Ухвала

від 16.12.2020 по справі 754/15617/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-з/754/193/20

Справа № 754/15617/20

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В., розглядаючи заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЄВРО-КЛІНТ", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛСТРОЙ-3", про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, -

в с т а н о в и в :

До Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ЄВРО-КЛІНТ", третя особа: ТОВ "ГЛОБАЛСТРОЙ-3", про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, в якій представник просить накласти арешт на об`єкти незавершеного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038 та заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам майнових прав на вищевказану спірну квартиру.

Вищевказана заява обґрунтована тим, що забудовником постійно здійснюються погрози в бік покупців майнових прав з приводу продажу квартир та майнових прав на них, що підтверджується відкритими провадженнями по справі 754/8003/20 за потрійний перепродаж.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.п. 1,2,4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Встановлено, що матеріали позовної та заяви про забезпечення позову містять докази на підтвердження обставин здійснення відповідачем чи іншими особами фактичних дій, спрямованих на заподіяння шкоди житловим правам та інтересам позивача.

Суд дає оцінку доводам заяви про забезпечення позову та доказам на підтвердження наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та враховує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Посилання позивача в заяві на потенційну можливість відповідача на вчинення дій щодо відчуження майнових прав, є підставою для вжиття таких заходів забезпечення позову.

У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З викладеного вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом у зв`язку з зах ист своїх майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За таких обставин, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту та заборона вчиняти дії, є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно.

Сам по собі факт звернення позивача до суду з даним позовом свідчить про наявність спору між сторонами, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Подана заява про забезпечення позову містить докази існування обставин, які можуть унеможливити виконання рішення суду по справі, приймаючи до уваги предмет позову, в разі не вжиття такого виду забезпечення позову як арешт майна та заборони вчиняти дії спрямовані на відчуження третім особам майнових прав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявником обґрунтована, оскільки повідомлені ним обставини дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову і якщо такий буде задоволено, то виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

Ухвалу в частині забезпечення позову необхідно направити до Деснянського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для виконання.

У відповідності до ч. 5 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню - виконавчий збір не стягується.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

У зв`язку з викладеним у випадках забезпечення позовних вимог судом, заява стягувача до державної виконавчої служби не направляється, виконавчий збір не стягується.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт незавершаного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КЛІНТ" вчиняти дії спрямовані на відчуження третім особам майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0038.

Ухвалу негайно направити до Деснянського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для виконання.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду - один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 .

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-КЛІНТ", код ЄДРПОУ - 38735603, місцезнаходження - Харківська обл, м. харків, пр. Московський, 142

Суддя