Рішення

від 16.12.2020 по справі 520/10097/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2020 року № 520/10097/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В. розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" (вул. Старо-Кримська, буд. 9,м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 24126065) до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845), Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14,код ЄДРПОУ 39816845) про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Управління Укртрансбезпеки у Харківській області при розгляді справи та прийнятті рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Антік-Агро в сумі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) незаконними та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172718 від 30.06.2020 року;

- визнати дії Управління Укртрансбезпеки у Харківській області при розгляді справи та прийнятті рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Антік-Агро в сумі 8500 грн. 00 коп. (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) незаконними та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172725 від 30.06.2020 року.

Від представника відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від другого відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права якими врегульовані спірні правовідносини, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 06.05.2020 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на підставі Графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області у період з 04.05.2020 по 10.05.2020 та вправлення на рейдову перевірку від 04.05.2020 № 008072 проводилась рейдова перевірка на 171 км а/д Суми - Полтава (Полтавський район).

В межах вказаної перевірки був зупинений транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.430, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом- цистерною марки FEBER, модель 35NPUK, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водієм транспортного засобу ОСОБА_1 було надано для перевірки посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_3 ;свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.430, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (напівпричепу-цистерни) марки FEBER, модель 35NPUK, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_5 ; товарно-транспортну накладну від 06.05.2020.

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.430, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною марки FEBER, модель 35NPUK, номерний знак НОМЕР_2 , співробітниками Управління посадовими особами було встановлено, що загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 42,39 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 042729 від 06.05.2020, на підставі якого було складено розрахунок №042729 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Судом також встановлено, що під час перевірки у водія ОСОБА_1 був відсутній щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія за 06.05.2020 (поточний день), який передбачений ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , та п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385).

В зв`язку з виявленими порушеннями, державними інспекторами було складено акт №222020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2020 р., з яким було ознайомлено водія ОСОБА_1 , про що він поставив свій підпис та надав письмові пояснення: В определении полной массы на весах авто гос. номер НОМЕР_1 представителями Укртрансбезопасности отказано .

Акт №222020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2020 р. разом із супровідним листом №28320/33/18-20 від 13.05.2020 було направлено на розгляд до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області за територіальністю.

Повідомленням № 45836/37/24-20 від 18.06.2020, направленим поштою 23.06.2020 відповідно до фіскального чеку відділення поштового зв`язку № 22 АТ УКРПОШТА , позивача було викликано на 30.06.2020, яке було отримано позивачем 01.07.2020, про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи. Однак, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" на розгляд до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області не з`явився.

За результатами розгляду справи винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172718, № 172725 від 30.06.2020 за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарські штрафи в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян та п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно.

Не погоджуючись з вказаними постанови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 р. №1007/1207 (далі за текстом Порядок №1007/1207) встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

З огляду на підпункти 4, 5 пункти 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на приписи статті 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 р. №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №30 (далі за текстом Правила №30) встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно підпункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Частинами 1, 4 статті 48 Закону №2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

В розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 (далі за текстом Порядок №879) габаритно-ваговий контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно підпунктів 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 12, 13 Порядку №879 визначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Відповідно до пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Судом встановлено, що відповідно до акту №042729 від 06.05.2020 року, складеного за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, модель TGA 18.430, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною марки FEBER, модель 35NPUK, номерний знак НОМЕР_2 , загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 42,39 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.

На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 042729 від 06.05.2020.

З дотриманням вимог пунктів 30 та 30 1 Порядку № 879, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було скрадено розрахунок №042729 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритнихтранспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 06.05.2020.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно- правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі -Правила № 30). Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Стаття 48 Закону України Про автомобільний транспорт , зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксований в акті № 222020проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2020 р.

Так, представником позивача зазначено, що в Акті № 222020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.05.2020 року (далі - Акт) зазначено, що загальна вага транспортного засобу склала 42390 кг, що є перевищенням встановленого нормативу (40000 кг) на 5,98 %. Однак жодних зауважень транспортного засобу в Акті не відображено.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 наполягав не необхідності проведення зважування транспортного засобу, що відображено в Акті: В определении полной массы на весах авто гос номер НОМЕР_1 представителями укртрансбезопасности отказано .

З огляду на те, що посадовими особами проводився саме документальний габаритно-ваговий контроль, який передбачено Порядком №879 та який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні, посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області правомірно використали дані щодо ваги транспортних засобів з свідоцтв про їх реєстрацію та ваги вантажу, яка наведена у товарно-транспортній накладній від 06.05.2020, як це передбачено підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879.

Щодо відсутності у водія щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія за 06.05.2020, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 N 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 946/18241(далі за текстом - Інструкція № 385), у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:- адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР (994_016), - "калібрування";- картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; - тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016);- технічне обслуговування тахографа - технічні операції з приведення тахографа у робочий стан відповідно до інструкції його виробника, які включають активацію, зчитування даних цифрового тахографа, періодичні перевірки, ремонт, заміну тахографа або пов`язаного з ним устаткування, адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Згідно з п.п. 2.4-2.8 Інструкції № 385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 N 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за N 811/18106 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки особисту картку для цифрового тахографу та роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 06.05.2020 рік, суд дійшов до висновку, що відповідачем було правомірно складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо доводів позивача стосовно перебування транспортного засобу в оренді, суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи позовну заяву позивачем зазначено, що вказаний транспортний засіб MAN TGA 18.480, держ. номер НОМЕР_1 був переданий від ТОВ Антік-Агро (позивача) до ТОВ Антік-Авто на підставі договору оренди №31/12-16 від 31.12.2016 року, відповідно до якого ТОВ Антік-Агро (Орендодавець) передав ТОВ Антік-Авто (Орендарю) в орендне користування транспортні засоби, в тому числі, MAN TGA 18.480, держ. номер НОМЕР_1 . З урахуванням чого, позивач наголошує, що Тов Антік-Агро є неналежним суб`єктом праводоручення, оскільки жодної діяльності щодо здійснення автомобільних перевезень вантажу ТОВ Антік-Агро не здійснювалося.

Однак, суд не приймає зазначені посилання позивача з огляду на те, що під час зазначеної перевірки водієм транспортного засобу MAN TGA 18.480, держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не було заперечено або зауважено, що перевезення товару здійснюється ТОВ Антік-Авто . Також, водієм транспортного засобу ОСОБА_1 , під час перевірки посадовим особам, договору оренди №31/12-16 від 31.12.2016 надано не було, а також копію зазначеного договору не було надано до суду.

Суд зауважує, що в матеріалах справи міститься інший договір оренди з іншим номером та датою, а саме: договір оренди транспортного засобу №29/12-17 від 29.10.2020, що виключає можливість підтвердження обставин на які посилається позивач.

Крім того, сама наявність договору оренди не підтверджує факту, що в день здійснення відповідачем документального габаритно-вагового контролю перевезення здійснювало саме ТОВ Антік-Авто , а не власник транспортного засобу ТОВ Антік-Агро , оскільки відповідно до п. 1.10 наданого позивачем договору №29/12-17 від 19.12.2017 р. передбачена можливість використання транспортних засобів не лише орендарем, але й орендодавцем, доказів зворотного ні під час перевірки, а ні під час розгляду справи позивачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, та відсутність у водія щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія 06.05.2020, суд приходить до висновку, що постанови №172718 та №172725 від 30.06.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу, є обґрунтованими та такими, що винесені в межах чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування, відсутні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваних постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог, підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" (вул. Старо-Кримська, буд. 9,м. Харків,61098, код ЄДРПОУ 24126065) до Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845), Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання дій протиправними та скасування постанов- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.