Рішення

від 17.12.2020 по справі 340/5181/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/5181/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. Пасічник, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ); ОСОБА_4 , ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ); ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 ); ОСОБА_6 , ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_5 ); ОСОБА_7 , ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_6 ) до Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської обалсті, (вул.Центральна, 6, с.Лозуватка, Компаніївський район, Кіровоградська область, 28432, код ЄДРПОУ 04364762) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (надалі - відповідач) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.2а.с.63,64) просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Лозуватську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області (28432, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Лозуватка, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 04364762) у встановленому законом порядку та строки, затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 земельних ділянок для ведення фермерського господарства (код за КВЦПЗ - А.01.02) за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Лозуватська сільська рада (за межами населеного пункту).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.07.2020р. позивачі звернулись до відповідача із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею 6,2064 га та одна 6,6203 га для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки площею 43,8227 га кадастровий номер 3522882300:02:000:9054, яка перебуває в користуванні (оренді) ФГ Савченко О.М. . Проект землеустрою розроблено за принципом мовчазної згоди зважаючи на те, що після звернення до відповідача із заявами від 24.04.2020р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач у строк визначений ст. 118 ЗК України не надав згоди або вмотивованої відмови.

Позивачі вказують, що станом на час звернення до суду з даним позовом відповідач не затвердив проект землеустрою, що на переконання позивачів є протиправною бездіяльністю, а тому просять суд позов задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи (т.2а.с.66) правом надати відзив на позов не скористався.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі є членами фермерського господарства Савченко О.М. (код ЄДРПОУ 40512103), що підтверджується пунктом 3.3. статуту господарства (т.1а.с.95).

Відповідно до протоколу №2 загальних зборів членів ФГ Савченко О.М. від 02.04.2020р. прийнято рішення про надання згоди на передачу безоплатно у приватну власність членам фермерського господарства земельних ділянок (т.1а.с.113).

24.04.2020р. позивачі, кожен окремо, на підставі ст.ст. 31, 32, 118, 121 Земельного кодексу України звернулись до відповідача із заявами про надання дозволу, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок за рахунок земельної ділянки площею 43,8227 га кадастровий номер 3522882300:02:000:9054, яка перебуває в користуванні (оренді) ФГ Савченко О.М. на підставі договору оренди землі від 17.05.2016р., факт отримання яких підтверджується відбитками кутового штампу відповідача від 24.04.2020р. (т.1 а.с.100-109,132-138).

10.06.2020р. позивачі, кожен окремо, у зв`язку з відсутністю інформації щодо надання дозволів чи мотивованої відмови, сповістили відповідача про самостійне замовлення проектної документації із землеустрою, що підтверджується відбитками кутового штампу відповідача від 10.06.2020р. (т.1а.с.139-146).

На підставі договору №126 від 02.06.2020р. укладеного позивачами з ФОП ОСОБА_8 (т.1а.с.32,33), останнім було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачам, який погоджено висновком ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.07.2020р. а земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери (т.1а.с.50-70,79-249, т.2а.с.1-41, 38).

17.07.2020р. позивачі, кожен окремо, завернулись до відповідача із заявами про затвердження проекту землеустрою, що підтверджується відбитками кутового штампу відповідача від 17.07.2020р. (т.1а.с.72-78).

Відповідно до інформації відповідача, питання щодо затвердження проекту землеустрою двічі виносилось на розгляд сесії сільської ради та рішеннями від 05.08.2020р. №37 та від 06.10.2020р. №38 у затвердженні проекту землеустрою фактично було відмовлено шляхом утримання від голосування за вказане питання (т.2а.с.45-48).

Фактичною підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою, як вбачається зі змісту витягів з протоколів сесії сільської ради, було відсутність дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту а частини третьої ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Ч. 2 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» передбачає, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005р. №2806-IV (далі - Закон №2806-IV) принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Механізм застосування принципу мовчазної згоди визначений ч. 6 ст. 4-1 Закону №2806-IV, а саме: у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Диспозицією ч. 6 ст. 4-1 Закону №2806-IV передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі) тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру".

Верховний суд у Постанові від 04.06.2019р. у справі №826/5252/17 зазначив, що юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов:

1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

2) суб`єктом господарювання документи подані за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо);

3) подані суб`єктом господарювання документи відповідають вимогам законодавства;

4) закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви;

5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Отже, принцип мовчазної згоди може бути застосований за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання".

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачі 24.04.2020р. звертались до відповідача із заявами про надання дозволу, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок за рахунок земельної ділянки площею 43,8227 га кадастровий номер 3522882300:02:000:9054, яка перебуває в користуванні (оренді) ФГ Савченко О.М. на підставі договору оренди землі від 17.05.2016р.

У строк визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідач не прийняв будь-яких рішень щодо вирішення питання з приводу надання дозволу чи вмотивованої відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою про відведення у власність земельних ділянок, а тому позивачі правомірно, із застосуванням принципу мовчазної згоди , здійснили самостійне замовлення відповідної технічної документації із землеустрою, про що повідомили відповідача.

Таким чином, фактична відмова позивачам у затвердженні проекту землеустрою, яка виразилась в утриманні від голосування на сесіях сільської ради від 05.08.2020р. №37 та від 06.10.2020р. №38, через відсутність дозволу на виготовлення проекту землеустрою, є протиправною.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому суд зазначає, що положення ч. 9 ст. 118 ЗК України не надають відповідному органу місцевого самоврядування приймати будь-яке інше рішення ніж про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Враховуючи долучені до справи документа та матеріали суд зазначає, що відповідачем питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачам фактично не розглянуто.

Отже, в порушення ч.9 ст.118 ЗК України відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не прийняття в межах повноважень рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі земельних ділянок у власність позивачам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права є зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо передачі позивачам земельних ділянок у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позов задоволено, позивачам підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору на підтвердження чого наданні докази по їх сплаті (т.1а.с.1-7).

Щодо витрат по оплаті правничої допомоги суд не знаходить підстав для їх відшкодування оскільки всупереч вимогам п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України позивачами не надано доказів укладення з адвокатом договорів про надання правничої допомоги, що унеможливлює встановлення розміру вартості таких витрат.

Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та зобов`язати Лозуватську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області (28432, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Лозуватка, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 04364762) у встановленому законом порядку та строки, затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , земельних ділянок для ведення фермерського господарства (код за КВЦПЗ - А.01.02) за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Лозуватська сільська рада (за межами населеного пункту).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04364762) на користь позивачів сплачений судовий збір у розмірі: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) 840,80 грн., ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) 840,80 грн., ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) 840,80 грн., ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3 ) 840,80 грн., ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4 ) 840,80 грн., ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_5 ) 840,80 грн., ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_6 ) 840,80 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Ю.П. Пасічник