Постанова

від 02.12.2020 по справі 914/380/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Справа №914/380/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

Матущака О.І.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз (далі - АТ Львівгаз ) вих.№79000.2-Ск-6105-0820 від 21.08.2020 (вх.№01-05/2323/від 25.08.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2020 (повний текст рішення складено 29.07.2020, суддя Фартушок Т.Б.)

у справі № 914/380/20

за позовом: АТ Львівгаз м. Львів,

до відповідача: Червоноградської міської ради, Львівська область, м. Червоноград

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство Червоноградтеплокомуненерго (далі - КП Червоноградтеплокомуненерго ) , Львівська область, м. Червоноград

про стягнення коштів.

за участі представників:

від позивача: Бандирський А.С. - адвокат (довіреність №007.1Др-285-1219 від 27.12.2019);

від відповідача: Цюпа В.П. в порядку самопредставництва на підставі Положення про юридичний відділ, затв. 19.06.2008;

від третьої особи: не з`явився (належним чином повідомлений).

1.Розгляд справи

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 справа розподілена колегії суддів: головуючий суддя Дубник О.П., судді - Матущак О.І. та Хабіб М.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2020, у складі колегії: головуючого судді Дубник О.П., суддів Матущак О.І. поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою суду від 10.09.2020 застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до розпорядження керівника апарату №572 від 30.11.2020, у зв`язку із звільненням у відставку судді - члена колегії Хабіб М.І., проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх.№01-05/2323/20) у справі №914/380/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 справа розподілена колегії суддів: головуючий суддя Дубник О.П., судді - Матущак О.І. та Зварич О.В.

В судове засідання 02.12.2020 з`явилися представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті апеляційної скарги та відповідно заперечення на неї.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, натомість 01.12.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності її представника.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

А тому, колегія суду прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності третьої особи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

АТ Львівгаз 17.02.2020 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Червоноградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: КП Червоноградтеплокомуненерго , про стягнення 1 755 608,14 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначає про не виконання третьою особою: КП Червоноградтеплокомуненерго протягом більш, ніж півтора року з моменту відкриття виконавчого провадження рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17, яке набрало законної сили 28.03.2018, яким стягнуто з КП Червоноградтеплокомуненерго на користь АТ Львівгаз 7 239 891,23 грн, з яких: 5 592 881,47 грн - основного боргу, 488 637,74 грн - інфляційних витрат, 149 816, 58 грн - 3% річних, 1 008 555,44 грн - пені та 108 598,38 судового збору.

Станом на 24.01.2020 наказ Господарського суду Львівської області від 22.02.2018, виданий на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17, виконано лише в частині стягнення основного боргу - 5 592 881,47 грн.

Позивач вважає, що відповідно до ч. 7 ст. 77 Господарського кодексу України засновник боржника-комунального підприємства - Червоноградська міська рада, несе субсидіарну відповідальність.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.07.2020 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Місцевим господарським судом зроблено висновок, що позивачем не доведено належними доказами факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на вилучення майна третьої особи, впливу відповідача на господарську діяльність третьої особи, а також перебування третьої особи у стані припинення чи прийняття судом рішення про відкриття процедури банкрутства третьої особи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів того, що невиконання третьою особою як боржником рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17 є наслідком дій чи рішень відповідача, а не наслідком господарської діяльності та відсутності прибутку третьої особи.

При цьому, суд першої інстанції зазначає, що наявність рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та перебуває на примусовому виконанні в межах виконавчого провадження ВП №56364433 про стягнення з третьої особи на користь позивача суми боргу у випадку задоволення позову в справі №914/380/20 (про стягнення цього ж боргу з відповідача на користь позивача) призведе до існування двох окремих судових рішень та двох окремих виконавчих документів про стягнення одного і того ж боргу, які позивач буде вправі пред`являти до виконання. Вказане суперечитиме закріпленому у статті 61 Конституції України принципу non bis in iden , згідно якого ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд першої інстанції зазначає, що Червоноградська міська рада не була учасником справи №914/2366/17 ні під час її розгляду по суті в Господарському суді Львівської області, ні під час здійснення Західним апеляційним господарським судом апеляційного провадження з перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у даній справі, тобто під час вирішення спору щодо стягнення з третьої особи на користь позивача вартості послуг з розподілу природного газу за Договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 9420NQU6WGT016 та штрафних санкцій за порушення порядку оплати таких послуг по суті позивачем не заявлялось позовних вимог до Червоноградської міської ради як до субсидіарного боржника, а відтак, наявність та межі такої субсидіарної відповідальності при розгляді справи №914/2366/17 Господарським судом Львівської області не досліджувались.

Судом зроблено висновок, що КП Червоноградтеплокомуненерго є самостійною юридичною особою, не є казенним підприємством, здійснює господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку, володіє майном на правах повного господарського відання, а, отже, є комунальним комерційним підприємством.

При цьому, відповідач як засновник третьої особи, не відповідає за зобов`язаннями третьої особи, крім випадків, встановлених законом та несе відповідальність за наслідки діяльності третьої особи на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Місцевий господарський суд також зробив висновок, що покладена позивачем в основу своїх позовних вимог правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12, стосується заявлення вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Відтак, правовідносини, з приводу яких висловилась Велика Палата Верховного Суду у справі № 5023/4388/12, є відмінними від тих, які виникли у даній справі, через що правова позиція Великої Палати Верховного Суду не підлягає застосування у даній справі.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи сторін у справі.

5.1. Позивач - АТ Львівгаз подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2019 та прийняти нове, згідно з яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач як засновник третьої особи не відповідає за її зобов`язаннями.

Апелянт наполягає на наявності у нього права на субсидіарне стягнення з відповідача заборгованості, не погашеною третьою особою згідно рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 по справі №914/236/17, оскільки: в матеріалах справи містяться докази в підтвердження факту недостатності коштів КП Червоноградтеплокомуненерго для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17, яке набрало законної сили; в межах виконавчого провадження №56364433 державний виконавець не може виконати вищезазначене рішення більше півтора року через відсутність коштів і майна у третьої особи, стверджуючи, що субсидіарна відповідальність засновника комунального підприємства не пов`язана із відкриттям провадження у справі про банкрутство такого підприємства чи з будь-якими іншими обставинами.

Посилаючись на норми ч. 7 ст. 77 Господарського кдексу України, апелянт зазначає, що казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належить до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

5.2. Відповідач - Червоноградська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що Господарський суд Львівської області всебічно дослідив обставини справи, зробив вірні висновки та правильно застосував норми матеріального права.

Відповідач, зокрема, зазначає, що доводи позивача про субсидіарну відповідальність Червоноградської міської ради, як засновника та власника КП Червоноградтеплокомуненерго , є хибними, такими, що суперечать нормам ст. ст. 24, 76, 77, 78 Господарського кодексу України, ст.176 Цивільного кодексу України, зазначає, що КП Червоноградтеплокомуненерго не є казенним, а ч.10 ст. 78 Господарського кодексу України лише визначає господарську діяльність останнього і ні як не пов`язує таку субсидіарну відповідальність.

5.3. Третя особа - КП Червоноградтеплокомуненерго подало пояснення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2020, у справі №914/380/20 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа зазначає, що згідно зі Статутом КП Червоноградтеплокомуненерго не є казенним підприємством. Підприємство здійснює господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку та володіє майном на правах повного господарського відання, що дає підстави для висновку про те, що воно є комунальним комерційним підприємством.

Третя особа стверджує, що Господарський кодекс України не передбачає норм прямої дії щодо можливості поширення положень про субсидіарну відповідальність держави за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств.

На переконання третьої особи, чинним законодавством та Статутом КП Червоноградтеплокомуненерго не передбачено відповідальності засновника за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства, а тому територіальна громада в особі Червоноградської міської ради не повинна відповідати за зобов`язаннями цього підприємства, які виникли внаслідок здійснення ним господарської діяльності.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до рішення Червоноградської міської ради №1145, 24.01.2019 затверджено у новій редакції Статут КП Червоноградтеплокомуненерго , з якого вбачається, що підприємство засноване на комунальній власності рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської Ради № 414 від 30.10.2000, підпорядковане виконавчому комітету Червоноградської міської Ради. Підприємство є правонаступником прав та обов`язків Червоноградського управління комунальних котелень і теплових мереж дочірнього підприємства державного відкритого акціонерного товариства Західно-Українська вугільна холдингова компанія (а.с.60-69, т.1).

Пунктом 2.1. Статуту передбачено, що підприємство створене для забезпечення виробництва, транспортування і постачання теплової енергії і гарячого водопостачання житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення міст і селищ міського типу, підприємств ,установ і організацій, надання інших послуг підприємствам, організаціям та населенню з метою одержання прибутку-основного джерела розвитку матеріально-технічної і економічної бази підприємства, задоволення соціальних і економічних потреб членів трудового колективу.

Підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації (п.3.1. Статуту).

Згідно п.п.3.4. та 3.5. Статуту Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, гербову печатку зі своїм найменуванням, штампи, фірмові бланки та інші атрибути юридичної особи; підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством; підприємство не несе відповідальність за зобов`язаннями держави та органу управління майном.

Майно Підприємства становлять основні фонди, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства; майно Підприємства є комунальною власністю і закріплено за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи право повного господарського відання Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту (п.п. 4.1., 4.2. Статуту).

Пунктом 4.3. Статуту передбачено, що джерелами формування майна Підприємства є: майно передане йому державними органами; доходи одержані від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг, а також інших видів фінансово-господарської діяльності; доходи одержанні від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбання майна інших підприємств, організацій; кошти з бюджету у вигляді компенсацій, дотацій, субсидій для населення та інше; інше майно, набуте на підставах не заборонених законодавством.

Відповідно до п.4.4. Статуту для забезпечення господарської діяльності підприємства створюється статутний фонд у розмірі 24 259 039,64 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, КП Червоноградтеплокомуненерго є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код: 23966248, знаходиться за адресою: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд.1, зареєстроване 27.03.1996, про що 20.08.2014 внесено запис №14191200000000027 (а.с.18-21, т.1).

16.08.2018 Господарським судом Львівської області ухвалено рішення у справі №914/2366/17 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз до КП Червонорадтеплокомуненерго про стягнення грошових коштів у сумі 7 241 515,63 грн, а саме: боргу 5 592 881,47 грн, пені 1 008 555,44 грн, трьох процентів річних 149 816,58 грн та інфляційних втрат 490 262,14 грн, яким у задоволенні позову відмовлено частково: у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1624,40 грн.; стягнуто з КП Червоноградтеплокомуненерго на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз основний борг у сумі 5 592 881,47 грн, пеню у сумі 1 008 555,44 грн, три проценти річних у сумі 149 816,58 грн, інфляційні втрати у сумі 488 637,74 грн та судовий збір у сумі 108 598,38 грн (а.с.6-8, т.1).

Львівський апеляційний господарський суд, постановою від 28.03.2018 у справі №914/2366/17, залишив без змін рішення господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17, а апеляційну скаргу без задоволення та стягнув з КП Червоноградтеплокомуненерго в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 38 160,20 грн за подання апеляційної скарги (а.с.10-13, т.1).

Господарським судом Львівської області 22.02.2018 видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17 про стягнення з Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз основного боргу в сумі 5 592 881,47 грн, пені- 1 008 555,44 грн, три проценти річних у сумі 149 816,58 грн, інфляційні втрати у сумі 488 637,74 грн та судовий збір у сумі 108 598,38 грн (а.с.9, т.1).

Постановою Заступника начальника відділу Червоноградського міського Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лазар Н.М. відкрито виконавче провадження ВП №56364433 із примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 22.02.2018р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17 (а.с.14-15, т.1).

Постановою Заступника начальника відділу Червоноградського міського Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лазар Н.М. від 22.08.2018 у зведеному виконавчому провадженні ВП №53602803 накладено арешт на грошові кошти Третьої особи в межах суми, присудженої до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17 (а.с.94-95, т.1).

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач покликається на те, що станом на дату подання позову до суду Боржником сплачено лише 5 592 881,47 грн суми основного боргу, а присуджені до стягнення штрафні санкції та судовий збір не сплачені протягом більше, ніж півтора року з дати відкриття виконавчого провадження.

З врахуванням наведеного Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 755 608,14 грн заборгованості, оскільки, відповідач як засновник боржника (третьої особи у справі), несе субсидіарну відповідальність за його зобов`язаннями.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції і про що зазначалось вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2018 у справі № 914/2366/17 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз частково відмовлено та стягнуто з Комунального підприємства Червонорадтеплокомуненерго - основний борг у сумі 5 592 881,47 грн, пеню у сумі 1 008 555,44 грн, три проценти річних у сумі 149 816,58 грн, інфляційні втрати у сумі 488 637,74 грн та судовий збір у сумі 108 598,38 грн.

Разом з тим, в межах зведеного виконавчого провадження №53602803 по виконанню наказу Господарського суду Львівської області №914/2366/17 від 22.02.2018 державний виконавець Червоноградського міського Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області не виконав рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2018 у справі №914/2366/17.

Скаржник вказує на те, що: умовою покладення субсидіарної відповідальності на Червоноградську міську раду у даній справі є недостатність коштів та відсутність майна в третьої особи, на яке може бути звернуто стягнення при примусовому виконанні наказу господарського суду; за змістом ч. 7 ст. 77 ГК України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні; у разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства; субсидіарна відповідальність засновника комунального підприємства не пов`язана із відкриттям провадження у справі про банкрутство такого підприємства чи з будь-якими іншими обставинами.

З аналізу обставин даної справи випливає, що до правовідносин між сторонами у даній справі необхідно застосовувати, насамперед, положення частини 3 статті 78 Господарського кодексу України, згідно з яким майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського кодексу України казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління (ч. 3 ст. 76 ГК України).

Згідно із частиною 4 статті 77 ГК України орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства (ч. 7 ст. 77 ГК України).

За приписами частини 10 статті 78 Господарського кодексу України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Разом з тим, зі змісту пунктів 3.4, 3.5, 4.1, 4.2 Статуту Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго вбачається, що Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, гербову печатку зі своїм найменуванням, штампи, фірмові бланки та інші атрибути юридичної особи; підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством; підприємство не несе відповідальність за зобов`язаннями держави та органу управління майном. Майно Підприємства становлять основні фонди та обігові кошти,а також цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі Підприємства. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплено за ним на праві повного господарського відання, здійснювати право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

Отже, згідно зі Статутом КП Червоноградтеплокомуненерго не є казенним підприємством. Підприємство здійснює господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку та володіє майном на правах повного господарського відання, що дає підстави погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що КП Червоноградтеплокомуненерго є комунальним комерційним підприємством.

Частиною 1 статті 176 Цивільного кодексу України унормовано, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, виходячи зі змісту наведеної норми права, підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників таких юридичних осіб має бути виключно пряма вказівка закону.

Господарський кодекс України не передбачає норм прямої дії щодо можливості поширення положень про субсидіарну відповідальність держави за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств.

Положення частини 10 статті 78 Господарського кодексу України не встановлюють повну субсидіарну відповідальність засновника за зобов`язаннями створеного ним комунального підприємства, оскільки названою нормою врегульовані питання особливостей господарської діяльності комунальних унітарних підприємств, котрі визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а не питання підстав та меж відповідальності комунального підприємства.

Підстави та умови субсидіарної відповідальності визначаються положеннями статті 619 Цивільного кодексу України.

За загальним змістом цієї норми субсидіарна відповідальність повинна бути передбачена договором або законом, така відповідальність настає за умови пред`явлення вимоги до основного боржника та його відмовою від задоволення вимог кредитора або не надсилання відповіді у розумний строк про задоволення вимоги.

Тобто, виходячи зі змісту вказаної норми, підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників таких юридичних осіб має бути виключно пряма вказівка закону або договору.

Така відповідальність передбачена, зокрема Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а у подальшому статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Основною метаю такої субсидіарної відповідальності є притягнення винних осіб у доведенні до банкрутства до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

З огляду на вищенаведені норми права та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що чинним законодавством та Статутом КП Червоноградтеплокомуненерго не передбачено відповідальності засновника за зобов`язаннями створеного ним Комунального підприємства. Отже, Червоноградська міська рада не повинна відповідати за зобов`язаннями цього підприємства, які виникли внаслідок здійснення ним господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що КП Червоноградтеплокомуненерго здійснює господарську діяльність, з нього можливо стягнути борг і щодо нього не прийнято судове рішення про відкриття процедури банкрутства.

На підтвердження своїх доводів скаржник наводить правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 по справі №5023/4388/12 щодо застосування положень частини 7 статті 77 та частини 10 статті 78 Господарського кодексу України.

Проте, на переконання колегії суддів, правовідносини між сторонами у справі №914/380/20 не є подібними до тих правовідносин, щодо яких Велика Палата Верховного Суду ухвалювала вищезгадану постанову.

Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 5023/4388/12 (провадження № 12-102гс18) за заявою Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайонного центру зайнятості до Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств Лозівської міської ради Харківської області про визнання банкрутом у частині наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на комунальне підприємство не можуть бути застосовані під час розгляду цієї справи з огляду на таке.

Суди встановили, у справі, яка переглядалась Великою Палатою Верховного Суду, що КП Комбінат комунальних підприємств володіло майном на праві оперативного відання, що унеможливлює передачу такого майна до ліквідаційної маси підприємства у разі визнання його банкрутом.

Під час розгляду даної справи, судами встановлено, що КП Червоноградтеплокомуненерго є комерційним унітарним підприємством, та володіє майном на праві повного господарського відання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 5023/4388/12 (провадження № 12-102гс18) зазначила, що у низці випадків ЄСПЛ визнавав державу відповідальною за борги підприємств незалежно від їх формальної класифікації у внутрішньодержавному праві (рішення від 30 листопада 2004 року у справі Михайленки та інші проти України , пункт 45, рішення від 04 квітня 2006 року у справі Лисянський проти України , пункт 19, рішення від 03 квітня 2007 року у справі Кооперативу Агрікола Слобозія-Ханесей проти Молдови , пункти 18,19, рішення від 12 квітня 2007 року у справі Григор`єв та Какаурова проти Російської Федерації , пункт 35, рішення від 15 січня 2008 року у справі Р. Качапор та інші проти Сербії . Отже, внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції.

Крім того, при визначенні умов субсидіарної відповідальності необхідно враховувати, що зазначені особи (засновники, учасники, акціонери) можуть бути притягнуті до такої відповідальності лише в тих випадках, коли неспроможність (банкрутство) викликана їх вказівками або іншими винними діями.

При зверненні до суду з відповідною вимогою, у тому числі при здійсненні ліквідаційної процедури, має бути доведено, що особа чи орган, що контролює юридичну особу, своїми діями довела боржника до стану, що не дозволяє йому задовольнити вимоги кредиторів.

Даних про визнання КП Червоноградтеплокомуненерго банкрутом у справі немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 23.07.2020 у справі №914/380/20.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2020 у справі №914/380/20 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

8. Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, в розмірі 39 501,20 грн.

Керуючись ст.ст.129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2020 у цій справі без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 16.12.2020.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.П.Дубник

Судді О.В.Зварич

О.І.Матущак