Рішення

від 16.12.2020 по справі 910/14579/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 м. КиївСправа № 910/14579/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТА ЗАПЧАСТИНА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР";

про: стягнення 11.628,46 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРБІТА ЗАПЧАСТИНА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" про стягнення 11.628,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки товару від 11.03.2020 № 150, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 11.628,46 грн., з яких: 9.943,00 грн. - основна заборгованість, 566,16 грн. - пеня, 994,30 грн. - штраф та 125,00 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 29.09.2020 № 910/14579/20 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

До господарського суду, в межах строку, надійшла заява позивача з якої вбачається, що позивачем усунуті недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі господарського суду від 29.09.2020 № 910/14579/20.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14579/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, в якому заперечує проти заявлених позивачем вимог та стверджує, що ним було здійснено часткову оплату боргу за видатковими накладними за якими було поставлено товар та надав контррозрахунок з урахуванням часткової оплати.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій позивач підтвердив, що відповідачем була здійснена оплата, проте вона є не частковою оплатою боргу за спірними накладними, а є оплатою за іншими видатковими накладними за якими була здійснена поставка товару, на які було виставлено відповідні рахунки.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ОРБІТА ЗАПЧАСТИНА" (позивач/постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" (відповідач/покупець), 11.03.2020 було укладено договір поставки № 150 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов`язався поставити і передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного Договору.

Предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, комплектуючі для транспортних засобів (надалі товар), найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в заявці відповідача, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв`язку, або електронної пошти (п. 1.2. Договору).

Підтвердження факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняттям відповідачем товару по видатковій накладній позивача, яка після підписання її обома сторонами сторонами має юридичну силу специфікації і є невід`ємною частиною вищевказаного Договору (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю товару, вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.

Ціни на товар встановлюються у гривні та фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію товару (п. 3.1. Договору).

Оплата товару покупцем здійснюється на умовах попередньої оплати товару на рахунок постачальника або за попередньої домовленості сторін, на умовах відстрочки платежу на строк вказаний у видатковій накладній, згідно з якою був поставлений товар. У випадку, якщо у видатковій накладній на товар не вказано кількість днів відстрочки платежу, строк оплати поставленого товару не може перевищувати 14-ти календарних днів з моменту поставки (п. 3.4. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору, моментом поставки вважається момент підписання уповноваженими представниками покупця видаткової накладної на товар.

Відповідно до п. 4.4. Договору, зобов`язання постачальника по поставці товару вважається виконаним з моменту передачі товару покупцю за видатковою накладною на товар.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 9.943, 00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: № 367 від 25.03.2020 на суму 1.510,00 грн., № 374 від 27.03.2020 на суму 1.455,00 грн., № 410 від 03.04.2020 на суму 2.328,00 грн., № 420 від 07.04.2020 на суму 4.650,00 грн.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем було поставлено йому товар, що підтверджено вищевказаними накладними, проте відповідач стверджує, що ним було частково сплачено борг за даними накладними, що підтверджено платіжними дорученнями, а саме, № 13375 від 19.03.2020 на суму 3.305,00 грн., та № 13393 від 20.03.2020 на суму 2.707,00 грн. Отже, відповідач вважає, що враховуючи його часткову оплату, що його борг перед позивачем становить 3.931,00 грн. В даному випадку розмір штрафних санкцій за розрахунками відповідача складає, 3% річних в сумі 125,00 грн., пеня в розмір 566,16 грн., та пеня в розмірі 10% в сумі 994,30 грн.

У відповіді на відзив позивач не заперечує надану відповідачем у відзиві інформацію, стосовно того, що відповідачем дійсно була здійснена оплата підтверджена платіжними дорученнями № 13375 від 19.03.2020 на суму 3.305,00 грн., в призначені платежу було вказано зг. рах. № 386 від 13.03.2020 та № 13393 від 20.03.2020 на суму 2.707,00 грн., в призначені платежу було вказано зг. рах. № 420 від 20.03.2020.

Проте позивач надає інформацію про те, що з моменту укладання Договору поставки № 150, покупцем було отримано товар згідно наступних накладних, видаткова накладна № 317 від 16.03.2020 на суму 3.305,00 грн. (рахунок на оплату № 385 від 13.03.2020) - згідно платіжного доручення № 13375 від 19.03.2020 на суму 3.305,00 грн. оплачений відповідачем, та видаткова накладна № 352 від 20.03.2020 на суму 2.707,00 грн. (рахунок на оплату № 420 від 20.03.2020) згідно платіжного доручення № 13393 від 20.03.2020 на суму 2.707,00 грн. оплачений відповідачем. Отже, відповідачем було здійснено не часткову оплату за спірними накладними, а оплату за іншими видатковими накдадними. Отже, доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, позивачем спростовано, доказів часткової або повної оплати за видатковими накладними № 367, № 374, № 410, № 420 (спірними накладними) відповідачем суду не надано.

У зв`язку з вищезазначеним, суд вважає доводи відповідача викладені у відзиві спростованими позивачем, тому відзив відповідача на позовну заяву судом до уваги не приймається.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача основної заборгованості в розмірі 9.943,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 9.943,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій, а саме, 566,16 грн. - пеня, 994,30 грн. - штраф та 125,00 грн. - 3 % річних.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення сум пені, штрафу та 3 % річних суд, дійшов висновку про обгрунтованість розрахунку та про задоволення повністю, а саме: 566,16 грн. - пеня, 994,30 грн. - штраф та 125,00 грн. - 3 % річних.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ -ВР" (Україна, 02125, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТАРОСІЛЬСЬКА, будинок 1, ідентифікаційний код: 38013854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОРБІТА ЗАПЧАСТИНА" (01013, м.Київ, Голосіївський район, ПРОВУЛОК ДЕРЕВООБРОБНИЙ, будинок 3, ідентифікаційний код: 40094433) основну заборгованість в сумі 9.943 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 00 коп.; пеню в розмірі 566 (п`ятсот шістдесят шість) грн. 16 коп.; штраф в розмірі 994 (дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 30 коп.; 3 % річних в сумі 125 (сто двадцять п`ять) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя С.В. Балац