Рішення

від 16.12.2020 по справі 420/10425/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10425/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

09.10.2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи зазначає, що не погоджується з рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У позові вказано, що незважаючи на те, що позивачем були подані усі документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 31.08.2020 р. товариство отримало від відповідача повідомлення в електронному вигляді про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, посилаючись на розбіжності у наданих документах до митного оформлення. Як стверджує позивач, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Як вбачається з листа позивача № 71 від 31.08.2020 року, товариство надало до Одеської митниці Держмитслужби письмові пояснення на вимогу митного органу. Уповноваженою особою декларанта, товариством з обмеженою відповідальністю ВІЗДОМ надано до Одеської митниці Держмитслужби калькуляцію виробника від 28.08.2020 року до інвойсу № IN-EX20/01201.

Щодо посилань відповідача на невідповідності суми, визначеної у страховому сертифікаті з необхідним мінімальним покриттям, позивач зазначає, що JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD продає імпортований товар MASTERPLAST International Kft за ціною 85 800 дол. США, що підтверджується комерційним Інвойсом YCJA202008-UK-1 від 06.07.2020 року. Поставка товару здійснювалась JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD на адресу MASTERPLAST International Kft на умовах FOB, згідно з Правилами ІНКОТЕРМС, що підтверджується комерційним інвойсом від 06.07.2020 року, митною декларацією країни відправлення від 09.07.2020 року. Так, за умовами поставки FOB продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування. Проте, продавець зобов`язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, яка є у розпорядження продавця, необхідну покупцю для отримання страхування. Покупець не має жодного зобов`язання перед продавцем щодо укладення (контракту) страхування (стор.126-127 офіційного перекладу правил Інкотермс 2020 Міжнародної торгової палати на українську мову, здійснений ТОВ Асоціація експортерів та Імпортерів у 2019 р.). Попри все, згідно з сертифікатом страхування вантажу №6428518017738 від 31.07.2020 року імпортований вантаж застрахований на суму 102 762.00 дол. США. 102 762.00 дол. США (сума, на яку застрахований вантаж) = 93420 дол. США (85 800 дол. США (ціна договору) + 7620,00 дол.США (вартість морського фрахту) *110/100

Як вказує позивач, за умовами поставки CIF продавець укладає договір (контракт) страхування, який покриває ризик покупця щодо втрати або пошкодження товару від пункту відвантаження до принаймні пункту призначення товару. Страхування повинне покривати, як мінімум, передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинне бути здійснено у валюті договору (контракту) (стор.143,146 офіційного перекладу правил Інкотермс 2020 Міжнародної торгової палати на українську мову, здійснений ТОВ Асоціація експортерів та імпортерів у 2019 р.). Тобто, страхування покриває передбачену договором між JIAХІІNG YINGCAN TRADING CO.LTD та MASTERPLAST International Kft ціну +10% . В свою чергу, між ТОВ Мастерпласт Україна (покупець) та MASTERPLAST International Kft (продавець) 15.12.2017 року укладено контракт №14. Відповідно до п.2.1 контракту продавець поставляє покупцю будівельні матеріали окремими партіями згідно специфікацій. Специфікація додається до кожної окремої партії товару. Ціна та торгова марка зазначається у специфікації на кожну окрему партію товару. Як вбачається з додатку до вказаного контракту - специфікації №48 від 25.08.2020 року та з інвойсу IN-EX20/01201 від 25.08.2020 року, вартість імпортованого товару становить 97 440 доларів США, умови поставки CIF. Таким чином, митне оформлення здійснювалось позивачем за непрямим контрактом з посередником MASTERPLAST International Kft. Відповідно до п.4.1 контракту №14 від 15.12.2017 року, укладеного між позивачем та MASTERPLAST International Kft Поставка товару здійснюється з бази виробника, яку визначає продавець на умовах CIF - Іллічівськ/Одеса або на умовах вказаних у специфікації на кожну окрему поставку товару. Відповідно до калькуляції вартості MASTERPLAST International Kft від 25.08.2020 року до інвойсу № IN-EX20/01201 у вартість 97 440 доларів США включається: вартість придбання товару MASTERPLAST International Kft у JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD « 85800 дол. США; оплата морського фрахту - 7620 дол. США; витрати на страхування від ризиків 165,55 Євро (195,93 доларів США); комісійний збір - 3824,07 дол. США.

Отже, як стверджує позивач, зважаючи на визначені контрактом умови поставки CIF, всі витрати із страхування та транспортування враховані продавцем MASTERPLAST International Kft у вартості товару.

Щодо посилань відповідача на відсутність інформації про включення вартості тари та упаковки до митної вартості, позивач вказує, що вони є хибними, так як відповідно до п.5.2 контракту №14 від 15.12.2017 року вартість упаковки входить у вартість товару. У випадку, якщо упаковка передбачає додаткові витрати продавця, її вартість в ціну товару не включається, та зазначається окремим рядком в специфікаціях. У специфікації №48 від 25.08.2020 року до контракту №14 від 15.12.2017 року, інформація щодо додаткових витрат MASTER PLAST International Kft на упаковку відсутня. Таким чином, договором, на виконання якого була здійснена поставка товару, передбачені умови формування вартості тари та упаковки - вартість упаковки входить у вартість товару.

Щодо посилань відповідача на відсутність в митній декларації країни відправлення реквізитів зовнішньоекономічного контракту та рахунку-фактури, позивач вказує, що поставка товару здійснювалась JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD на адресу MASTERPLAST International Kft. На підтвердження вказаного факту, до митного органу надані: комерційний інвойс від 06.07.2020 року, зважувальний сертифікат до інвойсу від 06.07.2020 року, пакувальний лист від 06.07.2020 року, коносамент від 13.07.2020 року, сертифікат про походження товару від 14.07.2020 року, сертифікат страхування вантажу від 13.07.2020 року, розрахунок від 25.08.2020 року до інвойсу № IN-EX20/01201. 25.08.2020року (у процесі доставки товару) MASTER PLAST International Kft та позивач підписали специфікацію N48 до контракту N 14 від 15.12.2017 року, якою узгодили поставку та вартість імпортованого товару. Відповідно до специфікації від 25.08.2020 року, укладеної між позивачем та MASTERPLAST International Kft та інвойсу № №ЕХ20/01201від 25.08.2020 року, вартість імпортованого товару становить 97 440 доларів США. Таким чином, у митній декларації країни відправлення №021720200000206496 від 09.07.2020 року вказаний номер інвойсу виробника JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD, наявний в розпорядженні митного органу. На момент формування експортних декларацій, у MASTERPLAST International Kft та TOB Мастерпласт Україна ще не виникли зобов`язальні відносини щодо поставки імпортованого товару, через це інвойс від 25.08.2020 року та відповідно зовнішньоекономічний контракт не могли бути зазначені у митній декларації країни відправлення. Отже, у експортних деклараціях вірно зазначений номер інвойсу JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD., адресований MASTER PLAST International Kft.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

16.10.2020 року (вх. №48480/20) від представника Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив разом із додатками, згідно переліку, який у ньому наведено.

Так, у відзиві Одеської митниці Держмитслужби зазначено, що адміністративний позов ТОВ Мастерпласт Україна не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Одеська митниця Держмитслужби вказує, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UА50020/2020/224661 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UА50020/2020/224661 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- відповідно до умов поставки CIF, продавець зобов`язаний здійснити страхування вантажу, яке має покривати зазначену в договорі ціну +10%, але в наданому до митного оформлення страховому документі від 13.07.2020 № 19-С534.131-7 сума не співпадає з сумою мінімального покриття (Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів);

- в копії митної декларації країни відправлення від 09.07.2020 №021720200000206496 не зазначено реквізиті зовнішньоекономічного договору (контракт) та рахунку-фактури (інвойс), що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою;

- відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.5.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.12.2017 №14 вартість упаковки входить у вартість товару. У випадку якщо, упаковка передбачає додаткові витрати продавця, її вартість в ціну товару не включається та зазначається окремим рядком в Специфікаціях. Проте, у наданих до митного оформлення документах (специфікації, інвойсі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Як зазначено Одеською митницею Держмитслужби надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

У відзиві вказано, що на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням ум договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

31.08.2020 декларантом ТОВ "ВІЗДОМ-СЕРВІС надіслано калькуляцію та надіслано лист від 31.07.2020, яким повідомлено митний орган, що інших додатковий документів надати немає можливості.

Як стверджує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією № UА500020/2020/224661 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю

Відповідач вказує, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та САІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товарів та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: ЕМД №UА500020/2020/219699 від 15.07.2020 - 1,5135 дол. США / кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,133 дол. США / кг нетто. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом буф і обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний.

Зважаючи на вищевикладене, Одеська митниця Держмитслужби просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Мастерпласт Україна .

04.12.2020 року (вх.№ЕП/23449/20) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна зареєстровано як юридична особа 16.03.2005 Номер запису: 13241020000000606та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Судом встановлено, що 15.12.2017р. між фірмою MASTERPLAST International Kft та товариством з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна укладений контракт №14, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується забезпечити для покупця регулярні поставки різних будівельних матеріалів, які продавець реалізовує на даний момент та товари, які планує продавати у майбутньому на основі отриманих від покупця замовлень (а.с.14-21).

Відповідно до п.4.1 контракту №14 від 15.12.2017р. поставка товару здійснюється поставленням з бази виробника, яку визначає продавець на умова CIF - Іллічівськ/Одеса або на умовах вказаних у специфікації на кожну окрему поставку товару.

Згідно із п.11.1 вказаного контракту №14 від 15.12.2017р. даний контракт вступає в силу після його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022р.

31.08.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна (далі - до Одеської митниці Держмитслужби в митному режимі імпорт подано митну декларацію № UА500020/2020/224661 з метою митного оформлення товарів: сітка, скловолокна, виготовлена з ниток скловолокна не полотняного переплетення, просочених (покритих) полімерним матеріалом (поліефіруретаізоціанатами), в рулонах.

Для підтвердження вказаних у митній декларації №UА500020/2020/224661 відомостей, позивачем до митного органу було надано, зокрема:

- контракт №14 від 15,12.2017 року; специфікація №48 від 25.08.2020 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) № ШТ-ЕХ20/01201 від 25.08.2020 року;

- пакувальний лист б/н від 06,07.2020 року;

- сертифікат походження товару №20С4403А2434/01384 від 14.07.2020 року;

- рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № HUS1074969 від 27.08.2020 року;

- страховий поліс 319-с534.131-7 від 13.07.2020 року;

- інвойс виробника № YCJA202008-U від 06.07.2020 року;

- лист розпорядження б/н від 19.05.2020 року;

- коносамент № 4369-0177-006.024 від 13.07.2020 року;

- копія митної декларації країни відправлення №021720200000206496 від 09.07.2020 року.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунків про здійснення платежів із третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умом договору (угоди, контракту);

- виписки з бухгалтерської документації;

- каталогів, специфікації виробника товару;

- висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

31.08.2020 позивачем надіслано лист, яким повідомлено митний орган, що інших додатковий документів надати немає можливості (а.с.75).

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- відповідно до умов поставки CIF, продавець зобов`язаний здійснити страхування вантажу, яке має покривати зазначену в договорі ціну +10%, але в наданому до митного оформлення страховому документі від 13.07.2020 № 19- С534.131-7 сума не співпадає з сумою мінімального покриття (Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів);

- в копії митної декларації країни відправлення від 09.07.2020 №021720200000206496 не зазначено реквізиті зовнішньоекономічного договору (контракт) та рахунка-фактури (інвойс). Вищевказане унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою;

- відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.5.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.12.2017 №14 вартість упаковки входить у вартість товару. У випадку якщо, упаковка передбачає додаткові витрати Продавця, її вартість в ціну товару не включається та зазначається окремим рядком в Специфікаціях, Проте, у наданих до митного оформлення документах (специфікації, інвойсі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Згідно спірного рішення, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості; по товару №1 є більшим - ЕМД № UA50020/2020/219699 від 15.07.2020 року - 1,5135 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,133 дол. США/кг.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею Держмитслужби рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на наступне.

Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до умов поставки CIF, продавець зобов`язаний здійснити страхування вантажу, яке має покривати зазначену в договорі ціну +10%, але в наданому до митного оформлення страховому документі від 13.07.2020 № 19-С534.131-7 сума не співпадає з сумою мінімального покриття, суд зазначає наступне.

Відповідно до пояснень позивача, JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD продає імпортований товар MASTERPLAST International Kft за ціною 85 800 дол. США.

Вказана обставина підтверджується комерційним Інвойсом YCJA202008-UK-1 від 06.07.2020 року (а.с.41).

Як вказує позивач, що не спростовується відповідачем поставка товару здійснювалась JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD на адресу MASTERPLAST International Kft на умовах FOB, згідно з Правилами ІНКОТЕРМС, що підтверджується комерційним інвойсом від 06.07.2020 року, митною декларацією країни відправлення від 09.07.2020 року.

Так, за умовами поставки FOB у продавця відсутні зобов`язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування. Проте, продавець зобов`язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, яка є у розпорядження продавця, необхідну покупцю для отримання страхування. Покупець не має жодного зобов`язання перед продавцем щодо укладення (контракту) страхування.

У поясненнях №71 від 31.08.2020 року, які надавались до митного органу позивачем вказано, що страхових поліс №19-С534.131-7 від 13.07.2020 року за домовленістю між KUHNE+NAGEL KFT, Угорщина та MASTERPLAST International Kft , Угорщина покриває 110% собівартості товару за інвойсом №YCJA202008-UK-1 від 06.07.2020р., виданий китайським виробником з додаванням вартості морського фрахту до морського порту Одеса, Україна

Як вказано позивачем у позові, імпортований вантаж застрахований на суму 102 762.00 дол. США. 102 762.00 дол. США (сума, на яку застрахований вантаж) = 93420 дол. США (85 800 дол. США (ціна договору) + 7620,00 дол.США (вартість морського фрахту) *110/100.

Так, за умовами поставки CIF продавець укладає договір (контракт) страхування, який покриває ризик покупця щодо втрати або пошкодження товару від пункту відвантаження до принаймні пункту призначення товару.

Страхування повинне покривати, як мінімум, передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинне бути здійснено у валюті договору (контракту) .

Тобто, страхування покриває передбачену договором між JIAХІІNG YINGCAN TRADING CO.LTD та MASTERPLAST International Kft ціну +10%.

В свою чергу, як вже встановлено судом, між ТОВ Мастерпласт Україна (покупець) та MASTERPLAST International Kft (продавець) 15.12.2017 року укладено контракт №14. Відповідно до п.2.1 контракту продавець поставляє покупцю будівельні матеріали окремими партіями згідно специфікацій. Специфікація додається до кожної окремої партії товару. Ціна та торгова марка зазначається у специфікації на кожну окрему партію товару.

Як вбачається з додатку до вказаного контракту - специфікації №48 від 25.08.2020 року та з інвойсу IN-EX20/01201 від 25.08.2020 року, вартість імпортованого товару становить 97 440 доларів США, умови поставки CIF.

З наданого до суду розрахунку (а.с.29) судом встановлено, що вартість імпортованого товару становить 97 440 доларів США включає в себе: 85800 доларів США - ціна покупки згідно комерційного інвойсу №YCJA202008-UK-1 від 06.07.2020 року; морський фрахт - 7620,00 доларів США згідно інвойсу №НUS1074969 від 27.08.2020 року; страхування від усіх ризиків - 165, 55 євро (195,92 доларів США) згідно інвойсу №НUS1074969 та комісійний збір - 3824,07 доларів США.

