Постанова

від 08.12.2020 по справі 925/1052/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа№ 925/1052/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 24.09.2020 (дата складання 28.09.2020)

у справі №925/1052/20 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис"

про стягнення 288 540,66 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" (далі також - відповідач) про стягнення 288540,66 грн, у тому числі: 243683,70 грн боргу за переданий позивачем відповідачу за видатковою накладною від 26.04.2018 №2832 на виконання договору купівлі-продажу від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К товар, 16471,33 грн три проценти річних і 28385,63 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позову позивач указав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором купівлі - продажу від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 у справі №925/1052/20 позов задоволено повністю. Судовий збір за подання позову в сумі 4328,11 грн покладено на відповідача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" (вул. Незалежності, б. 2-А, с. Білозір`я, Черкаський район, Черкаська область, 19635, код ЄДРПОУ 34749991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (вул. Соборна, б. 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код ЄДРПОУ 33143734) - 243683,70 грн (двісті сорок три тисячі шістсот вісімдесят три гривні 70 коп.) боргу, 16471,33 грн (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят одна гривня 33 коп.) три проценти річних, 28385,63 грн (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят п`ять гривень 63 коп.) інфляційних нарахувань та 4328,11 грн (чотири тисячі триста двадцять вісім гривень 11 коп.) судового збору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідач своїх зобов`язань за договором від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К щодо оплати прийнятого ним від позивача за видатковою накладною від 26.04.2018 №2832 товару на суму 243683,70 грн не виконав.

Не погодившись із прийнятим рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черлис" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому суддів від 16.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що при ухваленні оскарженого рішення суду мало місце не з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, установленим обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, зокрема ч.2 ст.180 та ч.8 ст.252 ГПК України, тому таке рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 у справі №925/1052/20 підлягає скасуванню.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №925/1052/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020. Розгляд справи призначено на 10.11.2020.

05.11.2020 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому позивач зазначав, що судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального права до указаних правовідносин, а відповідачем у свою чергу у скарзі не спростовано та не доведено належними доказами порушення судом норм такого права.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Андрієнка В.В. у відпустці з 04.11.2020 по 20.11.2020 (включно), розгляд справи не відбувся.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4859/20 від 23.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1052/20.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 23.11.2020 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 у справі №925/1052/20 визначено колегію суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 до провадження у визначеному складі суддів. Розгляд справи №925/1052/20 призначено на 08.12.2020.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Отже, беручи до уваги вищенаведене, після проведення колегією суддів наради головуючим суддею було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 без змін.

Як убачається із матеріалів справи, 22 грудня 2017 року позивач як продавець і відповідач як покупець уклали між собою договір купівлі - продажу №510-ЕС-СА/К, згідно з п.1.1 якого продавець у порядку та на умовах, визначених договором зобов`язався передати у власність покупцеві продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

У п. 1.2 договору від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К його сторони визначили найменування товару - кукурудза 3-го класу, врожаю 2017 року і кількість товару - 3000+/-2% метричних тонн.

Відповідно до п. 4.1 договору від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К орієнтовна ціна товару за одну метричну тону з ПДВ становить 5014,07 грн.

Пунктом 4.2 договору від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К його сторони установили, що покупець сплачує 100% вартості поставленого товару за вагою, вказаною у видатковій накладній на товар, в національній валюті України шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок продавця не пізніше 10 робочих днів з дати поставки товару. Сторони погодились, що оплата товару можлива з використанням як засобу платежу простого (або переказного) векселя.

На виконання договору від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К позивач у квітні 2018 року за видатковою накладною від 26.04.2018 №2832 передав відповідачу в особі його представника Прохорчука І.О., який діяв на підставі довіреності від 04.04.2018 №196, - 48,6 тон кукурудзи 3-го класу, врожаю 2017 року на загальну суму 243683,70 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідач своїх зобов`язання за договором від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К щодо оплати прийнятого ним від позивача за видатковою накладною від 26.04.2018 №2832 товару на суму 243683,70 грн не виконав.

У судовому засіданні у апеляційній інстанції представник відповідача не заперечував існування заборгованості, просив суд здійснити взаєморозрахунок, оскільки позивач у даній справі є боржником у справі №925/620/19.

За порушення установленого п. 4.2 договору від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К строку оплати поставленого товару позивач на суму боргу 243683,70 грн нарахував відповідачу за період прострочення з 14 травня 2018 року по 13 серпня 2020 року 16471,33 грн передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та за період прострочення з травня 2018 року по червень 2020 року 28385,63 грн передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань.

Судом було установлено, що відповідач у позасудовому порядку нараховані позивачем суми боргу, три проценти річних та інфляційних нарахувань позивачу не сплатив, що й спричинило даний спір.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Натомість, як убачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином грошове зобов`язання за договором від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К щодо оплати в установлений цим договором строк поставленого позивачем за видатковою накладною від 26.04.2018 №2832 товару на суму 243683,70 грн і тим самим порушив право позивача на своєчасне одержання плати за поставлений товар в указаній сумі.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 243683,70 грн з відповідача є обґрунтованими, отже позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи/позовної заяви, позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача за порушення грошових зобов`язань за договором від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К інфляційних нарахувань у розмірі 28385,63 грн та три проценти річних у розмірі 16471,33 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України установлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

З урахуванням вищенаведеного, здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань, судом було установлено, що обґрунтованою є сума інфляційних нарахувань у розмірі 28 385,63 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в сумі 16 471,33 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд здійснивши розрахунок 3% річних, який обґрунтовано та зроблено позивачем відповідно до умов договору від 22.12.2017 №510-ЕС-СА/К, дійшов висновку, що є сума у розмірі 28 385,63 грн є вірною.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Черлис", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позовних вимог, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 у справі №925/1052/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти відповідача .

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Черлис" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 у справі №925/1052/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2020 у справі №925/1052/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2020.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов