Рішення

від 04.01.2021 по справі 420/10425/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10425/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

04 січня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року.

Рішенням суду від 16.12.2020 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року, визнано протиправною та скасувано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року.

У позовній заяві позивач просив суд судові витрати покласти на відповідача та зазначив, що на момент подачі позову товариство з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна понесло наступні судові витрати:

- оплата судового збору - 6417,39 грн.

- витрати на професійну правничу допомогу - 15000,00 грн.;

- витрати, пов`язані з залученням перекладача - 7909,00 грн.

Разом з тим, під час прийняття вказаного рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

22.12.2020 року (вх. №ЕП/253344/20) від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Оскільки судом прийнято рішення по справі №420/10425/20 в порядку письмового провадження, питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року розглядається судом без виклику сторін.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Так, позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2902 від 08.10.2020 року (а.с.10) та у розмірі 4315,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2901 від 08.10.2020 року (а.с.10).

Загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті по даній справі складає 6417,39 грн.

Загальна сума судового збору, яка сплачена позивачем по даній справі складає 6417,40 грн.

Враховуючи задоволення даного адміністративного позову суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 6417,39 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Суд вказує на те, що відповідачем не було подано до суду відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Так, згідно матеріалів справи, 25.08.2020 року між Позивачем та Адвокатським об`єднанням Едвайзерс було укладено договір про надання правової допомоги №30.

Згідно наданої до суду додаткової угоди №4 до договору про надання правової допомоги від 25.08.2020р. №30 від 17.09.2020р., замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по представництву інтересів замовника в Одеському окружному адміністративному суді по оскарженню рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби від 31.08.2020 р. №UA500020/2020/000101/2 та картки відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500020/2020/00404 від 31.08.2020р. та сторони домовилися, що вартість послуг виконавця за даною додатковою угодою складає 15000,00 грн.

Згідно наданого до суду акту прийому-передачі наданих послуг від 16.12.2020р. адвокатським об`єднанням ЕДВАЙЗЕРС в межах виконання обов`язків з представництва інтересів замовника у справі №420/10425/20 надано такі види правової допомоги:

- проведення консультації з замовником, погодження правової позиції (17.09.2020р.);

- підготовка та подача до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви (09.10.2020р.);

- ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка та подання відповіді на відзив до Одеського окружного адміністративного суду (04.12.2020 р.);

- підготовка та подача до Одеського окружного адміністративного суду заяви про стягнення судових витрат(16.12.2020р.).

Згідно п.2 акту від 16.12.2020р. вартість послуг за надання правової допомоги за вказаним актом складає 15 000,00грн..

На підтвердження сплати вартості вказаних до суду надано платіжне доручення №2681 від 21.09.2020р. про сплату 15000,00грн., виписка з рахунку ТОВ Мастерпласт Україна від 22.10.2020р.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмір 10000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат пов`язаних із залученням перекладачів, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. В свою чергу, відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19.

При вирішенні вказаного питання, суд враховує, що переклад документів, наданий суду позивачем з метою доведення своєї позиції, а понесені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Представником позивача в підтвердження понесення судових витрати, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 7909,00 грн. надано акт прийому - передачі наданих послуг №197 від 21.09.2020р.; рахунки на оплату перекладу № 209 від 28.09.2020р. та №197 від 21.09.2020р., акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №209/09 від 30.09.2020р. та платіжні доручення №2692 від 23.09.2020р. та №2781 від 30.09.2020р. про сплату за послуги перекладу у загальному розмірі 7909,00 грн.

З вказаних документів вбачається, що ТОВ ПАВТРЕЙД надано позивачу послуги з перекладу на суму 7909,00 грн., а ТОВ Мастерпласт Україна здійснено оплату ТОВ ПАВТРЕЙД за вказані послуги у розмірі 7909,00 грн.

При цьому судом встановлено, що переклад було здійснено документів, які безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних із залученням перекладачів у розмірі 7909,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 252, 292-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 420/10425/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/00404 від 31.08.2020 року, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000101/2 від 31.08.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6417,39 грн. (шість тисяч чотириста сімнадцять гривень 39 копійок) та витрати, пов`язані із залученням перекладачів у розмірі 7909,00 грн. (сім тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 00 копійок).

Копію додаткового рішення направити учасникам справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Мастерпласт Україна (місцезнаходження: вул.Тельмана, буд.4-Б, с.Великі Лази, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89440, код ЄДРПОУ 33438138);

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Суддя Корой С.М.