Рішення

від 16.12.2020 по справі 910/14117/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2020Справа № 910/14117/20 Суддя Данилова М.В. розглянувши матеріали заяви б/н від 04.12.2020 року Про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця (адреса місцезнаходження: 32385, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця, вул. Миру, 4/1; адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 85, кв.40)

до Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Національної енергетичної компанії Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача, не з`явився;

від відповідача, Коваль О.С., адвокат;

від третьої особи, не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця (позивач) надійшла позовна заява б/н від 16.09.2020 року до Державного підприємства Гарантований покупець (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 21 539 800, 83 грн. за договором № 928/01 від 04.11.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором № 928/01 від 04.11.2019 року, зокрема, відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем за електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року у справі №910/14117/20 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства Державного підприємства Гарантований покупець (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця (адреса місцезнаходження: 32385, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Стара Ушиця, вул. Миру, 4/1; адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 85, кв.40, код ЄДРПОУ 41937117) суму заборгованості за електричну енергію у розмірі 20 646 248, 80 грн. (двадцять мільйонів шістсот сорок шість тисяч двісті сорок вісім гривень вісімдесят копійок) з ПДВ; суму пені у розмірі 281 663, 51 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча шістсот шістдесят три гривні п`ятдесят одна копійка); суму штрафів у розмірі 529 276, 24 грн. (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят шість гривень двадцять чотири копійки); суму відсотків за користування коштами (3 % річних) у розмірі 50971,80 грн. (п`ятдесят тисяч дев`ятсот сімдесят одна гривня вісімдесят копійок); суму інфляційних втрат у розмірі 31 640, 49 грн. (тридцять одна тисяча шістсот сорок гривень сорок дев`ять копійок), суму судового збору у розмірі 323 098, 00 грн.

07.12.2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця надійшла заява б/н від 04.12.2020 року Про розподіл судових витрат .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року було прийнято вказану заяву до розгляду та призначено судове засідання на 16.12.2020 року.

В судове засідання 16.12.2020 року з`явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення заяви, надав пояснення на заяву.

Представник заявника в судове зсідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове зсідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали заяви б/н від 04.12.2020 року Про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця зазначає таке.

З метою отримання професійної правничої допомоги під час розгляду справ за участю Позивача між Позивачем та адвокатом Яровим Ярославом Володимировичем ("Адвокат") укладено Договір про надання правової допомоги від 20 серпня 2020 року ("Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо:

Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокат за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в актах про надання послуг, що підписуються Сторонами.

Згідно з п.3.2 Договору розмір гонорару розраховується виходячи із загальних витрат часу Адвоката на надання правової допомоги за цим Договором і погодинної ставки Адвоката, що дорівнює 8400,00 грн. (без ПДВ) за одну годину.

У п. 3.3 Договору визначено, що оплата наданих послуг здійснюється протягом 90 (дев`яноста) днів із дня підписання Акту приймання наданих послуг (правової допомоги).

Згідно з актом приймання наданих послуг від 02 грудня 2020 року, Адвокат надав Позивачу професійну правничу допомогу в обсязі, зазначеному в акті, а саме Збір та аналіз доказів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, розрахунок штрафних санкцій і нарахувань, підготовка пакету документів для відправки відповідачу - 21 серпня 2020 року - 28 серпня 2020 року 19 годин, Підготовка відповіді на відзив ДП "Гарантований покупець", пояснень та клопотань 12 жовтня - 16 жовтня 2020 року 9 годин 30 хвилин; Участь у судовому засіданні в рамках підготовчого провадження 04 листопада 2020 року 30 хвилин ; Участь у судовому засіданні в рамках підготовчого провадження 18 листопада 2020 року 20 хвилин, Участь у судовому засіданні в рамках основного провадження 02 грудня 2020 року 30 хвилин. Загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 250 600, 00 грн.

Адвокат здійснював представництво Позивача на підставі довіреності, оригінал якої доданий до позовної заяви та наявний у матеріалах справи.

Відповідач в свою чергу проти задоволення заяви заперечував з огляду на те, що заявником не надано документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також вважає суму значно завищеною.

Суд вважає, за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2-5 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи зі змісту статей 3 , 11 , 15 ГПК України , питання співмірності заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими , а їх розмір обґрунтованим.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат , пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини 5 цього ст. 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до п. 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. у справі № 23-рп/2009 Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати .

Відповідно до п. 26 Постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 року у справі №902/844/18 склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Правову позицію щодо застосування положень статей 126 , 129 ГПК України Верховний Суд, висловив, зокрема, у постановах від 03.05.2019 у справі № 910/10911/18, від 14.05.2019 у справі № 922/576/18, від 29.05.2019 у справі № 910/10483/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 25.06.2019 № 916/1340/18.

Отже, дослідивши матеріали справи та вислухавши представника відповідача, суд дійшов до висновку про те, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідач не надав доказів оплати своїх послуг, тобто суд не встановив, що витрати на професійну допомогу є фактично понесеними і як наслідок повинні бути стягнуті з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, суд дослідивши всі докази, розглянувши всі матеріали справи, суд вважає вказані витрати недоведеними, такими, що не є фактично понесеними, а тому вони не підлягають відшкодуванню відповідачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 221, 224, 129, 126, 129 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. В заяві б/н від 04.12.2020 року Про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фотуре Стара Ушиця відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 16.12.2020 року.

Суддя М.В. Данилова