних відносин, стверджується відбитком штемпеля почтових відправлень на списку згрупованих рекомендованих відправлень від 29.10.2019 року. Ця обставина Відповідачем належними доказами не спростована.

Згідно п. 3 Договору оренди нежитлових приміщень №4244 від 13.10.1994р. місячна орендна плата складає 389520,0 крб.

Відповідно з додатком до Договору від 13.10.1994 № 4244 про перерахунок орендної плати у відповідності до Ухвали № 376 Львівської міської Ради народних депутатів від 20.06.1996р встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць та розраховувалася у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. та №699 від 18.05.1998р. в наступних періодах. Орендна плата за місяць станом на липень 1996р. становила: 56,81 грн*індекс інфляції за поточний місяць+ ПДВ (20%).

З довідки про заборгованість № 4-2302-7023 від 04.03.2020р., поданої Позивачем, вбачається, що Відповідачем орендна плата за користування об`єктом оренди не вносилась в обсязі, визначеному умовами Договору, та допущено заборгованість за період з 01.01.2012 по 31.01.2020 на загальну суму 7249.90 грн.

Однак, Відповідач заперечив проти заборгованості, стверджував про відсутність боргу за договором №4244 від 13.07.1994 у розмірі 7249, 90 гривень, також повідомив про переплату орендної плати за період з 01.01.2012 року по 31.01.2020 року, яка склала - 961,20грн та зазначив, що відповідно до Постанови №786 зайво сплачена орендна плата зараховувалася у майбутні платежі.

Оцінка суду

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Вказані приписи кореспондуються з ч. 1 ст. 759 ЦК України.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, ПМП Гал-Тор скріпивши печаткою та підписавши Договір №4244 від 13.07.1994 погодилось на умови, їх права та обов`язки, як Орендаря вказані в даному Договорі.

Відповідно до ст. ст. 525 , 526 , 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України , де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч. 2 ст. 762 ЦК України).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно ст.286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 7249,90 грн. заборгованості з орендної плати, що виникла за період з 01.01.2012 року по 31.01.2020 року.

Згідно наданої довідки про заборгованість, станом на 28.02.2020 року вона становить 7249,90 грн.

З наданої позивачем копії Акту звірки взаємних розрахунків у період з 01.01.2019 по 25.09.2020, підписаного одноособово позивачем, станом на 25.09.2020 року заборгованість ПМП Гал-Тор складає 9569,67 грн. Так згідно Акту звірки взаємних розрахунків та розрахунку орендної плати по договору оренди слідує наступне.

Станом на 01.01.2019 року позивачем зазначено сальдо, що складає 3039.22 грн. Перший платіж відповідачем проведено 31.01.2019 року у розмірі 1094,00 грн, з суми якої 1072,52 грн зараховану в орендну плату і 21,48 пеню, що підтверджується як самим актом звірки позивача, так і банківськими виписками. Однак, у довідці про заборгованість пеня не значиться і так по кожному платежу відповідно.

Позивачем не доведено істинність походження існуючої заборгованості, її відповідність наданій довідці про заборгованість та первинним документам про оплату та акту звірки.

Відповідачем, у свою чергу, на підтвердження доводів про відсутність боргу з орендної плати надано банківські реєстри сплати орендних платежів і таблиці сплати орендної плати за період з 01.01.2012 по 31.01.2020. При цьому відповідно до розрахунку від 27.10.2020 № 478 відповідачу за період з 01.01.2012 по 31.01.2020 року нараховано 73 204,58 грн орендної плати.

Відповідно до таблиці №479 від 27.10.2020 за період з 01.01.2012 по 31.01.2020 відповідачем сплачено орендну плату в розмірі 74 165,83 грн.

Відтак, існувала переплата орендної плати за період з 01.01.2012 по 31.01.2020 та складала 961,20 грн.

З урахуванням зазначеного, недоведеність позивачем наявності у відповідача заборгованості з орендної плати та, навпаки, доведеність останнім переплати орендних платежів за попередні періоди, які могли бути зараховані позивачем у рахунок орендної плати на наступний період, враховуючи, що ці авансові платежі прийняті та не повернуті орендодавцем.

Судом встановлено, що станом на 31.01.2020р. у відповідача існує переплата орендної плати у розмірі 961,20 грн, відповідно заборгованості станом на 31.01.2020р. у відповідача не має.

Оскільки станом на 31.01.2020 року переплата орендних платежів складає 961,20 грн., то надані позивачем розрахунки заборгованості не відповідають дійсності, довідка про заборгованість не відповідає розрахункам за актом звірки та банківськими виписками.

Позивачем не доведено, яким чином відповідно до Довідки від 04.03.2020 №4-2302-7023 заборгованість ПМП Гал-Тор перед управлінням комунальної власності складає 7249,90 грн,

Відповідно на підставі зазначених доказів, за спірний період відповідачем сплачено 74 165,83 грн. Нарахування орендної плати за цей період складає 73 204,58 грн. Відтак, у відповідача існувала переплата, а тому суд, враховуючи наведене вище, доходить висновку, що належними, допустимими та достатніми доказами позивач не довів існування заборгованості за спірний період, її розмір, відсутність переплати орендної плати, що при цьому могла бути зарахована позивачем у сплату орендних платежів за попередній період чи факт їх повернення, а тому у стягненні заборгованості у розмірі 7249,90грн. слід відмовити.

За приписами ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення ч.2 цієї статті).

Відповідно до приписів частини 2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна зазначено, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ст.26 цього ж Закону договір оренди припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ст.26 Закону).

Як встановлено судом, 13 жовтня 1994 року між Управлінням комунального майна, правонаступником якого є Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та приватним малим підприємством Гал Тор укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 4244, згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 108,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського,23 .

Договір укладений на термін з 13.10.1994 до 13.10.1999р., неодноразово пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах.

Згідно зі ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.26 цього ж Закону договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Повідомлення про припинення договору надіслано відповідачу 29.10.2019 року, що стверджується відбитком штемпеля поштових відправлень на списку згрупованих рекомендованих відправлень від 29.10.2019 року. Ця обставина відповідачем не спростована належними доказами.

У Постанові Великої Палати Верховного суду у справі №910/719/19 від 19.05.2020 п. 6.13, 6.14 зазначено, що повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України . Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

Згідно п. 6.24 наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами відповідно до встановлених судами обставин справи свідчить про добросовісність звернення позивача до відповідача, вчинення позивачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від відповідача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Таким чином, позивач належним чином виконав вимоги закону щодо своєчасного повідомлення відповідача про припинення договору оренди.

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2019 року у справі №906/745/18 , що істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідно форма вираження волевиявлення орендодавця. В свою чергу, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії. Відтак, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

А тому, доводи відповідача щодо порушення позивачем процедури пролонгації договору оренди відхиляються.

Суд доходить висновку, що чинне законодавство про оренду не пов`язує факт можливого припинення договору з обов`язку орендодавця перевіряти факт отримання такого повідомлення орендарем чи своєчасність надходження кореспонденції на адресу орендаря. З цього приводу суд також застосовує правову позицію, зазначену у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 3-266гс16 , що норми Закону не містять вказівки про необхідність саме отримання такого повідомлення орендарем в строк до трьох місяців, а також про зобов`язання власника перевіряти вчасність надходження кореспонденції до адресата, а зазначається лише про обов`язок власника здійснити письмове попередження орендаря, що і було ним (власником) зроблено.

Відтак вимога позивача про повернення об`єкта оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. Лобачевського, 23 підлягає задоволеню. За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України , згідно якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви повністю, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вимога щодо повернення об`єкту оренди підлягає задоволенню, а в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості 7249,90 грн слід відмовити за відсутністю доказів про існування такої.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 4204,00 грн. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на зазначене, на відповідача покладається 2102,00 грн витрат на оплату судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Приватне мале підприємство Гал-Тор (79019, Львівська область, м. Львів, вул. Лобачевського, буд.23, код ЄДРПОУ 13823111) повернути об`єкт оренди шляхом висеелення з нежитлових приміщень загальною площею 108,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Лобачевського, 23.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства Гал-Тор (79019, Львівська область, м. Львів, вул. Лобачевського, буд.23, код ЄДРПОУ 13823111) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 2102,00 гривень судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2020.

Суддя О.Д. Запотічняк