Постанова
від 14.12.2020 по справі 521/2777/20
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7617/20

Номер справи місцевого суду: 521/2777/20

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м.Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2020 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комфорт та уют про зобов`язання зробити перерахунок, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комфорт та уют , в якому просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок сплати внесків на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.07.2011 року, зменшивши їх на половину, починаючи з 01.03.2017 року, стягнути з відповідача 5923 грн. 08 коп. переплати за три роки та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. (а.с 1-11).

17 червня 2020 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Тополева Ю.В.) позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комфорт та уют , код ЄДРПОУ 40082377, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Паркова, 76 про зобов`язання зробити перерахунок залишено без задоволення (а.с 76-80).

17 липня 2020 року ОСОБА_1 через канцелярію Малиновського районного суду м. Одеси подав апеляційну скаргу на рішення від 17 червня 2020 року. Апелянт вважає вказане, що рішення не відповідає вимогам діючого законодавства України та підлягає скасуванню. Апелянт пояснює, що судом встановлено, що йому належить лише 1/2 частина квартири по АДРЕСА_1 , друга половина належить ОСОБА_2 , яка з 2017 року не сплачує аліменти та знаходиться у розшуку. Апелянт вказує на те, що він має сплачувати лише 1/2 частину коштів відповідачу, а ОСОБА_2 зобов`язана сплатити іншу частину. Апелянт пояснює, що він сплачував кошти саме відповідачу, а не ОСОБА_2 тому саме ОСББ Комфорт та уют має повернути гроші, як особа, що отримувала надлишкові кошти протягом 3-х років. Апелянт просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2020 року. Постановити нове, яким зобов`язати ОСББ Комфорт та уют зробити йому перерахунок сплати внесків. Стягнути з відповідача 5923, 08 грн, як переплату внесків за три роки. Стягнути 5000 грн на його користь моральної шкоди (а.с.83-83зворот) .

20 серпня 2020 року представником ОСББ Комфорт та уют - Тимофєєнко О.А. було направлено до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та правильно дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову. Представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2020 року було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту свого майнового права, у той час як належним є звернення до суду з позовною заявою про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю, та про зобов`язання розділити особові рахунки, а також про стягнення із іншого співвласника квартири в якості відшкодування витрат на утримання майна грошових коштів в розмірі, який відповідає розміру частки у праві спільної сумісної власності.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 липня 2011 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .

Власником іншої 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються копією рішення суду (а. с. 4-7) та актуальною інформацією про державну реєстрацію ( а. с. 7-8 об.).

В судовому засіданні у суді першої інстанції встановлено, та визнано учасниками справи, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають позивач ОСОБА_1 , та його спільні із ОСОБА_2 двоє дітей.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2017 року ОСОБА_2 оголошено в розшук (а. с. 9-9 об.).

Відповідно до копії Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комфорт та уют , затвердженого 08 лютого 2017 року, останнє створено, в тому числі і власниками квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_3 з метою забезпечення і захисту прав співвласників, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом ( а. с. 23-32).

Протоколом № 5 загальних зборів співвласників ОСББ Комфорт та уют від 03.01.2018 року визначено, що обслуговування житлового будинку та прибудинкової території починається з 01.01.2018 року ( а. с. 33-35).

Витягами із протоколів № 6 від 26 квітня 2018 року та № 7 від 20 квітня 2019 року затверджено внески на відшкодування витрат з управління будинків та прибудинкових територій та на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій ОСББ Комфорт та уют ( а. с.36-46).

21 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови ОСББ Комфорт та уют про перерахунок оплати СДПТ за весь період існування ОСББ Комфорт та уют . В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що як власник 1/2 частки кватири, він має право сплачувати внески в розмірі, що відповідають його частці (а. с. 10).

04.02.2020 року ОСББ Комфорт та уют надало ОСОБА_1 відповідь на заяву № 77-194 із відмовою в її задоволені в зв`язку із тим, що позивачем не надано документів, які б містили зазначення площі квартири, яка фактично знаходиться в користуванні кожного із співвласників (а. с. 11).

Відповідно до частини першої статті 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , у редакції чинній на час виникнення оспорюваних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_1 та добровільно здійснив сплату комунальних платежів, які підлягали сплаті ОСОБА_2 , обґрунтованим та таким, що відповідає нормам діючого законодавства є висновок суду першої інстанції щодо обрання позивачем хибного способу захисту свого майнового прав.

Щодо посилань апелянта на пропуск нам строку звернення із позовом до ОСОБА_2 , апеляційний суд зазначає, що неможливість звернення ОСОБА_1 із позовом про повернення коштів через пропуск строку не є підставою переходу обов`язку співвласника відшкодувати понесені витрати до балансоутримувача.

Окрім цього апелянт посилається на відсутність імперативу встановлення порядку користування приміщенням спільної власності.

Дійсно, як зазначено у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок встановлення порядку користування жилим приміщенням є правом власників, а не їх обов`язком, а відповідно до ст. 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, проте хибним є тлумачення зазначених норм як таких, що зобов`язують балансоутримувача здійснити автоматичний розподіл особових рахунків.

Право спільної часткової власності у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникло за рішенням суд ще 25 липня 2011 року, втім ані позивач, ані ОСОБА_2 не звертались до відповідача із відповідними заявами про розподіл особових рахунків у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_2 звернулася до ОСББ Комфорт та уют із заявою про укладання окремого договору про надання послуг лише 16.07.2020 року.

Доводи апелянта щодо безпідставного відмови суду першої інстанції у стягнені моральної шкоди апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки є похідними та виходячи з необґрунтованості позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок окремо на вирішення справи по суті не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, положення діючого національного законодавства, роз`яснення Верховного Суду України, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

14.12.2020 року м. Одеса

СудОдеський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення14.12.2020
Оприлюднено17.12.2020
Номер документу93584923
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —521/2777/20

Постанова від 14.12.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дрішлюк А. І.

Ухвала від 27.07.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дрішлюк А. І.

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Тополева Ю. В.

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Тополева Ю. В.

Ухвала від 02.06.2020

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Тополева Ю. В.

Ухвала від 24.02.2020

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Тополева Ю. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні