Рішення

від 25.11.2020 по справі 160/8395/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Справа № 160/8395/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі за участю: представника відповідача Юхно І.В. Главчеві В.Ф. Колодки Б.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства САОЛ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства САОЛ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо призначення і проведення документальної позапланової перевірки, за наслідками якої складено акт від 09.09.2019 №56/04-36-05-09 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП САОЛ (код ЄДРПОУ 34063202) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року;

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 №4319-п.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено:

- позивач вважає наказ про призначення перевірки та дії посадових осіб відповідача з призначення і проведення перевірки необґрунтованими і такими, що суперечать нормам чинного законодавства;

- на момент проведення перевірки ПП САОЛ ДПС України та її територіальні органи не мали повноважень контролюючого органу, зокрема, щодо проведення вказаної перевірки;

- в акті зазначається, що перевірка проводилась на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, проте обов`язковий письмовий запит податкового органу був складений з порушенням законодавства. Крім того, позивачем було надано відповідь на вказаний запит;

- позивач зауважує, що відповідачем порушено порядок призначення і проведення документальної позапланової перевірки, оскільки Підприємство не отримувало ані копії наказу від 18.07.2019 №4319-п, ані повідомлення від 18.07.2019 №1517 з переліком первинних документів, необхідних для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Про наявність цих документів позивач довідався лише з тексту самого Акту перевірки, який було отримано 25.09.2019 року. При цьому в акті перевірки Відповідач не вказує на те, чи були отримані вищевказані документи платником податків до початку проведення перевірки, не наводить реквізити повідомлення про вручення поштового відправлення, що слугує додатковим доказом неотримання цих документів позивачем;

- крім того, позивачем було відмовлено у наданні копій документів на запит відповідача, при цьому, відсутність первинних документів підтверджується і змістом акту перевірки від 09.09.2019 року. Таким чином, відповідачем було проведено невиїзну перевірку виключно на підставі даних, які мались у розпорядженні податкового органу, тобто без аналізу і дослідження жодного первинного бухгалтерського документу;

- позивач звертає увагу, що платник податків до початку перевірки має право бути ознайомлений з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення;

- той факт, що копія наказу і повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки не були вручені позивачеві до початку перевірки, свідчить про грубе порушення податковим органом положень ст. 79 ПК України, а також прав платника податків, передбачених пп.17.1.6 п.17.1 ст.17, п.79.5 ст.79 ПК України, зокрема, права бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, права на подання письмового звернення про проведення документальної виїзної перевірки замість документальної невиїзної перевірки;

- вказане дає підстави для висновку про вчинення неналежного врядування з боку податкового органу, що з огляду на практику ЄСПЛ є грубим порушенням прав платника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 27.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі №160/8395/20.

06.08.2020 року до суду засобами електронного зв`язку, а 10.08.2020 року засобами поштового зв`язку, надійшло клопотання позивача про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Відповідно до наявної у матеріалах справи розписки копію ухвали від 27.07.2020 року з матеріалами позову отримано представником відповідача 03.09.2020 року.

17.09.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строків на надання відзиву та витребуваних доказів, в обґрунтування якого відповідач посилається на те, що з метою належного виконання вимог ухвали суду від 27.07.2020 року, надання відзиву та відповідних доказів в його обґрунтуванням по справі, виникла необхідність звернення до профільних структурних підрозділів для отримання відповідної інформації, що потребує більш тривалого часу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року задоволено заяву Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 17.09.2020 року про продовження строку для надання відзиву та доказів у справі; встановлено відповідачу строк на подачу відзиву та доказів витребуваних ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 27.07.2020 року - до 14 жовтня 2020 року; подальший розгляд адміністративної справи №160/8395/20 в адміністративній справі ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено15.10.2020 року об 11:45 год.

07.10.2020 року до суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, в обгрунутвання якої заявник посилається на те, що він не зможе їздити в м. Дніпро з м. Харків в зв`язку віддаленістю, та з установленим на території України адаптивного карантину і значного збільшення кількості хворих на COVID-19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 року задоволено клопотання представника позивача про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції у адміністративній справі №160/8395/20 та доручено Дзержинському районному суду міста Харкова забезпечити проведення судового засідання по справі №160/8395/20, призначеного на 15.10.2020 року о 11 год. 45 хв., в режимі відеоконференції.

15.10.2020 року в підготовче судове засідання прибув представник позивача, представник відповідача не прибув про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, в зв`язку з відсутністю витребуваних доказів підготовче судове засідання відкладено на 21.10.2020 року о 16:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року доручено Дзержинському районному суду міста Харкова забезпечити проведення судового засідання по справі №160/8395/20, призначеного на 21.10.2020 року о 16 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.

19.10.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання представника позивача, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в зв`язку з тим, що він не зможе їздити в м. Дніпро з м. Харків в зв`язку віддаленістю, та з установленим на території України адаптивного карантину і значного збільшення кількості хворих на COVID-19.

21.10.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з витребуваними доказами.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволені з огляду на таке:

- за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДПС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль з дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і надсилає платнику запит щодо такої інформації із дотриманням вимог п 73.3 ст.73 ПК України;

- чинним законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазнати в запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту;

- на виконання норм ПК України, контролюючий орган надіслав копію наказу та направлення на перевірку засобами поштового зв`язку;

- крім того, ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає про наявність вироку щодо контрагента позивача ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , про що було зазначено запиті;

- у контролюючого органу є право на оцінку пояснень платник податків і їх документального підтвердження, і якщо ці пояснення не обґрунтовані та документально не підтверджені, перевірка може бути призначена;

- відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

21.10.2020 року в підготовче судове засідання прибули представники позивача та відповідача, судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 29.10.2020 року о 13:15 у зв`язку з необхідністю надання оригіналів доказів до суду для огляду.

28.10.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

29.10.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строків на надання відзиву на позов та врахування відзиву, поданого 21.10.2020 року, та клопотання про долучення додаткових доказів у справі.

29.10.2020 року засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

29.10.2020 року в підготовче судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення підготовчого судового засідання задоволено та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 09.11.2020 о 15:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 29.10.2020 року доручено Дзержинському районному суду міста Харкова забезпечити проведення судового засідання по справі №160/8395/20, призначеного на 09.11.2020 року о 15 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.

09.11.2020 року в підготовче судове засідання в підготовче судове засідання прибув представник позивача. Відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання були повідомлений належним чином, у зв`язку з чим судом вирішено проводити підготовче судове засідання за даної явки. Представник позивача, зазначив що всі наявні у нього докази вже надані, підтримав раніше обрану правову позицію та надав згоду на закриття підготовчого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 09.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні 19.11.2020 о 16:00 год. та доручено Дзержинському районному суду міста Харкова забезпечити проведення судового засідання по справі №160/8395/20, призначеного на 19.11.2020 о 16:00 год., в режимі відео конференції.

19.11.2020 року у судовому засіданні судом було оголошено перерву до 25.11.2020 року о 09:00 год.

25.11.2020 року засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, у якому представник позивача просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні 25.11.2020 року представник відповідача підтримав раніше обрану правову позицію та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на адресу приватного підприємства САОЛ було направлено запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 22.03.2019 №33237/10/04-36-4-09, відповідно до якого ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ПП САОЛ даних по взаємовідносинам з: ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, а саме: податкового кредиту за грудень 2016 року на суму 41661 грн, витрат за 2016 рік на суму 208 305 грн. Про зазначене, також, вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до ст. 74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме: даних Єдиного реєстру податкових накладних та аналізу фінансової звітності ПП САОЛ . Крім цього, ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року по справі №209/3986/18 щодо контрагента ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП .

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищевказаний запит отримано ПП САОЛ 07.05.2019 року.

Листом від 10.05.2019 вих.№01/05 ПП САОЛ повідомило ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що ПП САОЛ вимушено відмовити у наданні запитуваних документів та пояснень, оскільки запит не містить жодного посилання на достовірність дослідження господарської діяльності ПП САОЛ , ні конкретизованої податкової інформації, законність та юридичну значимість таких досліджень та висновків стосовно поданих податкових декларацій ПП САОЛ . ГУ ДФС у Дніпропетровській області у запиті вказує підставою для надіслання запиту - п.1 абз.3 ст.73 та п.3 абз.3 ст.73 ПК України, натомість запит не містить зазначення інформації, що підтверджує підстави - у відповідності до вимог п.2 абз.3 ст.73 ПК України. ПП САОЛ зазначило, що ненадання пояснень та копій документів у відповідь на зазначений запит не є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ПК України, оскільки вимоги зазначеного листа не відповідають вимогам пп.1 п.73.3 ст.73 ПК України. Додатково зазначено, що станом на теперішній час податковим органом не складено жодного акту відносно ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , а на момент проведення господарських операцій ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП знаходилось на обліку як платник податків, так і як платник податку на додану вартість, мало право на оформлення податкових накладних та державна реєстрація на даний час не скасована. Жодна угода по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП не визнана судом недійсною або нікчемною. Вироком суду, на який посилається у запиті контролюючий орган, не зазначено жодної господарської операції, у тому числі з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП з ПП САОЛ , що визнано недійсною або нікчемною, не зазначено, що ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП є фіктивним підприємством. Окрім того, взаємовідносини з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП у ПП САОЛ відбувались до постановлення вироку, отже, як і контролюючому органу так і платнику податків до отримання інформації стосовно вироку не було відомо про протиправність особи, притягненої до кримінальної відповідальності згідно вищезазначеного вироку.

18.07.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України було прийнято наказ №4319-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП САОЛ (код ЄДРПОУ 34063202) , відповідно до якого призначено з 27.08.2019 документальну позапланову виїзну перевірку ПП САОЛ тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223).

Відповідно до наданої відповідачем до матеріалів справи копії конверту 23.07.2019 копію вказаного наказу разом із повідомленням від 18.07.2019 року №1517 направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків, проте відділенням поштового зв`язку повернуто конверт до контролюючого органу з відміткою за закінченням терміну зберігання .

На підставі наказу №4319-п від 18.07.2019 та повідомлення від 18.07.2019 №1517, виданих ГУ ДФС України у Дніпропетровській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Руденко В.М. з 27.08.2019 по 02.09.2019 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП САОЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, результати якої оформлені актом від 09.09.2019 №56/04-36-05-08/34063202.

Копію вищевказаного акту перевірки отримано позивачем 25.09.2019, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вважаючи дії податкового органу з призначення та проведення перевірки та наказ про призначення перевірки протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп.41.1.1 п.41.1 статті 41 ПК України).

Згідно з пунктом 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу. Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.

Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено як юридичну особу публічного права Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) до якого приєдналось Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р Питання Державної податкової служби визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №17 від 03 вересня 2019 року розпочато виконання Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області покладених на нього Положенням про ГУ ДПС функцій і повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що припиняються.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку із проведеною реорганізацією у податкових органах, на даний час Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та з 03.09.2019 виконує покладені на нього Положенням про ГУ ДПС функції і повноваження Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що припиняються.

З огляду на вищенаведене суд відхиляє посилання позивача на те, що у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області станом на 18.07.2020 були відсутні повноваження на винесення спірного наказу.

Водночас, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок №1245).

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Отже, законодавчо встановлені такі вимоги до запиту контролюючого органу, а саме: такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Як передбачено у пункті 73.3 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Із змісту запиту від 22.03.2019 №33237/10/04-36-4-09 вбачається, що контролюючим органом не було зазначено конкретні факти порушення позивачем вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що є підставою для призначення перевірки в силу пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, тоді як відповідач вказує на недостовірність даних в податкових деклараціях ПП САОЛ , визначених по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП в грудні 2016 року.

При цьому, суд звертає увагу, що виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, може бути підставою для призначення перевірки на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Таким чином, в запиті контролюючого органу було наведено підстави для призначення документальної позапланової перевірки, визначені пунктом пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, проте як сам запит, так і оскаржуваний наказ містить посилання виключно на пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, що свідчить про неузгодженість змісту запиту від 22.03.2019 №33237/10/04-36-4-09 та наказу від 18.07.2019 №4319-п.

Отже, судом встановлено, що запит контролюючого органу із вимогою про надання позивачем інформації та її документального підтвердження, окрім загального посилання на наявність певних відомостей, які свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка б вказувала на порушення з боку позивача відповідних законодавчих вимог. Таких обставин не вказано й в оскаржуваному наказі.

Крім того, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження таких обставин (фактів), доказів їх виявлення внаслідок перевірок інших платників податків тощо. Крім цього, щодо посилань відповідача в запиті на отримання вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 по справі №209/3986/18 суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2018 року у справі № 805/649/15-а, відповідно до якої відсутність у вироку конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи спростовує доводи, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій товариства з його контрагентами та беззаперечно свідчить про наявність податкового правопорушення платником податків при формуванні податкового кредиту.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки, оскільки запит контролюючого органу не відповідав наведеним вище правовим нормам, що в силу пункту 73.3 статті 73 ПК України звільняло позивача від обов`язку надати відповідь на нього.

Таке правозастосування відповідає позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постановах від 25.03.2019 року по справі №806/4875/14, від 17.07.2019 року по справі №808/553/18), від 17.07.2020 року №820/2105/16.

Водночас, порядок та особливості проведення документальних невиїзних перевірок визначені у статті 79 ПК України.

Так, пунктом 79.1 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статі 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

При цьому, Податковий кодекс України чітко регламентує, що лише чітке виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як підтверджується матеріалами справи, на думку податкового органу сам факт направлення 23.07.2019 року відповідного наказу з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу Позивача надає йому підстави для початку проведення контрольного заходу, а присутність платника податків, в силу положень пункту 79.3 статті 79 ПК України, під час проведення невиїзної перевірки не є обов`язковою.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України спосіб вручення наказу та повідомлення щодо проведення контрольного заходу надає Відповідачу можливість обирати альтернативні шляхи направлення документів платнику податків, а саме: або засобами електронного зв`язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику, або засобами поштового зв`язку.

При цьому, у разі обрання податковим органом останнього способу надіслання поштової кореспонденції та, якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа, такий відповідно до абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зазначені вище положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як вручення та надіслання наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Суд зауважує, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Так, вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондується з чітко зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків, а саме:

- право бути присутнім під час проведення перевірок;

- право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 серпня 2019 року у справі №520/8681/18.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України у постанові від 25 січня 2015 року у справі 21-425а14 зробив правовий висновок відповідно до якого, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2018 року (справа №802/1241/17-а) та від 21 лютого 2018 року (справа №821/371/17).

З урахуванням наведеного, обставина належного вручення наказу про проведення невиїзної перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору.

Верховний Суд зазначає, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Разом з тим, вищенаведені норми ПК України, не передбачали вибору поведінки (розсуду/дискреції) відповідача щодо надання платнику податків можливості ознайомитись із наказом проведення щодо нього контрольного заходу. З урахуванням наведеного, податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак зобов`язаний був пересвідчитись відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України про вручення платнику податків відповідного наказу про початок проведення перевірки щодо нього. Адже, відповідно до абзацу 2 пункту 79.2 статті 79 ПК України тільки виконання цих умов надає право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 року по справі №160/2116/19.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказ від 18.07.2019 року №4319-п та повідомлення про проведення перевірки Позивача з 27 серпня 2019 року були надіслані поштою 23.07.2019 року з рекомендованим повідомленням про вручення, за юридичною адресою: 50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, буд.3-А.

За змістом встановлених в ході судового розгляду обставин, документальна невиїзна перевірка ПП САОЛ відбулась за відсутності останнього, при цьому, наказ про її проведення не було отримано позивачем, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія конверта.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено, що до початку проведення документальної невиїзної перевірки, а саме до 27 серпня 2019 року, у нього була наявна інформація про вручення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копії наказу про проведення такої перевірки, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчили факт отримання відповідного наказу платником податків, або надходження від пошти відповідного повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення поштового конверта, в якому знаходився наказ, чи інші належні докази саме до початку проведення відповідної перевірки, з приводу правомірності якої виник спір, як того вимагає імперативна норма пункту 79.2 статті 79 ПК України.

За положеннями частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області призначено і проведено документальну позапланову перевірки ПП САОЛ проведено всупереч імперативних норм чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, під час судового розгляду суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ від 18.07.2019 №4319-п прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, що є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові та заяві про зміну предмету позову доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 4204,00 грн, сплачений ПП САОЛ при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 20.07.2020 року №1049, підлягає стягненню з Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства САОЛ (місцезнаходження: 50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, буд.3-А; код ЄДРПОУ 34063202) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо призначення і проведення документальної позапланової перевірки, за наслідками якої складено акт від 09.09.2019 №56/04-36-05-09 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП САОЛ (код ЄДРПОУ 34063202) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 №4319-п.

Стягнути на користь приватного підприємства САОЛ за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 05 грудня 2020 року.

Суддя І.В. Юхно