Таким чином, митне оформлення здійснювалось позивачем за непрямим контрактом з посередником MASTERPLAST International Kft.

Відповідно до п.4.1 контракту №14 від 15.12.2017 року, укладеного між позивачем та MASTERPLAST International Kft поставка товару здійснюється з бази виробника, яку визначає продавець на умовах CIF - Іллічівськ/Одеса або на умовах вказаних у специфікації на кожну окрему поставку товару.

Отже, зважаючи на визначені контрактом умови поставки CIF, всі витрати із страхування та транспортування враховані продавцем MASTERPLAST International Kft у вартості товару.

Щодо посилань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах (специфікації, інвойсі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складової митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.2 контракту №14 від 15.12.2017 року вартість упаковки входить у вартість товару. У випадку, якщо упаковка передбачає додаткові витрати продавця, її вартість в ціну товару не включається, та зазначається окремим рядком в специфікаціях.

Судом встановлено, що у специфікації №48 від 25.08.2020 року до контракту №14 від 15.12.2017 року, інформація щодо додаткових витрат MASTER PLAST International Kft на упаковку відсутня.

Тобто, вартість упаковки за товар, що постачався вже включено у ціну товару та у продавця були відсутні додаткові витрати на упаковку.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Щодо посилань відповідача на те, що в копії митної декларації країни відправлення від 09.07.2020 №021720200000206496 не зазначено реквізиті зовнішньоекономічного договору (контракт) та рахунка-фактури (інвойсу) суд враховує, що поставка товару здійснювалась JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD на адресу MASTERPLAST International Kft.

На підтвердження вказаних обставин, до митного органу надані: комерційний інвойс від 06.07.2020 року, зважувальний сертифікат до інвойсу від 06.07.2020 року, пакувальний лист від 06.07.2020 року, коносамент від 13.07.2020 року, сертифікат про походження товару від 14.07.2020 року, сертифікат страхування вантажу від 13.07.2020 року, розрахунок від 25.08.2020 року до інвойсу № IN-EX20/01201.

Так, 25.08.2020року MASTER PLAST International Kft та позивач підписали специфікацію №48 до контракту N 14 від 15.12.2017 року, якою узгодили поставку та вартість імпортованого товару. Відповідно до специфікації від 25.08.2020 року, укладеної між позивачем та MASTERPLAST International Kft та інвойсу № І№ЕХ20/01201 від 25.08.2020 року, вартість імпортованого товару становить 97 440 доларів США.

Таким чином, у митній декларації країни відправлення №021720200000206496 від 09.07.2020 року вказаний номер інвойсу виробника JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD, наявний в розпорядженні митного органу.

На думку контролюючого органу, у експортній декларації від 09.07.2020 року повинні були бути вказані відомості про документи, які складені між позивачем та MASTERPLAST International Kft вже після складання вказаної декларації.

Судом встановлено, що на момент формування експортної декларації, у MASTERPLAST International Kft та TOB Мастерпласт Україна ще не виникли зобов`язальні відносини щодо поставки імпортованого товару, через це інвойс від 25.08.2020 року та відповідно зовнішньоекономічний контракт не могли бути зазначені у митній декларації країни відправлення.

Отже, у експортних деклараціях вірно зазначений номер інвойсу JIAXING YINGCAN TRADING CO.LTD., адресований MASTER PLAST International Kft.

Щодо посилання відповідача на те, що декларантом не подані усі необхідні документи, суд зазначає наступне, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, №815/2013/15.

Суд вказує на те, що згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не правомірно було прийнято спірні рішення та картку відмови.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна (місцезнаходження: вул.Тельмана, буд.4-Б, с.Великі Лази, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89440, код ЄДРПОУ 33438138);

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Суддя С.М. Корой

.