Постанова

від 23.04.2021 по справі 902/764/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Справа № 902/764/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

без участі представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 08.12.2020 суддею Міліціановим Р.В., повний текст складено 17.12.2020 у справі № 902/764/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця"

до Приватного підприємства "Мет-Ресурс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКЕР"

про стягнення штрафу на суму 102 540,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного підприємства "Мет-Ресурс" про стягнення 102 540,00 грн штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у квітні 2020 року за накладною № 34599183 зі станції "Жмеринка" Південно-Західної залізниці вантажовідправником Приватним підприємством "Мет-Ресурс" було відправлено вагон № 661197751 на станцію "Правда" Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Керамет" вул. Деревлянська, 8, м. Київ, 04119. По прибутті на станцію призначення "Правда" Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладних не відповідає адресі ТОВ "Керамет". Пізніше, у накладній № 34599183 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 04119, м. Київ, ул. Деревлянська, 8 на 49041, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М.

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми № 1258 від 05.05.2020 року.

Наведене, на думку позивача, стало підставою для стягнення з відповідача штрафу у п`ятикратному розмірі від провізної плати, який підлягає стягненню за факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

З огляду на вказані обставини, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 102 540,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що накладна на відправку вагону № 66119751 була оформлена згідно реквізитів, які були обумовлені сторонами.

Поряд із цим, відповідач просив суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, оскільки жодного умислу порушувати вимоги Правил оформлення перевізних документів та норм Статуту залізниць України у нього не було, а на дату складання спірної залізничної накладної відповідач не мав жодної інформації стосовно зміни юридичної адреси ТОВ "Керамет".

Також, протягом усього часу співпраці із залізницею, ПП "Мет- Ресурс" належним чином виконуються обов`язки вантажовідправника, а невірне зазначення одержувача вантажу є прикрим винятком, який не завдав жодних збитків позивачу.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.12.2020 у даній справі позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Мет-Ресурс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - 20 508 грн. штрафу, 2 102 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 82 032 грн. штрафу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить останнє скасувати, задовольнити позовну заяву у повному обсязі та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи доводи скарги, апелянт вказує, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд обмежився самим лише посиланням на відсутність негативних наслідків для позивача та не мав підстав для зменшення штрафної санкції.

Зазначає, що в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, тому підстав для його зменшення Господарський суд Вінницької області не мав, а застосування до спірних правовідносин ч.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України було формальним, що в свою чергу прямо суперечить приписам цих же статей, а також ст.74 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2020 у справі №902/764/20; постановлено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Від ПП "Мет-Ресурс" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця , а рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2020 залишити в силі.

Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Відтак, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2020 року за накладною № 34599183 зі станції "Жмеринка" Південно-Західної залізниці вантажовідправником ПП "Мет-Ресурс" було відправлено вагон № 661197751 на станцію "Правда" Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ "Керамет".

На відправлення вагону, відправник надав станції навантаження "Жмеринка" Південно-Західної залізниці заповнені накладні, в графі 4 представником відправника зазначено одержувача ТОВ "Керамет", вул. Деревлянська, 8, м. Київ, 04119.

05.05.2020, по прибутті на станцію призначення "Правда" Придніпровської залізниці, було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладних не відповідає адресі ТОВ "Керамет".

Того ж дня, станцією призначення на станцію відправлення направлено телеграму № HP 5 від 05.05.2020 про уточнення реквізитів у накладній, на яку 06.05.2020 надійшла телеграма-відповідь № HP 170 від 06.05.2020 щодо виправлення реквізитів у накладній.

На підставі листа ПП "Мет-ресурс" № 605 від 06.05.2020 року та телеграми-відповіді станції "Жмеринка" Південно-Західної залізниці № HP 170 від 06.05.2020 року у накладній № 34599183 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: 49041, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М.

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми № 1258 від 05.05.2020.

Наведене, на думку позивача, стало підставою для стягнення з відповідача штрафу у п`ятикратному розмірі від провізної плати (102 540 грн.), який підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Відповідач, в свою чергу, зазначає, що позивач у позові використовує саме формальний підхід до тлумачення терміну "помилка в адресі вантажоотримувача" та станцією призначення вантажу була станція "Правда" Придніпровської залізниці, яка була правильно зазначена в залізничній накладній та вантаж доставлений саме на вказану станцію.

При цьому, вказує на те, що між ПП "Мет-Ресурс" та ТОВ "Балкер" укладено договір про надання послуг №02/03-У від 02.03.2020, згідно якого ПП "Мет-Ресурс" надає ТОВ "Балкер" послуги з підготовки брухту і відходів чорних металів до транспортування залізничним транспортом та організовує його відвантаження (п.1.1 Договору). Вартість наданих послуг складає 5000 грн. за один вагон (п.4.1 Договору).

Також, зважаючи на складний фінансовий стан, відповідач просив суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу зі 102 540 грн. до розміру вартості наданих послуг ПП "Мет-Ресурс" - 5000 грн., оскільки умислу порушувати вимоги Правил оформлення перевізних документів та норм Статуту залізниць України в нього не було, на дату складання спірної залізничної накладної інформацією стосовно зміни юридичної адреси ТОВ "Балкер" відповідач не володів, а невірне зазначення одержувача вантажу не завдало жодних збитків позивачу.

У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із приписами статті 306 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина 5 статті 307 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Відповідно до п. 2.1. Правил відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил згідно із яким графа 4 "Одержувач" відправником заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник". У графі 1 "Відправник" вказуються наступні відомості: найменування (прізвище, ім`я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.

Згідно із п. 2.3. Правил у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту, визначено, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

У даному випадку заявлена до стягнення сума штрафної санкції не є договірною, а випливає із вищезнаначених положень Статуту залізниць України.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Судами встановлено, що згідно накладної № 34599183, правильність внесених до неї відомостей, в тому числі відомостей щодо одержувача вантажу адреси вантажоотримувача, підтверджено представником відправника (відповідача) Шкуратовим Олександром Анатолійовичем .

В свою чергу, 05.05.2020 року по прибутті на станцію призначення "Правда" Придніпровської залізниці було виявлено, що зазначена адреса одержувача у накладних не відповідає адресі ТОВ "Керамет".

В подальшому, у накладній № 34599183 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 04119, м. Київ, вул. Деревлянська, 8 на 49041, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 28-М.

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми № 1258 від 05.05.2020 у відповідності до вимог визначених Правилами складання актів.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, у зв`язку із цим прийнятий місцевим судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності адреси вантажоотримувача, зазначеної у накладній.

При цьому, суд першої інстанції, вважаючи, що застосування штрафу у значному та неспівмірному розмірі з огляду на допущену технічну помилку у реквізитах вантажоодержувача, що не спричинило будь-яких негативних наслідків для позивача, помилково дійшов висновку про зменшення розміру штрафу на 80% у відповідності до ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що штраф відповідно до статті 118 Статуту стягується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

У постанові від 22.03.2018 у справі № 917/964/17 Верховний Суд зазначив, що при розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №914/2339/17, від 23.07.2018 у справі №905/2314/17, від 27.03.2020 у справі №917/500/19.

Враховуючи, що спірний штраф нарахований за порушення відповідачем порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці, апеляційний господарський суд вважає суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір штрафу.

В свою чергу посилання відповідача на скрутне матеріальне становище підприємства та відсутність жодного умислу порушувати вимоги Правил оформлення перевізних документів та норм Статуту залізниць України не підтверджено належними доказами та не є достатньою обставиною на зменшення розміру неустойки.

Відповідно до вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини даної справі та правову практику Верховного Суду, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для зменшення заявленого до стягнення штрафу. Вказане є передумовою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача - ПП "Мет-Ресурс".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2020р. у справі № 902/764/20 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Мет-Ресурс" (21022, Вінницька обл., місто Вінниця, проїзд Станіславського, будинок 7, офіс 34, код ЄДРПОУ 41483836) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Дмитра Яворницького, будинок 108, код ЄДРПОУ 40081237) 102 540 (сто дві тисячі п`ятсот сорок) грн. - штрафу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Мет-Ресурс" (21022, Вінницька обл., місто Вінниця, проїзд Станіславського, будинок 7, офіс 34, код ЄДРПОУ 41483836) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Дмитра Яворницького, будинок 108, код ЄДРПОУ 40081237) 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. - витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Господарському суду Вінницької області на виконання постанови видати накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Справу №902/764/20 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.