Рішення

від 16.12.2020 по справі 280/4978/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року Справа № 280/4978/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945)

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача з податку на додану вартість, нарахованого за податковим повідомленням-рішенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернувся до відповідача із заявою про визнання безнадійним та списання податкового боргу з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014, однак у задоволення заяви відмовлено. Позивач вважає відмову безпідставною та зазначає, що ним оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014 в судовому порядку, постановою суд від 06.03.2017 у справі №808/1497/15 в задоволені позову відмовлено. Постанова суду могла бути оскаржена в десятиденний строк. Сторони не скористались правом апеляційного оскарження. Справа розглядалась за участі обох сторін, представник податкового органу був присутній, а відповідно у податкового органу через десять днів були всі підстави відобразити в картці особового рахунку податковий борг - тобто 16 березня 2017 року, однак податковий борг відображений лише 06.02.2020. З посиланням на приписи статей 101, 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначає, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню. На підставі викладеного просить зобов`язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача з податку на додану вартість, нарахованого за податковим повідомленням-рішенням.

Ухвалою суду від 28.07.2020 залишено без руху позовну заяву, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.08.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.09.2020.

Відповідач позов не визнав, 29.08.2020 подав відзив на позовну заяву (вх.№45282), у якому зазначає, що станом на 21.09.2020 у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 250 816,56 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.10.2014 №0117.1702/0 та у зв`язку із нарахуванням пені. Позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 року №0117.1702/0 у судовому порядку, однак постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №808/1497/15 в задоволені позову відмовлено. Вказана постанова не оскаржувалась та відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 10.06.2017. Відповідно до абз.2 п.57.3 ст.57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Отже, у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 28.10.2014 року № 0117.1702/0 сума визначеного ним грошового зобов`язання з податку на додану вартість 21.06.2017 набула статусу податкового боргу. В межах 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу відповідачем подано до суду адміністративний позов про стягнення податкового боргу, отже відсутні правові підстави для прийняття рішення про списання податкового боргу. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.09.2020 підготовче засідання відкладено до 15.10.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020 витребувано від ГУ ДПС у Запорізькій області докази по справі, продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 05.11.2020.

30.10.2020 до суду надійшли докази на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2020 в частині витребування доказів (вх.№52088).

Ухвалою суду від 05.11.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.11.2020.

У судовому засіданні 25.11.2020 оголошено перерву до 09.12.2020.

09.12.2020 позивач подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (вх.№59833).

09.12.2020 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (вх.№59993).

У відповідності до положень ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області 19.05.2008, номер запису: 21010000000012913, основним видом діяльності є код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, перебуває на податковому обліку у відповідача (Мелітопольське управління) з 20.05.2008 за номером 19501.

У період з 12.09.2014 по 18.09.2014, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, постанови про призначення документальної перевірки Прокуратури Запорізької області від 29.01.2014, наказу від 11.09.2014 №1470, фахівцями Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 (код за ДРФО - НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB Полімер Універсал (код ЄДРПОУ 37431272), TOB Анкомтех Сервіс (код ЄДРПОУ 38337980), TOB Ромакс Груп (код ЄДРПОУ 38337975) за період з 01.10.2012 по 30.09.2013, за результатами якої складено Акт №1668/08-32-1702/ НОМЕР_1 від 25.09.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого суб`єктом підприємницької діяльності завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2012 по 30.09.2013 на суму 156 906 грн., у тому числі по періодам за 2012 рік - 73 793 грн., за 2013 рік - 83 113 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №1668/08-32-1702/ НОМЕР_1 від 25.09.2014, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 196 132,50 грн., у т.ч.: за основним платежем 156 906 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 39 226,50 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0117.1702/0 від 28.10.2014, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №808/1497/15 (провадження №СН/808/37/16) в задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №808/1497/15 сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 10.06.2017.

10.06.2020 позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою, у якій просив визнати безнадійною та списати суму заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №0117.1702/0 від 28.10.2014 на суму 156 906 грн та відповідно пені та штрафних санкцій.

ГУ ДПС у Запорізькій області надало відповідь від 22.06.2020 №12383/14/08-01-56-08, у якій повідомило, що станом на 22.05.2020 згідно даних інтегрованої картки позивач має податковий борг в сумі 250 816,56 грн., який виник у зв`язку з несплатою платником податків нарахованого контролюючим органом, згідно податкового повідомлення-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014 та акту перевірки від 25.09.2014 №1668/08-32-1702/ НОМЕР_1 , податку на додану вартість, в тому числі: основний платіж - 156 909,00 грн., штрафна санкція - 39 226,50 грн., пеня - 54 684,06 грн. Зазначено, що згідно даних інтегрованої картки платника податків податковий борг виник 06.02.2020 та згідно чинного законодавства може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Враховуючи викладене, податковий борг ФОП ОСОБА_1 не підлягає списанню як безнадійний податковий борг.

Відповідь направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 26.06.2020, однак повернулась до контролюючого органу з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання .

22.06.2020 позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою про визнання безнадійним на списання податкового боргу зі сплати податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014.

За результатами розгляду даної заяви ГУ ДПС у Запорізькій області надано відповідь від 03.07.2020 №13220/14/08-01-56-08, аналогічну за змістом попередній відповіді від 22.06.2020 №12383/14/08-01-56-08.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у визнанні безнадійним та списанні податкового боргу з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Згідно з пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з пп.19-1.1.22 п.19.1 ст.19 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пп.19-1.1.24 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють функції, зокрема, щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з пп.20.1.29 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.101.1 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.101.2 ст.101 ПК України під терміном безнадійний розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1 пункту 101.2); податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (підпункт 101.2.2 пункту 101.2); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2); податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4 пункту 101.2); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.5).

Відповідно до п.101.5 ст.101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Аналізуючи зазначені норми закону, можна дійти висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму податкового зобов`язання в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним. У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу. При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. У разі коли контролюючий орган ініціював стягнення податкового боргу до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного , що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом).

Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 11.06.2020 у справі №823/127/17, який враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Судом встановлено, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №808/1497/15, якою відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014, набрала законної сили 10.06.2017.

З урахуванням абз.2 п.57.3 ст.57 ПК України грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №0117.1702/0 від 28.10.2014, набуло статусу податкового боргу 21.06.2017, отже строк давності за таким зобов`язанням спливав 20.06.2020.

Судом встановлено, що 19.06.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ГУ ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 250816,56 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2020 відкрито провадження у справі №280/4083/20 позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, який заявлений у тому числі з підстав несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0117.1702/0 від 28.10.2014.

Таким чином, судом встановлено, що контролюючий орган ініціював стягнення податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою платником податків грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0117.1702/0 від 28.10.2014, до закінчення строку давності 1095 днів, встановленого ст.102 ПК України, а тому такий податковий борг не набув статусу безнадійного, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача з податку на додану вартість, нарахованого за податковим повідомленням-рішенням №0117.1702/0 від 28.10.2014.

Також суд зазначає, що дата внесення інформації про наявний податковий борг до інтегрованої картки платника податків не впливає на початок перебігу строку давності, встановленого ст.102 ПК України, а тому відповідні посилання учасників справи не беруться судом до уваги.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, спростовані поданими до матеріалів справи письмовими доказами, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945) про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

У зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 16.12.2020.

Суддя М.О. Семененко