Постанова

від 01.04.2021 по справі 280/6362/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6362/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 ( суддя першої інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/6362/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" УКРСПЕЦТЕХ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні ді,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС України у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №36918 від 20.08.2020 та зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку (реєстру) ризикових платників.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не містять належної мотивації підстав і причин віднесення товариства до такого переліку. Вказує, що відповідно до положень постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних внесення платника податку до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі невідворотньо призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податковою накладною в реєстрі. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 позов задоволено.

З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся відповідач ГУ ДПС у Запорізькій області, в якій зазначив, що прийняття контролюючим органом рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків. Також, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Посилається на те, що рішення від 04.02.2020 № 8632 приймалось виключно із аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних. Таким чином, по ТОВ «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» було встановлено ризики порушення податкового законодавства , які визначено п.8 Порядку №1165 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (п.8), а саме у зв`язку з тим, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти рішення про відмову в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Під час апеляційного перегляд справи встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» зареєстроване юридичною особою 01.04.2013, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис за номером: 1 103 102 0000 034199. Місцезнаходження юридичної особи: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, б.8-А, офіс 7. Види діяльності за кодами КВЕД: 23.20 Виробництво вогнетривких виробів (основний) ( а.с.17) .

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №24828 від 26.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою для відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних (а.с. 19).

09.07.2020 до Головного управління ДПС у Запорізькій області було здійснено звернення із адвокатським запитом б/н від 06.07.2020 про отримання інформації щодо того на підставі якої податкової інформації ТОВ «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме товариством чи його контрагентами (з них ким саме) здійснюється реалізація товарів/послуг, відмінних від придбання ( а.с.21-22).

Листом ГУ ДПС у Запорізькій області №41435/08-01-06-03-17 від 15.07.2020 було повідомлено, що ТОВ «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» включено до переліку ризикових за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» , з підстав наявності податкової інформації про здійснення операцій щодо придбання товарів від контрагентів-постачальників (ТОВ «НЕСТОРН» , ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» , ТОВ «БІТЕРС» ), які по ланцюгу постачання, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, здійснюють операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою відмінною від номенклатури придбання (а.с.23-25).

10.08.2020 позивачем надіслано до ДПС Повідомлення №1 про подання інформації та копій додаткових документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з письмовими поясненнями та додатками, які підтверджують господарські операції з вищезазначеними постачальниками.

Згідно Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №36918 від 20.08.2020, Комісією регіонального рівня, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.08.2020 №1, прийнято рішення про відповідність ТОВ «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» критеріям ризиковості платника податку. При цьому, підставою для відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було отримання податкової інформації, відповідно до якої платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товару/послуг, відмінних від придбаних та надання платником документів не у повному обсязі.

Із наданих позивачем документів вбачається наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» (код ЄДРПОУ 42454396):

Між позивачем та ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» укладено договір поставки №124-п від 09.01.2020. На підставі видаткової накладної №124/1 від 09.01.2020, та видаткової накладної №124/2 від 15.01.2020, здійснено придбання товару за Договором поставки №124-п від 09.01.2020. Переміщення придбаної продукції від ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» підтверджується товарно-транспортною накладною №124/1 від 09.01.2020, та товарно-транспортною накладною №124/2 від 15.01.2020. Позивачем отримано від ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» податкові накладні №74 від 09.01.2020, №75 від 15.01.2020, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата за придбаний товар, на підставі рахунку на оплату №124 від 09.01.2020 на загальну суму 496 320,00 грн., здійснена частково, що підтверджується платіжним дорученням №18 від 06.02.2020 на суму 59 558,00 грн., платіжним дорученням №19 від 07.02.2020 на суму 200 000,00 грн., платіжним дорученням №26 від 18.02.2020 на суму 200 000,00 грн., у зв`язку із чим у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» (а.с. 26-47.)

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «НЕСТОРН» (код ЄДРПОУ 42747646):

Між позивачем та ТОВ «НЕСТОРН» укладено договір поставки №95-п від 03.02.2020.На підставі видаткової накладної №95 від 03.02.2020 та видаткової накладної №196 від 12.02.2020, здійснено придбання товару за Договором поставки №95-п від 03.02.2020. Переміщення придбаної продукції від ТОВ «НЕСТОРН» підтверджується товарно-транспортною накладною №95 від 03.02.2020, та товарно-транспортною накладною №196 від 12.02.2020. Позивачем отримано від ТОВ «НЕСТОРН» податкові накладні №95 від 03.02.2020, №96 від 12.02.2020, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснена частково, що підтверджується платіжним дорученням №44 від 16.03.2020 на суму 200 000,00 грн., платіжним дорученням №49 від 26.03.2020 на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням №55 від 08.04.2020 на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням №57 від 09.04.2020 на суму 100 000,00 грн., у зв`язку із чим у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «НЕСТОРН» ( а.с. 47-72).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «БІТЕРС» (код ЄДРПОУ 43047508):

Між позивачем та ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» укладено договір поставки №245-п від 01.04.2020. На підставі видаткової накладної №245 від 01.04.2020 здійснено придбання товару за Договором поставки №245-п від 01.04.2020. Переміщення придбаної продукції від ТОВ «БІТЕРС» підтверджується товарно-транспортною накладною №245 від 01.04.2020, та товарно-транспортною накладною №246 від 01.04.2020. Позивачем отримано від ТОВ «БІТЕРС» податкову накладну №20 від 01.04.2020, яка належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №64 від 28.04.2020 на суму 38 870,00 грн., платіжним дорученням №66 від 29.04.2020 на суму 100 000,00 грн., платіжним дорученням №72 від 14.05.2020 на суму 163 050,00 грн.(а.с.73-90).

Щодо послуг на здійснення перевезення на адресу позивача продукції придбаної у ТОВ «НЕСТОРН» , ТОВ «ТД ОЛИО-СТАР» , ТОВ «БІТЕРС» : Між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (Експедитор) укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу №09/01 від 09.01.2020. Отримання послуг перевезення підтверджується: заявкою-договором №44/01-1 від 09.01.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №44/01-1 від 09.01.2020; заявкою-договором №47/01-1 від 15.01.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №47/01-1 від 15.01.2020; заявкою-договором №94/02-1 від 02.02.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №94/02-1 від 03.02.2020; заявкою-договором №97/02-1 від 11.02.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №97/02-1 від 12.02.2020; заявкою-договором №103/04-1 від 01.04.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №103/04-1 від 01.04.2020; заявкою-договором №104/04-1 від 01.04.2020, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №104/04-1 від 01.04.2020. Розрахунок за послуги перевезення ще не здійснено, у зв`язку із чим у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень-липень 2020 року (а.с.91-112).

Отже, з рішення №36918 від 20.08.2020 вбачається, що податковим органом прийнято рішення про відповідність платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

В обґрунтування рішення №36918 від 20.08.2020 про відповідність ТОВ «НВП «УКРСПЕЦТЕХ» критеріям ризиковості платника податків ГУ ДПС у Запорізькій області зазначено, що «Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165, встановлено відповідність платнику податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку( а.с.20).

Вважаючи свої права порушеними Товариство звернулося з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що витяг з протоколу засідання комісії № 77 від 26.05.2020 не містить інформації щодо того, за яких саме обставин комісія дійшла висновку щодо позивача про те, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізація товарів/послуг, відмінних від придбаних, зокрема не зазначено які саме товари/послуги маються на увазі, отже за таких обставин позивач взагалі був позбавлений можливості надати контролюючому органу докази на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації, оскільки не зрозуміло за якими саме господарськими операціями та щодо яких контрагентів наявна така податкова інформація, таким чином, відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №36918 від 20.08.2020 прийнято необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 10 та пунктом 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

Положеннями пункту 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку № 1165).

Згідно пункту 1 додатку 3 Порядку № 1165 Критерії ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих Товариством спірних податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.

Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , ;Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг,

Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, колегія суддів вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

У Квитанції відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, що підтверджено повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрації якої зупинена, та письмовими поясненнями.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення ТОВ "НВП" УКРСПЕЦТЕХ" та додані до нього документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.

Позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Щодо обґрунтованості стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 3000.00 грн., які заявлені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009р. у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006р. у справі Двойних проти України , від 30.03.2004р. у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, колегія суддів зауважує, що наданий акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги не містить детального опису робіт, а саме щодо кількості витраченого адвокатом часу на підготовку відзиву на апеляційну скаргу.

Наведене виключає можливість встановлення кількості витраченого адвокатом часу на надання професійної правничої допомоги у цьому випадку та, відповідно, встановлення співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката витраченому ним часу на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Враховуючи викладене підстави для задоволення заяви про розподіл судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 в адміністративній справі №280/6362/20 залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" УКРСПЕЦТЕХ" про розподіл судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2021 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва