Рішення

від 16.12.2020 по справі 640/20886/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року м. Київ №640/20886/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОВК-Системи доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві проскасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОВК-Системи звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24 липня 2019 року №3142615147 та №3152615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року замінено неналежного відповідача по справі - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

В обґрунтуваннях заявлених вимог позивачем зазначено, що за результатами податкової перевірки позивача відповідачем складено акт, висновки якого є хибними, оскільки базуються на недоведених припущеннях та за відсутності порушень податкового законодавства саме позивачем, а отже винесені на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню у судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на наявність податкової інформації, що була використана при здійсненні податкової перевірки позивача та яка свідчила про правомірність висновків про виявлені перевіркою порушення, а тому заявлені у позові вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових-повідомлень рішень не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема з мотивів, викладених у поданому відзиві.

Враховуючи, що справа розглядається в спрощеному провадженні, подальший розгляд справи суд ухвалив завершити в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, враховуючи доводи, пояснення та заперечення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 15 травня 2019 року №6110, згідно статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України і плану-графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, на підставі направлень від 28 травня 2019 року №№ 351/26-15-14-07-02-18, 352/26-15-14-07-02-18, від 29 травня 2019 року №№ 1355/26-15-14-06-05, 1139/26-15-42-08, 4911/26-15-14-09-01, від 03 червня 2019 року №1399/26-15-14-06-05, від 13 червня 2019 року №№ 208/26-15-16-02, 209/26-15-16-03, 393/26-15-14-07-02-18, виданих ГУ ДФС у м. Києві, уповноваженими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ОВК-Системи (код 36971973) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2019 року та іншого законодавства.

В результаті вказаної перевірки складено акт від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973, за висновками якого встановлено порушення ТОВ ОВК-Системи : 1) пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1204770,00 грн., в тому числі за: III квартал 2016 року на суму 9729,00 грн., IV квартал 2016 року на суму 199141,00 грн., І квартал 2017 року на суму 52636,00 грн., ІІ квартал 2017 року на суму 16135,00 грн., ІІІ квартал 2017 року на суму 25320,00 грн., IV квартал 2017 року на суму 147260,00 грн., І квартал 2018 року на суму 94466,00 грн., ІІ квартал 2018 року на суму 223077,00 грн., ІІІ квартал 2018 року на суму 107136,00 грн., IV квартал 2018 року на суму 279895,00 грн., І квартал 2019 року на суму 49975,00 грн.; 2) пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 126915,00 грн., в тому числі за: вересень 2016 року на суму 10810,00 грн., жовтень 2016 року на суму 16621,00 грн., грудень 2016 року на суму 28212,00 грн., січень 2017 року на суму 22355,00 грн., лютий 2017 року на суму 12572,00 грн., липень 2018 року на суму 17136,00 грн., листопад 2018 року на суму 4644,00 грн., лютий 2019 року на суму 14565,00 грн.

Не погоджуючись із висновками інспекторів податкового органу про виявлені перевіркою порушення, ТОВ ОВК-Системи до ГУ ДФС у м. Києві подало заперечення від 09 липня 2019 року №0901 на акт перевірки.

Розглянувши вказані заперечення позивача разом з доповненнями від 19 липня 2019 року №1907, рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 22 липня 2019 року №137448/10-26-15-14-07-02-15 висновки акту від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973 викладено в редакції, згідно якої проведеною у відношенні ТОВ ОВК-Системи перевіркою було встановлено порушення: 1) пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1063356,00 грн., в тому числі за: ІІІ квартал 2016 року на суму 9729,00 грн., IV квартал 2016 року на суму 168266,00 грн., І квартал 2017 року на суму 52636,00 грн., ІІ квартал 2017 року на суму 16135,00 грн., ІІІ квартал 2017 року на суму 25320,00 грн., IV квартал 2017 року на суму 88585,00 грн., І квартал 2018 року на суму 94466,00 грн., ІІ квартал 2018 року на суму 223077,00 грн., ІІІ квартал 2018 року на суму 107136,00 грн., IV квартал 2018 року на суму 230974,00 грн., І квартал 2019 року на суму 47032,00 грн.; 2) пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 126915,00 грн., в тому числі за: вересень 2016 року на суму 10810,00 грн., жовтень 2016 року на суму 16621,00 грн., грудень 2016 року на суму 28212,00 грн., січень 2017 року на суму 22355,00 грн., лютий 2017 року на суму 12572,00 грн., липень 2018 року на суму 17136,00 грн., листопад 2018 року на суму 4644,00 грн., лютий 2019 року на суму 14565,00 грн.

Надалі, на підставі висновків акту від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973, ГУ ДФС у м. Києві у відношенні позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №3142615147, яким ТОВ ОВК-Системи збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на 1063356,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 265839,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №3152615147, яким ТОВ ОВК-Системи збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (код платежу 14060100) на 126915,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 31729,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись зі вказаними ППР ГУ ДФС у м. Києві, позивачем подавалась скарга від 01 серпня 2019 року №0108 до Державної фіскальної служби України, яку рішенням ДФС України від 26 вересня 2019 року №3272/6/99-00-08-05-01 вирішено залишити без задоволення, а оскаржувані ППР - без змін, що власне і стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

За викладеними у позовній заяві доводами на переконання позивача в акті перевірки від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973 зроблено безпідставні висновки про нереальність господарських операцій ТОВ ОВК-Системи із зазначеними контрагентами у перевіряємий період, їх фіктивність, фактичну неможливість виконання ними відповідних поставок та робіт, відсутність в останніх власних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів.

Зокрема, позивачем наголошено на тому, що в підтвердження взаємовідносин ТОВ ОВК-Системи із відповідними контрагентами в охоплений перевіркою період, Товариством було надано до перевірки необхідні первинні документи, як то договори з контрагентами, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, картки рахунків бухгалтерського обліку, виписки по рахунку Товариства, тощо.

Таким чином, на переконання позивача відмова спірними ППР в одержанні ТОВ ОВК-Системи податкової вигоди є необґрунтованою через протиправні висновки посадових осіб податкового органу про нереальність господарських операцій ТОВ ОВК-Системи з його контрагентами в охоплений перевіркою період.

Так, у відповідності до наявних матеріалів справи, у перевіряємий період в податковому обліку ТОВ ОВК-Системи відображено господарські операції з ТОВ Азімут Технолоджи (код 40598365), ТОВ Едокс (код 40587882), ТОВ ННР-Сервіс (код 42531796), ТОВ Сайтом Хілс (код 41576096), ТОВ ТПК Алькор (код 37378434), ТОВ ПСП Агропромгруп (код 42462323), ТОВ Дорстен (код 40560183), ТОВ Редкул (код 40553979), ТОВ Маргон Сорт (код 34908611), ТОВ Аррівер Компані (код 41002470), ТОВ Мірамакс Групп (код 40587772), ТОВ Профбудкомплекс (код 40028021).

При цьому, згідно викладеного в акті від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973, фактично ТОВ ОВК-Системи було створено штучну видимість здійснення господарських операцій з переліченими контрагентами, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами, а встановлені під час перевірки обставини у своїй сукупності свідчили на користь висновку про спрямованість дій ТОВ ОВК-Системи на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать до сплати.

За змістом акту від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973 по взаємовідносинах позивача з ТОВ Азімут Технолоджи перевіркою встановлено, що між ТОВ ОВК-Системи (постачальник) та ТОВ Азімут Технолоджи (покупець) 15 грудня 2016 року укладено договір поставки №151201, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався передати у власність на умовах і в порядку договору Покупцю сантехнічну продукцію (товар) за визначеною ціною, а Покупець оплатити Товар та прийняти останній шляхом самовивозу зі складу Постачальника.

На виконання умов договору ТОВ ОВК-Системи на адресу ТОВ Азімут Технолоджи виписані видаткові накладні щодо реалізації сантехнічної продукції: від 15 грудня 2016 року №2068 на суму 123450,37 грн., в т.ч. ПДВ 20575,06 грн.; від 16 грудня 2016 року №2077 на суму 142417,80 грн., в т.ч. ПДВ 23745,30 грн.; від 21 грудня 2016 року №2121 на суму 444724,10 грн., в т.ч. ПДВ 74120,68 грн.

Первинні документи від ТОВ Азімут Технолоджи підписані директором ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Азімут Технолоджи на виконання умов договору від 15 грудня 2016 року №151201 здійснено відповідно до платіжних доручень: від 20 грудня 2016 року №123450,37 грн.; від 20 грудня 2016 року на суму 142471,80 грн.; від 21 грудня 2016 року на суму 147793,00 грн.; від 21 грудня 2016 року на суму 148207,10 грн.; від 21 грудня 2016 року на суму 148724,00 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Азімут Технолоджи відображено наступними проводками: Дт 311 Кт 361 - 710646,27 грн.; Дт 361 Кт 702 - 710646,27 грн.; Дт 361 Кт 64 - 118441,05 грн.

Оскільки за наявною податковою інформацією інспекторами контролюючого органу по ТОВ Азімут Технолоджи зокрема встановлено: відсутність операцій щодо формування податкового кредиту (витрати) та податкових зобов`язань (реалізація) товарів (робіт, послуг); відсутність трудових ресурсів; відсутність основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; неподання податкової та фінансової звітності до контролюючих органів - в акті вчинено запис про те, що фактично ТОВ Азімут Технолоджи не здійснювало господарські операцій з контрагентами, шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами.

Відповідно, на думку посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві первинні документи по господарських операціях ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Азімут Технолоджи були складені всупереч вимогам чинного законодавства через непідтвердження перевіркою факту їх здійснення (відвантаження товарно-матеріальних цінностей) у відповідні періоди.

Таким чином, за висновками інспекторів ГУ ДФС у м. Києві встановлені в акті від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973 порушення податкового обліку ТОВ ОВК-Системи призвели до заниження показника Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Едокс встановлено, що останні відбулись без укладання договору.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ Едокс виписано наступні видаткові накладні: від 31 жовтня 2016 року №113 на суму 52348,80 грн., у т.ч. ПДВ 8724,80 грн.; від 28 жовтня 2016 року №100 на суму 8825,32 грн., у т.ч. ПДВ 1470,89 грн.; від 21 жовтня 2016 року №67 на суму 4597,94 грн., у т.ч. ПДВ 766,32 грн.

Відповідно до видаткових накладних продукцію отримано за дорученнями №№ 744, 771, 777 комірником ОСОБА_2 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Едокс здійснено згідно платіжних доручень: від 28 жовтня 2016 року на суму 8825,32 грн.; від 31 жовтня 2016 року на суму 52348,80 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Едокс відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 65772,06 грн.; Дт 281 Кт 631 - 54810,10 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 10962,01 грн.; Дт 902 Кт 281 - 54810,10 грн.

По ТОВ Едокс зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 22 червня 2016 року за №13391020000013050 Києво-Святошинською районною Державною адміністрацією Київської області. Взято на облік Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДПС у Київській області 22 червня 2016 року за №101316117336.

Директор/засновник - ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ).

Основний вид діяльності - 66.21 оцінювання ризиків та завданої шкоди.

Експортно-імпортні операції - відсутні.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт за 2016 рік - не подано.

Податкова декларація з ПДВ подана лише за вересень 2016 року.

Свідоцтво платника ПДВ анульоване 31 жовтня 2017 року (22 - ненадання декларацій протягом року).

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ ННР-Сервіс встановлено, що останні відбулись без укладання договору.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ ННР-Сервіс виписано наступну видаткову накладну: від 07 лютого 2019 року №417 на суму 37854,18 грн., у т.ч. ПДВ 6309,03 грн.

Через відсутність прізвища та ініціалів особи, яка підписала первинний документ, в акті вчинено запис про неможливість ідентифікації вказаної особи.

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ ННР-Сервіс здійснено згідно платіжного доручення від 20 лютого 2019 року на суму 37854,18 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ ННР-Сервіс відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 37854,18 грн.; Дт 281 Кт 631 - 31545,15 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 6309,03 грн.; Дт 902 Кт 281 - 31545,15 грн.

По ТОВ ННР-Сервіс зокрема встановлено, що останнє зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради 08 жовтня 2018 року за №16321020000015609. Взято на облік ГУ ДФС у Сумській області 09 жовтня 2018 року за №181918258164.

Директор/засновник - ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Експортно-імпортні операції - відсутні.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт за 2018 рік - не подано.

Остання податкова декларація з ПДВ подана за лютий 2019 року.

Свідоцтво платника ПДВ діюче від 01 листопада 2018 року.

Згідно аналізу бази даних Єдиний реєстр податкових накладних та додатків 5 до декларацій з ПДВ за лютий 2019 року встановлено, що ТОВ ННР-Сервіс не здійснювало придбання відповідних товарів, а в свою чергу придбавало: м`ясо, миючи засоби, кукурудзяні палички, арахіс, гриби та інші продукти.

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Сайтом Хілс встановлено, що останні відбулись без укладання договору.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ Сайтом Хілс виписано наступну видаткову накладну: від 16 липня 2018 року №1147 на суму 102817,16 грн., у т.ч. ПДВ 17136,20 грн.

Видаткова накладна оформлена та підписана від імені директора ОСОБА_5 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Сайтом Хілс здійснено згідно платіжного доручення від 02 серпня 2018 року на суму 102817,16 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Сайтом Хілс відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 102817,16 грн.; Дт 281 Кт 631 - 85680,97 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 17136,20 грн.; Дт 902 Кт 281 - 85680,97 грн.

По ТОВ Сайтом Хілс зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 07 вересня 2017 року за №10731020000035074 Солом`янською районною в місті Києві Державною адміністрацією. Взято на облік ГУ ДФС у м. Києві 07 вересня 2017 року за №265817226900.

Директор/засновник - ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Експортно-імпортні операції - відсутні.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт за 2018 рік - не подано.

Податкова декларація з ПДВ подана лише за червень 2018 року з нульовими показниками.

Свідоцтво платника ПДВ від 01 жовтня 2017 року анульовано 31 жовтня 2018 року (39 - відсутність поставок та ненадання декларацій).

Згідно аналізу бази даних Єдиний реєстр податкових накладних та додатків 5 до декларацій з ПДВ за липень 2018 року встановлено, що ТОВ Сайтом Хілс здійснювало придбання відповідних товарів у ТОВ Кейлор Консалт (код 42189575). В свою чергу, ТОВ Кейлор Консалт не здійснювало придбання цих товарів, а придбавало: газовий конденсат, мішки поліпропіленові, цікор білий.

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ ТПК Алькор встановлено, що останні відбулись без укладання договору.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ ТПК Алькор виписано наступний акт надання послуг: від 23 грудня 2016 року №126 на суму 169272,63 грн., у т.ч. ПДВ 28212,11 грн.

Акт наданих послуг оформлений та підписаний від імені директора ОСОБА_6 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ ТПК Алькор здійснено згідно платіжного доручення від 26 грудня 2016 року на суму 169272,63 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ ТПК Алькор відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 169272,63 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 28212,11 грн.; Дт 93 Кт 631 - 141060,52 грн.

По ТОВ ТПК Алькор зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 19 жовтня 2010 року за №10731020000019694 Святошинською районною в місті Києві Державною адміністрацією. Взято на облік ГУ ДФС у м. Києві 21 жовтня 2010 року за №31338.

Директор/засновник - ОСОБА_7 (код НОМЕР_5 ).

В період взаємовідносин директором являвся - ОСОБА_6 (код НОМЕР_6 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Експортно-імпортні операції - відсутні.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт за 2016 рік - не подано.

Остання податкова декларація з ПДВ подана за грудень 2016 року.

Свідоцтво платника ПДВ від 08 листопада 2010 року анульовано 31 січня 2018 року (22 - ненадання декларацій протягом року).

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ ПСП Агропромгруп встановлено, що останні відбулись без укладання договору.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ ПСП Агропромгруп виписано наступні видаткові накладні: від 06 грудня 2018 року №6 на суму 49535,40 грн., у т.ч. ПДВ 8255,90 грн.; від 23 листопада 2018 року №5 на суму 27865,30 грн., у т.ч. ПДВ 4644,20 грн.

Видаткові накладні оформлені та підписані від імені директора ОСОБА_8 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ ПСП Агропромгруп здійснено згідно платіжних доручень: від 06 грудня 2018 року на суму 27865,30 грн.; від 19 грудня 2018 року на суму 49535,40 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ ПСП Агропромгруп відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 77400,70 грн.; Дт 281 Кт 631 - 64500,60 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 12900,00 грн.; Дт 902 Кт 281 - 64500,60 грн.

По ТОВ ПСП Агропромгруп зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 10 вересня 2018 року за №16321020000015496 Голосіївською районною в місті Києві Державною адміністрацією. Взято на облік ГУ ДФС у м. Києві 10 вересня 2018 року.

ОСОБА_9 (код НОМЕР_7 ).

Засновник - ОСОБА_8 (код НОМЕР_8 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Експортно-імпортні операції - відсутні.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт з податку на прибуток за 2018 рік - не подано.

Остання податкова декларація з ПДВ подана за листопад 2018 року.

Свідоцтво платника ПДВ від 01 листопада 2018 року діюче.

Згідно аналізу бази даних Єдиний реєстр податкових накладних та додатків 5 до декларацій з ПДВ за липень 2018 року встановлено, що ТОВ ПСП Агропромгруп здійснювало лише реєстрацію податкових накладних за листопад та грудень 2018 року та не придбавало в цей час відповідних товарів, а придбавало: хліб, сигарети, вантажні автомобілі та одяг.

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Маргон Сорт встановлено, що останні відбулись на підставі договору 01 березня 2018 року №01032018, однак до перевірки вказаний договір не надано, про що складено відповідний акт.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ Маргон Сорт виписано наступні акти наданих послуг: від 28 грудня 2018 року №281218 на суму 254489,54 грн., без ПДВ; від 20 грудня 2018 року №32 на суму 278000,00 грн., без ПДВ; від 11 грудня 2018 року №35 на суму 686199,97 грн., без ПДВ; від 31 січня 2019 року №3101 на суму 229746,67 грн., без ПДВ.

Акти наданих послуг оформлені та підписані від імені директора ОСОБА_10 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Маргон Сорт здійснено згідно платіжних доручень: від 15 січня 2019 року на суму 139000,00 грн.; від 29 січня 2019 року на суму 154489,54 грн.; від 01 лютого 2019 року на суму 100000,00 грн.; від 14 лютого 2019 року на суму 229746,67 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Маргон Сорт відображені наступними проводками: 2018 рік: Дт 631 Кт 311 - 0,00 грн.; Дт 93 Кт 631 - 1218689,51 грн.; 1 квартал 2019 року: Дт 631 Кт 311- 1448436,18 грн.; Дт 93 Кт 631 - 229746,67 грн.

По ТОВ Маргон Сорт зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 14 березня 2007 року за №12741020000005614 Дарницькою районною в місті Києві Державною адміністрацією. Взято на облік ГУ ДФС у м. Києві 15 березня 2007 року за №4374.

Директор/засновник - ОСОБА_10 (код НОМЕР_9 )

Засновник - ОСОБА_11 (код НОМЕР_10 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Експортно-імпортні операції - відсутні.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт та декларації з податку на прибуток за 2018 та 2019 роки - не подано.

Свідоцтво платника ПДВ від 22 березня 2007 року анульовано 08 листопада 2011 року (37 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження).

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Аррівер Компані встановлено, що останні відбулись на підставі договору, однак до перевірки вказаний договір не надано, про що складено відповідний акт.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ Аррівер Компані виписано наступні акти наданих послуг: від 17 березня 2017 року №3 на суму 21882,00 грн., без ПДВ; від 31 березня 2017 року №5 на суму 95905,49 грн., без ПДВ; від 19 травня 2017 року №15 на суму 89638,94 грн., без ПДВ; від 29 вересня 2017 року №17 на суму 140664,07 грн., без ПДВ; від 25 жовтня 2017 року №28 на суму 29100,00 грн., без ПДВ; від 22 листопада 2017 року №25 на суму 158624,10 грн., без ПДВ; від 13 грудня 2017 року №34 на суму 155728,70 грн., без ПДВ; від 13 грудня 2017 року №35 на суму 148690,00 грн., без ПДВ; від 15 лютого 2018 року №1 на суму 177943,55 грн., без ПДВ; від 28 лютого 2018 року №2 на суму 56925,31 грн., без ПДВ; від 06 березня 2018 року №3 на суму 110295,81 грн., без ПДВ; від 30 березня 2018 року №47 на суму 179647,00 грн., без ПДВ; від 03 квітня 2018 року №19 на суму 109990,79 грн., без ПДВ; від 17 травня 2018 року №5 на суму 83579,90 грн., без ПДВ; від 25 травня 2018 року №20 на суму 801957,09 грн., без ПДВ; від 25 червня 2018 року №7 на суму 243790,74 грн., без ПДВ; від 31 липня 2018 року №21 на суму 231118,24 грн., без ПДВ; від 17 вересня 2018 року №32 на суму 278400,00 грн., без ПДВ.

Акти наданих послуг оформлені та підписані від імені директора ОСОБА_12 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Аррівер Компані здійснено згідно платіжних доручень: від 17 березня 2017 року на суму 21882,00 грн.; від 31 березня 2017 року на суму 95905,49 грн.; від 19 травня 2017 року на суму 89638,94 грн.; від 17 жовтня 2017 року на суму 140664,07 грн.; від 25 жовтня 2017 року на суму 29100,00 грн.; від 28 листопада 2017 року на суму 158624,10 грн.; від 13 грудня 2017 року на суму 20000,00 грн.; від 18 грудня 2017 року на суму 135728,70 грн.; від 19 грудня 2017 року на суму 148690,00 грн.; від 03 січня 2018 року на суму 380000,00 грн.; від 17 січня 2018 року на суму 421957,09 грн.; від 15 лютого 2018 року на суму 177943,55 грн.; від 28 лютого 2018 року на суму 56925,31 грн.; від 06 березня 2018 року на суму 110295,81 грн.; від 03 квітня 2018 року на суму 58000,00 грн.; від 06 квітня 2018 року на суму 51990,79 грн.; від 23 квітня 2018 року на суму 179647,00 грн.; від 23 травня 2018 року на суму 83579,90 грн.; від 26 червня 2018 року на суму 160000,00 грн.; від 10 липня 2018 року на суму 83790,74 грн.; від 10 серпня 2018 року на суму 231118,24 грн.; від 26 жовтня 2018 року на суму 120000,00 грн.; від 07 листопада 2018 року на суму 158400,00 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Аррівер Компані відображені наступними проводками: 2017 рік: Дт 631 Кт 311 - 840233,30 грн.; Дт 93 Кт 631 - 840233,30 грн.; 2018 рік: Дт 631 Кт 311 - 2273648,43 грн.; Дт 93 Кт 631 - 2273648,43 грн.

По ТОВ Аррівер Компані зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 05 грудня 2016 року за №13391020000014362 Києво-Святошинською районною Державною адміністрацією Київської області. Взято на облік ГУ ДФС у Київській області 06 грудня 2016 року за №101316233438.

Директор/засновник - ОСОБА_12 (код НОМЕР_11 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Експортно-імпортні операції - відсутні.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт з податку на прибуток за 2016, 2017, 2018 роки - не подано.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ Аррівер Компані не отримувало.

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Дорстен встановлено, що останні відбулись без укладання договору.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ Дорстен виписано наступну видаткову накладну: від 03 лютого 2017 року №119 на суму 75431,22 грн., у т.ч. ПДВ 12571,87 грн.

Первинні документи підписані від імені ТОВ Дорстен директором ОСОБА_13 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Дорстен здійснено згідно платіжного доручення від 17 лютого 2017 року на суму 75431,22 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Дорстен відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 75431,22 грн.; Дт 281 Кт 631 - 62859,35 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 12571,87 грн.; Дт 902 Кт 281 - 62859,35 грн.

По ТОВ Дорстен зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 10 червня 2016 року №13391020000012997 Києво-Святошинською районною Державною адміністрацією Київської області. Взято на облік ГУ ДФС у Київській області 10 червня 2016 року за №101316109633.

Директор/засновник - ОСОБА_13 (код НОМЕР_12 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт за 2017 рік - не подано.

Остання податкова звітність - декларація з ПДВ подана за листопад 2017 року (за лютий 2017 року декларація не подана).

Крім того, у відповідь на службову записку від 13 травня 2019 року №1783/26-15-14-07-02-17 щодо надання негативної інформації відносно контрагентів ТОВ ОВК-Системи , в тому числі ТОВ Дорстен , адресованої оперативному та слідчому управлінню ГУ ДФС у м. Києві, отримано відповідь від 03 червня 2019 року №4573/26-15-21-09 згідно якої по ТОВ Дорстен до АІС СФП внесено облікову картку від 03 березня 2018 року №649/10-36-21-07.

У відповідь на запит від 16 травня 2019 року №16228/7/26-15-07-0-13 щодо надання інформації відносно фіктивності ТОВ Дорстен , адресованого СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, отримано відповідь від 22 травня 2019 року №4367/7/10-36-23-01 згідно якої встановлено відсутність контрагента ТОВ Дорстен відповідно до протоколу огляду місцезнаходження від 27 серпня 2018 року.

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Мірамакс Групп встановлено, що останні відбулись на підставі договору від 28 вересня 2016 року №280901, згідно предмету якого ТОВ ОВК-Системи (замовник) доручало ТОВ Мірамакс Групп (посередник): виконати ряд фактичний дій з метою знаходження оптимального контрагента (покупця) готового придбати продукцію Замовника у відповідності до умов останнього згідно з додатком №1; посприяти Замовнику в укладанні договорів купівлі-продажу з Покупцем.

За результатами виконаних робіт, між ТОВ ОВК-Системи , в особі директора Піскового С.В. та ТОВ Мірамакс Групп , в особі директора ОСОБА_14 , підписано наступні документи: додаток №1 Умови замовника ; додаток №2 Інформаційний лист Посередника про пошук конкретних покупців з артикулом товару та цінами ; акт прийому-передачі від 31 жовтня 2016 року №138 на суму 33951,29 грн., у т.ч. ПДВ 5658,55 грн.

Первинні документи підписані від імені ТОВ Мірамакс Групп директором ОСОБА_14 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Мірамакс Групп здійснено згідно платіжного доручення від 31 жовтня 2017 року на суму 33951,29 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Мірамакс Групп відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 75431,22 грн.; Дт 93 Кт 631 - 28292,74 грн.; Дт 6441 Кт 631 - 5658,55 грн.

По ТОВ Мірамакс Групп зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 22 червня 2016 року за №13391020000013049 Києво-Святошинською районною Державною адміністрацією Київської області. Взято на облік ГУ ДФС у Київській області 22 червня 2016 року за №101316117325.

Директор/засновник - ОСОБА_14 (код НОМЕР_13 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт з податку на прибуток за 2016 рік - не подано.

Остання податкова звітність - декларація з ПДВ подана за вересень 2016 року.

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Профбудкомплекс щодо поставки товарів встановлено, що в адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ Профбудкомплекс виписано наступну видаткову накладну: від 25 серпня 2016 року №826 на суму 64861,20 грн., у т.ч. ПДВ 10810,20 грн.

Через відсутність зазначення ПІБ у первинному документі, ідентифікувати особу що підписувала останній від імені ТОВ Профбудкомплекс - не вбачалось за можливе.

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Профбудкомплекс здійснено згідно платіжного доручення від 25 серпня 2016 року на суму 64861,20 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Профбудкомплекс відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 64861,20 грн.; Дт 281 Кт 631 - 54051,00 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 10810,20 грн.; Дт 902 Кт 281 - 54051,00 грн.

По ТОВ Профбудкомплекс зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 24 вересня 2015 року за №13391020000011698 Києво-Святошинською районною Державною адміністрацією Київської області. Взято на облік ГУ ДФС у Київській області 24 вересня 2015 року за №101315143437.

Директор/засновник - ОСОБА_15 (код НОМЕР_14 ).

Основний вид діяльності - 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Відповідно до поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за серпень 2016 року - кількість працюючих складала 5 осіб.

Фінансовий звіт за 2016 рік - не подано.

Остання податкова звітність - декларація з ПДВ подана за вересень 2016 року.

Крім того, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено наявність вироку Печерського районного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року по справі №760/20771/17 відносно директора ТОВ Профбудкомплекс .

Зокрема, у вказаному вироку суду встановлено, що після створення даного Товариства реквізити та рахунки останнього використовувались для прикриття незаконної діяльності, яка полягала у безпідставному переведенні безготівкових коштів у готівку, тобто створення зазначеного Товариства було спрямоване на фіктивне підприємництво.

По взаємовідносинах ТОВ ОВК-Системи з ТОВ Редкул встановлено, що останні відбулись без укладання договору.

В адресу ТОВ ОВК-Системи , ТОВ Редкул виписано наступну видаткову накладну: від 21 січня 2017 року №23 на суму 134129,30 грн., у т.ч. ПДВ 22354,88 грн.

Первинні документи підписані від імені ТОВ Редкул директором ОСОБА_16 .

Розрахунки ТОВ ОВК-Системи перед ТОВ Редкул здійснено згідно платіжного доручення від 02 лютого 2017 року на суму 134129,30 грн.

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ Редкул відображені наступними проводками: Дт 631 Кт 311 - 134129,30 грн.; Дт 281 Кт 631 - 111774,42 грн.; Дт 6442 Кт 631 - 22354,88 грн.; Дт 902 Кт 281 - 111774,42 грн.

По ТОВ Редкул зокрема встановлено, що останнє зареєстровано 09 червня 2016 року за №13391020000012973 Києво-Святошинською районною Державною адміністрацією Київської області. Взято на облік ГУ ДФС у Київській області 09 червня 2016 року за №101316108020.

Директор/засновник - ОСОБА_16 (код НОМЕР_15 ).

Основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) - не подано.

Фінансовий звіт за 2017 рік - не подано.

Остання податкова звітність - декларація з ПДВ подана за листопад 2017 року.

Крім того, у відповідь на службову записку від 13 травня 2019 року №1783/26-15-14-07-02-17 щодо надання негативної інформації відносно контрагентів ТОВ ОВК-Системи , в тому числі ТОВ Редкул , адресованої оперативному та слідчому управлінню ГУ ДФС у м. Києві, отримано відповідь від 03 червня 2019 року №4573/26-15-21-09 згідно якої по ТОВ Редкул до АІС СФП внесено облікову картку від 03 березня 2018 року №642/10-36-21-07.

