Постанова

від 10.03.2021 по справі 540/2676/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2676/20 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за №0018285005 від 25.01.2020р. про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 3 655,35грн. та нарахування пені у розмірі 7 389,15грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за №0066635005 від 3.03.2020р. про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 340грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 1.09.1999р. ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець. Однак, останній час підприємницькою діяльністю не займався, доходу не отримував. Згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 позивач на день звернення до суду є найманим працівником та працював в різних організаціях на різних посадах, а з 18.02.2003р. працює на посаді менеджера в ТОВ Автотех України .

8.02.2019р. до ЄДРПОУ внесено відомості про припинення підприємницької діяльності позивача.

Однак, 25.01.2020р. податковим органом прийнято рішення за №0066635005 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 3 655,35грн. та нарахування пені у розмір 7 389,15грн. за не сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та рішення за №0066635005 від 3.03.2020р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 340грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Загальна сума штрафних санкцій та пені за цими рішеннями - 11 384,5грн..

Позивач не погоджується із оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасування. Посилаючись на вказані обставини просив вимоги задовольнити.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 25.01.2020р., відповідно до якого до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у розмірі 3 655,35грн. та нарахована пеня у розмірі 7 389,15грн..

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,4грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, в судове засідання не з`явились та про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 340грн. діяв в межах та на підставі податкового законодавства, оскільки позивачем дійсно порушено граничні строки подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску. Що стосувалось рішення ГУ ДПС за №0018285005 від 3.03.2020р., то суд першої інстанції вважав, що воно підлягає скасуванню, оскільки позивач не здійснював підприємницьку діяльність та не отримував дохід від такої діяльності, а також припинив свою діяльність, що підтверджується даними податкового органу стану платника податків, у зв`язку з чим були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій та пені за несплату єдиного внеску.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у відповідності до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 1.08.1994р. по день звернення в суду із даним позовом є найманим працівником і працював в зазначених організаціях та на різних посадах. Останнє місце роботи позивача ТОВ Автотех України , де ОСОБА_1 працює на посаді менеджера починаючи з 18.02.2003р. (а.с.39-42).

Однак, з 1.09.1999р. ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, однак підприємницькою діяльністю не займався.

8 лютого 2019р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про припинення підприємницької діяльності позивача (а.с.34).

Відповідно до довідки, виданої ТОВ Автотех Україна 4.08.2020р. за №04/08-55 за період з січня 2017р. по червень 2020р. позивачу виплачувалась заробітна плата вказаним товариством. Також ТОВ Автотех Україна є страховиком позивача та сплачує страховий внесок за позивача, зокрема за вказаний період розмір сплаченого ЄСВ за ОСОБА_1 склав 181 945,82грн.(а.с.37-38).

Разом з тим, 20.12.2019р. позивачем подані до контролюючого органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі-звіт) за 2017-2019р.. Так, зі звіту за 2017р. вбачається, що за період з січня по грудень 2017р. сума чистого доходу, заявлена в декларації становить 0грн., а сума доходу на яку нараховується єдиний внесок - 38 400грн., сума нарахованого ЄСВ - 8 448грн. (а.с.67-69).

За даними звіту за 2018р. у період січень-грудень 2018р. сума чистого доходу, заявлена в декларації становить 0грн., а сума доходу на яку нараховується єдиний внесок - 44 676грн., сума нарахованого ЄСВ - 9 828,72грн..

За даними звіту за 2019р. у період січень-грудень 2019р. сума чистого доходу, заявлена в декларації становить 0грн., а сума доходу на яку нараховується єдиний внесок - 8346грн., сума нарахованого ЄСВ - 1 836,12грн. (нарахування ЄСВ за січень та лютий).

21.12.2019р. посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт за №007166/21-22-50-05-2825505159 від 21.12.2019р., у висновках якого встановлено несвоєчасне подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017р., граничний строк подання 9.02.2018р. (фактично подано 20.12.2019р.), за 2018р., граничний строк подання 11.02.2019р. (фактично подано 20.12.2019р.) (а.с.74-75).

На підставі встановлених порушень податковим органом прийнято рішення від 3.03.2020р. за №006663505 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яким застосовано до позивача штраф у розмірі 340грн..

Також, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.01.2020р. за №0018285005, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3 655,35грн., та пеня у розмірі 7 389,15грн..

Позивач вважає вказані рішення протиправними та незаконними, у зв`язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних рішень, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8.07.2010р. за №2464-VI (надалі-Закон №2464-VI).

Приписами ст.2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Положеннями п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок, ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону №2464-VI, взяття на облік осіб, зазначених у п.1,4,5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Наказом від 24.11.2014р. №1162 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі-Порядок №1162).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 1.01.2016р., надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком №1162 (п.2 розділу І Порядку №1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у п.1,4,5 та 5-1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI (п.3 розділу І Порядку №1162).

За правилами п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, у зв`язку із внесеними до Закону №2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 1.01.2017р. виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

У відповідності до частин другої - четвертої, восьмої, дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

- у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

- у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа та переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464). Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція № 449.

Приписами абз.2 п.2 розділу VI Інструкції №449 визначено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Судова колегія звертає увагу на те, що оскаржуваними рішеннями податковим органом нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ за 2017р., 2018р. та несвоєчасне подання звітності (за 2017р., 2018р. подані - 20.12.2019р.), при цьому в межах даної справи не є спірним нарахування податковим органом єдиного соціального внеску, який позивачем вже сплачений, адже оскаржуються лише рішення про нарахування штрафних санкцій.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, що податковим органом була нарахована позивачу сума заборгованості з ЄСВ за період з 1.01.2017р. по 31.10.2018р. у розмірі 15 819,54грн. відповідно до вимоги про сплату недоїмки від 6.11.2018р. за №Ф-1840-50, яка сплачена позивачем.

Доказів скасування вимоги про сплату недоїмки від 6.11.2018р. №Ф-1840-50 до суду не надано.

Отже, податковим органом нарахована недоїмка зі сплати ЄСВ у розмірі 15 819,54грн. за період з 1.01.2017р. по 31.10.2018р., яка позивачем не оскаржена в судовому порядку, не скасована та яка сплачена самим позивачем. З документів, наданих позивачем та з інтегрованої картки платника податків вбачається, що погашення суми недоїмки з ЄСВ відбувалось щомісячно частинами, шляхом утримання коштів з заробітної плати позивача державним виконавцем. Виконавче провадження за №58197293 щодо стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з ЄСВ на підставі вимоги від 6.11.2018р. за №Ф-1840-50 закінчене - 19.09.2019р. у зв`язку із фактичним виконанням на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження .

Як вбачається із облікової картки платника, що у зв`язку із погашенням недоїмки з ЄСВ та з огляду на порушення строків погашення вказаної недоїмки, податковим органом нарахована пеня за період з 22.01.2019р. по 18.12.2019р. та штраф за цей же період, яка позивачем не сплачена.

Окрім того, 20.12.2019р. податковим органом нараховані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ.

Отже, на кінець 2019р. за позивачем рахувався борг у сумі 1836,1грн..

Сальдо на початок 2020р. - 1835,1грн., що вбачається з облікової картки платника податків.

У зв`язку із несплатою вищевказаних пені та штрафу податковим органом прийнято оскаржуване рішення за №0018285005 від 25.01.2020р., згідно якого до позивача застосований штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ - у розмірі 3 655,35грн. та нарахована пеня - у розмірі 7 389,15грн. за період з 10.02.2018р. по 18.12.2019р..

Отже, судова колегія вважає правомірним нарахування податковим органом штрафу та пені за несвоєчасну сплату недоїмки з ЄСВ відповідно до вимоги від 6.11.2018р. №Ф-1840-50.

Що стосується рішення податкового органу від 3.03.2020р. за №0066635005, відповідно до якого відносно позивача застосовано штраф у розмірі 340грн. за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, 20.12.2019р. позивачем були подані до контролюючого органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017-2019р..

Вказаний факт не є спірним, визнаний сторонами та підтверджений матеріалами справи.

За правилами п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У відповідності до абз.5 ч.8 ст.9 Закону №2464 періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у п.4 і 5 ч.1 ст.4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Згідно п.7 ч.11 ст.25 Закону №2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника.

Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом (ч.15 ст.25 Закону №2464).

Як вбачається із матеріалів справи, що у висновках акту камеральної перевірки від 21.12.2019р. за №007166/21-22-50-05-2825505159 встановлено несвоєчасне подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017рік, граничний строк подання - 9.02.2018 (фактично подано - 20.12.2019р.), за 2018р., граничний строк подання - 11.02.2019р. (фактично подано - 20.12.2019).

На підставі встановлених порушень, а саме порушення граничних строків подання вказаних звітів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про застосування до позивача штраф у розмірі 340грн..

Враховуючи вказане, судова колегія вважає, що податковим органом правомірно нараховано штраф позивачу у сумі 340грн., оскільки позивачем дійсно порушено строки подачі відповідних звітів.

Разом із вищевказаним, колегія суддів зазначає, що 13.05.2020р. прийнято ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників за №592-ІХ. Цей Закон набирав чинності з 1 січня 2021р., крім п.5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме - 3.06.2020р.

Так, у відповідності до п.5 розділу 1 Закону України від 13 травня 2020р. №592-ІХ Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників (надалі - Закон №592-ІХ) внесені зміни до ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування внесені зміни у розділі VIII Прикінцеві та перехідні положення , зокрема:

- п.9-15 - Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників":

- платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017р. до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників";

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Як вбачається із матеріалів справи, що з 3.09.1999р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в податковому органі, як платник податків на загальній системі оподаткування.

8 лютого 2019р. ОСОБА_1 подав дві заяви до державного реєстратора разом із документами для проведення реєстраційної дії включення відомостей про фізичну особа-підприємця та державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням . Того ж дня до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені вказані записи, в тому числі про припинення підприємницької діяльності позивача.

За обліковими даним податкового органу стан платника податків - 11 припинено, але не знято з обліку.

Також, із матеріалів справи вбачається, що 20.12.2019р. позивачем подана звітність по ЄСВ за 2017-2019р., з яких вбачається відсутність отримання доходу від підприємницької діяльності протягом вказаного періоду.

У зв`язку із вказаним контролюючим органом проведена камеральна перевірка, за результатами якої складено акт та прийнято оскаржуване рішення від 3.03.2020р. за №006663005.

Аналізуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що у ДПС наявні підстави для прийняття рішення про списання суми штрафних санкцій у розмірі 3 655,35грн. та пені у розмірі 7 389,15грн., нарахованих рішенням від 25.01.2020р. №0018285005, в силу положень п.5 Закон №592-ІХ. Однак, як вбачається з інтегрованої картки платника податків, податковим органом не здійснено списання вказаних штрафних санкцій та пені, що є протиправною бездіяльністю.

Враховуючи вказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі від 25.01.2020р. за №0018285005, оскільки позивач не здійснював підприємницьку діяльність та не отримував дохід від такої діяльності, а також припинив свою діяльність, що підтверджується даними податкового органу стану платника податків, а тому були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій та пені за несплату єдиного внеску.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв