Ухвала

від 17.12.2020 по справі 915/1526/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

17 грудня 2020 року Справа № 915/1526/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву б/н від 14.12.2020 року Фермерського господарства «ВАНІС» про забезпечення

позову: Фермерського господарства «ВАНІС» ,

57232, Миколаївська область, Вітовський район, смт Первомайське; код ЄДРПОУ 20864043

представник позивача: адвокат Сафронов Ю.І., 54003, м. Миколаїв, вул. 6 Слобідська, 12/1

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34; код ЄДРПОУ 39825404

про:

- скасування наказу;

- визнання права постійного користування на земельні ділянки

15.12.2020 року Фермерське господарство «ВАНІС» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 14.12.2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якому просить:

- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.12.2017 року №14-15807/14-17-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» ;

- визнати за Фермерським господарством «ВАНІС» (57232, Миколаївська обл., Вітовський район, смт. Первомайське, ідентифікаційний код - 20864043) право постійного користування з 1994 року на земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 9,2003 га, кадастровий номер - 48233355700:02:000:0630 та площею 6,6 га, які розташовані на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 року за №9 були надані ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

В обгрунтування позовних вимог позивач зокрема зазначає, що на час створення ФГ «ВАНІС» можливість реалізації права на створення селянського (фермерського) господарства була підпорядкована фактичному одержанню громадянином, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства. Наявність у засновника визначеного законом права на земельну ділянку була однією з умов державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Більше того, право користування земельною ділянкою мало припинятися з припиненням діяльності селянського (фермерського) господарства (пункт 3 частини першої статті 27 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року), а припинення права користування земельною ділянкою мало наслідком припинення діяльності цього господарства (пункт 2 частини першої статті 29 Закону № 2009-ХИ). Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки інакше, ніж за її цільовим призначенням (пункт 1 частини першої статті 40 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року), а також юридичні наслідки її використання не за цільовим призначенням (пункт 7 частини першої статті 27, частина друга статті 29, частина перша статті 88 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року), надана громадянину у встановленому порядку для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка за її правовим режимом була та є такою, яку слід використовувати виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб цього громадянина. Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (частина перша статті 2 Закону № 2009-ХІІ). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Вважає, що право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника ОСОБА_1 перейшло до ФГ «ВАНІС» , не припинилося ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть засновника. На підставі викладеного зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 13.12.2017 за №14-15807/14-17-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» , яким ОСОБА_1 припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,8 га, посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 за №9, не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про надання згоди відповідачем як землекористувачем на вилучення земельної ділянки.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву б/н від 14.12.2020 року про забезпечення позову, в якій просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у власність або користування земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 9,2003 га кадастровий номер - 48233355700:02:000:0630 та площею 6,6 га, які розташовані на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 року за №9 були надані ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що голові ФГ «ВАНІС» ОСОБА_2 стало відомо про те, що земельній ділянці площею 9,2 га присвоєно кадастровий номер №4823355700:02:000:0630 та вона виставлена ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на земельні торги, які мають відбутися 18.12.2020 року об 11:00 годині, що підтверджується оголошенням розміщеним на сайті Державного агентства земельних ресурсів України. Голова ФГ «ВАНІС» Бєлік С.М. звернувся за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_3 . У відповідь на адвокатський запит щодо правових підстав розпорядження земельною ділянкою господарства, відповідач 03.12.2020 надав копію наказу від 13.12.2017 за №14-15807/14-17-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» , яким ОСОБА_1 припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,8 га, посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серії МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 за №9. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду. Вказує, що спірна земельна ділянка може бути продана на земельних торгах третім особам, що зробить неможливим або значно ускладнить виконання можливого рішення суду по даній справі. Із посиланням на викладене та приписи ст. 136, п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позивач просить забезпечити позов.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії МК №00029 від 06.06.1994 року, ОСОБА_1 на підставі рішення 21 сесії 21 скликання Жовтневої районної Ради народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області від 29.03.1994 року надається у постійне користування земельна ділянка площею 15,8 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Первомайської селищної ради. Землю надано для ведення селянського/фермерського господарства.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9.

Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування, земельна ділянка складається з двох ділянок 6,6 га та 9,2 га.

За твердженням позивача, земельній ділянці 9,2 га (9,2003 га) присвоєно кадастровий номер 48233355700:02:000:0630.

Відповідно до свідоцтва серії А00 №511519 про державну реєстрацію юридичної особи, Фермерське господарство «ВАНІС» зареєстровано 03.11.1994 року, ідентифікаційний код юридичної особи 20864043.

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27.04.2009 року.

Відділ Держкомзему у Жовтневому районі Миколаївської області листом №1062 від 20.05.2009 року повідомив, що середній розмір паю по Первомайській селищній раді складає 5,97 в умовних кадастрових гектарах, нормативна грошова оцінка одного умовного гектара ріллі складає 2933,84 грн без урахування коефіцієнту індексації на 2009 рік - 3,022.

23.11.2009 року проведені збори членів Фермерського господарства «ВАНІС» , оформлені протоколом рішенням №1 від 23.11.2009 року, на яких вирішено:

1. На підставі заяви прийняти у члени фермерського господарства ОСОБА_2 . У зв`язку зі смертю ОСОБА_1 призначити на посаду голову фермерського господарства ОСОБА_2 .

2. Викласти статут у новій редакції з урахуванням змін щодо складу фермерського господарства.

Відповідно до Статуту Фермерського господарства «ВАНІС» (в редакції, затвердженій протоколом зборів Фермерського господарства «ВАНІС» №1 від 23.11.2009 року):

- засновником Господарства є ОСОБА_1 (п. 1.2);

- члени Господарства: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (п. 1.3);

- місце знаходження земель Господарства: 57232, Миколаївська область, Жовтневий район, смт Первомайське (п. 1.5);

- на ім`я засновника Господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України (п. 3.3);

- успадкування землі та майна Господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства (п. 3.12);

- у разі продажу майна Господарства і передачі земельної ділянки, що перебуває у користуванні, в тому числі на умовах оренди, іншому громадянину, підприємству, організації за рішенням місцевої ради, Господарство має право на отримання від них повної компенсації всіх затрат на вирощування та збирання врожаю, а також затрат на поліпшення якості землі за час користування земельною ділянкою відповідно до підвищення кадастрової оцінки (п. 3.13);

- відповідно до п. 5.1 Статуту до земель Господарства належать:

5.1.1. Землі, передані Господарству у приватну власність.

5.1.2. Земельні частки (паї) засновника та членів Господарства, отримані при виході з колективного сільськогосподарського підприємства, що посвідчені сертифікатами на право на земельну частку (пай), або Державним актом на право приватної власності на землю.

5.1.3. Землі, орендовані у фізичних та юридичних осіб будь-яких форм власності;

- оренда земельних ділянок оформляється договором оренди. З фізичними особами договір оренди укладається у випадках наявності Державного акту на право приватної власності на землю, Державного акту на право постійного користування землею, сертифікату на право на земельну частку (пай) (п. 5.2).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №14-15807/14-17-СГ від 13.12.2017 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» вирішено:

1. Вважати припиненим право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,80 га, в тому числі 15,80 га багаторічних насаджень, надане ОСОБА_1 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 за №9, розташовану в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

2. Віднести земельну ділянку загальною площею 15,80 га, в тому числі 15,80 га багаторічних насаджень до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4823355700:02:000:0630 (площею 9,2003 га, розташована за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, в межах Первомайської селищної ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) виставлена ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на земельні торги, які мають відбутися 18.12.2020 об 11:00 год., що підтверджується оголошенням розміщеним на сайті Державного агентства земельних ресурсів України.

Позивач вважає, що земельна ділянка, право на яку оскаржено до суду, може бути продана на земельних торгах третім особам, що зробить неможливим або значно ускладнить виконання можливого рішення суду по даній справі, у зв`язку із чим просить забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у власність або користування земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 9,2003 га, кадастровий номер - 48233355700:02:000:0630 та площею 6,6 га, які розташовані на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 року за №9 були надані ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Щодо вимоги позивача про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у власність або користування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 9,2003 га, кадастровий номер - 48233355700:02:000:0630 , яка розташована на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 року за №9 була надана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів , тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Як зазначено вище, земельна ділянка з кадастровим номером 4823355700:02:000:0630 (площею 9,2003 га, розташована за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, в межах Первомайської селищної ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) виставлена ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на земельні торги , які мають відбутися 18.12.2020 об 11:00 год., що підтверджується оголошенням розміщеним на сайті Державного агентства земельних ресурсів України.

Враховуючи викладене, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у власність або користування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 9,2003 га, кадастровий номер - 48233355700:02:000:0630 , яка розташована на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 року за №9 була надана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства - не підлягає задоволенню на підставі ч. 12 ст. 137 ГПК України, оскільки вказаний захід забезпечення позову призведе до втручання у проведення торгів , що проводяться від імені Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (органу державної влади).

Щодо вимоги позивача про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у власність або користування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 6,6 га, яка розташовані на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 року за №9 була надана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, слід зазначити наступне.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статтями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Звертаючись з відповідною заявою, позивач, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована наявністю у позивача припущень, що невжиття заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки площею 6,6 га, яка розташовані на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області може призвести до передачі вказаної земельної ділянки у користування третім особам, що може утруднити виконання рішення суду.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення позову у визначений заявником спосіб (щодо земельної ділянки площею 6,6 га, яка розташовані на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області) та ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду, у разі його невжиття.

Таким чином, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у власність або користування земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 6,6 га, яка розташовані на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія МК №00029, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 06.06.1994 року за №9 була надана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, слід відмовити.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.10.2020 року у справі №907/477/20.

Крім того, позивачем не надано доказів присвоєння вказаній земельній ділянці кадастрового номеру, необхідного для її ідентифікації.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви б/н від 14.12.2020 року Фермерського господарства «ВАНІС» про забезпечення позову Фермерського господарства «ВАНІС» до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування наказу та визнання права постійного користування на земельні ділянки - слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 15, 73, 74, 76, 77, 136, 137, 140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви б/н від 14.12.2020 року Фермерського господарства «ВАНІС» про забезпечення позову Фермерського господарства «ВАНІС» до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування наказу та визнання права постійного користування на земельні ділянки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук