Постанова

від 10.12.2020 по справі 910/14642/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Справа№ 910/14642/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Кубей В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Корсаков В.В.;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 910/14642/20 (суддя: Мельник В.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Петрицького-21

про визнання незаконним рішень та дій

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Петрицького-21 про визнання незаконним рішень та дій.

Разом з позовною заявою до місцевого господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Петрицького - 21 призупиняти/обмежувати/відключати ОСОБА_1 можливість користування внутрішньо будинковими комунікаціями в б. АДРЕСА_1 , відключення ОСОБА_1 від електропостачання в б. АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 30.09.2020 року в даній справі та ухвалити нове рішення по суті заяви про забезпечення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Так, за твердженням скаржника, суд першої інстанції не дослідив наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Також, скаржник вказав, що саме такий захід забезпечення позову, а саме заборона відключення від внутрішньо-будинкових комунікацій, заборона відключати позивачу послугу електропостачання, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення щодо поновлення права та інтересу позивача в безперервному отриманні послуги електропостачання, за яку позивач сплачує 100%.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 року справу № 910/14642/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року у справі № 910/14642/20 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази звільнення від сплати судового збору та докази надсилання документів на адресу відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21".

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року у справі № 910/14642/20 своєю ухвалою від 18.11.2020 року.

14.12.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.

Крім того, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що вирішення спору по суті у цій справі та можливе задоволення позовних вимог, не передбачає виконання рішення суду, що спростовує реальність загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 10.12.2020 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду - скасувати.

Представник відповідача у судове засідання 10.12.2020 року не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 року.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі №914/970/18).

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує, що рішення відповідача про примусове призупинення користування внутрішньо прибудинковими комунікаціями співвласниками-боржниками, які мають заборгованість по сплаті разових та щомісячних внесків, більш ніж 3 місяці без відповідного рішення суду порушують права співвласників та є незаконним. Крім того, до заяви додано лист відповідача №19/20 від 27.06.2020 року про те, що відповідач має наміри обмежити позивача в користуванні внутрішньо-будинковими інженерними мережами, а саме: позивачу буде припинено можливість користування електричними мережами будинку за непідтверджений/необґрунтований/ недоказаний відповідачем борг позивача.

За твердженням заявника, якщо не заборонити дії відповідача спрямовані на обмеження позивача в можливості користування внутрішньо-будинковими інженерними мережами, то рішення суду, не зможе поновити порушене право позивача саме з моменту його порушення, відновити електропостачання з моменту його відключення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів оскарження, предметом спору, зокрема є визнання незаконним рішення Загальних зборів ОСББ Петрицького 21 від 01.08.2019 року, затвердженого протоколом №1 від 16.08.2019 року, яким, зокрема ухвалено можливість призупиняти користування внутрішньо-будинковими комунікаціями співвласниками-боржниками, які мають заборгованість по сплаті разових та щомісячних внесків, більш ніж 3 місяці, для чого уповноважити Правління та Голову Правління вчиняти всі необхідні для цього дії.

На підтвердження зазначених доводів ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову, зокрема, додано копії звернень до ОСББ, повідомлення про відключення від електропостачання, договір на електропостачання, копії запитів до ОСББ про заборгованість за 2019-2020 року.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, в матеріалах справи містяться докази того, що відповідач має наміри відключити позивача від електропостачання на підставі оскаржуваного рішення.

Колегія суддів враховує особливу значимість для заявника інтересів та прав (повноцінне користування житлом), за захистом яких він звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Крім того, наявний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

З урахуванням фактичних обставин справи, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників судового процесу, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Петрицького - 21 призупиняти/обмежувати/відключати ОСОБА_1 можливість користування внутрішньо будинковими комунікаціями в б. АДРЕСА_1 , заборони Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Петрицького - 21 відключення ОСОБА_1 від електропостачання в б. АДРЕСА_1 .

Твердження відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються висновками суду апеляційної інстанції у даній постанові.

При цьому, судом не встановлено порушення балансу інтересів сторін та підстав для зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначені вище встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року у справі №910/14642/20 та задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 року у справі №910/14642/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Петрицького - 21 (код ЄДРПОУ 40566417) призупиняти/обмежувати/відключати ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) можливість користування внутрішньо будинковими комунікаціями в б. АДРЕСА_1 .

Заборонити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Петрицького - 21 (код ЄДРПОУ 40566417) відключення ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) від електропостачання в б. АДРЕСА_1 .

3. Матеріали справи №910/14642/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

Боржник: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Петрицького - 21 (03115, м. Київ, вул. Петрицького, б. 21, код ЄДРПОУ 40566417).

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 року у справі №910/14642/20 є виконавчим документом та набирає чинності 10.12.2020 року.

Вжиті заходи забезпечення позову діють до набрання законної сили рішенням, ухваленого за результатами розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 17.12.2020 року.