Постанова

від 17.12.2020 по справі 420/4583/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4583/20

Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Дата і місце ухвалення: 12.10.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ЛОТТ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100130/2020/00104 від 02.03.2020р.

Позов обґрунтовувало тим, що з метою здійснення митного оформлення товару (фланці), ввезеного на митну територію України на виконання умов контракту №YL192705, укладеного 23.10.2019р. з компанією-нерезидентом Qingdao Yingli Machinery Co, Ltd (Китай), позивачем до Київської митниці Держмитслужби була подана митна декларація, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р., обґрунтоване тим, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таке рішення, а також карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100130/2020/00104 від 02.03.2020р. ТОВ ЛОТТ вважає незаконними та зазначає, що товариством надано митному органу достатньо документів, з яких являється за можливе встановити митну вартість товару, задекларовану підприємством.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р.

Визнано протиправною та скасувано картку відмови Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100130/2020/00104 від 02.03.2020р.

Стягнуто з Київської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ ЛОТТ судовий збір у розмірі 4404,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 12.10.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ ЛОТТ .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що в наданих ТОВ ЛОТТ документах відсутня документально підтверджена інформація щодо витрат на транспортування та страхування товару. Згідно умов зовнішньоекономічного контракту №YL192705 від 23.10.2019р. умовами поставки товарів є FOB-Tianjin (Китай), тобто на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. До митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 07.02.2020р. №135182 ТОВ Твоя Логістика із зазначенням дати коносамента від 22.12.2019р. №JL14TJ1912457, що є розбіжністю з коносаментом від 21.12.2019р. №JL14TJ1912457. Разом з тим, у графі 44 митної декларації №UA100130/2020/705465 відсутній документ 4301 (договір про перевезення). Зважаючи на викладене, у митного органу виник обґрунтований сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів, як того вимагають положення законодавства з питань митної справи.

Також, апелянт посилається на те, що положеннями ч.6 ст.54 Митного кодексу України чітко визначено, що орган доходів та зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені не повні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні.

ТОВ ЛОТТ подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2019р. між компанією Qingdao Yingli Machinery Co, Ltd (Китай), як Продавцем, та ТОВ ЛОТТ , як Покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №YL192705, за умовами якого Продавець продає, а Покупець придбаває фланці (товар) для подальшої реалізації.

За умовами п.1.2-1.4 Контракту поставка здійснюється морським перевезенням на умовах FOB-Tianjin згідно Інкотермс 2010. Виробником та товаровідправником є компанія Qingdao Yingli Machinery Co, Ltd.

Пунктом 2 Контракту передбачено, що загальна сума Контракту складає 8780,82 доларів США. Загальна сума включає у себе вартість товару, витрати на поставку товару на умовах FOB Циндао згідно з Інкотермс 2010.

За змістом п.3 Контракту відвантаження товару має бути здійснено протягом 40 днів після проведення 30% передплати за відвантажувану партію товару.

За умовами п.4 Контракту оплата проводиться Покупцем шляхом передплати у розмірі 100% за товар на рахунок Продавця прямим банківським переводом протягом 30 банківських днів з дня набрання чинності цим Контрактом на підставі Додатку №1 до цього Контракту. Оплата здійснюється частинами: 30% відповідно до п.4.1 Контракту; 70% протягом семи днів після повідомлення продавцем покупця про готовність товару до відвантаження.

На виконання умов зазначеного Контракту позивачем у компанії-нерезидента Qingdao Yingli Machinery Co, Ltd придбано товар (фланці) на загальну суму 8780,82 доларів США.

Для проведення митного оформлення придбаного товару декларантом подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію (МД) №100130/2020/705465 від 22.02.2020р., в якій митну вартість імпортованого товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано: контракт №YL192705 від 23.10.2019р. з додатком №1 від 24.10.2019р., пакувальний лист від 19.12.2019р., інвойс №YL192705 від 19.12.2019р., коносамент №JL14TJ1912457 від 21.12.2019р., декларацію про походження товару №YL192705 від 19.12.2019р., платіжні доручення №38 від 30.10.2019р. та №40 від 10.12.2019р., договір про надання послуг митного брокера, укладений з ТОВ Твоя Логістика , документ, що підтверджує вартість перевезення товару №135182 від 07.02.2020р., сертифікат походження товару від 19.12.2019р., лист-пояснення від 14.02.2020р. щодо маркування придбаних виробів в міжнародних стандартах та їх перекладу, а також копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2019р. у справі №420/2205/19.

За результатами перевірки документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів Митницею зроблено висновок, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме: відсутня документально підтверджена інформація щодо витрат на транспортування та страхування.

Відповідно до вимог п.3 ст.53 МК України декларанту було запропоновано, для підтвердження заявленої митної вартості товару, потягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, за бажанням декларанта запропоновано надати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

ТОВ ЛОТТ , на вимогу митного органу, надало прайс-лист та заявку на згідно договору №54574 стосовно перевезення товару. Листом від 02.03.2020р. позивачем повідомлено позивача про неможливість надання інших документів у зв`язку з їх відсутністю у товариства.

Київська митниця Держмитслужби дійшла висновку, що надані документи містять розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з цим, митним органом 02.03.2020р. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100130/2020/00104 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р., згідно якого митна вартість оцінюваного товару була визначена за другорядним методом - за резервним методом.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р. відповідач зазначив, що позивачем заявлено не повні відомості про митну вартість та окремі складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. При цьому, подані документи містять розбіжності, а саме: …відсутня документально підтверджена інформація щодо витрат на транспортування та страхування. Згідно положень зовнішньоекономічного контракту №YL192705 від 23.10.2019р., графи 20 митної декларації №UA100130/2020/705465 від 22.02.2019р. умовами поставки даної партії товарів є FOB-Tianjin (Китай). Згідно положень Інкотермс -2010, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Відповідно до ч. 10 ст.58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012р. Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення , для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до ст.9 Закону України від 01.07.2004р. №1955-IV Про транспортно-експедиторську діяльність договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. До митного оформлення митної декларації №UA100130/2020/705465 від 22.02.2019р. для підтвердження витрат на транспортування надано: довідку про транспортні витрати №135182 від 07.02.2020р. ТОВ Твоя Логістика із зазначенням дати коносамента №JL14TJ1912457 від 22.12.2019р., що є розбіжністю, а саме коносамента №JL14TJ1912457 від 21.12.2019р., разом з тим, у графі 44 митної декларації №lJA100130/2020/705465 відсутній документ 4301 (договір про перевезення).. .

Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100130/2020/00104 ТОВ ЛОТТ оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ ЛОТТ метод визначення митної вартості товарів документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 13 лютого 2020 року (справа №812/1325/17), від 11 лютого 2020 року (справа №520/9544/18), від 12 лютого 2019 року (справа №808/1801/18), від 26 червня 2018 року (справа №814/1996/15), від 22 травня 2018 року (справа №808/178/16), від 23 жовтня 2018 року (справа №820/1761/17), постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа №21-127а15), від 30 червня 2015 року (справа № 21-591а15), в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено колегією суддів, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, апелянт послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Зокрема, підставою для висновку, що надані ТОВ ЛОТТ документи містять розбіжності та не містять інформації щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, Київською митницею Держмитслужби в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р. зазначено те, що товариством документально не підтверджена інформація щодо витрат на транспортування та страхування.

На вказану обставину посилається апелянт і в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу виходячи з наступного.

Як вбачається з пункту 2 контракту №YL192705 від 23.10.2019р. сторони контракту погодили, що Продавець поставляє товар на умовах FOB Циндао (Інкотермс 2010).

Згідно термінів Інкотермс-2010 за умовами поставки FOB (Free On Board) продавець зобов`язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Отже, за умовами FOB зазначається порт відвантаження. Витрати на доставку товару з порту відвантаження покладаються на покупця і повинні включатись до митної вартості.

При цьому, умови поставки FOB (Free On Board) за Інкотермс-2010 не передбачають обов`язковості страхування товару.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 8 частини 2 статті 53 МК України передбачено необхідність подання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, лише у випадку, якщо страхування товару здійснювалося.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.12.2019р. виробником товару Qingdao Yingli Machinery Co, Ltd (Китай) відправлено товар морським перевезенням в Одесу, про що було видано коносамент №JL14TJ1912457, в якому, серед іншого, зазначені дані контракту №YL192705 від 23.10.2019р.

При митному оформленні уповноваженою особою ТОВ ЛОТТ подано митному органу договір про надання послуг №54754 від 05.05.2016р., довідку про транспортно-експедиційні витрати №135182 від 07.02.2020р. (код 3007), видану ТОВ Твоя Логістика .

За умовами договору про надання послуг №54754 від 05.05.2016р. ТОВ Твоя Логістика надає ТОВ ЛОТТ послуги з організації міжнародних транспортно-експедиційних послуг (авіаційним, морським та автомобільним транспортом) та митне оформлення відповідно до узгоджених сторонами заявок. По цьому договору замовник сплачує винагороду на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Сторони підписують акт виконаних робіт після надання послуг відповідно до умов цього договору. Сума, що підлягає сплаті, погоджується сторонами в заявках. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі.

Відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати №135182 від 07.02.2020р., витрати на транспортування (в тому числі експедирування) товарів по коносаменту №JL14TJ1912457, загальною вагою брутто 9991,45 кг, за маршрутом Tianjin, China - Одеса (Україна) та складають 348 доларів США (8616,48 грн.). Страхування вантажу не здійснювалось. Зміст цієї довідки свідчить, що вартість послуг з розвантаження контейнеру в Україні не виокремлюється і включена у загальну вартість витрат на транспортування товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що описка в довідці про транспортно-експедиційні послуги №135182 від 07.02.2020р., допущена в зазначенні дати коносамента 22.12.2019 , а не 21.12.2019 , не дає підстав для виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, враховуючи, що номер коносамента №JL14TJ1912457, вага та найменування товару, маршрут транспортування товару є вірними.

Витрати на транспортування підтверджено вищевказаними документами, які у своїй сукупності не мають розбіжностей та протиріч, підтверджують числові значення складових митної вартості, дозволяли відповідачеві здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та провести обчислення митної вартості.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Варто зазначити, що пункт 33 рішення про коригування митної вартості товарів, яке є предметом спору у даній справі, не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Колегія суддів зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Отже, позовні вимоги ТОВ ЛОТТ про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від №UA100130/2020/000002/2 від 02.03.2020р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100130/2020/00104 від 02.03.2020р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Київської митниці Держмитслужби та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ТОВ ЛОТТ у поданому ним відзиві на апеляційну скаргу заявило клопотання про стягнення з Київської митниці Держмитслужби на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., понесених на стадії апеляційного розгляду справи.

В обґрунтування поданого клопотання ТОВ ЛОТТ зазначило, що за умовами п.5.3 укладеного 01.04.2020р. з Адвокатським об`єднанням Паверлекс договору про надання правової допомоги у разі наявності потреби ведення справи в суді апеляційної інстанції Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар в розмірі 10 000,00 грн. в безготівковій формі шляхом переказу на банківський рахунок.

За твердженнями позивача, ці витрати пов`язанні з необхідністю опрацювання апеляційної скарги та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, на що затрачено 7,5 робочих годин адвоката. Частину гонорару в сумі 5000,00 грн. було сплачено 03.12.2020р.

Так, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень ст.134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Згідно ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегією суддів встановлено, що в підтвердження розміру заявлених до стягнення з відповідача судових витрат ТОВ ЛОТТ надало: копію рахунку-фактури №2 від 03.12.2020р. на суму 5000,00 грн., копію платіжного доручення №1534 від 03.12.2020р. на суму 5000,00 грн. та звіт про обсяг наданих послуг адвокатом на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 01.04.2020р. у справі №420/4583/20 в суді апеляційної інстанції.

Тобто, на час розгляду апеляційної скарги понесення позивачем витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 10 000,00 грн. являється не підтвердженим відповідними розрахунковими документами.

Однак, колегія суддів враховує, що п.1 ч.3 ст.134 КАС України передбачено можливість стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені стороною у справі в майбутньому.

А відтак, відсутність доказів їх оплати не може бути перешкодою для присудження їх з відповідача у випадку, якщо у договорі про надання правничої (правової) допомоги сторони такого договору самостійно визначили порядок проведення розрахунків за ним.

При цьому, колегія суддів враховує у ч.5 ст.134 КАС України закріплено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Зокрема, вказаною нормою визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданого відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає неспівмірним наданий адвокатом обсяг послуг (підготовлених матеріалів) з їх вартістю (10 000,00 грн.), складністю справи, затраченим ним часом на надання таких послуг. Також, колегія суддів вважає, що підготовка цієї справи до розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, доводи відзиву на апеляційну скаргу є аналогічними доводам позовної заяви, а тому заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру. Стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Також, колегія суддів враховує, що на стадії розгляду справи в суді першої інстанції з відповідача стягнуто на користь позивача 3500,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції є сума 2500,00 грн., яка і підлягає відшкодуванню на користь ТОВ ЛОТТ за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 134, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року залишити без змін.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Одеса, бульвар Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ (67080, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 6, код ЄДРПОУ 31908069) 2500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 грудня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук