Постанова

від 15.04.2021 по справі 160/13819/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13819/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 ( суддя першої інстанції Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/13819/20 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вимогами визнати протиправною відмову Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо внесення змін до актових записів про цивільний стан ОСОБА_1 , із зазначенням у графі національність "німкеня" замість "росіянка"; зобов`язати Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести в особливі відмітки відомостей про національність громадянки ОСОБА_1 - "німкеня" до актових записів цивільного стану: про шлюб № 2546 від 18.12.1971 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області; про народження доньки, актовий запис № 2268 від 23.06.1973 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області; про народження доньки № 1728 від 25.05.1978 року на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Позиція викладена у позові обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про внесення змін до актових записів про народження позивача, про укладення шлюбу та про народження її дітей в частині зазначення національності ОСОБА_1 , а саме просила виправити національність з росіянка на німкеня . До заяви позивачем додані документи, що підтверджують підстави внесення змін до актових записів. За результатами розгляду заяви позивача 02 жовтня 2020 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану. Відповідно до змісту вказаного висновку, відповідач вважає за неможливе внести зміни до актових записів цивільного стану позивача в частині виправлення національності ОСОБА_1 з росіянки на німкеню з підстав добровільного обрання нею по досягненню 16-річчя, при отриманні паспорту, національності росіянка . Відмова відповідача порушує право позивача на вільне обрання та відновлення своєї національності, неправильне зазначення національності в актових записах позбавляє її можливості в повній мірі реалізувати свої цивільні права та обов`язки, створює перешкоди у захисті її охоронюваних законом інтересів на визнання її пізнім переселенцем Німеччини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що при досягненні 16 років, при отриманні паспорта, позивачем добровільно обрано національність росіянка , про що свідчить актовий запис про шлюб ОСОБА_1 , №2546 від 18.12.1971 року, складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Органи державної реєстрації актів цивільного стану вирішують питання внесення змін до актових записів лише на підставі зібраних документів, які видавались органами ДРАЦС, зібрання пояснень свідків, усних чи письмових пояснень, та інших доказів, надання яких передбачено нормами ЦПК України, не відносяться до компетенції органів ДРАЦС, оскільки відділи ДРАЦС не є слідчими органами. Відтак, висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про шлюб є таким, що складений з додержанням норм законодавства України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянкою України, згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

10.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про внесення змін до актових записів про народження позивача, про укладення шлюбу та про народження її дітей в частині зазначення національності ОСОБА_1 , а саме просила виправити національність з росіянка на німкеня . Також до заяви позивачем додані документи на підтвердження підстави внесення змін до актових записів.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , виданого Міським бюро ЗАГС м. Спаськ 10.11.1947року, що складено російською мовою, національність матері зазначено немка , національність батька русский .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00020486780, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04 липня 2018 року, відповідно актового запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 №1114 від 18 грудня 1939 року, складеного Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, національність нареченої зазначено німкеня ; національність нареченого - росіянин .

У повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 № 1114 від 08 грудня 1988 року, складеного Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, зазначено національність померлої німкеня .

У повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_1 № 2546 від 18 грудня 1971 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, вказано національність нареченої росіянка .

За результатами розгляду заяви позивача 02.10.2020 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану.

У вказаному висновку відповідачем зазначено, що неможливо внести зміни до актових записів цивільного стану позивача в частині виправлення національності ОСОБА_1 з росіянки на німкеню з підстав добровільного обрання нею по досягненню 16 річчя, при отриманні паспорту, національності росіянка .

Позивачка вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у внесенні змін в актовий запис, звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надала належні та допустимі докази, які вказують на наявність достатніх підстав для внесення змін до актового запису цивільного стану про шлюб, а тому висновок відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 29 лютого 2020 року прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням вимог статті 22 Закону № 2398-VІ.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою до Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), мала на меті внести зміни до актового запису про народження, зазначивши національність матері німка , та актового запису про шлюб, зазначивши національність матері німка , у задоволенні якої позивачці було відмовлено.

Таким чином, позивачка, зазначаючи у позові про відмову у внесенні змін до актових записів, не просила визнати неправомірними такі дії відповідача, а мала намір вирішити питання про внесення змін щодо національності у вже існуючі записи, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового, і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17.

Положеннями частин першої - третьої статті 49 Цивільного кодексу України визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та в яких зазначено про можливість оскарження його у судовому порядку.

Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.

Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

У частині першій статті 315 ЦПК наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).

Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах органами державної реєстрації актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України Про національні меншини в Україні . Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.

Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України Про національні меншини в Україні .

Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й у судовому порядку взагалі.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд вважає правильним висновок по справі про закриття провадження у справі.

Така позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у справі № 810/2732/18 (К/9901/5276/19) від 11 вересня 2019 року.

Частиною 1 ст.319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи з порушенням правил юрисдикційної підсудності, колегія суддів доходить висновку що у відповідності до ч.1 ст.319 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, роз`яснивши позивачу його право на звернення з позовом до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 в адміністративній справі №160/13819/20 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити позивачу її право на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 19 квітня 2021 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва