Постанова від 09.12.2020 по справі б-7732/2-25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № Б-7732/2-25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

за участі секретаря: Купрейчук С.П.

за участі сторін: Прокурор Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С. ( посв. № 055276 від 07.02.2020); Скаржник (Представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) - Бєльській-Панасюк О.О. ( дов. від 14.05.2020)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2020

за заявою Приватної фірми "Слобожанщина"

до Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції обставини справи

1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2002 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія".

Ухвалою суду від 29.10.2002 зобов`язано ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство та призначено проведення попереднього засідання суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2003 за результатами проведення попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 674 339,30 грн, в тому числі вимоги щодо заробітної плати на суму 34894,00 грн., до реєстру вимог кредиторів були включені: 1) ПФ "Слобожанщина" на суму 195567,40 грн боргу та 425 грн судових витрат; 2) ПАТ "Укртелеком" на суму 1950,95 грн боргу та 125 грн судових витрат; 3) Chinoin Pharmaceutical and Chemicai Work Co Ltd фірма Хіноін" на суму 1 025 631,30 грн боргу та 125 грн судових витрат; 4) ТОВ Компанія "Промагроинвест" на суму 361011,00 грн; 5) ПФУ в Джержинському р-ні м. Харкова на суму 11564,17 грн; 6) ДПІ Дзержинського р-ну м. Харкова на суму 43045,51 грн основного боргу та 239,69 грн. неустойки.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2003 введено процедуру санації та встановлено термін її проведення до 01.11.2003 року.

Ухвалою суду від 18.08.2004 затверджено план санації Боржника, який передбачає задоволення вимог кредиторів залученим інвестором.

Ухвалою суду від 08.02.2005 продовжено строк санації до 01.05.2005.

20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", за змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень якого, не застосовуються судова процедура санації у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків (крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки), а також судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

На підставі зазначеної норми начальник територіального органу Державного органу з питань банкрутства - Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі № Б-7732/2-25 (за вх. № 9622 від 24.04.2020), оскільки за змістом зазначеної норми перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у справі є неможливим, а процедура санації у справі триває більше 12 років, що значно виходить за межі можливого продовження такого строку, передбачених ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Керуючим санацією арбітражним керуючим Кошовським С.В. було підтримано зазначене клопотання, наданий звіт про стан здійснення процедури санації станом на 28.07.2020 року та повідомлено про неможливість проведення засідання кредиторів через відсутність їх явки, надані докази направлення відповідних повідомлень.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 закрито провадження у справі № Б-7732/2-25 про банкрутство Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія"; скасовано мораторій, введений ухвалою суду від 03.06.2002.

2.1. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що через завершення строку процедури санації в даній справі, а також завершення строку реалізації плану санації Боржника, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2004 року, відсутність проекту змін до плану санації, узгодженого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як органом уповноваженим управляти майном боржника, не вчинення сторонами заходів до укладення мирової угоди, а також враховуючи заборону законодавцем застосування до боржника як державного підприємства процедури санації або ліквідації, провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає закриттю. Також суд посилався на надані керуючим санацією докази неможливості проведення засідання комітету кредиторів через відсутність явки їх представників.

3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України м. Київ на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі №Б-7732/2-25 - залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі №Б-7732/2-25 залишено без змін.

3.1. У наведеній постанові суд апеляційної інстанції, враховуючи факт, що провадження у справі №Б-7732/2-25 про банкрутство Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" триває понад 12 (дванадцять) років на стадії санації, що комітетом кредиторів та боржником в період дії Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не укладено мирову угоду, а також те, що законодавчі обмеження щодо застосування до боржника ДП "Облагрохімія" таких судових процедур банкрутства як санація та ліквідація, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, погодився із судом першої інстанції щодо закриття провадження у справі про банкрутство №Б-7732/2-25 відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України ) та статті 6 Конвенції та послався на аналогічні висновки Верховного Суду у справі №906/1290/15.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2020, просить їх скасувати та повернути справу №Б-7732/2-25 для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про необхідність закриття провадження у справі № Б-7732/2-25, оскільки відповідну процедуру санації було розпочато до набрання законної сили Законом України Про визнання таким, що втратив чинність Закон України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації № 145-IX, а норми даного закону не встановлюють можливість припинення уже застосованої процедури санації та закриття з цих підстав провадження у справі про банкрутство.

Скаржник переконує, що закриття провадження у справі про банкрутство № Б-7732/2-25 без відповідного рішення комітету кредиторів згідно вимог ст. 21 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону України № 2343-XII , до внесення змін Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 ) порушує права кредиторів та ставить під сумнів мету закону.

Крім того, вважає, що ст. 231 ГПК України , яка містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, з поміж яких визначена судом першої інстанції підстава для закриття провадження у даній справі відсутня.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Керуючий санацією Кошовський С.В. у поданому до Верховного суду відзиві заперечує проти вимог касаційної скарги та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Харківська обласна прокуратура у своєму відзиві підтримує вимоги касаційної скарги та просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Провадження у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-7732/2-25 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.11.2020.

Ухвалою Верховного суду від 17.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі № Б-7732/2-25 за касаційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 у даній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на 09 грудня 2020 року о 12:45 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову господарських судів попередніх інстанцій залишити без змін, з огляду на таке.

9. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

10. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

11. Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013, передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Отже, у даному випадку, суди правильно керувалися положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

12. Відповідно до статей 1, 4 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, відносно суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства, можуть застосовуватися такі судові процедури, як розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності) боржника та ліквідація банкрута.

13. За змістом абзацу 12 статті 1 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 вбачається, що санація, як одна із судових процедур банкрутства, є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, вона спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

14. Процедури банкрутства за приписами Закону про банкрутство , мають строковий характер. Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

15. Судами встановлено, що 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

16. Тобто, вказаною нормою Закону до боржника, як державного підприємства, встановлено обмеження в застосуванні процедур санації чи ліквідації, з єдиним виключенням щодо процедури санації, яке полягає у належності боржника до державних підприємств, які задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, а також виключенням щодо процедури ліквідації - за умови здійснення ліквідації боржника за рішенням власника.

17. Судами встановлено, що з урахуванням наведеної норми та враховуючи факт того, що частка державної власності у статутному капіталі боржника складає 100%, чинне законодавства унеможливлює застосування до Боржника судової процедури санації та процедури ліквідації крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

18. Також, судами встановлено, що процедура санації боржника триває вже понад 12 років, а відтак, відсутність реальної можливості щодо переходу до інших судових процедур банкрутства порушує принцип розумності строків розгляду справи.

19. Встановивши, що станом на теперішній час строк процедури санації та строк реалізації плану санації у цій справі закінчився, проект змін до плану санації Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як органом уповноваженим управляти майном боржника, погоджено не було, заходів до укладення мирової угоди та закриття провадження в зв`язку з цим, сторонами не вчинено, суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд дійшов висновків про те, що подальше провадження справи про банкрутство №Б-7732/2-25 втрачає юридичну доцільність та унеможливлює досягнення мети банкрутства-відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

20. Отже, доводи касаційної скарги щодо передчасності висновку про необхідність закриття провадження у справі № Б-7732/2-25, оскільки відповідну процедуру санації було розпочато до набрання законної сили Законом України Про визнання таким, що втратив чинність Закон України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації № 145-IX , а норми даного закону не встановлюють можливість припинення уже застосованої процедури санації та закриття з цих підстав провадження у справі про банкрутство, відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що суди, закриваючи провадження у цій справі виходили лише зі встановленої наявності законодавчого обмеження в застосуванні процедури ліквідації державного підприємства, а також з підстав порушення принципу розумності строків розгляду справи.

21. Погоджуючись із висновками попередніх судових інстанцій, Касаційний господарський суд виходить з такого.

22. Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом , який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

23. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

24. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

25. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

26. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

27. Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

28. Беручи до уваги, що провадження у справі № Б-7732/2-25 про банкрутство Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" триває вже понад 12 років на стадії процедури санації, комітетом кредиторів та боржником не укладено мирової угоди, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання у справі про банкрутство і не можуть бути задоволені понад три роки через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у цій справі, відповідно до загальних процесуальних норм (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України ) та статті 6 Конвенції.

29. Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство , яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

30. Слід зазначити, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). Отже, процедура санації може завершитися закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України , як така, що позбавляє можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство , оскільки за весь час, що тривала процедура санації відновлення платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства не відбулося, вимоги кредиторів не задоволені, щодо боржника не було укладено мирової угоди, яка була б затверджена господарським судом. (близька за змістом правова позиція викладена у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15)

31. Суд звертає увагу, що в порядку чинного Кодексу України з процедур банкрутства є не можливим завершенням процедури банкрутства шляхом укладення мирової угоди у справі про банкрутство, а також Законом України Про визнання таким, що втратив чинність Закон України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації № 145-IX , встановлено законодавче обмеження в застосуванні процедури ліквідації державного підприємства.

32. Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження. (правова позиція викладена у постанові верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 923/382/14)

33. З огляду на вказане суд вважає обґрунтованим та справедливим прийняття судами попередніх інстанцій рішення про закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до загальних процесуальних норм та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15).

34. Відтак, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування судами норм процесуального права при розгляді питання щодо закриття провадження у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

36. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

37. Переглядаючи у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник.

38. За таких обставин Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 та ухвала Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 прийняті судами у цій справі у відповідності до фактичних обставин, вимог процесуального права, і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Судові витрати

39. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі № Б-7732/2-25 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк