Рішення

від 08.12.2020 по справі 902/764/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/764/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Сичук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680, код - 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", пр. Дмитра Яворницького, буд.108, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49602, код - 40081237

до: Приватного підприємства "МЕТ - РЕСУРС", проїзд Станіславського, буд.7, офіс 34, м. Вінниця, 21022, код - 41483836

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКЕР", вул. Кропивницького, буд. 139, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код - 3250861

про стягнення штрафу на суму 102 540,00 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшов позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного підприємства "МЕТ - РЕСУРС" про стягнення 102 540,00 грн штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 року матеріли позовної заяви передано на розгляд судді Тісецькому С.С.

Ухвалою суду від 05.08.2020 року відкрито провадження у справі № 902/764/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.09.2020 року.

17.08.2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу № 902/764/20 передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 20.08.2020 року справу № 902/764/20 прийнято до провадження новим складом суду та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.09.2020 року.

21.08.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання № НЮс-06/1465 від 19.08.2020 року, в якому останній просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.

01.09.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.канц. № 01-34/7731/20 від 01.09.2020 року), в якому останній просить суд зменшити розмір заявленого штрафу до 5 000,00 грн. В якості додатків до відзиву додано ряд документів.

01.09.2020 року до суду представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (б/н від 01.09.2020 року).

В судовому 07.09.2020 року задоволено клопотання представника відповідача (б/н від 01.09.2020 року), здійснено перехід з спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.10.2020 року.

Також, в судовому засіданні 07.09.2020 року судом постановлено ухвалу про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКЕР", відомості щодо якої занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 10.09.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

14.09.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив № НЮс-06/1610 від 10.09.2020 року, в якій останній підтримує позовні вимоги та просить суд задоволити позов.

17.09.2020 року до суду від представника відповідача до суду на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення (б/н від 17.09.2020 року).

29.09.2020 року від представника третьої особи надійшла заява (б/н від 22.09.2020 року), в якій останній зазначає, що місцезнаходження ТОВ "БАЛКЕР" є вул. Кропивницького, 139, м. Кропивницький, Кіровоградська область.

08.10.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (б/н від 02.10.2020 року) про долучення до матеріалів доказів. Також у клопотанні останній просить суд забезпечити проведення судового засідання 13.10.2020 року в режимі відеоконференції.

13.10.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/9224/20 від 19.10.2020 року) про проведення судового засідання в режимі відеконференції.

В судовому засіданні 13.10.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/764/20 до 04.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 04.11.2020 року в режимі відеоконференції з Центральним апеляційним господарським судом, за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 13.10.2020 року.

Разом з тим 04.11.2020 судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. у відпустці.

Станом на 16.11.2020 суддя Міліціанов Р.В. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року повідомлено учасників, що підготовче засідання у справі № 902/764/20 відбудеться 26.11.2020 року.

В судовому засіданні 26.11.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/764/20 до судового розгляду по суті на 08.12.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 27.11.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

08.12.2020 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 07.12.2020 року), в якій останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

08.12.2020 року представники позивача та третіх осіб правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 22.08.2019 року про призначення засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у квітні 2020 року за накладною № 34599183 зі станції Жмеринки Південно-Західної залізниці вантажовідправником Приватне підприємство "МЕТ РЕСУРС" було відправлено вагон № 661197751 на станцію правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Керамет".

На відправлення вагону, відправник надав станції навантаження Жмеринка Південно-Західної залізниці заповнені накладні, в графі 4 представником відправника зазначено одержувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамет", ул. Деревлянская, 8, г. Киев, 04119.

Як вказує позивач, 05.05.2020 року по прибутті на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладних не відповідає адресі ТОВ "Керамет".

05.05.2020 року станцією призначення на станцію відправлення направлено телеграму № HP 5 від 05.05.2020 про уточнення реквізитів у накладній.

06.05.2020 року зі станції відправлення Жмеринка на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь № HP 170 від 06.05.2020 щодо виправлення реквізитів у накладній.

На підставі листа Приватного підприємства "Мет-ресурс" № 605 від 06.05.2020 року та телеграми-відповіді станції Жмеринка Південно-Західної залізниці № HP 170 від 06.05.2020 року по станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 34599183 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 04119, г. Киев, ул. Деревлянская, 8 на 49041, місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М.

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми № 1258 від 05.05.2020 року.

Наведене, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у п`ятикратному розмірі від провізної плати, який підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

З огляду на вказані обставини, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 102 540,00 грн.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначає, що, позивач у позові використовує саме формальний підхід до тлумачення терміну "помилка в адресі вантажоотримувача" та станцією призначення вантажу була станція Правда Придніпровської залізниці, яка була правильно зазначена в залізничній накладній та вантаж доставлений саме на вказану станцію.

При цьому, вказує на те, що між ПП "Мет-Ресурс" та ТОВ "Балкер" укладено договір про надання послуг №02/03-У від 02.03.2020 року.

Згідно даного Договору, ПП "Мет-Ресурс" надає ТОВ "Балкер" послуги з підготовки брухту і відходів чорних металів до транспортування залізничним транспортом та організовує його відвантаження (п.1.1 Договору). Вартість наданих послуг складає 5000 грн. за один вагон (п.4.1 Договору).

При укладенні вказаного договору ПП "Мет-Ресурс" отримало від ТОВ "Балкер" "отгрузочные реквизиты". Згідно яких, - "получатель - ЧАО "Керамет", почтовый адрес получателя: 04119, г.Киев, ул. Деревлянская, 8: графа 7: в собственность ЧАО "Керамет" через ООО "Балкер".

За твердженнями відповідача, починаючи з часу укладення договору, ПП "Мет-Ресурс" надавало послуги ТОВ "Балкер" за обумовленою ТОВ "Балкер" адресою - "04119, г.Киев. ул. Деревлянская, 8; графа 7: в собственность ЧАО "Керамет" через ООО "Балкер", що підтверджується накладною від 13.03.2020 року, згідно якої, - "відправник - ПП "Мет-Ресурс", Одержувач: ЧАО "Керамет" 04119. г.Киев, ул. Деревлянская, в власність ПрАТ "Керамет" через ТОВ "Балкер".

Як зазначає відповідач, 30.04.2020 року була оформлена накладна на відправку вагону № 66119751 на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувачем вказаного вагону було вказано ТОВ "Керамет" через ТОВ "Балкер", адреса ТОВ "Керамет" була вказана: вул. Деревлянська, 8, м. Київ, згідно реквізитів, які були обумовлені сторонами.

05.05.2020 року о 20.00 год. ПП "Мет-Ресурс" отримало телеграму із станції Правда Придніпровської залізниці про те, що "ТОВ "Керамет" г.Киев, ул. Деревлянская, 8 - получатель с таким адресом по станции Правда отсутствует. Срочно уточните адрес получателя".

06.05.2020 року ПП "Мет-Ресурс" надіслано ТОВ "Балкер" лист № 5/05 з вимогою про надання діючих реквізитів для відвантаження металобрухту в адресу ТОВ "Керамет" на 30.04.2020 року.

При цьому, у відповідь на лист № Б.06/05-20 від 6.05.2020 року ТОВ "Балкер" зазначає: "в ответ на ваше письмо № 5/05 от 06.05.2020 сообщаем, в связи с изменением организационно-правовой формы и юридического адреса предприятия "Керамет" начиная с 19 марта 2020 года отгрузка лома в адрес ООО "Керамет" осуществляется по следующим реквизитам:.. .адрес: 49041, г. Днепр. Запорожское шоссе, 28-М ... графа 10 ж/д накладной: указывается станция получателя "Правда Приднепровской ж.д.".

ПП "Мет-Ресурс" 06.05.2020 року направила листа № 605 та телеграму № HP 170 від 06.05.2020 року на станцію Правда Придніпровської залізниці про виправлення адреси отримувача.

Зважаючи на складний фінансовий стан, відповідач просить суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу зі 102 540 грн до розміру вартості наданих послуг ПП "Мет-Ресурс" - 5000 грн.

Окрім того, як зазначає відповідач, жодного умислу порушувати вимоги Правил оформлення перевізних документів та норм Статуту залізниць України у нього не було, а тільки лише у зв`язку з тим, що ПП "Мет-Ресурс" на дату складання спірної залізничної накладної не мало жодної інформації стосовно зміни юридичної адреси ТОВ "Балкер".

Також, протягом усього часу співпраці із залізницею ПП "Мет- Ресурс" належним чином виконуються обов`язки вантажовідправника, а невірне зазначення одержувача вантажу є прикрим винятком, який не завдав жодних збитків позивачу (а.с. 53-57, т. 1).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Ст. 2 ЗУ "Про транспорт" визначено, що відносини, пов`язані з діяльністю транспорту, регулюються цим Законом, кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України.

Ст. 10 ЗУ "Про залізничний транспорт" встановлено, що розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Ст. 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.

Враховуючи викладене, підстави для зменшення штрафу відсутні (а.с. 80-81, т. 1).

У письмових поясненнях поданих до суду відповідач зазначає, що ТОВ "Балкер" є юридичною особою, якій ПП "Мет-Ресурс" надає послуги транспортування брухту та відходів чорних металів за адресою яку зазначить ТОВ "Балкер".

В даному випадку адреса доставки була вказана юридичної особи ТОВ "Керамет", яка в подальшому змінила її. Про зміну юридичної адреси ТОВ "Керамет" відповідач дізнався лише з листа ТОВ "Балкер" № Б.06/05-20 від 06.05.2020 року.

При цьому, та аналізуючи накладну від 30.04.2020 року, з урахуванням ст. 122 Статуту залізниць, така складова як код одержувача (колонка № 5) зазначено вірно, а тому підстави для накладення штрафу, за твердженнями відповідача, взагалі відсутні (а.с.95-96, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 30.04.2020 року за накладною № 34599183 зі станції Жмеринки Південно-Західної залізниці вантажовідправником Приватне підприємство "МЕТ РЕСУРС" було відправлено вагон № 661197751 на станцію правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Керамет" (а.с.10).

На відправлення вагону, відправник надав станції навантаження Жмеринка Південно-Західної залізниці заповнені накладні, в графі 4 представником відправника зазначено одержувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамет", ул. Деревлянская, 8, г. Киев, 04119.

05.05.2020 року по прибутті на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладних не відповідає адресі ТОВ "Керамет", на підставі чого складено акт загальної форми № 1258 від 05.05.2020 року (а.с.11).

05.05.2020 року станцією призначення на станцію відправлення направлено телеграму № HP 5 від 05.05.2020 про уточнення реквізитів у накладній (а.с.12).

06.05.2020 року зі станції відправлення Жмеринка на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь № HP 170 від 06.05.2020 щодо виправлення реквізитів у накладній, за змістом якої зазначено, що відправлення 34599183 на вагон НР 66119751 ватаж-стружка чорних металів вантажоодержувача його юридичною адресою вважати: 49041, місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М (а.с.13).

На підставі листа Приватного підприємства "Мет-ресурс" № 605 від 06.05.2020 року та телеграми-відповіді станції Жмеринка Південно-Західної залізниці № HP 170 від 06.05.2020 року по станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 34599183 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 04119, г. Киев, ул. Деревлянская, 8 на 49041, місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М (а.с. 14).

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у п`ятикратному розмірі від провізної плати, який підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

З огляду на вказані обставини, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 102 540,00 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до п. 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Відповідно до п. 2.1. Правил відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил згідно із яким графа 4 "Одержувач" відправником заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник". У графі 1 "Відправник" вказуються наступні відомості: найменування (прізвище, ім`я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.

Згідно із п. 2.3. Правил у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У відповідності п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, саме на вантажовідправника покладається обов`язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому у застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна інформація; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Як слідує з наявної в справі накладної № 34599183, правильність внесених до неї відомостей, в тому числі відомостей щодо одержувача вантажу адреси вантажоотримувача, підтверджено представником відправника Шкуратовим Олександром Анатолійовичем.

В свою чергу, 05.05.2020 року по прибутті на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладних не відповідає адресі ТОВ "Керамет".

05.05.2020 року станцією призначення на станцію відправлення направлено телеграму № HP 5 від 05.05.2020 про уточнення реквізитів у накладній.

06.05.2020 року зі станції відправлення Жмеринка на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь № HP 170 від 06.05.2020 щодо виправлення реквізитів у накладній.

На підставі листа Приватного підприємства "Мет-ресурс" № 605 від 06.05.2020 року та телеграми-відповіді станції Жмеринка Південно-Західної залізниці № HP 170 від 06.05.2020 року по станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 34599183 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 04119, г. Киев, ул. Деревлянская, 8 на 49041, місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М.

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми № 1258 від 05.05.2020 року(а.с.11).

Вказаний акт загальної форми складено у відповідності до вимог визначених Правилами складання актів, відтак останній є належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, на підтвердження обставин неправильного зазначення відправником вантажу, в даному випадку відповідачем, адреси та коду одержувача вантажу.

Разом з тим невірні реквізити зазначено саме ПП "Мет-Ресурс" як вантажовідправником.

При цьому вказані відповідачем обставини щодо невірного зазначення реквізитів з вини ТОВ "Балкер" не спростовують наявності підстав для відповідальності ПП "Мет-Ресурс" в межах даного спору, оскільки відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України саме відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Наявність винних дій контрагента відповідача може стати підставою для звернення останнього до суду щодо стягнення збитків.

За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведено й підтверджено матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв`язку неправильним зазначенням в накладній коду вантажоотримувача. При цьому суд констатує, що п`ятикратний розмір штрафу позивачем розраховано вірно.

Разом з тим у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач, окрім іншого, просить суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу.

Вказане клопотання ПП "Мет-Ресурс" про зменшення розміру штрафу мотивовано тим, що відповідач лише оформив на підставі договору про надання послуг №02/03-У від 02.03.2020 року укладеного між ПП "Мет-Ресурс" та ТОВ "Балкер".

При укладенні вказаного договору ПП "Мет-Ресурс" отримало від ТОВ "Балкер" "отгрузочные реквизиты". Згідно яких, - "получатель - ЧАО "Керамет", почтовый адрес получателя: 04119, г.Киев, ул. Деревлянская, 8: графа 7: в собственность ЧАО "Керамет" через ООО "Балкер".

За твердженнями відповідача, починаючи з часу укладення договору, ПП "Мет-Ресурс" надавало послуги ТОВ "Балкер" за обумовленою ТОВ "Балкер" адресою - "04119, г. Киев. ул. Деревлянская, 8; графа 7: в собственность ЧАО "Керамет" через ООО "Балкер", що підтверджується накладною від 13.03.2020 року, згідно якої, - "відправник - ПП "Мет-Ресурс", Одержувач: ЧАО "Керамет" 04119. г.Киев, ул. Деревлянская, в власність ПрАТ "Керамет" через ТОВ "Балкер".

Разом з тим, посилаючись на складний фінансовий стан та відсутність жодного умислу порушувати вимоги Правил оформлення перевізних документів та норм Статуту залізниць України відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню.

У контексті зазначеного, зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

Тобто, з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18).

Можливість зменшення розміру штрафних санкцій в аналогічних правовідносинах, з урахуванням приписів ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України узгоджується із позицією Верховного Суду при зменшенні штрафу, яку викладено, зокрема, у постанові від 30.09.2019 у справі №905/1742/18.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу суд взяв до уваги наступні обставини:

- розмір заявленого до стягнення штрафу (102 540,00 грн) значно перевищує (в 5 раз) розмір вартості послуг з перевезення вантажу (20 508,00 грн), тобто є неспівмірним із вказаною сумою;

- відповідачем понесено витрати зі сплати суми провізної плати, своєчасно та у повному обсязі виконано основне зобов`язання;

- позивачем не надано доказів понесення значних збитків чи додаткових витрат внаслідок невірного зазначення коду вантажоотримувача;

- недоліки у реквізитах отримувача було усунуто в стислі терміни: акт загальної форми №1258 складено 05.05.2020 року (а.с.11), 06.05.2020 року відповідачем складено лист про усунення недоліків (а.с. 14), телеграму щодо вірних відомостей про вантажоодержувача направлено.

- невірне зазначення відповідачем, як вантажовідправником, одержувача вантажу відбулося згідно з відомостями, наданими ТОВ "Балкер", якого залучено позивачем з метою організації перевезення та оформлення належних документів, тобто позивачем вжито заходів, спрямованих на уникнення порушень стосовно оформлення товаросупровідних документів, відтак прямий умисел відповідача щодо невірного зазначення реквізитів вантажоотримувача відсутній;

- відповідачем вірно зазначено найменування та код ЄДРПОУ вантажоодержувача, що не створювало для позивача у встановленні особи одержувача товару.

Суд також вважає, що застосування штрафу у значному та неспівмірному розмірі з огляду на допущену технічну помилку у реквізитах вантажоодержувача свідчитиме про порушення принципу рівності у правовідносинах, створить невиправдане та непропорційне втручання у право на мирне володіння майном.

Також, судом враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

З огляду на викладені обставини в сукупності, суд доходить висновку про наявність виняткових обставин, котрі надають правові підстави для зменшення нарахованого позивачем розміру штрафу.

Тому, користуючись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, суд зменшує розмір заявленого до стягнення штрафу з п`ятикратного розміру тарифної провізної плати до однократного розміру, що становить 20 508,00грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо зменшення штрафу.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача; зменшення штрафу здійснюється за ініціативою суду, тому не впливає на розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МЕТ - РЕСУРС" (проїзд Станіславського, буд.7, офіс 34, м. Вінниця, 21022, код - 41483836) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680, код - 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр. Дмитра Яворницького, буд.108, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49602, код - 40081237) - 20 508 грн 00 коп. - штрафу, 2 102 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягненні 82 032,00 грн - штрафу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - АТ "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680)

3 - Регіональній філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр. Дмитра Яворницького, буд.108, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49602)

4 - ПП "МЕТ - РЕСУРС" (проїзд Станіславського, буд.7, офіс 34, м. Вінниця, 21022)

5 - ТОВ "БАЛКЕР" (вул. Кропивницького, буд. 139, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)