Рішення

від 17.12.2020 по справі 160/8306/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Справа № 160/8306/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ :

20.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ , у якому позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ (код ЄДРПОУ 40337927) на користь держави в сумі 93951,92 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника подаків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області знаходиться ТОВ Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ , в інтегрованих картках якого обліковується податковий борг, який не сплачений та не заявлений до суду по податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати в загальній сумі 93951,92 грн, що виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. У зв`язку з виникненням заборгованості податковим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу №281812-54 від 03.12.2019, яка направлена засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків та 16.01.2020 податкова вимога була повернута ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набуло права відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення у сумі 93951,92 грн заборгованості з відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від позивача додаткові докази по справі.

За правилами ст. 262 КАС України Розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 23.09.2020 року

Станом на 23.09.2020 року документи на виконання ухвали суду від 24.07.2020 до суду надано не було.

У зв`язку з необхідністю отримання доказів та пояснень від сторін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 23.09.2020 вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/8306/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.10.2020 о 10:30 год.

15.10.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних документів.

15.10.2020 в підготовче судове засідання учасники справи не прибули, в зв`язку з відсутністю підтвердження належного повідомлення відповідача підготовче судове засідання відкладено на 13.11.2020 о 10:00 год.

13.11.2020 в підготовче судове засідання учасники справи не прибули, в зв`язку з відсутністю підтвердження належного повідомлення відповідача підготовче судове засідання відкладено на 19.11.2020 о 09:00 год.

19.11.2020 в підготовче судове засідання учасники справи не прибули, в зв`язку з відсутністю підтвердження належного повідомлення відповідача підготовче судове засідання відкладено на 25.11.2020 о 13:15 год.

25.11.2020 в підготовче судове засідання з`явився представник позивача, відповідач не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що містяться відповідні докази в матералах справи. Представник позивача зазначила, що всі наявні докази вже надані, підтримала раніше обрану правову позицію та надала згоду на закриття підготовчого судового засідання та проведення подальшого розгляду справи в письмовому провадження.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач в ході судового розгляду правом на подання відзиву та документів на спростування правової позиції позивача не скористався, у зв`язку з чим судом ухвалено рішення про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ (код ЄДРПОУ 40337927) зареєстроване у якості юридичної особи 11.03.2016 у та перебуває на обліку у Західно-Донбаському управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

В інтегрованій картці ТОВ Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ станом на день судового розгляду справи обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 93 441,92 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом на основі:

- податкового повідомлення-рішення №0045995430 від 12.09.2019 в сумі 21422,90 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 11.09.2019 №143/04-36-54-30/40337927;

- податкового повідомлення-рішення №0054305430 від 22.10.2019 в сумі 70829,02 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 10.09.2019 №107/04-36-54-30/40337927;

- податкового повідомлення-рішення №0057725430 від 30.10.2019 в сумі 170 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 27.08.2019 №47917/04-36-54-41/40337927;

- податкового повідомлення-рішення №0069965430 від 16.12.2019 в сумі 1020 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 04.11. 2019 №7971/04-36-54-30/40337927.

В інтегрованій картці ТОВ Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ станом на день судового розгляду справи обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510,00 грн., який який виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 23.09.2019 №0046985440.

Матеріали справи не містять доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та станом на день розгляду цієї справи судом вказані податкові повідомлення-рішення є чинними.

У зв`язку з несплатою ТОВ Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ задекларованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення позивача до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 93951,92 грн.

Крім цього, з інтегрованої картки ТОВ Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ вбачається, що за відповідачем станом на день судового розгляду справи також обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 170 грн., який виник в результаті несплатити у встановлені терміни штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом по податковому повідомленню-рішенню від 22.01.2020 №0002545430.

Проте, заява про збільшення позовних вимог порядку ч.1 ст.47 КАС України позивачем під час судового розгляду справи не подавалось, з огляду на що суд на підставі положень ч.2 ст.9 КАС України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В силу підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 180.1 статті 180 ПК України визначено,що 180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податкові агенти (пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України).

Відповдіно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК Укаїни податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 60.6 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 03.12.2019 року №281812-54, яка була направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу платника податків, проте 16.01.2020 відділенням потового зв`язку на адресу контролюючого органу повернуто конверт з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи судом матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем суми податкового боргу, заявленого до стягнення, а також доказів оскарження останнього чи його складових у судовому порядку.

У підпункті 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення терміну орган стягнення , відповідно до якого це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

На підставі підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За положеннями частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ (місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Преображенська, буд. 1, кім.7, код ЄДРПОУ 40337927) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія ПАЛМАШ на користь держави податковий борг в сумі 93951,92 грн (дев`яносто три тисячі девятст п`ятдесят одна гривня 92 копійки) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника подаків.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно