Рішення від 08.12.2020 по справі 910/4661/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/4661/20 За первісним позовом Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни, м. Київ

про зобов`язання вчинити дії, -

За зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни, м. Київ

про стягнення 352 178, 22 грн та зобов`язання вчинити дії, -

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Коваленко С.П. (адвокат за ордером серія КВ №35739 від 05.02.2020);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Шевченко Л.П. (особисто);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Ландишева С.М. (адвокат за ордером серія КС №700867 від 02.06.2020).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.04.2020 року до суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни (позивач) до Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни (відповідач) про зобов`язання відповідача прийняти від позивача нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 208 кв.м. за Договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) цього приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний Договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року розірвано 05.03.2020 року, проте відповідач не здійснює дій щодо прийняття орендованого приміщення з оренди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями встановлено, що справу №910/4661/20 передано судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.06.2020 року. Окрім того, запропоновано відповідачу у строк до п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву.

12.05.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що лист позивача про розірвання договору до відповідача, як орендодавця, не надходив, а тому обов`язок щодо прийняття приміщення від орендаря не виник, оскільки Договір оренди був чинним на дату звернення позивача до суду. Відповідач звернув увагу суду на те, що ключі від приміщення знаходяться у орендаря, наявна заборгованість зі сплати орендної плати, фактичний стан приміщення орендодавцю не відомий, що виключає можливість підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення зі сторони орендодавця. Окрім того, у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати орендної плати на підставі підпункту д пункту 10.2 Договору оренди орендодавець листом від 13.04.2020 повідомив орендаря про розірвання договору з 14.04.2020 року та запропонував останньому повернути приміщення у порядку, що визначений пунктами 3.2., 3.3., 3.5. договору, що позивачем здійснено не було.

12.05.2020 року відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни повернути Фізичній особі-підприємцю Шевченко Лідії Петрівні нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м. за Договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року за актом приймання-передачі та про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни суми орендних платежів з урахуванням штрафних та фінансових санкцій в розмірі 279 546,00 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що у відповідача за зустрічним позовом наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг, у зв`язку з чим йому було нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню. Вимога про повернення приміщення обґрунтована тим, що дія Договору припинилась з 14.04.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни до Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни про стягнення 279 546,00 грн та зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом по справі №910/4661/20.

03.06.2020 року позивачем за первісним позовом подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що порядок припинення дії договору сторонами передбачено в п.10.2. договору, яким визначено право орендаря на одностороннє розірвання для чого достатньо лише факту направлення листа про таке розірвання. Окрім того, позивачем за первісним позовом зазначено, що сам лише факт звернення до суду з первісними позовними вимогами спростовує твердження відповідача за первісним позовом, що орендар ухиляється від повернення орендодавцю приміщення.

11.06.2020 року від відповідача за зустрічним позовом до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що дія договору припинилась 05.03.2020 року, а тому визнає зустрічні позовні вимоги на суму 42 688,80 грн, оскільки орендна плата за останній місяць оренди була отримана орендодавцем до підписання договору, що зазначено в п. 2.3. цього договору. За інший період, тобто після 05.03.2020 нарахування орендної плати є необґрунтованим, оскільки приміщення було звільнене ще в лютому 2020 року, та у зв`язку з карантином підприємницька діяльність відповідача за зустрічним позовом була зупинена. Окрім того, ФО-П Ізотовою М.А. визнано обґрунтованою зустрічну вимогу про стягнення суми пені в розмірі 752,30 грн та суми 3% річних в розмірі 188,95 грн. З приводу повернення приміщення, то відповідачем за зустрічним позовом зазначено, що ФО-П Шевченко Л.П. двічі було відмовлено ФО-П Ізотовій М.А. в прийнятті з оренди приміщення.

11.06.2020 року відповідачем за первісним позовом подано до суду заперечення, в яких зазначено, окрім раніше викладеного, що дії орендаря були спрямовані на примушення орендодавця підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщень без огляду їх фактичного стану. Окрім того, 12 та 15 травня 2020 року у присутності ФО-П Ізотової М.А. було проведено фактичний візуальний огляд орендованих приміщень та виявлено пошкодження інженерних мереж, а саме системи водяного опалення та приточної вентиляції, які забезпечували приміщення обігрівом, що призвело до неможливості використання приміщення в опалювальний період.

15.06.2020 року позивачем за зустрічним позовом подано до суду заяву про часткову зміну предмету зустрічного позову, в якій заявлено вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни суми орендних платежів з урахуванням штрафних та фінансових санкцій в розмірі 279 546,00 грн та про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни фактично повернути Фізичній особі-підприємцю Шевченко Лідії Петрівні нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 208 кв.м. у стані придатному для використання в опалювальний період, за актом приймання-передачі.

В підготовчому засіданні 16.06.2020 судом було прийнято до розгляду заяву про часткову зміну предмету зустрічного позову та оголошено в справі перерву до 04.08.2020.

22.06.2020 року від позивача за зустрічним позовом до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначено, що орендар письмово не повідомила орендодавця про розірвання договору та про те, що має намір звільнити орендоване приміщення. Окрім того, як зазначено у відповіді, навіть якщо припустити, що останнім місяцем оренди був третій місяць, то 67 346,28 - 63 706,24 = 3 640,04 грн, до яких слід додати другий місяць оренди 64 033,13 грн, що загалом становить 67 673,17 грн. Також ФО-П Шевченко Л.П. зазначено, що по 14.05.2020 року орендоване приміщення перебуває у володінні та користуванні орендаря.

17.07.2020 року відповідачем за зустрічним позовом подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву (з урахуванням часткової зміни предмету зустрічного позову), якому, окрім раніше викладеного, зазначено, що нарахування орендної плати після 05.03.2020 року здійснюється безпідставно, а нарахування орендної плати з 12.03.2020 по 14.05.2020, в період дії карантину, є неможливим. Зустрічна вимога про повернення приміщення в придатному для використання в опалювальний сезон стані не відповідає ні умовам договору, ні вимогам чинного законодавства, оскільки актом приймання-передачі приміщення від 14.12.2019 року сторонами зафіксовано, що приміщення не підключене до мережі постачання опалення. Окрім того, ФО-П Ізотовою М.А. зазначено, що питання, яке ставилось перед експертом ФО-П Шевченко Л.П. (вартість відновлення приміщення та приведення його в попередній стан на дату договору про участь у ФФБ від 19.10.2010 року по відношенню до договору оренди від 12.02.2016, що взагалі не мають відношення до суті спору.

27.07.2020 року позивачем за зустрічним позовом подано до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (з урахуванням часткової зміни предмету зустрічного позову), в якому, окрім раніше викладеного, зазначено, що 16.07.2020 року на адресу орендаря було направлено лист від 14.07.2020 щодо неправомірності проведення орендарем та запрошеними нею особами обстеження приміщення без відома та за відсутності орендодавця, в той час. Коди дія Договору припинилась і орендар не мала права відвідувати приміщення не повідомивши про це орендодавця. З огляду на те, що пошкодження системи приточно-витяжної вентиляції орендарем не усунуто, завдана інженерним мережам системи приточно-витяжної вентиляції шкода не відшкодована, орендна плата, комунальні платежі та витрати на проведення експертного дослідження не оплачені у орендодавця відсутні підстави для прийняття приміщення у пошкодженому стані. ФО-П Шевченко зазначила, що орендар систематично та постійно відвідувала орендоване приміщення до кінця червня 2020 року та запрошувала в нього інших осіб, що підтверджує факт користування орендованим приміщенням.

31.07.2020 року позивачем за зустрічним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останнім збільшено суму заявлену до стягнення до 352 178,21 грн.

В підготовчому засіданні 04.08.2020 судом було прийнято до розгляду заяву відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) про збільшення розміру зустрічних позовних вимог в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, відповідно до якої останній просить стягнути з позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) заборгованість в розмірі 352 178, 22 грн, про що оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та оголошено перерву до 20.10.2020.

01.09.2020 року відповідачем за зустрічним позовом подано до суду відзив на збільшення зустрічних позовних вимог, в якому зазначено, що стягнення орендної плати по 14.06.2020 року, після того, коли договір припинив свою дію і орендодавець звільнив орендоване приміщення є необґрунтованим. Окрім того, до відзиву надано лист, в якому зазначено, що власник спірного нежитлового приміщення відмовилась від централізованого постачання теплової енергії.

08.09.2020 року від позивача за зустрічним позовом до суду надійшла відповідь на відзив на збільшення зустрічних позовних вимог, в якій вказано, що ФО-П Ізотова М.А., відвідуючи приміщення, поводилась як орендар, який має право користуватися орендованим приміщенням але при цьому відмовляється сплачувати за таке користування приміщенням орендну плату. Окрім того, ФО-П Ізотова М.А. безперервно орендувала приміщення з 12.02.2016 року.

20.10.2020 року відповідачем за зустрічним позовом подано до суду заперечення на відповідь на відзив на збільшення зустрічних позовних вимог, в яких вказано, що обґрунтованих фактів користування ФО-П Ізотова М.А. приміщення у період з 15.05.2020 року по 14.06.2020 року за його цільовим призначенням згідно предмету договору позивачем до суду не надано. Відповідач за зустрічним позовом звертає увагу суду на те, що предмет зустрічного позову закінчується в дату 14.06.2020 року, до якої не можуть бути застосовані норми постанови КМУ від 15.07.2020 року, оскільки закон не має зворотної сили в часі.

В засіданні 20.10.2020 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2020 року.

В судовому засіданні 08.12.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2019 року між Фізичною особою-підприємцем Шевченко Лідією Петрівною (надалі також - орендодавець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Фізичною особою-підприємцем Ізотовою Марією Андрієвною (надалі також - орендар, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) було укладено Договір оренди нерухомого майна (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 208 кв.м. (далі - приміщення).

Відповідно до п. 1.2. Договору приміщення загальною площею 208 кв.м. належить орендодавцю на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 21.11.2012 року, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва.

Приміщення передається в оренду з метою використання орендарем для здійснення власної господарської діяльності та розміщення його офісу. (п. 1.3. Договору).

Строк оренди приміщення за цим Договором триває до 14 грудня 2020 року (включно), починаючи з дати укладення Договору. (п. 1.4. Договору).

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що орендна плата становить 13 доларів США за 1 кв.м. приміщення, що станом на день підписання цього Договору за офіційним курсом НБУ (23,56 грн) складає 63 706,24 грн із розрахунку - 13 доларів США х 208 кв.м. х 23,56 грн. При цьому, орендна плата за наступні місяці складається з орендної ставки за користування 1 м.кв. приміщення, помноженої на площу приміщення, визначену сторонами в п. 1.1. та помножену на коефіцієнт зміни курсу долара США відносно національної валюти України на день виставлення рахунку порівняно з днем укладення Договору, але у межах зростання/спадання курсу долара США до національної валюти не більше ніж на 20%. На дату укладення Договору обмінний курс долара США за курсом НБУ становить 23,56 грн за 1 долар США. Таким чином, еквівалент орендної ставки за користування 1 м. кв. приміщення на дату укладення Договору становить 306,28 грн, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на день укладення Договору, відповідає 13 доларів США.

Орендодавець підтверджує, що орендна плата за перший місяць (14 грудня 2019 року - 14 січня 2020 року) та за останній місяць дії Договору ним отримана від орендаря до підписання цього Договору та орендодавець немає фінансових претензій до орендаря. (п. 2.3. Договору).

Орендодавець виставляє орендарю рахунок на оплату оренди приміщення за місяць 1 числа поточного місяця. При цьому, сторони домовилися, що вартість оренди приміщення за місяць 1 числа поточного місяця. При цьому, сторони домовилися, що вартість оренди, що вказується у рахунку за місяць збільшується або зменшується на суму різниці вартості оренди в гривневому еквіваленті, що визначена у п. 2.2.1. цього Договору та вартості оренди, що розрахована орендодавцем за формулами, що зазначені у п. 2.2.1. цього Договору із застосуванням офіційного курсу НБУ станом на 1 число місяця. За домовленістю сторін виставлена у рахунку сума обмежується і не може бути більше або менше ніж на 20% від вартості оренди в гривневому еквіваленті, що визначена у п. 2.2.1. цього Договору. (п. 2.4. Договору).

Орендна плата вноситься щомісячно до 14 числа календарного місяця за поточний місяць оренди. (п. 2.5. Договору).

Передача в оренду і повернення приміщення здійснюється за актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін (за наявності). В Актах прийому-передачі сторони фіксують стан приміщення та зазначають інші необхідні відомості про приміщення. (п 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. датами фактичного прийняття приміщення в оренду орендарем і повернення його орендодавцю вважаються дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі.

Згідно з нормою п. 3.5. Договору орендар зобов`язаний повернути приміщення орендодавцю, а орендодавець прийняти його протягом 10 робочих днів з моменту закінчення строку оренди приміщення або припинення (розірвання/визнання недійсним) цього Договору на підставі Акту прийому-передачі (повернення) приміщення.

Пунктом 5.1.3. Договору сторонами передбачено обов`язок орендодавця прийняти приміщення від орендаря по закінченню строку оренди або припинення (розірвання/визнання недійсним) цього Договору в строк та порядку, визначеному цим Договором.

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. (п. 10.1. Договору).

Дія цього Договору припиняється в разі: а) закінчення терміну, на який він був укладений; б) викупу приміщення орендарем; в) загибелі (знищенні) приміщення або приходу його в непридатність для використання згідно умов цього Договору; г) сторони дійшли згоди, що орендар має право за власною ініціативою, в односторонньому порядку, в будь-яких випадках достроково розірвати (відмовитися) цей Договір та звільнити приміщення, письмово повідомивши про це орендодавця не пізніше, ніж за 60 календарних днів до дати розірвання (відмови) цього Договору. В цьому випадку цей Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендаря про розірвання (припинення) цього Договору; д) сторони дійшли згоди, що орендодавець має право за власною ініціативою в односторонньому порядку, достроково розірвати (припинити) цей Договір у випадку не оплати орендарем вартості оренди або комунальних платежів більше ніж за 2 місяці. В цьому випадку цей Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендодавця про розірвання (припинення) цього Договору. Сторони дійшли згоди, що орендодавець має право за власною ініціативою в односторонньому порядку, у випадку не оплати орендарем вартості оренди або комунальних платежів більше ніж за 60 календарних днів заборонити користуватися орендованим приміщенням, в тому числі шляхом встановлення металевих ролетів, металевих грат та виставлення охорони. Цей перелік є вичерпним. (п. 10.2. Договору).

В подальшому відповідно до Акту прийому-передачі приміщення від 14.12.2019 року до Договору оренди нерухомого майна від 14 грудня 2019 року (надалі також - Акт прийому-передачі) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: АДРЕСА_1, загальною площею - 208 кв.м.

Пунктами 2-7 Акту прийому-передачі сторони встановили, що приміщення передані орендарю у стані придатному для використання орендарем для здійснення власної господарської діяльності та розміщення офісу. Стан приміщення - задовільний, явних та очевидних ознак недоліків не містить, повністю відповідає призначенню та умовам Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами. Приміщення підключено до мереж постачання електроенергії, води. У приміщенні знаходиться обладнання, що належить орендарю: санітарні вузли - 2 шт, умивальники - 3 шт, душові кабіни - 3 шт, кондиціонери (конвектори) - 3 шт. Стіни приміщення пофарбовані, на підлозі плитка, ковролін, ламінат, на стелі - освітлення та електрозводка мережі. Підписанням цього Акту орендар підтверджує, що у присутності орендодавця перевірив стан приміщення, придатність його для використання за призначенням, відповідність умовам Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами, належне функціонування та справність обладнання, інженерних мереж та комунікацій, що є у приміщенні.

03.01.2020 року орендарем було направлено на адресу орендодавця повідомлення, в якому зазначено про вимушене припинення співпраці у зв`язку із істотною зміною обставин в меті оренди приміщення та керуючись підпунктом г) пункту 10.2. Договору орендар повідомив про розірвання Договору з 05.03.2020 року.

10.03.2020 року позивачем за первісним позовом було направлено на адресу орендодавця лист від 05.03.2020 року, в якому викладено прохання прийняти нежилі приміщення з оренди, підписати та повернути один екземпляр акту приймання-передачі (повернення).

Звертаючись до суду із первісними позовними вимогами ФО-П Ізотова М.А. зазначає, що відповідач за первісним позовом відмовляється прийняти з оренди нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: АДРЕСА_1, загальною площею - 208 кв.м., що призвело до необхідності пред`явлення позовних вимог до ФО-П Шевченко Л.П.

Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог ФО-П Шевченко Л.П. подано до суду зустрічну позовну заяву із вимогами про стягнення із відповідача за зустрічним позовом заборгованості із орендних платежів, з врахуванням штрафних та фінансових санкцій, та зобов`язання фактично повернути нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 208 кв.м. у стані придатному для використання в опалювальний період, за актом приймання-передачі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

Звертаючи до суду з первісним позовом ФО-П Ізотова М.А. зазначає, що відповідач за первісним позовом ухиляється від прийняття з оренди приміщення, а зустрічний позов ФО-П Шевченко Л.П. обґрунтовано тим, що стан приміщення, яке орендар намагається повернути не придатне для використання у зимовий період, оскільки пошкоджене водяне опалення, пошкоджена приточна вентиляція і наявна заборгованість зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору на підставі Акту прийому-передачі орендодавець, як власник, передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: АДРЕСА_1, загальною площею - 208 кв.м.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до підпункту г) п. 10.2. Договору, його дія припиняється за ініціативи орендаря в односторонньому порядку у випадку письмового повідомлення про це орендодавця не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати розірвання (відмови) цього Договору і в цьому випадку цей Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендаря про розірвання (припинення) цього Договору.

Позивачем за первісним позовом було направлено на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення, в якому зазначено про вимушене припинення співпраці у зв`язку із істотною зміною обставин в меті оренди приміщення та керуючись підпунктом г) пункту 10.2. Договору орендар повідомив про розірвання Договору з 05.03.2020 року.

Вказане повідомлення за номером відправлення №0200244623068 було надіслане на адресу ФО-П Шевченко Л.П. 03.01.2020 року цінним листом.

Як зазначає відповідач за первісним позовом нею вказане повідомлення отримане не було, оскільки мобільний телефон отримувача був вказаний невірно, а саме був зазначений номер відправника замість номеру отримувача. Це свідчить, на думку відповідача за первісним позовом, про те, що відправник не бажав, щоб отримувачу було вручене поштове відправлення та зміст відправлення став відомий ФО-П Шевченко Л.П.

Як встановлено судом, конверт із вказаним повідомленням за номером відправлення 0200244623068 не був вручений орендодавцю, як отримувачу, та повернутий орендарю, як відправнику, за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 21 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 5 березня 2009 року (надалі - Правила) адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

Відповідно до наявної в матеріалах справи накладної №0200244623068 в графі одержувач із позначкою конт. особа Шевченко Л.П. зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який згідно даних зазначених в первісній позовній заяві належить ФО-П Ізотовій М.А., при цьому адреса отримувача ФО-П Шевченко Л.П. зазначена вірно.

Заява орендодавця про припинення Договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої вказівки в Договорі, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

В той же час, повідомлення орендодавцем орендаря про припинення Договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим, чи способів такого повідомлення.

В той же час, у Договорі, зокрема у підпункті г) пункту 10.2., сторони не передбачили коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення Договору, оскільки вказане положення не містить чіткого визначення того це має бути фактичне повідомлення, чи лише факт направлення такого повідомлення засобами поштового зв`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.

Отже, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду №910/719/19 від 19.05.2020 року.

Таким чином, враховуючи зазначене, судом повинен бути встановлений факт добросовісного направлення орендарем орендодавцю повідомлення про закінчення строку дії Договору.

Однак, як зазначалось вище, відповідно до наявної в матеріалах справи накладної №0200244623068 в графі одержувач із позначкою конт. особа Шевченко Л.П. зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який згідно даних зазначених в первісній позовній заяві належить ФО-П Ізотовій М.А.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа №33-Л-4485-2 від 12.05.2020 наданого АТ Укрпошта на запит №13-04/20-3 від 13.04.2020 року адвоката Ландишевої С.М., під час подання для пересилання відправлення Укрпошта Експрес №0200244623068 на ім`я Шевченко Лідії Петрівни відправником було зазначено номер телефона адресата НОМЕР_1 . Перевірка працівником Укрпошти достовірності інформації про одержувач, зокрема, його номеру мобільного телефону не передбачена нормативними документами Укрпошти. За зазначення достовірної інформації про одержувача несе відповідальність відправник. За повідомлення Київської міської дирекції, відправлення Укрпошта Експрес №02002244623068 від 03.01.2020 року на ім`я Шевченко Лідії Петрівни ( АДРЕСА_2 ) надійшло повідомлення до відділення поштового зв`язку №53 м. Київ (надалі - ВПЗ), 08.01.2020 року. СМС-повідомлення про надходження даного відправлення направлені на вказаний номер телефону 08.01.2020 року та повторно 05.02.2020 року. Оскільки за отриманням відправлення до ВПЗ №53 м. Київ ніхто не звернувся, його повернуто відправнику.

Отже, факт зазначення відправником невірного номеру телефону отримувача призвів до неможливості отримання ФО-П Шевченко Л.П. повідомлення про припинення дії Договору від 03.01.2020 року, що свідчить про можливе свідоме чи помилкове допущення відправником зазначення невірних контактних даних отримувача, що в свою чергу, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду №910/719/19 від 19.05.2020 року, виключає факт наявності ознак здійснення орендарем добросовісних і розумних дій з повідомлення орендодавця про припинення договірних відносин із 05.03.2020 року (дати зазначеної ФО-П Ізотовою М.А.).

У контексті наведеного, зважаючи на встановлені обставини, відсутні підстави для застосування до даних правовідносин положень підпункту г) п. 10.2. Договору, що в свою чергу виключає обставину припинення дії Договору з 05.03.2020 року.

При цьому, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що ним, на адресу ФО-П Ізотової М.А. було направлено лист від 13.04.2020 року про розірвання Договору, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати орендної плати, з 14.04.2020 року. (Вказаний лист за номером відправлення 0318622065061 було вручено отримувачу 28.04.2020 року). Отже, на думку ФО-П Шевченко Л.П., Договір припинив свою дію з 14.04.2020 року.

ФО-П Ізотова М.А. у своєму відзиві на зустрічну позовну заяву від 10.06.2020 року визнає наявність заборгованості за Договором за період з 15.01.2020 року по 04.02.2020 року на суму 42 688,80 грн.

При цьому, жодною із сторін до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження здійснення орендарем платежів зі сплати оренди за весь період часу дії Договору, за винятком наявної в п. 2.3. Договору примітки, що орендодавець підтверджує, що орендна плата за перший місяць (14 грудня 2019 року - 14 січня 2020 року) та за останній місяць дії Договору ним отримана від орендаря до підписання цього Договору та орендодавець немає фінансових претензій до орендаря.

Таким чином, сплат орендних сум за період перебування орендодавця в приміщенні за Договором здійснено не було, що дає змогу дійти висновку про існування заборгованості ФО-П Ізотової М.А. перед ФО-П Шевченко Л.П.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 2.3. Договору позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) сплачено орендні платежі за перший та останній місяць оренди.

Першим місяцем оренди, враховуючи дату укладення Договору, є з 14.12.2019 року по 14.01.2020 року, отже цей місяць, згідно зазначеної вище норми Договору оплачений орендарем.

В подальшому, з 15.01.2020 року ФО-П Шевченко Л.П., як орендодавцем, були нараховані ФО-П Ізотовій М.А., як орендарю, орендні платежі згідно наступних рахунків:

- №01 від 08.01.2020 року на суму 64 033,13 грн (оренда з 15.01.2020 року по 14.02.2020 року);

- №02 від 01.02.2020 року на суму 67 346,28 грн (оренда з 15.02.2020 року по 14.03.2020 року);

- №03 від 01.03.2020 року на суму 66 390,58 грн (оренда з 15.03.2020 року по 14.04.2020 року);

- №04 від 01.04.2020 року на суму 74 546,04 грн (оренда з 15.04.2020 року по 14.05.2020 року).

Однак, як встановлено судом, що не заперечено сторонами, вказані рахунки ФО-П Ізотовою М.А. оплачені не були, враховуючи встановлену судом вище обставину того, що дія Договору не припинилась з 05.03.2020 року.

Листом від 13.04.2020 року, орендодавець повідомила орендаря про те, що у зв`язку з несплатою орендних платежів, ФО-П Шевченко Л.П. користується своїм правом на одностороннє розірвання Договору, а тому дія Договору припиняється з 14.04.2020 року.

Обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату щомісяця до 14-го числа календарного місяця за поточний місяць оренди встановлено в пункті 2.5. Договору.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В той же час, сторонами в підпункті д) пункту 10.2. Договору погоджено, що орендодавець має право за власною ініціативою в односторонньому порядку, достроково розірвати (припинити) цей Договір у випадку не оплати орендарем вартості оренди або комунальних платежів більше ніж за 2 місяці. В цьому випадку цей Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, вказаної в письмовому повідомленні орендодавця про розірвання (припинення) цього Договору.

При цьому порушення орендарем умов Договору щодо несплати протягом визначеного Договором строку платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні Договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування приміщенням, тобто систематичне порушення Договору, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, враховуючи встановлене судом не проведення орендарем сплат орендних платежів, застосування підпункту д) пункту 10.2. Договору орендодавцем здійснене відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) правомірно.

А тому, керуючись зазначеними положеннями Договору, суд зазначає, що дія Договору припинилась 14.04.2020 року (дата визначена орендодавцем), у зв`язку із не оплатою орендарем вартості оренди більше ніж за 2 місяці.

Отже, у зв`язку із закінчення дії Договору з 14.04.2020 року, з огляду на його одностороннє розірвання зі сторони орендодавця, у орендаря виникла заборгованість зі сплати орендних платежів по Договору за період з 15.01.2020 року по 14.04.2020 року.

В той же час, як зазначалось вище, пунктом 2.3. Договору сторонами визначено, що орендна плата за останній місяць оренди отримана орендодавцем до підписання Договору та орендодавець немає фінансових претензій до орендаря, а оскільки останнім місяцем оренди, з огляду на розірвання Договору з 14.04.2020 року, є договірний місяць з 15.03.2020 по 14.04.2020 року, тому відповідно він є оплаченим, з огляду на погоджені сторонами умови Договору.

Отже, виставлення орендодавцем орендарю рахунку №04 від 01.04.2020 року на суму 74 546,04 грн про оплату оренди з 15.04.2020 року по 14.05.2020 року є передчасним, з огляду на припинення дії Договору з 14.04.2020 року, а виставлення орендодавцем орендарю рахунку №04 від 01.04.2020 року на суму 74 546,04 грн про оплату оренди з 15.04.2020 року по 14.05.2020 року є неправомірним, з огляду на положення п. 2.3. Договору.

Таким чином, станом на момент розірвання Договору у ФО-П Ізотової М.А. перед ФО-П Шевченко Л.П. наявна заборгованості за Договором зі сплати орендних платежів по рахунку №01 від 08.01.2020 року на суму 64 033,13 грн та по рахунку №02 від 01.02.2020 року на суму 67 346,28 грн, що загалом становить 131 379,41 грн.

Застосування в даному випадку, як про те вказано позивачем за зустрічним позовом, перерахунку вартості орендної плати за останній місяць оренди у зв`язку зі зміною курсу долара відносно національної валюти України суперечить положенням п. 2.3. Договору, яким сторонами погоджено, що орендодавець немає фінансових претензій до орендаря в частині оплаченого останнього місяця оренди.

Враховуючи викладене, суд зазначає, про наявну у ФО-П Ізотової М.А. заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 15.01.2020 року по 14.03.2020 року на суму в розмірі 131 379,41 грн.

Необхідно також зазначити, що ФО-П Ізотова М.А. неодноразово в своїх поясненнях зазначала проте, що не перебуває в орендованих приміщеннях з 05.02.2020 року, надаючи при цьому до матеріалів справи наступні докази:

- акт за підписом Ізотової М.А. , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 02.04.2020 року, в якому зазначено, що з лютого 2020 року ФО-П Ізотова М.А. не здійснює свою господарську діяльність та не розміщує свій офіс в нежилих приміщеннях з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також те, що зазначене приміщення звільнене ФО-П Ізотовою М.А.;

- заява свідка ОСОБА_3 , яка працює у ФО-П Ізотової М.А. на посаді адміністратора в школі танців ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві зазначено, що починаючи з лютого 2020 року школа танців ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила адресу на АДРЕСА_3 . Також вказано, що з лютого 2020 року ФО-П Ізотова М.А. звільнила орендні приміщення, у зв`язку з чим не розміщує свій офіс в них;

- заява свідка ОСОБА_2 , яка працює у ФО-П Ізотової М.А. на посаді фітнес-тренера в школі танців ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві зазначено, що починаючи з лютого 2020 року школа танців ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила адресу на АДРЕСА_3 . Також вказано, що з лютого 2020 року ФО-П Ізотова М.А. звільнила орендні приміщення, у зв`язку з чим не розміщує свій офіс в них;

- акт наданих послуг №1 від 27.12.2019 року, відповідно до якого ФО-П Кирилюк Богдан Сергійович, як виконавець, надав ФО-П Ізотовій М.А., як замовнику, послуги з перевезення вантажу (меблі, кондиціонери, умивальники, робоче устаткування тощо) з об`єкту, що розташований у АДРЕСА_1 (школа танців ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- наказ від 11.03.2020 року за підписом ФО-П Ізотової М.А. про зупинення діяльності в школі танців ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом заборони приймання відвідувачів (клієнтів) з 12 березня 2020 року до закінчення дії карантину.

Враховуючи вказані докази суд вважає за необхідне зазначити, що обставина полишення ФО-П Ізотовою М.А. приміщення в період дії Договору, а саме з 14.12.2019 року до 14.04.2020 року, є правом останньої, проте не позбавляє її обов`язку зі сплати передбачених Договором орендних платежів.

Окрім того, акт наданих послуг №1 від 27.12.2019 року, не може бути прийнятий судом в якості доказу виїзду ФО-П Ізотової М.А. з орендних приміщень в лютому 2020 року, оскільки сам акт датований груднем 2019 року, що саме по собі суперечить факту виїзду орендаря із приміщень саме в лютому 2020 року.

В матеріалах справи наявний також виставлений орендодавцем орендарю рахунок зі сплати орендних платежів за період з 15.05.2020 року по 14.06.2020 року на суму 72 632,22 грн.

Виставлення вказаного рахунку позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що в травні та червні місяці ФО-П Ізотова М.А. відвідувала орендні приміщення, запрошуючи до нього третіх осіб, посилаючись при цьому на поданий відповідачем за зустрічним позовом звіт технічного обстеження нежилих приміщень від 16.06.2020 року, складений експертом Ананьєвим Є.О.

Проте, суд не погоджується із вказаною позицією позивача за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Як зазначає ФО-П Ізотова О.В., що підтверджує показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вона виїхала із нежилих приміщень з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена обставина також підтверджується ФО-П Шевченко Л.П., яка в наданих до матеріалів справи актах від 24.04.2020, 28.04.2020 року вказала, що ФО-П Ізотова М.А. до приміщень не прибувала, а вхідні двері зачинені.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що датою фактичного повернення приміщення орендодавцю вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі.

Проте, наявність між сторонами спору щодо стану приміщення призвело до неможливості підписання між сторонами акту прийому-передачі (повернення) приміщення.

В цей же час, обставина відмови орендодавця від прийняття з оренди приміщення по акту не може слугувати фактором наявності підстав для продовження здійснення нарахування орендарю за договором, який припинив свою дію, орендних платежів.

Окрім того, відповідно до умов п. 1.3. Договору приміщення передавалось ФО-П Ізотовій М.А. з метою здійснення нею господарської діяльності, а ФО-П Шевченко Л.П. вказує у своїх поясненнях про короткострокове відвідування приміщення ФО-П Ізотовою М.А. з метою складення технічного звіту стану цього приміщення, що в свою чергу виключає обставину використання ФО-П Ізотовою М.А. приміщення з передбаченою умовами Договору метою, як і виключає можливість здійснення подальшого нарахування останній сум орендних платежів поза межами строку дії Договору.

Враховуючи викладене, обґрунтованою та підтвердженою сумою заборгованості ФО-П Ізотової М.А. перед ФО-П Шевченко Л.П. є сума орендних платежів на суму в розмірі 131 379,41 грн.

Щодо нарахованої ФО-П Ізотовій М.А. суми пені в розмірі 4 470,10 грн, суми 3% річних в розмірі 1 446,29 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 1 313,57 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно з абзацом першим пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Окрім того, пунктом 7.2. Договору сторони передбачили що, за несвоєчасне здійснення розрахунків по орендній платі орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі облікової ставки НБУ (що діє на день прострочення), від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 5-го дня прострочення.

Здійснивши перерахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення відповідачем за зустрічним позовом сплати сум орендних платежів на суму 64 033,13 грн та 67 346,28 грн, що встановлено вище, та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що обґрунтованими сумами, які рахуються за ФО-П Ізотовою М.А. є сума пені в розмірі 3 369,01 грн, сума 3% річних в розмірі 1 034,99 грн та сума інфляційних втрат в розмірі 782,45 грн, нарахованими по двом вказаним періодам з дати виникнення заборгованості по 05.05.2020 року.

Щодо обставин перебування приміщення у непридатному для використання у зимовий період часу стані, суд зазначає наступне.

10.03.2020 року позивачем за первісним позовом було направлено на адресу орендодавця лист від 05.03.2020 року, в якому викладено прохання прийняти нежилі приміщення з оренди, підписати та повернути один екземпляр акту приймання-передачі (повернення).

У відповідь ФО-П Шевченко Л.П. листами від 11.03.2020 року, 23.03.2020 року, 02.04.2020 повідомляла про наявну заборгованість зі сплати орендних платежів січень-квітень 2020 року та необхідність її погашення.

Листом від 13.04.2020 року ФО-П Шевченко Л.П. вимагала ФО-П Ізотову М.А. фактично передати в її присутності нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), загальною площею 208 кв.м., за адресою їх місцезнаходження: АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі, в якому буде зафіксовано стан вказаних приміщень в запропоновані дати 24.04.2020 року о 14:00 чи 28.04.2020 року о 14:00.

Слід зазначити, що запропоновані орендодавцем дати були раніше від тієї, в яку орендар отримав лист від 13.04.2020 року, а саме, орендарем отримано лист 28.04.2020 року о 14:38, згідно даних АТ Укрпошта .

24.04.2020 року та 28.04.2020 року Шевченко Лідією Петрівною , ОСОБА_5 (майстер будівельних робіт ТОВ Сантехніка ЛТД і Ко ) та ОСОБА_6 (майстер будинку, член правління ОСББ Печерська панорама ) було складено акти, що орендар не з`явилась для повернення орендодавцю нежилих приміщень, вхідні двері до приміщень зачинені, орендар на дзвінки не відповідав.

Листом від 28.04.2020 року (лист направлено 28.04.2020 року за номером відправлення 0318622028921 та вручено отримувачу 29.04.2020 року) ФО-П Шевченко Л.П. повторно запропонувала ФО-П Ізотовій М.А. передати приміщення 12.05.2020 року о 14:00 чи 15.05.2020 року о 14:00.

Як зазначено ФО-П Ізотовою М.А., у відповіді на відзив від 28.05.2020 року, 12.05.2020 року о 14:00 сторони зустрілись разом у приміщенні, відповідачем за первісним позовом його було оглянуто, проте прийняти його за актом приймання-передачі ФО-П Шевченко Л.П. відмовилась. 15.05.2020 року о 14:00 годині ФО-П Шевченко Л.П. також оглядала приміщення за участю запрошених нею осіб, проте прийняти приміщення та підписати акт приймання-передачі знову відмовилась.

На підтвердження зазначеного, ФО-П Ізотовою М.А. надано до матеріалів справи Акт від 15.05.2020 року за її підписом та підписом адвоката Коваленко С.П., про те, що ФО-П Шевченко П.Л. відмовилась від прийняття у своє володіння приміщення з оренди.

ФО-П Шевченко Л.П. у своїх запереченнях від 11.06.2020 року зазначено, що 12 та 15 травня 2020 року у присутності ФО-П Ізотової М.А. було проведено фактичний візуальний огляд орендованих нею приміщень, за наслідками якого встановлено, що пошкоджено інженерні мережі, що є у приміщенні, які орендує позивач, а саме, систему водяного опалення та приточної вентиляції, які забезпечували приміщення обігрівом. Враховуючи, що приміщення є непридатним для використання в опалювальний період орендодавець звернулась до орендаря з вимогою усунути вказані пошкодження, у зв`язку з чим приміщення не було прийняте з оренди.

Листом від 19.05.2020 року ФО-П Шевченко Л.П. повідомила орендаря, що фактичне прийняття приміщення відкладено до складення висновку експерта та вирішення питання щодо відновлення системи водяного опалення та системи протично-витяжної вентиляції до робочого стану, в якому зазначені вище інженерні мережі перебували на дату прийняття приміщення в орендне користування.

24.05.2020 року ФО-П Ізотовою М.А. було направлено на адресу ФО-П Шевченко Л.П. лист від 23.05.2020 року, в якому пропонувала прибути до приміщення 29.05.2020 року о 13:00 для фактичного його повернення з оренди.

28.05.2020 року ФО-П Шевченко Л.П. складено лист в якому вона вимагала до 26.06.2020 року усунути пошкодження системи опалення та приточно-витяжної вентиляції та привести приміщення у стан придатний для використання в опалювальний період.

29.05.2020 року ФО-П Ізотовою М.А. було складено акт за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про те, що ФО-П Шевченко 29.05.2020 року о 13:00-13:40 не з`явилась для прийняття у своє володіння приміщення.

30.05.2020 року ФО-П Ізотовою М.А. складено лист адресований ФО-П Шевченко Л.П. (направлений 31.05.2020 року), в якому пропонувала 03.06.2020 року о 15:30 прибути до нежилих приміщень та фактично їх прийняти з оренди.

Також, 30.05.2020 року ФО-П Шевченко Л.П. складено лист адресований Ізотовій М.А. (направлений 30.05.2020 року), в якому запропоновано зустрітись 03.06.2020 року о 15:00 за адресою місцезнаходження приміщень.

03.06.2020 року ФО-П Ізотовою М.А. було складено акт за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про те, що ФО-П Шевченко 03.06.2020 року не з`явилась для прийняття у своє володіння приміщення.

Листом від 04.06.2020 року ФО-П Шевченко Л.П. повідомила, що у зв`язку з недосягненням згоди щодо усунення пошкоджень приміщення, прийняття його можливе лише після усунення виявлених пошкоджень, а саме відновлення до робочого стану системи опалення та приточно-витяжної вентиляції та після перевірки робочого стану цих систем за участі відповідних фахівців.

Отже, враховуючи вказане листування сторін, ФО-П Шевченко Л.П. відмовлено ФО-П Ізотовій М.А. в прийнятті приміщення з оренди у зв`язку з виявленням пошкоджень систем опалення та приточно-витяжної вентиляції.

В підтвердження зазначених обставин, ФО-П Шевченко Л.П. надано до матеріалів справи Акт огляду приміщення від 12.05.2020 року за підписом ОСОБА_5 (майстер будівельних робіт ТОВ Сантехніфка ЛТД і Ко ), ОСОБА_6 (майстер будинку, член правління ОСББ Печерська панорама ) та .ландишевої С.М. (адвокат). У вказаному акті зазначено, що в процесі В процесі проведення візуального огляду Приміщення було встановлено наступне: 1. Стан приміщення не функціональний в опалювальний сезон через переобладнання комунікаційних та інженерних мереж та їх пошкодження, та через проведене орендарем перепланування. Приміщення знаходиться в незадовільному стані. Потребує прибирання. В опалювальний сезон приміщення не придатне для використання через пошкодження системи опалення та системи приточної вентиляції. 2. У приміщенні зроблено перепланування, встановлено подіум (сцену), довжиною приблизно 23 м. висотою близько 50 см, встановлено одну гіпсокартонну перегородку. У Приміщенні наявні дзеркала - 16 великих та 13 маленьких. 3. Приміщення підключено до мереж постачання електроенергії, води. 4. У Приміщенні знаходиться обладнання: душові кабіни - 3 шт., наявні двері, душові шланги та змішувачі, піддони, на стінах кахель; санітарні вузли - 2 шт., наявні унітази, двері у кабінки, на стінах кахель; наявні вхідні двері з ручкою та замком: до душової кімнати - 1 шт. та до туалету - 1 шт; вікна в наявності, цілі, не розбиті; вхідні двері цілі, одна штука, не розбиті; наявні тканинні штори на вікнах та на стінах - 14 шт; меблі (барний куток з раковиною зі змішувачем) - 1 шт; наявний електрощиток з 20-ма автоматами та лічильником електроенергії; наявний пожежний шланг, лічильники гарячої та холодної води. 5. Інженерні мережі та комунікації, що є у Приміщенні, знаходяться у пошкодженому стані: система опалення - відсутні радіатори (13 шт. згідно з проектом), вузол підключення демонтовано, два вузли зашито. Чи є в наявності труби в підлозі - невідомо, оскільки зроблено перепланування - встановлено подіум (сцену), довжиною приблизно 23 м, вистою близько 50 см, під яким прокладені труби системи опалення, доступ до яких неможливий; система приточної вентиляції - відсутній вузол управління приточної машини, розташований під системою, відсутній воздуховод різного діаметру приблизно 12- 14 м, відсутній воздуховод витяжної вентиляції приблизно 4-5 м; зроблено перепланування електричної мережі, схему прокладення електропроводки.

В акті також зазначено, що Ізотова М.А. відмовилась від підписання цього акту.

Заперечуючи про зазначеної обставини ФО-П Ізотова М.А. вказала, що акт складався не в присутності Ізотової М.А. , а в інший час, про що свідчить друкований текст. Фактично під час спільного огляду приміщення акту не існувало.

В матеріалах справи наявний також Висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №14108/20-43/14109/20-44 від 03.06.2020 року, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лисак О.С. та Загорною В.В. на замовлення громадянки Шевченко Лідії Петрівни.

У висновку зазначено, що вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для приведення об`ємно-планувального рішення приміщення, систем вентиляції припливної і витяжної та системи водяного опалення в групі нежилих приміщень №739 на першому поверсі в житловому будинку по АДРЕСА_1 в попередній стан на дату укладення Договору №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2020 року (п. 3.3.) та Договору оренди нежитлового приміщення від 12.02.2016 року на момент дослідження становить 138 083,90 грн.

В противагу зазначеному висновку ФО-П Ізотовою М.А. до матеріалів справи надано Звіт технічного обстеження нежилих приміщень №1-8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 від 16.06.2020 року.

У вказаному звіті зазначено, що технічний стан приміщення задовільний, категорія технічного стану (2).

Окрім того, ФО-П Шевченко Л.П. до матеріалів справи надано наступні документи в підтвердження існування системи опалення в приміщенні:

- Акт приймання-передачі об`єкта інвестування від 28.03.2012 до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва №119/Щ2 від 19.10.2010, Додаткової угоди №1 від 21.03.2012 року до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва №119/Щ2, в якому зазначено, що на об`єкті інвестування (нежитлове приміщення №739 по АДРЕСА_1 ) виконані, зокрема, роботи із монтування системи теплопостачання. На момент підписання акта завершений будівництвом об`єкт облаштовано, зокрема, мережами теплопостачання;

- том 1 пояснювальної записки (основні креслення) по секції 2 перепланування офісу у вісях 1-4, л-т групи житлових будинків з об`єктами інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по АДРЕСА_4 , в якому зазначено про систему опалення та вентиляції;

- Договір №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2010 року підписаний між Шевченко Лідією Петрівною та Публічними акціонерним товариством Банк Таврика ;

- акт готовності об`єкта до експлуатації від 13.12.2010 року;

- заяву свідка ОСОБА_5 , який під час будівництва групи житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по АДРЕСА_4 , виконував обов`язки майстра будівельних робіт фірми Сантехнік ЛТД і Ко . В зазначеній заяві вказано, що в приміщення було змонтовано, зокрема системи опалення, теплопостачання припливних установок, а система водяного опалення та система приточно витяжної вентиляції пройшла відповідне випробування і була прийнята в експлуатацію;

- заяву свідка ОСОБА_7 , який під час будівництва групи житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по АДРЕСА_4 , виконував обов`язки головного інженера ТОВ Світ Побуту . В зазначеній заяві вказано, що в приміщення функціонувала система водяного;

- заяву свідка ОСОБА_8 , яка на час розробки проекту Групи житлових будинків з об`єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального та адміністративного призначення по АДРЕСА_1 , працювала головним архітектором у ТОВ Інститут сучасного проектування . У проект були включені розділи опалення та вентиляції;

- заяву свідка ОСОБА_9 , який займав посаду голови правління ПАТ Трест Південзавхідтрансбуд . У вказаній заяві зазначено, що у секції №2 групи приміщень №739 в нежилих приміщення №1-№8 функціонувала система водяного опалення в кількості 13 радіаторів і система приточно-витяжної вентиляції.

В противагу вказаним доказам ФО-П Ізотовою М.А. до матеріалів справи надано лист №03/08/2020 від 03.08.2020 за підписом голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерська панорама . У даному листі зазначено, що нежитлові приміщення будинку за адресою АДРЕСА_1 в кількості 39 одиниць, до яких належить і НП №739, відмовились від централізованого постачання теплової енергії ще за часів роботи ТОВ Світ побуту , а опалення в нежитлових приміщеннях здійснюється за допомогою електричних засобів обігріву.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що договірні правовідносини між сторонами існували з 2016 року.

Так, 12.02.2016 року між ФО-П Шевченко Л.П., як орендодавцем, та ФО-П Ізотовою М.А., як орендарем, укладено Договір оренди нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м. Строк дії Договору триває до 12.01.2019 року.

За актом прийому-передачі приміщення від 12.02.2016 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м., у стані, що відповідає умовам договору оренди. Стан приміщення - задовільний.

В подальшому, після закінчення строку дії Договір оренди нерухомого майна від 12.02.2016 року, між сторонами укладено Договір оренди нерухомого майна від 13.01.2019 року зі строком дії до 13.01.2020 року.

За актом прийому-передачі приміщення від 14.01.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м., у стані, що відповідає умовам договору оренди. Стан приміщення - задовільний.

Додатковою угодою №1 від 12.12.2019 року до Договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 року сторони домовились взаємно припинити дію Договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 року з 13.12.2019 року. Підписання угоди сторони підтвердили, що проведення усіх розрахунків за оренду, а оплата за останній місяць оренди сплачена орендарем при підписанні договору 71 895 грн буде повернута орендодавцем орендарю або буде зарахована в якості орендної плати за новим договором оренди цього приміщення.

За актом прийому-передачі (повернення) приміщення від 13.12.2019 року до Договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 року орендар повернув, а орендодавець прийняв від орендаря нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м. у стані, що відповідає умовам договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 року. Орендодавець підтвердив, що немає (не буде мати в майбутньому) претензій матеріального чи фінансового характеру до орендаря за Договором оренди нерухомого майна від 13.01.2019 року.

Надалі, між сторонами було укладено Договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року, на підставі якого за актом прийому-передачі приміщення від 14.12.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адреса: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м.

Суд відзначає, що у вказаному акті пунктами 2-7 сторонами встановлено, що приміщення передані орендарю у стані придатному для використання орендарем для здійснення власної господарської діяльності та розміщення офісу. Стан приміщення - задовільний, явних та очевидних ознак недоліків не містить, повністю відповідає призначенню та умовам Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами. Приміщення підключено до мереж постачання електроенергії, води. У приміщенні знаходиться обладнання, що належить орендарю: санітарні вузли - 2 шт, умивальники - 3 шт, душові кабіни - 3 шт, кондиціонери (конвектори) - 3 шт. Стіни приміщення пофарбовані, на підлозі плитка, ковролін, ламінат, на стелі - освітлення та електрозводка мережі. Підписанням цього Акту орендар підтверджує, що у присутності орендодавця перевірив стан приміщення, придатність його для використання за призначенням, відповідність умовам Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019, укладеного сторонами, належне функціонування та справність обладнання, інженерних мереж та комунікацій, що є у приміщенні.

Отже, станом на момент прийняття орендарем (передачу орендодавцем) в оренду приміщення, його стан був задовільний та придатний до використання, що не заперечується сторонами, з огляду на наведені вище докази.

В цей же час, ні Акт прийому-передачі приміщення від 14.12.2019 року, ні Акт прийому-передачі (повернення) приміщення від 13.12.2019 року, укладений до Договору оренди нерухомого майна від 13.01.2019 року, не містять вказівки про те, що приміщення обладнане системою водяного опалення та приточно-витяжної вентиляції, або те, що вказані системи перебувають у придатному (непридатному) до використання стані.

Однак, навіть враховуючи, що орендні правовідносини між сторонами тривають з 2016 року, на чому наголошує позивач за зустрічним позовом, ця обставина не підтверджує факту того, що в приміщенні була встановлена система водяного опалення.

Окрім того, укладення нового договору оренди від 14.12.2019 року, після прийняття з оренди приміщення за договором оренди від 13.01.2019 року, встановлює факт того, що стан приміщення був придатний до його використання, що сторонами засвідчено своїми підписами в актах.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що наданий до матеріалів справи висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №14108/20-43/14109/20-44 від 03.06.2020 року, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лисак О.С. та Загорною В.В., не може бути прийнятий в якості доказу підключення приміщення до водяного опалення та функціонування системи приточно-витяжної вентиляції, оскільки підставою складення цього висновку був Договір №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2020 року та Договір оренди нежитлового приміщення від 12.02.2016 року, які не входять в предмет доказування в межах даної справи, з огляду на те, що підставою розгляду даних правовідносин судом є Договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ФО-П Шевченко Л.П. не надано до матеріалів справи первинних доказів в підтвердження підключення системи опалення в приміщення та перебування системи приточно-витяжної вентиляції у робочому стані, а саме Договору про постачання теплової енергії у гарячій воді, виставлених теплопостачальною організацією платіжних документів про сплату за отримані послуги із теплопостачання за спірний період, акту виконаних робіт із встановлення системи приточно-витяжної вентиляції, тощо.

Враховуючи викладене, матеріали справи не знаходять свого підтвердження обставини підключення приміщення до системи опалення та перебування системи приточно-витяжної вентиляції, станом на момент укладення Договору оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року в робочому стані.

Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими, а тому обов`язком позивача відповідно до ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення його прав та інтересів відповідачами в справі.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто він повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В абзаці 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначено про те, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За змістом положень ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України, захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміні правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, зазначеною нормою визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Верховний Суд України у Аналізі практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України вказав наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст.16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст.16 ЦК України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Оскільки сторона позивача за первісним позовом бажає повернути приміщення з оренди, а сторона позивача за зустрічним позовом бажає прийняти приміщення з оренди, тому суд у вирішення первісних та зустрічних позовних вимог в цій частині повинен встановити сторону, яка ухиляється від покладених на неї Договором зобов`язань.

Здійснивши аналіз існуючих між сторонами орендних правовідносин судом встановлено ухилення орендодавця (позивача за первісним позовом) від прийняття з оренди приміщень, з огляду на наявність, на його думку, обставин пошкодження орендарем систем опалення та вентиляції, які в судовому порядку матеріалами справи не підтверджені.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права про яке зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі N 924/831/17, від 28.11.2019 у справі N 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі N 906/775/17, від 25.06.2020 у справі N 924/233/18).

Тобто при ухваленні рішення суд має з`ясовувати яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищевказане, особа, звертаючись з позовом до суду, має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

В даному випадку, з огляду на відмову власника приміщення (орендодавця) від прийняття з оренди нежитлових приміщень, з урахування встановленої судом обставини наявності підстав для вчинення дій з прийняття (передачі) приміщення з оренди, доцільним є зобов`язання орендодавця вчинити дії з прийняття від орендаря нежилих приміщень шляхом підписання відповідного акту, оскільки зобов`язання фактично повернути нежилі приміщення орендодавцю у стані придатному для використання в опалювальний період не знаходить свого відображення в матеріалах справи, з огляду на встановлені вище обставини та згоду орендаря повернути приміщення з оренди.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу первісних і зустрічних позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого первісного позову та часткову обґрунтованість зустрічного позову, відтак вимога за первісним позовом про зобов`язання ФО-П Шевченко Л.П. прийняти від ФО-П Ізотової М.А. нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м. за Договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) цього приміщення підлягає задоволенню, зустрічна позовна заява підлягає задоволенню в частині стягнення з ФО-П Ізотової М.А. суми основної заборгованості в розмірі 131 379,41 грн, суми пені в розмірі 3 369,01 грн, суми 3% річних в розмірі 1 034,99 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 782,45 грн.

Позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) також заявлено до стягнення з ФО-П Ізотової М.А. понесених судових витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи в сумі 15 690,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження понесення витрат пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи ФО-П Шевченко Л.П. надано до матеріалів справи рахунок №1071 від 01.06.2020 року на суму 15 690,24 грн та квитанцію №0.0.1723444197.1 від 01.06.2020 року про сплату 15 690,24 грн.

Проте, суд відзначає, що такий доказ, як висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №14108/20-43/14109/20-44 від 03.06.2020 року, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лисак О.С. та Загорною В.В., не прийнятий в якості доказу в справі, оскільки підставою складення цього висновку був Договір №119/Щ2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 19.10.2020 року та Договір оренди нежитлового приміщення від 12.02.2016 року, які не входять в предмет доказування в межах даної справи, з огляду на те, що підставою розгляду даних правовідносин судом є Договір оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року.

З огляду на викладене понесені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи в сумі 15 690,00 грн розподіленню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подачу первісного позову, в розмірі 2 102,00 грн, покладаються на відповідача за первісним позовом в повному обсязі, а витрати зі сплати судового збору за подачу зустрічного позову, в розмірі 2 048,49 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Шевченко Лідію Петрівну (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) прийняти від Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 ) нежилі приміщення з №1 по №8 (групи приміщень №739), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 208 кв.м. за Договором оренди нерухомого майна від 14.12.2019 року шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) цього приміщення.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 ) суму судового збору в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ізотової Марії Андріївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 ) на користь Фізичної особи-підприємця Шевченко Лідії Петрівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) суму основної заборгованості в розмірі 131 379,41 грн (сто тридцять одна тисяча триста сімдесят дев`ять гривень 41 копійка), суму пені в розмірі 3 369,01 грн (три тисячі триста шістдесят дев`ять гривень 01 копійка), суму 3% річних в розмірі 1 034,99 грн (одна тисяча тридцять чотири гривни 99 копійок), суму інфляційних втрат в розмірі 782,45 грн (сімсот вісімдесят дві гривни 45 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 048,49 грн (дві тисячі сорок вісім гривень 49 копійок).

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

7. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.12.2020 року.

Суддя С.М. Морозов