Постанова

від 15.12.2020 по справі 640/21251/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21251/19 Суддя першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Василенко Ю.А.,

за участю:

представника позивача: - Болдіна В.В.,

представника відповідача: - Труфанової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2019 року позивач - Акціонерне товариство Укртрансгаз звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 11.07.2019 року № 0002634203 та № 0002624203.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

10 грудня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 48389, Акціонерним товариством Укртрансгаз надіслано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її безпідставною, в той час як рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, наголошує, що наявні у матеріалах справи доказу повністю доводять факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо, в той час як подана Акціонерним товариством Укртрансгаз первинна бухгалтерська документація повністю підтверджує реальність господарських операцій позивача з контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальна Будівельна Група , Товариством з обмеженою відповідальністю Інвест Трейдінг Груп , Товариством з обмеженою відповідальністю НГК ЕКВІП .

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Офісом великих платників податків ДФС у період з 29 березня 2019 року по 02 квітня 2019 року, з 20 травня 2019 року по 04 червня 2019 року, на підставі направлень №336, 337, 338 від 29 березня 2019 року, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Акціонерного товариства Укртрансгаз з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Індустріальна будівельна група за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року, ТОВ Інвест Трейдінг Груп за період з 01 травня 2018 року по 31 травня 2020 року, з 31 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, ТОВ НГК ЕКВІП за період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року, 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 11 червня 2019 року №1683/28-10-42-03/30019801.

Перевіркою АТ Укртрансгаз встановлено порушення: пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 6 649 497,00 грн. в т.ч.: за квітень 2018 року в сумі - 248 087,00 грн.; за травень 2018 року в сумі - 1 917 598,00 грн.; за червень 2018 року в сумі - 454 103,00 грн.; за липень 2018 року в сумі - 4 029 709,00 грн. та встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та відповідно суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 308 252,00 грн., в т.ч. за жовтень 2018 році в сумі 308 252,00 грн.

Вказані висновки перевірки ґрунтуються на тому, що документально оформлені поставки на АТ Укртрансгаз товару, що ідентифікується за найменуванням (характеристикою), не підтверджується реальним його одержанням (придбанням) від ТОВ Індустріальна Будівельна Група , ТОВ Інвест Трейдінг Груп , ТОВ НГК ЕКВІП та відсутність придбання товару по ланцюгу постачання засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доводить нереальність здійснення поставки (продажу) товару на користь АТ Укргазтранс .

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 11 липня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002634203, яким Акціонерному товариству Укртрансгаз збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 9 974 246,00 грн., в т.ч. 6 649 497,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 3 324 749,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, 11 липня 2019 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0002624203, на підставі якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 308 252,00 грн. Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної позивачем відповідно до Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25 грудня 2015 року процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-11-13-000765-b (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі Філії УМГ Київтрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП (код ЄДРПОУ 39537629) договір від 19 лютого 2018 року №1802000695 про закупівлю приладів для вимірювання величин (калібраторів) на загальну суму 14 188 000,00 гри, у тому числі ПДВ у сумі 2 364 666,67 гри.

TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП згідно з оформленими та направленими заявками здійснило поставку товару (окремими партіями) відповідно до умов вищевказаного договору на адресу складу Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень. Разом з товаром, ТОВ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП було надано повний пакет супровідних документів, передбачених вищевказаним договором. Зокрема, з кожною партією товару було надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

При цьому, оформлені належним чином акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні, оформлені за результатами здійснення господарської операції та реального отримання товару за договором від 19 лютого 2018 року №1802000695, містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88.

Також, під час поставки товару, AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти, сертифікати) на кожну одиницю товару, що в свою чергу, згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України, є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

На підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) позивачем надано записи в Журналах обліку в`їзду (виїзду) автотранспорту з (на) території Боярського промислового майданчика Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими 20 липня 2018 року територію Боярського промислового майданчика перетинав автомобіль для передачі товару відповідно до договору від 19 лютого 2018 року №1802000695, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Додатково представником позивача надано докази того, що у зв`язку порушенням TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП строку виконання договірних зобов`язань, Філією УМГ Київтрансгаз була пред`явлена претензія, якою було нараховано неустойку за договором на суму 14 188,00 грн. та яку TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП задовольнило повністю.

Крім того, за результатами проведеної позивачем відповідно до Закону України Про публічні закупівлі процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-08-07-000032-с (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі Філії УМГ Київтрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП (код ЄДРПОУ 39537629) договір від 08 грудня 2017 року №1712000154 про закупівлю детекторів та аналізаторів (хроматографів) на загальну суму 22 084 500,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3 680 750,00 грн.

TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП згідно з належним чином оформленими та направленими заявками здійснило поставку товару (окремими партіями) відповідно до умов вищевказаного договору на адресу складу Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень.

Разом з товаром, TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП було надано повний пакет супровідних документів, зокрема, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статі 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88, що згідно норм чинного законодавства є підтвердженням фактичного здійснення господарської операції та реального отримання товару за договором від 08 грудня 2017 року №1712000154.

Під час поставки товару AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти, свідоцтва) на кожну одиницю товару, що згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

На підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) підтверджується записами в журналах обліку в`їзду (виїзду) автотранспорту з (на) території Боярського промислового майданчика Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими 11 травня 2018 року територію Боярського промислового майданчика перетинав автомобіль для передачі товару відповідно до договору від 08 грудня 2017 року №1712000154, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Окрім того, за результатами проведеної АТ Укртрансгаз відповідно до Закону України Про публічні закупівлі процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-11-30-000533-a (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі філії УМГ Київтрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА (код ЄДРПОУ 37793334) договір від 05 березня 2018 року №1803000109 про закупівлю пристроїв для вимірювання вологості та вологи (гігрометри) на загальну суму 17 710 000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2 951 666,67 грн.

TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА відповідно до умов вищевказаного договору здійснило поставку товару (окремими партіями) в повному обсязі на адресу складу Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень. Разом з товаром, TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА надала повний пакет супровідних документів, передбачених вищевказаним договором, зокрема, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Оформлені акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88, що згідно норм чинного законодавства є підтвердженням фактичного здійснення господарської операції та реального отримання товару за договором від 05 березня 2018 року №1803000109.

Під час поставки товару AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти, свідоцтва, сертифікати) на кожну одиницю товару, що в свою чергу, згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

Представником позивача на підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) надано записи в журналах обліку в`їзду (виїзду) автотранспорту з(на) території Боярського промислового майданчика Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими з 15 березня 2018 року по 27 липня 2018 року територію Боярського промислового майданчика перетинали автомобілі для передачі товару відповідно до договору від 05 березня 2018 року №1803000109, з державними реєстраційними номерами, зазначеними у товаро-транспортних накладних, а саме: 20 березня 2018 року - НОМЕР_3 ; 03 квітня 2018 року - НОМЕР_6; 18 квітня 2018 року - НОМЕР_3; 15 травня 2018 року - НОМЕР_7; 18 травня 2018 року - НОМЕР_7; 25 травня 2018 року - НОМЕР_7; 24 червня 2018 року - НОМЕР_7; 26 червня 2018 року - НОМЕР_7; 05 липня 2018 року - НОМЕР_6; 12 липня 2018 року - НОМЕР_6; 20 липня 2018 року - НОМЕР_7; 25 липня 2018 року - НОМЕР_8; 27 липня 2018 року - НОМЕР_6.

Крім того, у зв`язку з порушенням TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА строку виконання договірних зобов`язань щодо поставки товару Філією УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз була пред`явлена претензія, якою було нараховано неустойку за порушення зобов`язань за договором.

Так, за результатами розгляду судової справи №905/2377/18 про стягнення з TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА неустойки в загальній сумі 1 226 076,93 грн. судами прийняті рішення про задоволення позовних вимог AT Укртрансгаз в повному обсязі. В свою чергу Філія УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз здійснила розрахунки з TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА за поставлений товар по договору.

З наявних матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної АТ Укртрансгаз відповідно до Закону України Про публічні закупівлі процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-10-05-000641-с (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі Філії УМГ Черкаситрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB НГК ЕКВІП (код ЄДРПОУ 39785429) договір від 12 лютого 2018 року №1802000565 про закупівлю арматури трубопровідної: кранів, вентилів, клапанів та подібних пристроїв (кранів кульових, вентилів, засувок, клапанів) на загальну суму 5 519 969,28 грн, у тому числі ПДВ у сумі 919 994,88 грн.

Відповідно до умов договору від 12 лютого 2018 року №1802000565 TOB НГК ЕКВІП згідно з оформленою та направленою заявкою здійснило поставку товару на адресу складу Золотоніського ЛВУМГ, яке є структурним підрозділом філії УМГ Черкаситрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень.

Разом з товаром TOB НГК ЕКВІП надало повний пакет супровідних документів, передбачених вищевказаним договором, зокрема, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Оформлені акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88.

Під час поставки товару AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти тощо) на товар, що відповідно до вимог законодавства, згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України, є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

Представник позивача на підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) надав записи Журналу в`їзду автотранспорту на об`єкт складу Золотоніського ЛВУМГ філії УМГ Черкаситрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими з 23 квітня 2018 року по 17 жовтня 2018 року територію складу Золотоніського ЛВУМГ перетинали автомобілі для передачі товару відповідно до договору від 12 лютого 2018 року №1802000565, з державними реєстраційними номерами, зазначеними у товаро-транспортних накладних, а саме: НОМЕР_9; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 .

Крім того, підтвердженням факту здійснення господарської операції є також те, що у зв`язку з порушенням TOB НГК ЕКВІП строку виконання договірних зобов`язань Філією УМГ Черкаситрансгаз була пред`явлена претензія, якою було нараховано неустойку за порушення зобов`язань за договором від 12 лютого 2018 року №1802000565 на суму 456 805,46 грн, яку TOB НГК ЕКВІГІ задовольнило повністю.

В свою чергу, Філія УМГ Черкаситрансгаз здійснила розрахунки з TOB НГК ЕКВІП за поставлений товар по договору. Колегія суддів звертає увагу, що всі надані позивачем первинні документи в тому числі: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, банківські виписки тощо, відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні стосовно їх змісту, мають всі реквізити та скріплені печатками сторін, відповідачем не заперечено даного факту.

Посилання відповідача на узагальнену податкову інформацію відносно контрагентів позивача є безпідставними, оскільки складання податкової інформації є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За своєю правовою природою складена податкова інформація не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нереальність здійснених операцій. У зв`язку з цим, обґрунтування податковим органом виявлених порушень з посиланням на висновки складених податкових інформацій є неправомірним.

Таким чином, не є належним та допустимим доказом доводи відповідача про те, що зазначені вище податкові інформації по контрагентах позивача підтверджують безтоварність господарських операцій, оскільки їх зміст свідчить, що документальна перевірка не була проведена та жодні первинні документи не перевірялися взагалі та вони самі по собі носять виключно інформативний характер.

Дана, позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13.02.2020 року у справі № К/9901/40252/18, від 14.03.2020 року у справі №К/9901/33057/18 та від 27.02.2020 року у справі № К/9901/26768/18. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на справи № 757/5176/17-к, № 757/18618/17-к, № 552/2510/18 тощо не можуть братися судом до уваги, так як не стосуються ні позивача, ні його контрагентів.

Посилання відповідача на те, що згідно інформації, що містить в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено наступне: …ТОВ Інвест трейдінг груп (код ЄДРПОУ 39537629), ТОВ Індустріальна будівельна група (код ЄДРПОУ 37793334) та їх контрагенти - постачальники - ТОВ АзовБізнесАльянс та ПП Реал-Строй фігурують у кримінальному провадженні 32017050000000007, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 122 КК України, колегія суддів також вважає необґрунтованими, адже відповідно до ч. 6 ст. 79 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Більш того, податковим органом не надано суду і вироків у кримінальних провадженнях ані відносно посадових осіб позивача, ані відносно його контрагентів.

Крім того, у відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

На переконання колегії суддів, здійснення господарської діяльності контрагентом, не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 року у справі №К/800/36098/13, постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.О.Беспалов

Я.Б.Глущенко

Повний текст виготовлено 15 грудня 2020 року.