Постанова

від 17.12.2020 по справі 420/1136/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1136/20

Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Дата і місце ухвалення: 16.10.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

( зв`язку із неявкою сторін у судове засідання,

справа розглядається в порядку ст. 311 КАС України)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2020 року приватне акціонерне товариство Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004140513 від 31.01.2020р.

Позов обґрунтовувало тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2019р. по 30.09.2019р. Головне управління ДПС в Одеській області дійшло необґрунтованого висновку про заниження товариством ПДВ в загальній сумі 1 491 007,00 грн. у зв`язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками здійснення безтоварних господарських операцій з підприємствами-постачальниками ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 . Свої висновки податковий орган обґрунтовує виключно посиланням на наявну у нього податкову інформацію, зокрема, щодо відсутності у вказаних постачальників необхідних умов для здійснення задекларованого обсягу господарських операцій. При цьому, будь-яких зауважень щодо достатності та правильності оформлення первинних документів, складених на виконання господарських договорів з ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 , в акті перевірки податковий орган не зазначає. Позивач зазначав, що при встановленні ділових контактів з вказаними суб`єктами господарювання ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , проявляючи належну обачність, пересвідчилося у добропорядності цих підприємств шляхом перевірки відомостей, що містяться в загальнодоступних джерелах, а саме: на офіційному сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у базах ДФС України - Дізнайся більше про свого партнера , а також шляхом затребування і отримання від контрагентів копій виписок про реєстрацію їх платниками ПДВ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004140513 від 31.01.2020р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 16.10.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача контролюючим органом була використана податкова інформація по господарській діяльності постачальників ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 . Встановлено, що зазначені постачальники, крім оформлення поставки будівельних матеріалів, складали та реєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на поставку товарів різноманітного призначення. При цьому, відповідна поставка оформлювалася для покупців різних регіонів України, які є віддаленими один від одного. У ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 відсутні власні або залучені трудові ресурси, керівники зазначених підприємств виконували функції складання та підписання звітності, складання первинних документів, реєстрації податкових накладних, ведення обліку тощо.

Апелянт стверджує, що укладені між ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ та постачальниками договори не опосередковуються реальним виконанням операцій. Фактично постачальниками ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій і складено первинні документи всупереч ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . За відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту для цілей оподаткування ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правомірність прийнятого Головним управлінням ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №0004140513 від 31.01.2020р., яким ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 863 759,00 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 1 491 007,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 372 752,00 грн.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №4/15-32-0513-05514198 від 10.01.2020р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2019р. по 30.09.2019р., з податку на додану вартість за період з 01.01.2019р. по 30.09.2019р.

У висновках акту перевірки зафіксовано порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, ст.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996-ХІV, п2.1, п.2.4, п.2.7, п.2.8 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1999р., внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 1491007 грн. (в т.ч. по періодах: квітень 2019р. - 128185 грн., червень 2019р. - 500703 грн., липень 2019р. - 513452 грн., серпень 2019р. - 348667 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2019р. по 30.09.2019р. ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 10 499 375 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення на суму 1491007,00 грн. у зв`язку з віднесенням до його складу сум ПДВ з вартості бітуму нафтового, будівельних матеріалів в асортименті, отриманих від підприємств ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 . В ході перевірки була використана податкова інформація по господарській діяльності зазначених постачальників: аналіз трудових та виробничих ресурсів та аналіз ланцюгів постачання товарів (робіт, послуг) згідно наданої податкової звітності з ПДВ та ЄРПН. Згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (форма Д4) та Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1 ДФ) постачальників встановлено:

- постачальником ТОВ СТАРБУД 2016 за звітні (податкові) періоди, що включають періоди оформлених взаємовідносин з ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , надавалася звітність за формою №4Д із задекларованою кількістю працівників - 2 особи;

- постачальником ПП МАГАОПТТОРГ 2017 за звітні (податкові) періоди, що включають періоди оформлених взаємовідносин з ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , надавалася звітність за формою №4Д із задекларованою кількістю працівників - 1 особа.

Зазначене, за висновками перевіряючих, свідчить про відсутність власних або залучених трудових ресурсів необхідної спеціальної кваліфікації. Керівники зазначених підприємств виконували функції складання та підписання звітності, складання первинних документів, реєстрації податкових накладних, ведення обліку тощо. Аналізом ЄРПН встановлено, що зазначені постачальники, крім оформлення поставки будівельних матеріалів, складали та реєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на поставку товарів різноманітного призначення. Крім того, відповідна поставка оформлювалася для покупців різних регіонів України, які є віддаленими один від одного.

У зв`язку з цим, Головне управління ДПС в Одеській області дійшло висновку, що укладені між ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ та постачальниками договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет. Постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з поставки товарів на користь ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ .

Задовольняючи позов ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004140513 від 31.01.2020р. суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Висновки контролюючого органу про заниження товариством ПДВ в загальній сумі 1 491 007,00 грн. суд визнав безпідставними, оскільки їх зроблено на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС Податковий блок , Архів електронної звітності (ЄРПН) та інше), які не є доказами, що підтверджують або спростовують правильність формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним товарів, робіт, послуг від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ мало право на здійснення діяльності за наступними видами: будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), інші спеціалізовані будівельні роботи (КВЕД 43.99).

Між ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , як Підрядником, та Департаментом міського господарства Одеської міської ради, як Замовником, укладено ряд договорів про закупівлю підрядних робіт за державні кошти: №823 від 14.08.2018р. щодо виконання капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 40; №52 від 04.03.2019р. щодо виконання капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, 22/1; №146 від 26.03.2019р. щодо виконання капітального ремонту покрівлі житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 56; №241 від 11.04.2019р. щодо виконання капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бориса Літвака, 15 (Заславського).

Також, між ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , як Підрядником, та Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, як Замовником, укладено ряд договорів про закупівлю підрядних робіт за державні кошти: №9-19/П від 22.03.2019р. щодо виконання ремонтно-реставраційних робіт в ЗОШ №26, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 32; №56-19/П від 02.07.2019р. щодо виконання капітального ремонту твердого покриття двору житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 34; №57-19/П від 02.07.2019р. щодо виконання капітального ремонту твердого покриття двору житлового будинку розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольска, 3.

Між ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , як Підрядником, та Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради, як Замовником, укладено ряд договорів про закупівлю підрядних робіт за державні кошти: №19 від 22.04.2019р. щодо виконання капітального ремонту (відновлення) покриття території, прилеглої до будівлі розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 38; №36 від 10.06.2019р. щодо виконання капітального ремонту (відновлення) покриття тротуару вулиця Лип Івана та Юрія (непарна сторона на ділянці від будинку 49 по вул. Маршала Малиновського до будинку №58/2 по вул. Академіка Філатова) у м. Одесі; №39 н від 13.06.2019р. щодо виконання капітального ремонту (відновлення) покриття тротуару за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 1,3,5; №40 н від 13.06.2019 р. щодо виконання капітального ремонту (відновлення) покриття тротуару за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 85, 87, вул. Утьосова, 13, 14; №41 н від 13.06.2019р. щодо виконання капітального ремонту (відновлення) покриття тротуару за адресою: м. Одеса, вул. Єлісаветінської (непарна сторона на ділянці від вулиці Преображенської до вул. Торгової) у м. Одесі.

Для виконання взятих на себе зобов`язань за вказаними договорами про закупівлю підрядних робіт за державні кошти ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ укладало договори поставки будівельних матеріалів, суми ПДВ з вартості яких позивач відносив до складу податкового кредиту.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2017р. між позивачем, як Покупцем, та ТОВ СТАРБУД 2016 , як Постачальником, укладено договір поставки №3107бм, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця будівельні матеріали в асортименті, кількості та за цінами, погодженими сторонами, а покупець зобов`язується прийняти та платити товар. Асортимент, кількість, ціни на товар вказується в накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору. Оплата здійснюється за узгодженими цінами, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума). Умови поставки EXW - склад, вказаний Постачальником в Одесі або Одеській області відповідно до Інкотермс.

На підтвердження виконання у перевірений період умов вказаного договору позивачем надано:

- податкові накладні №1 від 16.04.2019р. на суму 323317,72 грн. (в т.ч. ПДВ 53886,29 грн.) та №2 від 16.04.2019р. на суму 445792,13 грн. (в т.ч. ПДВ 74298,69 грн.), які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- видаткові накладні №РН-16/04-02 та №РН-16/04-1 від 16.04.2019р.;

- рахунки - фактури №СФ-16042 та №СФ-16041 від 16.04.2019р.;

- товарно-транспортні накладні №1 від 16.04.2019р., №2 від 16.04.2019р., №3 від 16.04.2019р., №4 від 16.04.2019р.

Крім того, 17.06.2019р. між ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ , як Покупцем, та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 , як Постачальником, укладено договір поставки №1706БМ, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця будівельні матеріали в асортименті, кількості та за цінами, погодженими сторонами, а Покупець зобов`язується прийняти та платити товар. Асортимент, кількість, ціни на товар вказується в накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору. Оплата здійснюється за узгодженими цінами, у відповідності з рахунками-фактурами та видатковими накладними, в яких міститься повна інформація про товар (назва, кількість, ціна за одиницю, загальна сума).

На підтвердження виконання у перевірений період умов вказаного договору позивачем надано:

- податкові накладні №1 від 20.06.2019р. на суму 645120,00 грн., №1 від 21.06.2019р. на суму 255872,59 грн., №1 від 22.07.2019р. на суму 622195,92 грн., №1 від 23.07.2019р. на суму 401816,94 грн., №2 від 23.07.2019р. на суму 460385,05 грн., №1 від 24.07.2019р. на суму 499226,40 грн., №1 від 25.07.2019р. на суму 498553,00 грн., №1 від 26.07.2019р. на суму 598534,02 грн., №2 від 23.08.2020р. на суму 443719,24, №1 від 23.08.2019р. на суму 552135,85 грн., які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- видаткові накладні №РН-17/06/1 від 17.06.2019р., №РН-18/06/1 від 18.06.2019р., №РН-19/06/1 від 19.06.2019р., №РН-20/06/1 від 20.06.2019р., №РН-21/06/1 від 21.06.2019р., №РН-22071 від 22.07.2019р., №РН-23071 від 23.07.2019р., №РН-22072 від 23.07.2019р., №РН-24071 від 24.07.2019р., №РН-25071 від 25.07.2019р., №РН-26071 від 26.07.2019р.;

- рахунки-фактури №СФ-170601 від 17.06.2019р., №СФ-220701 від 22.07.2019р.;

- специфікації до договору поставки;

- товарно-транспортні накладні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

А відтак, вказані документи підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 .

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реальності поставки товарів.

Варто зазначити, що в акті перевірки №4/15-32-0513-05514198 від 10.01.2020р. відсутні зауваження контролюючого органу щодо достатності та правильності оформлення первинних документів, наданих позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій за договором поставки №3107бм від 31.07.2017р., укладеним з ТОВ СТАРБУД 2016 , та договором поставки №1706БМ від 17.06.2019р., укладеним з ПП МАГАОПТТОРГ 2017 .

Відсутні такі зауваження і в апеляційній скарзі Головного управління ДПС в Одеській області.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено як фактичність придбання товару, так і наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ, а також подальше використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ .

Єдиною підставою для висновку про здійснення позивачем безпідставного документального оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ СТАРБУД 2016 , та з ПП МАГАОПТТОРГ 2017 стало посилання контролюючого органу на наявну у нього податкову інформацію щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення задекларованого обсягу операцій, в тому числі трудових ресурсів.

Надаючи правову оцінку посиланням апелянта на податкову інформацію, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Варто зазначити, що відповідачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів проведення документальних перевірок (планових/позапланових) підприємств, за наслідками здійснення господарських операцій з якими, позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства.

В акті перевірки №4/15-32-0513-05514198 від 10.01.2020р. Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що постачальники позивача ТОВ СТАРБУД 2016 , та з ПП МАГАОПТТОРГ 2017 крім оформлення поставки будівельних матеріалів складали та реєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на поставку товарів різноманітного призначення.

З вказаного слідує, що податковий орган не заперечує факт відображення контрагентами позивача у власному податковому обліку поставки будівельних матеріалів.

Колегія суддів вважає, що факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018р. по справі №816/809/17, від 26.06.2018р. по справі №826/3006/14 та від 26.03.2020р. по справі №815/3054/15, які в силу приписів ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.03.2019р. по справі №815/3965/15, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалося колегією суддів, факт отримання позивачем товарів (будівельних матеріалів) підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Оплата, використання та отримання доходу від реалізації придбаних товарів не заперечується відповідачем.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у ПрАТ Ремонтно-будівельна дільниця ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ права на формування показників податкового кредиту за операціями щодо придбання товарів у ТОВ СТАРБУД 2016 та ПП МАГАОПТТОРГ 2017 , суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не доведення контролюючим органом порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №4/15-32-0513-05514198 від 10.01.2020р.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004140513 від 31.01.2020р. та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 16.10.2020р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 грудня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук