Рішення

від 16.12.2020 по справі 160/13819/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року Справа № 160/13819/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

27.10.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо внесення змін до актових записів про цивільний стан ОСОБА_1 , із зазначенням у графі національність "німкеня" замість "росіянка";

- зобов`язати Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести в особливі відмітки відомостей про національність громадянки ОСОБА_1 - "німкеня" до актових записів цивільного стану:

- про шлюб № 2546 від 18.12.1971 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області;

- про народження доньки, актовий запис № 2268 від 23.06.1973 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області;

- про народження доньки № 1728 від 25.05.1978 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про внесення змін до актових записів про народження позивача, про укладення шлюбу та про народження її дітей в частині зазначення національності ОСОБА_1 , а саме просила виправити національність з росіянка на німкеня . До заяви позивачем додані документи, що підтверджують підстави внесення змін до актових записів. За результатами розгляду заяви позивача 02 жовтня 2020 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану. Відповідно до змісту вказаного висновку, відповідач вважає за неможливе внести зміни до актових записів цивільного стану позивача в частині виправлення національності ОСОБА_1 з росіянки на німкеню з підстав добровільного обрання нею по досягненню 16-річчя, при отриманні паспорту, національності росіянка . Відмова відповідача порушує право позивача на вільне обрання та відновлення своєї національності, неправильне зазначення національності в актових записах позбавляє її можливості в повній мірі реалізувати свої цивільні права та обов`язки, створює перешкоди у захисті її охоронюваних законом інтересів на визнання її пізнім переселенцем Німеччини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/12807/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

25.11.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що при досягненні 16 років, при отриманні паспорта, позивачем добровільно обрано національність росіянка , про що свідчить актовий запис про шлюб ОСОБА_1 , №2546 від 18.12.1971 року, складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Органи державної реєстрації актів цивільного стану вирішують питання внесення змін до актових записів лише на підставі зібраних документів, які видавались органами ДРАЦС, зібрання пояснень свідків, усних чи письмових пояснень, та інших доказів, надання яких передбачено нормами ЦПК України, не відносяться до компетенції органів ДРАЦС, оскільки відділи ДРАЦС не є слідчими органами. Відтак, висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про шлюб є таким, що складений з додержанням норм законодавства України.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянкою України, згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

10.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про внесення змін до актових записів про народження позивача, про укладення шлюбу та про народження її дітей в частині зазначення національності ОСОБА_1 , а саме просила виправити національність з росіянка на німкеня . Також до заяви позивачем додані документи на підтвердження підстави внесення змін до актових записів.

За результатами розгляду заяви позивача 02.10.2020 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану.

У вказаному висновку відповідачем зазначено, що неможливо внести зміни до актових записів цивільного стану позивача в частині виправлення національності ОСОБА_1 з росіянки на німкеню з підстав добровільного обрання нею по досягненню 16 річчя, при отриманні паспорту, національності росіянка .

Не погоджуючись з відмовою щодо внесення змін до актових записів про цивільний стан ОСОБА_1 , із зазначенням у графі національність "німкеня" замість "росіянка", позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх кордонних народів і національних меншин України.

Національність - національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності.

З метою гарантування національним меншинам права на вільний розвиток прийнято Закон України Про національні меншини в Україні .

У відповідності до статті 3 вказаного Закону до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Згідно зі статтею 11 Закону України Про національні меншини в Україні громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно з приписами статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Відповідно до статті 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 09.12.1997 р. №703/97-ВР кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в цій Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 1 липня 2010 року №2398-VІ (далі - Закон №2398) встановлено, що цей Закон регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №2398 відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану регулюється статтею 22 Закону №2398, відповідно до якої внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Внесення змін до записів актів цивільного стану регулюється також Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1.1 Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктами 1.16 та 2.12 Правил встановлено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку. На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Водночас, згідно з пунктом 2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Відповідно до підпункту 2.13.2 пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема постанова адміністративного суду.

Підпунктом 2.16.7 пункту 2.16 Правил зазначено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актових записів позивача, шляхом їх доповнення графою національність на підставі поданої заяви.

Відділ реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу. Спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є публічно-правовим, тому належить до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , НОМЕР_3 , виданого Міським бюро ЗАГС м. Спаськ 10.11.1947р., що складено російською мовою, національність матері зазначено «немка» , національність батька «русский» .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00020486780, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04 липня 2018 року, відповідно актового запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 №1114 від 18 грудня 1939 року, складеного Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, національність нареченої зазначено німкеня ; національність нареченого - росіянин .

У повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_5 № 1114 від 08 грудня 1988 року, складеного Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначено національність померлої німкеня .

У повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_6 № 2546 від 18 грудня 1971 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, вказано національність нареченої росіянка .

З огляду на те, що означеними документами встановлено приналежність позивача до німецької національності по матері, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача внести в особливі відмітки відомостей про національність громадянки ОСОБА_1 - "німкеня" актового запису про шлюб ОСОБА_6 № 2546 від 18 грудня 1971 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, змінивши національність нареченої з росіянка на німкеня .

Позивач також просить зобов`язати Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести в особливі відмітки відомостей про національність громадянки ОСОБА_1 - "німкеня" до актових записів цивільного стану:

- про народження доньки, № 2268 від 23.06.1973 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області;

- про народження доньки, № 1728 від 25.05.1978 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Зі змісту наведених норм чинного законодавства випливає, що позивач має право на збереження своєї та своїх дітей національної ідентичності, а Держава має виконувати позитивний обов`язок, направлений на забезпечення реалізації громадянами вказаного права у тій мірі, яка необхідна особі задля повної реалізації такого права.

Суд зауважує, що судовому захисту підлягає не лише порушене право, а й порушений інтерес. При цьому, під інтересом фізичної особи у сфері публічно-правових відносин необхідно розуміти не будь-який інтерес, а правовий тобто такий, що може бути об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб фізичних осіб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Також надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, суд зазначає, що необхідно також зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно з підпунктом 2.13.2 пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання від 12.01.2011 № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення адміністративного суду.

Разом з цим, згідно з пунктом 1.7, підпункту 2.16.7 пункту 2.16 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

При цьому, Пленум Верховного Суду України в пункті 3 постанови від 07 липня 1995 року №12 Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах, громадянського стану зазначив, що згідно з Законом України Про державну реєстрацію актів громадянського стану і Правилами про встановлення порядку реєстрації актів громадянського стану, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, ефективним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 02.10.2020 року.

Враховуючи те, що внесення змін до актового запису, про які просить позивач, можливо здійснити лише на підставі рішення суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача внести зміни до актових записів цивільного стану:

- про шлюб № 2546 від 18.12.1971 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області;

- про народження доньки № 2268 від 23.06.1973 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області;

- про народження доньки № 1728 від 25.05.1978 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Відтак, порушене право позивача у цьому випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача внести зміни до актових записів.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За правилами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1885479865.1 від 27.10.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр-т Гагаріна, буд. 112, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 33339119) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про внесення змін до актового запису цивільного стану від 02.10.2020 року стосовно громадянки ОСОБА_1 .

Зобов`язати Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести в особливі відмітки відомостей про національність громадянки ОСОБА_1 - "німкеня" до актового запису цивільного стану про шлюб №2546 від 18.12.1971 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести в особливі відмітки відомостей про національність громадянки ОСОБА_1 - "німкеня" до актового запису цивільного стану про народження доньки № 2268 від 23.06.1973 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести в особливі відмітки відомостей про національність громадянки ОСОБА_1 - "німкеня" до актового запису цивільного стану про народження доньки № 1728 від 25.05.1978 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський