Рішення

від 16.12.2020 по справі 540/2676/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2676/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0018285005 від 25.01.2020 р. про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 3655,35 грн. та нарахування пені у розмірі 7389,15 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №0066635005 від 03.03.2020 р. про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийняті та направлені на адресу позивача рішення №0018285005 від 25.01.2020 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 3655,35 грн. та нарахування пені у розмірі 7389,15 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та рішення №0066635005 від 03.03.2020 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Загальна сума штрафних санкцій та пені за цими рішеннями - 11 384.50 грн.

Вказані рішення позивач вважає протиправними з огляду на те, що він був зареєстрований як фізична особа-підприємець у 1999 р., тобто до 01 липня 2004 р. Позивач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про нього були внесені тільки 08.02.2019 р., коли він звернувся до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію припинення своєї підприємницької діяльності.

Крім того, позивач зазначає, що з 2003 р. по теперішній час він є найманим працівником, Роботодавцем позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю Автотех Україна (код ЄДРПОУ 14118509). в якому він працює з 18.02.2003 р. на умовах повного робочого дня на посаді менеджера. Отже, роботодавцем позивача сплачується за нього ЄСВ.

З огляду на викладене, посилаючись на правові позиції Верховного Суду та пункт 5 розділу 1 Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ Про внесення змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , позивач просить скасувати оскаржувані рішення.

Ухвалою від 24.09.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що податковий орган позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач у період з 03.09.1999 по 08.02.2019 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як платник єдиного внеску.

Позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017, та самостійно визначено зобов`язання у розмірі 8448,00 грн; звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018, та самостійно визначено зобов`язання у розмірі 9828,00 грн; та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019, та самостійно визначено зобов`язання у розмірі 1836,12 грн.

Нараховані зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску за 2017 та 2018 роки позивач сплатив, однак сплачував зобов`язання несвоєчасно.

Дана обставина і стала підставою застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 3655,35 грн, та сума пені у розмірі 7389,15 грн., що виникли в результаті несплати узгодженої суми зобов`язань, визначених рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Нараховані зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску за 2017 та 2018 роки позивач сплачував з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.01.2020 №0018285005, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3655,35 грн, та пеня у розмірі 7389,15 грн.

Сума штрафної санкції у розмірі 340,00 грн. визначеного рішенням від 03.03.2020 №006663505 про застосування штрафних санкцій виникла за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що останній не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві. Позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду та зазначає, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.

Також позивача звертаю увагу, що суми, які були зазначені у цих звітах були визначені (нараховані) не ним самостійно, а спочатку нараховані відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів, про що свідчать вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1840-50 від 06.11.2018 р.. № Ф-1840-50 від 14.02.2019 р.. № Ф-1840-50 від 10.05.2019 р.. № Ф-1840-50 від 12.08.2019 р„ № Ф-139-10 від 02.07.2020 р., які також оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак податковим органом відмовлено у задоволенні таких скарг.

З метою вирішення питання закриття боргу, позивач звернувся до Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонській області, спеціалісти якого зазначили про необхідність подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017, 2018, 2019 роки для повного зняття з податкового обліку. З цих підстав позивач подав вищезазначені звіти, однак, як стверджує позивач, він не самостійно нарахував свої зобов`язання з ЄСВ.

З огляду на викладене позивач наполягає на задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.1994 р. по день звернення до суду з даним позовом є найманим працівником в різних організаціях на різних посадах. Останнє місце роботи позивача ТОВ Автотех України , де ОСОБА_1 працює на посаді менеджера з 18.02.2003 року.

Крім того, ОСОБА_1 , був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 01.09.1999 року.

08 лютого 2019 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про припинення підприємницької діяльності позивача.

Відповідно до довідки, виданої ТОВ Автотех Україна 04.08.2020р. №04/08-55 за період з січня 2017р. по червень 2020р. позивачу виплачувалась заробітна плата вказаним Товариством. Також ТОВ Автотех Україна є страховиком позивача та сплачує страховий внесок за позивача, зокрема за вказаний період розмір сплаченого ЄСВ за ОСОБА_1 склав 181945,82 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 20.12.2019р. позивачем подані до контролюючого органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі-звіт) за 2017 -2019рр. Так, зі звіту за 2017р. вбачається, що за період з січня по грудень 2017р. сума чистого доходу, заявлена в декларації становить 0 грн., а сума доходу на яку нараховується єдиний внесок - 38400 грн., сума нарахованого ЄСВ - 8448 грн.

За даними звіту за 2018р. у період січень-грудень 2018р. сума чистого доходу, заявлена в декларації становить 0 грн., а сума доходу на яку нараховується єдиний внесок - 44676 грн., сума нарахованого ЄСВ - 9828,72 грн.

За даними звіту за 2019р. у період січень-грудень 2019р. сума чистого доходу, заявлена в декларації становить 0 грн., а сума доходу на яку нараховується єдиний внесок - 8346 грн., сума нарахованого ЄСВ - 1836,12 грн. (нарахування ЄСВ за січень та лютий).

Також судом встановлено, що 21.12.2019р. контролюючим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 21.12.2019 №007166/21-22-50-05-2825505159, в якому зафіксовано несвоєчасне подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, граничний строк подання 09.02.2018 (фактично подано 20.12.2019), за 2018 рік, граничний строк подання 11.02.2019 (фактично подано 20.12.2019).

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 21.12.2019 №007166/21- 22-50-05-2825505159, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 03.03.2020 №006663505, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 340,00 грн.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.01.2020 №0018285005, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3655,35 грн, та пеня у розмірі 7389,15 грн. (розрахунок надається).

Рішення від 03.03.2020р. №0066635005 оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 13.05.2020р. №15972/6/99-00-08-06-01-01 скарга позивача залишена без задоволення, рішення без змін.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Частиною 1 статті 7 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені особи, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а частиною другою цієї статті встановлено, що перелік, доповнення та уточнення кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а також конкретних видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, до яких належать особи, визначаються законами України за видами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон №2464-VI).

Положеннями статті 2 Закону №2464-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону №2464-VI узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Наказом від 24.11.2014 №1162 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі-Порядок №1162).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком № 1162 (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону №2464-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону №2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 01 січня 2017 року виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Відповідно до частин другої - четвертої, восьмої, дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа та переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464). Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція № 449.

Абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Суд зауважує, що спірними рішеннями податковим органом нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ за 2017р., 2018р. та несвоєчасне подання звітності (за 2017р.2018р. подані 20.12.2019р.), при цьому в межах даної справи не є спірним нарахування податковим органом єдиного соціального внеску, який позивачем вже сплачений, адже оскаржуються лише рішення про нарахування штрафних санкцій.

Між тим судом встановлено, що податковим органом була нарахована сума заборгованості з ЄСВ за період з 01.01.2017р. по 31.10.2018р. у розмірі 15 819,54 грн. відповідно до вимоги про сплату недоїмки від 06.11.2018р. №Ф-1840-50, яка сплачена позивачем.

Доказів скасування вимоги про сплату недоїмки від 06.11.2018р. №Ф-1840-50 до суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом нарахована недоїмка зі сплати ЄСВ у розмірі 15 819,54 грн. за період з 01.01.2017р. по 31.10.2018р., яка позивачем не оскаржена в судовому порядку, не скасована та яка сплачена позивачем. З документів, наданих позивачем та з інтегрованої картки платника податків вбачається, що погашення суми недоїмки з ЄСВ відбувалось щомісячно частинами, шляхом утримання коштів з заробітної плати позивача державним виконавцем. Виконавче провадження №58197293 щодо стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з ЄСВ на підставі вимоги від 06.11.2018р. №Ф-1840-50 закінчене 19.09.2019р. у зв`язку з фактичним виконанням на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження .

З облікової картки платника вбачається, що у зв`язку з погашенням недоїмки з ЄСВ та з огляду на порушення строків погашення вказаної недоїмки, податковим органом нарахована пеня за період з 22.01.2019р. по 18.12.2019р. та штраф за цей же період, яка позивачем не сплачена.

Крім того, 20.12.2019р. податковим органом нараховані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ.

Отже, на кінець 2019 року за позивачем рахувався борг у сумі 1836,10 грн.

Сальдо на початок 2020 року - 1835,10 грн., що вбачається з облікової картки платника податків.

У зв`язку з несплатою вищевказаних пені та штрафу податковим органом прийнято рішення №0018285005 від 25.01.2020р., відповідно до якого до позивача застосований штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ - у розмірі 3655,35 грн. та нарахована пеня - у розмірі 7389,15 грн. за період з 10.02.2018р. по 18.12.2019р.

Таким чином, суд дійшов до висновку про правомірне нарахування податковим органом штрафу та пені за несвоєчасну сплату недоїмки з ЄСВ відповідно до вимоги від 06.11.2018р. №Ф-1840-50.

Щодо рішення від 03.03.2020р. №0066635005 відповідно до якого відносно позивача застосовано штраф у розмірі 340,00 грн. за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, 20.12.2019р. позивачем були подані до контролюючого органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017-2019 роки.

Вказаний факт не є спірним, визнаний сторонами та підтверджений матеріалами справи.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Згідно п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника.

Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом (ч. 15 ст. 25 Закону № 2464).

Судом встановлено, що актом камеральної перевірки від 21.12.2019 №007166/21-22-50-05-2825505159 зафіксоване несвоєчасне подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, граничний строк подання 09.02.2018 (фактично подано 20.12.2019), за 2018 рік, граничний строк подання 11.02.2019 (фактично подано 20.12.2019).

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 21.12.2019 №007166/21- 22-50-05-2825505159, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 03.03.2020 №006663505, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 340,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про правомірність нарахування штрафу у сумі 340,00 грн.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача, нарахування штрафу та пені, а також повідомлення позивача про наявність недоїмки.

У даному спорі суд не застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.07.2020р. у справі №260/81/19, на які посилається позивач, адже вказані висновки стосуються питання наявності обов`язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за період з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2018 року відповідно до оскаржуваної вимоги за відсутності доходу від здійснення підприємницької діяльності. Натомість, в межах даної справи спірним є нарахування штрафу та пені на несвоєчасно сплачену недоїмку з ЄСВ та несвоєчасно подану звітність. При цьому в межах даної справи не оскаржується вимога про сплату недоїмки з ЄСВ, яка була погашена позивачем до нарахування штрафу та пені оскаржуваними рішеннями. Крім того, позивачем самостійно подані звіти з ЄСВ, що останнім також не оспорюється, однак така звітність була подана з порушенням встановлених законодавством строків, у зв`язку з чим до нього застосовані штрафні санкції.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

13 травня 2020 року прийнято Закон України № 592-ІХ Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників . Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме 03.06.2020р.

Так, відповідно до пункту 5 розділу 1 Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників (далі-Закон №592-ІХ) внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внесені зміни у розділі VIII "Прикінцеві та перехідні положення", зокрема:

п.9-15 - Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників":

платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників";

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в податковому органі, як платник податків на загальній системі оподаткування з 03.09.1999 року.

08 лютого 2019 року позивачем подано до державного реєстратора дві заяви з документами для проведення реєстраційної дії включення відомостей про фізичну особа-підприємця та державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням . Того ж дня до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені вказані записи, в тому числі про припинення підприємницької діяльності позивача.

За обліковими даним податкового органу стан платника податків - 11 припинено, але не знято з обліку.

Також з матеріалів справи вбачається, що 20.12.2019р. позивачем подана звітність по ЄСВ за 2017-2019 роки, з яких вбачається відсутність отримання доходу від підприємницької діяльності протягом вказаного періоду.

У зв`язку з вказаним контролюючим органом проведена камеральна перевірка, за результатами якої складено акт та прийнято оскаржуване рішення від 03.03.2020р. №006663005.

Вищенаведене є підставою для прийняття податковим органом рішення про списання суми штрафних санкцій у розмірі 3655,35 грн. і пені у розмірі 7389,15 грн., нарахованих рішенням від 25.01.2020р. №0018285005, в силу положень п.5 Закон №592-ІХ. Однак, як вбачається з інтегрованої картки платника податків, податковим органом не здійснено списання вказаних штрафних санкцій та пені, що є протиправною бездіяльністю.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про протиправність рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25.01.2020р. №0018285005, отже воно підлягає скасуванню, а позовна заява у вказаній частині - задоволенню.

Разом з тим, штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону №2464-VI, за наведених умов не застосовуються.

Відповідно до п.7 ч.11 ст.25 Закону№2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Отже, рішення від 03.03.2020р. №006663005, відповідно до якого позивачу нарахований штраф за несвоєчасне подання звітності, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність свого рішення від 25.01.2020р. №0018285005.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25 січня 2020 року, відповідно до якого до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у розмірі 3655,35 грн. та нарахована пеня у розмірі 7389,15 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) на користь ОСОБА_1 () АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 111060000