Рішення

від 08.12.2020 по справі 620/2847/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/2847/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Федорок К.М.,

за участю представника відповідача Протченко О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Комунального підприємства Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця до Головного управління ДПС України у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 07.05.2020 № 770/25-01/53-05-23 Головного управління ДПС в Чернігівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сплата єдиного внеску здійснюється підприємством відповідно до законодавства в повному обсязі, рішення винесене без проведення будь-якої перевірки повноти та своєчасності проведення сплати єдиного внеску, на адресу підприємства жодних актів перевірок або звірок не надходило, а у відповідача були відсутні підстави, визначені частиною десятою та пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , для застосування відносно підприємства штрафних санкцій та пені. Також вказує, що уповноважена особа ОСОБА_1 не наділена Законом правом винесення оскаржуваного рішення, відтак дії відповідачем вчинені не в межах повноважень та не у спосіб, визначений законом.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач єдиний внесок за період з 21.07.2018 по 25.09.2019 сплачував на відповідний рахунок з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв`язку з чим винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вказує, що доводи позивача, що оскаржуване рішення прийнято без проведення будь-якої перевірки повноти та своєчасності проведення сплати єдиного внеску не ґрунтуються на нормах права. Зазначає, що ОСОБА_1 є посадовою особою контролюючого органу ГУ ДПС у Чернігівській області, обіймаючи посаду заступника начальника Чернігівського управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що чинним законодавством передбачено, що рішення про нарахування пені застосування штрафів приймається за наслідками розгляду акту та інших матеріалів про порушення.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 19.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 07.05.2020 № 770/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Комунального підприємства Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця застосовано штраф у розмірі 27930,68 грн. за період з 21.07.2018 по 25.09.2019 та нараховано пеню в розмірі 3362,44 грн. (а.с. 4).

Підставою для нарахування штрафу та пені стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску, що відображена в інтегральній картці платника податку (а.с. 33-39).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування пені та штрафу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає, Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 6 Закону).

Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону єдиний внесок вважається сплаченим у разі перерахування його платником на рахунок податкового органу.

Згідно частин другої, третьої статті 25 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста статті 25 Закону).

Частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 25 Закону нарахування пені, передбаченої цим законом починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята статті 25 Закону).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 пунктом 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4, 6 та 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема, в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Як було встановлено судом, рішення від 07.05.2020 № 770/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску було винесене на підставі даних інтегрованої картки платника.

Міністерством фінансів України наказом від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).

Пунктом 2 Розділу І Порядку визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення (пункт 1 підрозділ 1 Розділ ІІ Порядку).

Суд визнає, що належними, допустимими, достатніми доказами несвоєчасної сплати підприємством сум єдиного внеску у спірний період є дані інтегрованої картки платника, які внесені до неї контролюючим органом в результаті подання платником звітних документів та сплати єдиного внеску (за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України про надходження сум єдиного внеску).

З аналізу даних інтегрованої картки платника за кодом класифікації доходів бюджету 71010000 вбачається, що позивачем не виконувалися вимоги статті 9 Закону, а саме станом на 20.07.2018 у позивача рахувалася переплата єдиного внеску в розмірі 908,07 грн. та було здійснено нарахування єдиного внеску в розмірі 11420,24 грн., однак подальша щомісячна сплата єдиного внеску у період до 25.09.2019 здійснювалась з порушенням визначених законодавством строків, а кошти, сплачені позивачем, зараховувались в порядку календарної черговості виникнення боргу до повного погашення заборгованості.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом надано докази, які свідчать про правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, а саме інтегровану картку платника та розрахунок штрафної санкції та нарахування пені із зазначенням в них дат виникнення боргу, сум боргу, дат погашення боргу, кількістю днів затримки сплати самостійно визначеної суми зобов`язання, відсотків і сум нарахованих штрафних санкцій, відсотків і сум нарахованої пені у залежності від кількості днів прострочення (а.с. 5-6, 33-39).

У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України платник податків має спростовувати ці доводи та навести свої, разом з тим, позивач, вказуючи на неправильність винесення податковим органом оскаржуваного рішення не надав доводів щодо відсутності порушення ним строку сплати єдиного внеску або іншого, правильного на його думку розрахунку штрафних санкцій та нарахування пені, та не зазначив на підставі чого вважає, що відповідач при здійсненні такого розрахунку допустив помилку.

Посилання позивача на те, що прийняттю рішення має передувати перевірка та складення акту за її результатами згідно пункту сьомий розділу VII вищевказаної Інструкції, яким передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів, є недоречним, з огляду на те, що зазначена норма стосується також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (пункт 5), розрахунок штрафної санкції за яке (порушення) здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, вказаний пункт сьомий розділу VII Інструкції передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд робить висновок, що при винесенні рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області діяло на підставі та у межах повноважень, визначених Законом, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 07.05.2020 № 770/25-01/53-05-23 Головного управління ДПС в Чернігівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що уповноважена особа контролюючого органу Юлія Романенко не мала повноважень щодо винесення оскаржуваного рішення.

Так, згідно наданого суду наказу Головного управління ДПС України у Чернігівській області від 24.12.2019 № 939 Про надання повноважень наказано надати повноваження на виконання певних функцій, передбачених ПКУ, законодавством з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, посадовим особам Головного управління ДПС України у Чернігівській області, зокрема, Романенко Юлії Ігорівні - заступнику начальника управління - начальнику відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Чернігівського управління Головного управління ДПС у Чернігівській області в частині адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску, зокрема, і прийняття рішень про застосування штрафних санкцій до платників єдиного внеску за порушення норм законодавства про єдиний внесок (частина десята, пункти 1, 2, 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464) (а.с. 62-67).

Таким чином, у зв`язку з наданням Романенко Юлії Ігорівні - заступнику начальника управління - начальнику відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Чернігівського управління Головного управління ДПС у Чернігівській області повноважень щодо прийняття рішень про застосування штрафних санкцій до платників єдиного внеску вищевказані твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову Комунального підприємство Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Комунального підприємства Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця (вул. Святомиколаївська, 129, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 30904220) до Головного управління ДПС України у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про визнання протиправним і скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.12.2020.

Суддя Н.М. Баргаміна

16.12.2020