У відповідь на запит від 16 травня 2019 року №16228/7/26-15-07-0-13 щодо надання інформації відносно фіктивності ТОВ Редкул , адресованого СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, отримано відповідь від 22 травня 2019 року №4367/7/10-36-23-01 згідно якої встановлено відсутність контрагента ТОВ Редкул відповідно до протоколу огляду місцезнаходження від 05 березня 2018 року.

Таким чином, враховуючи вищевказану та наявну у податкового органу інформацію по контрагентам позивача, в акті від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973 зроблено висновок про неможливість виконання відповідних операцій з одержання (купівлі) товарів та робіт позивачем у перелічених контрагентів в перевіряємий період. Зокрема, в акті зауважено на відсутності у ТОВ ОВК-Системи транспортних документів, які б підтверджували перевезення відповідного вантажу, що також на думку перевіряючих додатково свідчило на користь висновку про неможливість постачання вказаного товару позивачу його контрагентами.

Відповідно, в акті зазначено, що проведеною перевіркою ТОВ ОВК-Системи встановлено обставини, які у сукупності свідчили про недостовірність відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично підприємством було створено штучну видимість здійснення господарських операцій з переліченими контрагентами, які не супроводжувались дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами, а тому такому платнику має бути відмовлено в одержанні податкової вигоди, на яку він претендує.

Як наслідок, на думку інспекторів, які проводили перевірку ТОВ ОВК-Системи , сукупність встановлених фактів вказувала на те, що перелічені контрагенти позивача займались документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців задля ухилення останніх від оподаткування, а отже господарські операції позивача зі вказаними контрагентами щодо придбання товарів, робіт/послуг - не підлягають відображенню у податковому обліку підприємства.

Натомість, за доводами позивача усі спірні господарські операції з відповідними контрагентами мали реальний характер та підтверджуються поданими до перевірки належним чином складеними первинними документами, а можливі допущення порушень податкової дисципліни його контрагентами не повинні спричиняти негативні наслідки у вигляді позбавлення податкової вигоди позивача.

У відзиві на адміністративний позов відповідач посилався на встановлені в акті податкової перевірки позивача обставини, а отже наполягав на правомірності винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень у відношенні позивача.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Права контролюючих органів визначені статтею 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зокрема підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 даної статті передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 Податкового кодексу України, зокрема перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (пункт 77.8 статті 77 Податкового кодексу України), а порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 77.9 статті 77 Податкового кодексу України).

Згідно приписів статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до положень пунктів 86.1, 86.7 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Як зазначено в пункті 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вже зазначалося, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №3142615147 та №3152615147 винесені на підставі висновків акту від 26 червня 2019 року №134/26-15-14-07-02-10/36971973, у зв`язку з виявленими податкової перевіркою ТОВ ОВК-Системи порушеннями вимог податкового законодавства України у перевіряємий період, а саме висновки інспекторів податкового органу обумовлювались нереальністю господарських операцій позивача з раніше переліченими контрагентами.

Зокрема, на підтвердження таких висновків, у відзиві на позов відповідач посилається на наявну податкову інформацію по контрагентам позивача.

Однак, суд звертає увагу на наступне.

Згідно висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 26 квітня 2016 року №К/800/49498/14 у справі №810/5891/13, господарські операції для визначення податкового кредиту та валових витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією з яких є наявність ділової мети.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року по справі №21-1359а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України аналізуючи відповідні норми Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" серед іншого зазначила, що первинний документ згідно з наведеним визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний, заперечуючи проти доводів суб`єкта владних повноважень, в свою чергу навести переконливі докази в обґрунтування реальності вчиненої господарської операції.

Отже, ненадання позивачем відповідних договорів по окремим контрагентам, на підставі яких відбувались спірні взаємовідносини, не може слугувати тією обставиною, яка може свідчити на користь висновку про нереальність господарських операцій за цими договорами, адже підставами для податкового обліку є лише належним чином складені первинні документи, що і повинні підтверджувати факт їх виконання.

В листі від 21 листопада 2016 року №20011/5/99-99-10-01-16 ДФС України зазначає, що висновок про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Верховний Суд у постановах від 20 березня 2018 року по справі №804/939/16 та від 26 лютого 2019 року по справі №826/9534/1 вказує на лише інформативний характер податкової інформації, наявної в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів по ланцюгах постачання, яка не є належним доказом в розумінні процесуального закону, а також щодо індивідуального характеру відповідальності, за якої порушення вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності певним постачальником товару у ланцюгу постачання товару не може бути підставою для висновку про порушення покупцем такого товару вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, а тому такий платник податку не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, у відповідності до постанови від 27 березня 2012 року №21-737во10, предметом доказування у таких справах становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 27 березня 2018 року №816/809/17 (№К/9901/1349/17), норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Згідно правової позиції колегії суддів Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 28 липня 2015 року №803/2406/14, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (рішення від 22 січня 2009 року за заявою №3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (рішення від 18 березня 2010 року за заявою №6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (рішення від 23 липня 2002 року за заявою №36985/97), "Полторацький проти України" (рішення від 29 квітня 2003 року за заявою №38812/97) вказав на правило "індивідуальної юридичної відповідальності", за яким платник податків не повинен нести відповідальність за порушення допущені його контрагентами, зокрема щодо неможливості покладення на платника податків відповідальності за невиконання її постачальником обов`язків щодо декларування ПДВ за умови відсутності доказів наявності шахрайської схеми щодо ПДВ, про яку компанія заявник була обізнана чи могла бути обізнана.

Тобто, вирішення податкових спорів із урахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків цілковито узгоджується із наведеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, наведені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 44.1 вказаної статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За частиною першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно постанови Верховного Суду від 06 лютого 2018 року №К/9901/2030/17, №821/589/17 фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За наведеного, до обов`язків платників податків відноситься ведення обліку тих показників податкової звітності, що пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі документів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, забороняється формування таких показників на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

В свою чергу, фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

У постанові від 30 серпня 2019 року Київ №К/9901/7254/18, №804/17176/14 Верховний Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року №К/9901/28979/18, №813/1066/16 серед іншого вказав, що під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не повинен обмежуватися перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а повинен оцінити всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

За змістом мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 30 січня 2018 року №К/9901/3191/18, 826/2747/13-а для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Так, суд зважаючи на подані позивачем докази, звертає увагу на те, що останні містять документи в підтвердження оплати придбаних ним товарів, робіт/послуг у своїх контрагентів, а також документи щодо подальшої реалізації цих товарів, які за своєю специфікою безпосередньо пов`язані із господарською діяльністю позивача та придбавання і реалізація яких відповідає діловій меті цього підприємства.

Зокрема, наявність таких матеріалів справи, що підтверджують оплату товару, робіт/послуг, на які також міститься посилання і в акті податкової перевірки позивача, на думку суду спростовує твердження податкового органу про відсутність руху активів за відповідними господарськими операціями позивача зі своїми контрагентами.

Разом з тим, щодо ненадання позивачем відповідних товарно-транспортних накладних в підтвердження отримання ним придбаних у контрагентів товарів, суд зазначає, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 лютого 2018 року по справі №816/166/15-а (К/9901/8403/18).

Щодо наявності в ЄДРСР вироку Печерського районного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року по справі №760/20771/17 відносно директора ТОВ Профбудкомплекс , суд у відповідності до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а та від 29 березня 2018 року у справі №826/3498/15, зазначає, що навіть факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

При цьому, згаданий вище вирок суду не містить відомостей відносно безтоварності господарських операцій, які є предметом розгляду даної адміністративної справи, а саме спірних господарських операцій з ТОВ ОВК-Системи , та лише дає суду підстави для висновку про обізнаність директора ТОВ Профбудкомплекс про створення та реєстрацію на власне ім`я очолюваного ним товариства.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції суду касаційної інстанції, податкова інформація, яку було використано відповідачем в ході податкової перевірки позивача та яка зокрема стала підставою для висновків про виявлені даною перевіркою порушення вимог податкового законодавства саме позивачем, не є імперативною ознакою протиправності діяльності суб`єкта господарювання та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Оскільки, як вже було наведено, висновкам контролюючого органу про безтоварність зазначених господарських операцій позивача у перевіряємий період передував аналіз податкової інформації відносно контрагентів позивача, у тому числі факти неподання останніми податкової звітності, протоколи щодо їх відсутності за місцерозташуванням, відсутність реєстрації податкових накладних за відповідним товаром, що реалізувався позивачеві, тощо - така інформація не може слугувати беззаперечним фактом на користь нереальності спірних господарських операцій, адже за принципом індивідуальної юридичної відповідальності порушення податкової дисципліни контрагентами ТОВ ОВК-Системи не повинно спричиняти негативних наслідків саме для позивача, зокрема шляхом позбавлення податкової вигоди, на яку останній претендує.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням того, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних інших обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями позивача, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ ОВК-Системи , збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність їх вчинення, відсутність факту виконання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам зі вказаними контрагентами у перевіряємий податковою перевіркою позивача період.

Водночас, відповідач не навів доказів на користь свого висновку про формальне документування господарських операцій позивачем з відповідними контрагентами за відсутності руху активів за цими господарськими операціями, а саме не спростував руху коштів за платіжними дорученнями, вказаними в акті податкової перевірки позивача.

Також, враховуючи специфіку товару, а також робіт/послуг, які надавались контрагентами позивача, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на користь свідчення про те, що відповідні товари, роботи/послуги з цими контрагентами фактично не були поставлені/виконані, зокрема відсутні будь-які заперечення від контрагентів, яким у подальшому позивачем реалізовувались придбані позивачем товари.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, при розгляді даної адміністративної справи відповідач не виконав покладений на нього обов`язок та не довів належними і допустимими доказами правомірності прийнятих ним та оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, а отже наявні підстави для визнання заявлених позовних вимог такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 12, 77, 139, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК-Системи до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24 липня 2019 року №3142615147.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24 липня 2019 року №3152615147.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК-Системи (код: 36971973, адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9, корпус 1-ф) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код: 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати в сумі 19210,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко