Постанова

від 10.12.2020 по справі 913/459/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

10 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/459/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД"

про розподіл витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД"

про стягнення 1 708 052,13 грн,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Білоусова Я.О., Пуль О.А.)

від 13.08.2020

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" (далі - ТОВ "Бурінтехсервіс") звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" (далі - ТОВ "АЛД"), в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором на надання сервісних послуг з приготування, обробки, контролю та регулюванню параметрів бурових промивальних рідин при проведенні робіт по будівництву пошукової свердловини №1 Воронівського склепіння Сєвєродонецької площі від 21.08.2017 №8 в загальній сумі 1708052,13 грн, в тому числі: 1576720,41 грн - заборгованість за договором; 93179,96 грн - інфляційні нарахування; 38151,76 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у справі №913/459/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" 1576720,41 грн - заборгованості за договором, 85492,75 грн - інфляційних втрат, 38151,76 грн - 3% річних, 25505,47 грн - витрати зі сплати судового збору, 19910,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу, 81,59 грн - витрат, пов`язаних із вчиненням процесуальних дій; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 23.12.2019 у справі №913/459/19 суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 215,56 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 250 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 рішення Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у справі №913/459/19 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 у справі №913/459/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 09.12.2019.

Верховний Суд за результатом розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" ухвалою від 03.12.2020 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 у справі № 913/489/19.

До постановлення Верховним Судом зазначеної ухвали від 03.12.2020 відповідач ТОВ "АЛД" у відзиві на касаційну скаргу в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України заявив про стягнення з ТОВ "Бурінтехсервіс" понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в розмірі 19500,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 43112,00 грн та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, в розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною третьою статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту положень частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Надання ТОВ "АЛД" адвокатських послуг у суді касаційної інстанції при розгляді справи № 913/459/19 підтверджується:

- договором про надання правової допомоги № 30/08-1 від 30.08.2019, укладеним між адвокатом Алдошиною Поліною Віталіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛД", копія якого наявна у матеріалах справи, та додатковою угодою № 4 від 01.09.2020 до зазначеного договору, копія якої була додана представником відповідача адвокатом Алдошиною П.В. до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до пункту 2 додаткової угоди сторони домовилися, що розмір гонорару, який замовник сплачує виконавцю, за надану в межах даної додаткової угоди правничої допомоги, за годину роботи складає 1 500,00 грн;

- підписаним сторонами детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом на виконання договору №30/08-1 від 30.08.2019 у справі №913/479/19, копія якого була додана представником відповідача адвокатом Алдошиною П.В. до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, за яким сторони визначили кількість часу витраченого для надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції: аналіз касаційної скарги - тривалістю 3 год; аналіз актуальної судової практики - тривалістю 3 год; підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу - тривалістю 5 год; участь у судовому засіданні - тривалістю 2 год. Згідно з пунктом 3 всього надано послуг на суму 19500,00 грн;

- підписаним сторонами актом наданих послуг № 3 від 30.10.2020, копія якого була додана представником відповідача адвокатом Алдошиною П.В. до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до цього акта виконавець (адвокат Алдошина П.В.) належним чином виконав, а замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛД") прийняв правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги № 30/08-1 від 30.08.2019. В акті сторони детально визначили вид наданої послуги, кількість витраченого часу на її надання та вартість кожної послуги. Згідно з пунктом 7 акта замовник не має претензій до виконавця щодо якості виконаних робіт (наданих послуг) зазначених в пункті 1 акта;

- копією платіжного доручення №1273 від 30.10.2020 на суму 19500,00 грн, доданим представником відповідача адвокатом Алдошиною П.В. до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛД" сплатило на користь адвоката Алдошиної П.В. 19500,00 грн за послуги з професійної правничої допомоги згідно з договором №30/08-1 від 30.08.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" подало до суду касаційної інстанції заперечення на заяву про розподіл судових витрат від 30.10.2020, аргументи якого зводяться до відсутності правових підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в сумі 19500,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 43112,00 грн та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, в розмірі 50 000,00 грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04).

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №922/2869/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих відповідачу адвокатом Алдошиною П.В. послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Так оцінка дій, що полягали у аналізі касаційної скарги, аналізі актуальної практики по справі, підготовці та подачі відзиву на касаційну скаргу, на які адвокатом було потрачено 11 год, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не є співмірним зі складністю справи з огляду на те, що доводи відзиву містять лише аналіз постанов Верховного Суду, на які в обґрунтування доводів касаційної скарги і посилається скаржник; аргументований відсутністю застосування норми права та неподібністю правовідносин у даній справі та зазначених скаржником постановах Верховного Суду, та не містить доводів та нормативного обґрунтування стосовно спростування правової позиції, обраної ТОВ "Бурінтехсервіс". Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим і співрозмірним є зменшений розмір витрат ТОВ "АЛД" на професійну правничу допомогу до 6000,00 грн від попередньо заявленої суми.

Крім того, час участі та розмір відшкодування в сумі 3000,00 грн (2 год х 1500,00 грн) за участь адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" Алдошиної П.В. у судовому засіданні Верховного Суду 05.11.2020 (відповідно до вимог заяви про розподіл витрат), зазначений в акті наданих послуг від 30.10.2020 згідно договору від 30.08.2019 № 30/08-1, не відповідає реальному часу проведення судового засідання у Верховному Суді та є явно завищеним. Відповідно до протоколу судового засідання від 05.11.2020 у справі №913/459/19 судове засідання 05.11.2020 тривало близько 30 хв. З огляду на викладене та враховуючи потрачений адвокатом час на участь в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, заявлені вимоги про відшкодування в сумі 2250,00 грн за участь в судовому засіданні є не підтвердженими, відтак задоволенню підлягають підтверджені витрати в сумі 750 грн. Інші витрати до відшкодування не заявлялися.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "АЛД" про розподіл правничої допомоги та відшкодування з ТОВ "Бурінтехсервіс" на користь ТОВ "АЛД" витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції у сумі 6 750,00 грн.

Заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 43112,00 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 50000,00 грн задоволенню не підлягають, оскільки відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції. До того ж судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові відмовлено у відшкодуванні понесених відповідачем витрат в суді першої інстанції у вигляді оплати послуг експерта в сумі 50000,00 грн та послуг надання правничої допомоги адвокатом Алдошиною П.В. в розмірі 43112,00 грн.

Доводи ТОВ "Бурінтехсервіс", викладені в запереченні на заяву про розподіл правничої допомоги щодо застосування частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України до уваги не беруться, оскільки до даних правовідносин не підлягає застосуванню зазначена стаття з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 231 Господарського процесуального кодексу України. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Наведене підтверджує різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 07.12.2020 у справі №922/3616/19, від 01.12.2020 у справі №915/2097/19, від 27.11.2020 у справі №922/3642/19.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №913/459/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" (36009, Полтавська область, Київський район, м. Полтава, пров. Заячий, буд. 10-А, кв. 60, код ЄДРПОУ 37959145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд. 34, код ЄДРПОУ 21796641) витрат на оплату професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції в сумі 6 750,00 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №913/459/19 відмовити.

4. Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй