Рішення

від 17.12.2020 по справі 280/6362/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2020 року Справа № 280/6362/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ до Головного управління ДПС України у Запорізькій області

про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС України у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №36918 від 20.08.2020;

-зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку (реєстру) ризикових платників.

Обґрунтовуючи заявлений позов вказує, що оскаржувані рішення контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не містять належної мотивації підстав і причин віднесення товариства до такого переліку. Вказує, що відповідно до положень постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних внесення платника податку до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі невідворотньо призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податковою накладною в реєстрі. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 09.10.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №47978), в якому зазначає, що прийняття контролюючим органом рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків. Також, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Посилається на те, що рішення від 04.02.2020 № 8632 приймалось виключно із аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних. Таким чином, по ТОВ НВП УКРСПЕЦТЕХ було встановлено ризики порушення податкового законодавства , які визначено п.8 Порядку №1165 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (п.8), а саме у зв`язку з тим, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено Товариства з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ зареєстроване юридичною особою 01.04.2013, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис за номером: 1 103 102 0000 034199. Місцезнаходження юридичної особи: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, б.8-А, офіс 7. Види діяльності за кодами КВЕД: 23.20 Виробництво вогнетривких виробів (основний) ( а.с.17) .

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №24828 від 26.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою для відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних (а.с. 19).

09.07.2020 до Головного управління ДПС у Запорізькій області було здійснено звернення із адвокатським запитом б/н від 06.07.2020 про отримання інформації щодо того на підставі якої податкової інформації ТОВ НВП УКРСПЕЦТЕХ було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме товариством чи його контрагентами (з них ким саме) здійснюється реалізація товарів/послуг, відмінних від придбання ( а.с.21-22).

Листом ГУ ДПС у Запорізькій області №41435/08-01-06-03-17 від 15.07.2020 було повідомлено, що ТОВ НВП УКРСПЕЦТЕХ включено до переліку ризикових за критерієм у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування , з підстав наявності податкової інформації про здійснення операцій щодо придбання товарів від контрагентів-постачальників (ТОВ НЕСТОРН , ТОВ ТД ОЛИО-СТАР , ТОВ БІТЕРС ), які по ланцюгу постачання, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, здійснюють операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою відмінною від номенклатури придбання (а.с.23-25).

10.08.2020 позивачем надіслано до ДПС Повідомлення №1 про подання інформації та копій додаткових документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з письмовими поясненнями та додатками, які підтверджують господарські операції з вищезазначеними постачальниками.

Згідно Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №36918 від 20.08.2020, Комісією регіонального рівня, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.08.2020 №1, прийнято рішення про відповідність ТОВ НВП УКРСПЕЦТЕХ критеріям ризиковості платника податку. При цьому, підставою для відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних та надання платником документів не у повному обсязі.

Із наданих позивачем документів вбачається наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ТД ОЛИО-СТАР (код ЄДРПОУ 42454396):

Між позивачем та ТОВ ТД ОЛИО-СТАР укладено договір поставки №124-п від 09.01.2020. На підставі видаткової накладної №124/1 від 09.01.2020, та видаткової накладної №124/2 від 15.01.2020, здійснено придбання товару за Договором поставки №124-п від 09.01.2020. Переміщення придбаної продукції від ТОВ ТД ОЛИО-СТАР підтверджується товарно-транспортною накладною №124/1 від 09.01.2020, та товарно-транспортною накладною №124/2 від 15.01.2020. Позивачем отримано від ТОВ ТД ОЛИО-СТАР податкові накладні №74 від 09.01.2020, №75 від 15.01.2020, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата за придбаний товар, на підставі рахунку на оплату №124 від 09.01.2020 на загальну суму 496 320,00 грн., здійснена частково, що підтверджується платіжним дорученням №18 від 06.02.2020 на суму 59 558,00 грн., платіжним дорученням №19 від 07.02.2020 на суму 200 000,00 грн., платіжним дорученням №26 від 18.02.2020 на суму 200 000,00 грн., у зв`язку із чим у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ ТД ОЛИО-СТАР (а.с. 26-47.)

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НЕСТОРН (код ЄДРПОУ 42747646):

Між позивачем та ТОВ НЕСТОРН укладено договір поставки №95-п від 03.02.2020.

На підставі видаткової накладної №95 від 03.02.2020 та видаткової накладної №196 від 12.02.2020, здійснено придбання товару за Договором поставки №95-п від 03.02.2020. Переміщення придбаної продукції від ТОВ НЕСТОРН підтверджується товарно-транспортною накладною №95 від 03.02.2020, та товарно-транспортною накладною №196 від 12.02.2020. Позивачем отримано від ТОВ НЕСТОРН податкові накладні №95 від 03.02.2020, №96 від 12.02.2020, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснена частково, що підтверджується платіжним дорученням №44 від 16.03.2020 на суму 200 000,00 грн., платіжним дорученням №49 від 26.03.2020 на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням №55 від 08.04.2020 на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням №57 від 09.04.2020 на суму 100 000,00 грн., у зв`язку із чим у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ НЕСТОРН ( а.с. 47-72).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ БІТЕРС (код ЄДРПОУ 43047508):

Між позивачем та ТОВ ТД ОЛИО-СТАР укладено договір поставки №245-п від 01.04.2020. На підставі видаткової накладної №245 від 01.04.2020 здійснено придбання товару за Договором поставки №245-п від 01.04.2020. Переміщення придбаної продукції від ТОВ БІТЕРС підтверджується товарно-транспортною накладною №245 від 01.04.2020, та товарно-транспортною накладною №246 від 01.04.2020. Позивачем отримано від ТОВ БІТЕРС податкову накладну №20 від 01.04.2020, яка належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №64 від 28.04.2020 на суму 38 870,00 грн., платіжним дорученням №66 від 29.04.2020 на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням №72 від 14.05.2020 на суму 163 050,00 грн.(а.с.73-90).

Щодо послуг на здійснення перевезення на адресу позивача продукції придбаної у ТОВ НЕСТОРН , ТОВ ТД ОЛИО-СТАР , ТОВ БІТЕРС : Між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (Експедитор) укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу №09/01 від 09.01.2020. Отримання послуг перевезення підтверджується: заявкою-договором №44/01-1 від 09.01.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №44/01-1 від 09.01.2020; заявкою-договором №47/01-1 від 15.01.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №47/01-1 від 15.01.2020; заявкою-договором №94/02-1 від 02.02.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №94/02-1 від 03.02.2020; заявкою-договором №97/02-1 від 11.02.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №97/02-1 від 12.02.2020; заявкою-договором №103/04-1 від 01.04.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №103/04-1 від 01.04.2020; заявкою-договором №104/04-1 від 01.04.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №104/04-1 від 01.04.2020. Розрахунок за послуги перевезення ще не здійснено, у зв`язку із чим у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень-липень 2020 року (а.с.91-112).

Отже, з рішення №36918 від 20.08.2020 вбачається, що податковим органом прийнято рішення про відповідність платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

В обґрунтування рішення №36918 від 20.08.2020 про відповідність ТОВ НВП УКРСПЕЦТЕХ критеріям ризиковості платника податків ГУ ДПС у Запорізькій області зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165, встановлено відповідність платнику податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку( а.с.20).

Незгода позивача із вказаним рішенням №36918 від 20.08.2020 зумовила його звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року №2245-VIII(далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1статті187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Доданий відповідачем до відзиву витяг з протоколу засідання комісії № 77 від 26.05.2020 (а.с. 178) також не містить інформації щодо того, за яких саме обставин комісія дійшла висновку щодо позивача про те, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізація товарів/послуг, відмінних від придбаних, зокрема не зазначено які саме товари/послуги маються на увазі. Суд вважає що за таких обставин позивач взагалі був позбавлений можливості надати контролюючому органу докази на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації, оскільки не зрозуміло за якими саме господарськими операціями та щодо яких контрагентів наявна така податкова інформація. Не надано з цього приводу пояснень та доказів у їх обґрунтування відповідачем і суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 31867 від 17.07.2020 , №34109 від 03.08.2020

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №36918 від 20.08.2020 прийнято необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню..

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

У частині 2статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2ст.77 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.ч.1 -3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь суми витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою отримання правової допомоги між Адвокатським об`єднанням ЛЕГЕС та позивачем укладено додаткову угоду №2 від 21.08.2020 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.06.2020 (далі - Додаткова угода №2 від 21.08.2020).

Згідно акту приймання-передачі послуг від 08.09.2020 Адвокатським об`єднанням ЛЕГЕС відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 21.08.2020 надано наступну правничу допомогу:

- складено та подано до суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №36918 від 20.08.2020; зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області вчинити певні дії.

Оплата вказаних послуг у розмірі 3500 гривень була здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №116 від 03.09.2020.

Таким чином, вартість послуги у вигляді підготовки тексту позовної заяви є чітко фіксованою в Додатковій угоді №2 від 21.08.2020.

З наведених підстав суд дійшов висновку про підтвердження позивачем судових витрат на правничу допомогу надану Адвокатським об`єднанням ЛЕГЕС у сумі 3500 грн., які є співмірними зі складністю адміністративної справи, та підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ до Головного управління ДПС України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №36918 від 20.08.2020;

Зобов`язати Головне управління ДПС України у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ з переліку (реєстру) ризикових платників.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, б. 8-а, офіс 7, код ЄДРОПУ 38664213) судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП УКРСПЕЦТЕХ (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, б. 8-а, офіс 7, код ЄДРОПУ 38664213) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп. (три тисячі п`ятсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя Н.В. Стрельнікова